43. Які функції виконують фінанси? Їх характеристика.

Сутність фінансів, як і будь-якої економічної категорії, проявляється в їх функціях. Фінанси виконують дві основні функції:розподільну і контрольну. Ці функції здійснюються паралельно в часі, оскільки кожна фінансова операція включає, з одного боку, розподіл суспільного продукту і національного доходу, а з іншого - контроль за цим розподілом.

Продукція, вироблена за певний період часу усередині країни, є валовий внутрішній продукт. Якщо ми віднімемо з валового внутрішнього продукту у вартісному вираженні ту його частину, яка відшкодовує витрачені кошти виробництва, то отримаємо національний дохід, що забезпечує всі потреби суспільства (здійснення розширеного відтворення, розвиток невиробничої сфери, оплата праці кожного працівника). У чистому продукті суспільства втілюється знову створена в матеріальному виробництві вартість.

Обсяг національного доходу, створюваного всіма галузями матеріального виробництва, і його окремих частин - фонду споживання і фонду накопичення - визначає темпи та пропорції, розвитку економіки, її структуру.

Розподільча функція фінансів пов'язана з розподілом валового внутрішнього продукту і його основної частини - національного доходу. Без участі фінансів національний дохід не може бути розподілений ^1.

Фінансові відносини виникають, на стадіях розподілу і перерозподілу національного доходу. Первинне розподіл здійснюється за місцем створення національного доходу, тобто у сфері матеріального виробництва. Наприклад, підприємство отримало виручку від реалізації. Це знеособлена грошова сума, з якої аж ніяк не випливає порядок його розподілу на складові елементи (відшкодування витрачених засобів виробництва, заробітна плата, прибуток тощо). Розподіл відбувається за допомогою фінансів на основі ряду параметрів, що встановлюються державою: ставки, норми, тарифи, платежі, відрахування і т.д. У результаті первинного розподілу національного доходу серед учасників матеріального виробництва утворюються такі види доходів: зарплата робітників, службовців, доходи фермерів, селян, інших категорій працівників, зайнятих у сфері матеріального виробництва, а також доходи підприємств сфери матеріального виробництва.

Однак доходи, утворені в результаті первинного розподілу, не утворюють громадських грошових фондів, необхідних для розвитку пріоритетних галузей народного господарства, забезпечення обороноздатності країни, задоволення матеріальних і культурних потреб населення. Тому необхідно подальший розподіл або перерозподіл національного доходу, пов'язане з наявністю невиробничої сфери, в якій національний дохід не створюється (освіта, охорона здоров'я, соціальне страхування,управління), з міжгалузевим і міжтериторіальних перерозподілом коштів, змістом найменш забезпечених верств населення - пенсіонерів, студентів, одиноких та багатодітних матерів і т.п.

Іншою найважливішою функцією фінансів є контрольна, яка тісно пов'язана з розподільчої. Серед величезного різноманіття фінансових відносин немає жодного, яке не було б пов'язано з контролем за формуванням та використанням грошових фондів. У той же час немає і таких фінансових відносин, яким була б притаманна тільки функція контролю.

За допомогою фінансів держава здійснює розподіл суспільного продукту не тільки в натурально-речовій формі, але і за вартістю. У зв'язку з цим стає можливим і необхідним контроль за забезпеченням вартісних і натурально-речових пропорцій у процесі розширеного відтворення.

Контрольна функція фінансів - це, перш за все, контроль в процесі об'єктивно існуючих грошових відносин, який пронизує всю систему відносин, пов'язаних як з рухом вартості, так і зі зміною форм вартості, і являє собою вартісний контроль.Оскільки фінанси виражають відносини, що виникають на основі реального грошового обороту, то контроль рублем як функція фінансів представляє собою лише контроль реального грошового обороту ^1.

Фінанси здійснюють контроль на всіх стадіях створення, розподілу і використання суспільного продукту і національного доходу. Його головне призначення полягає в тому, щоб сприяти найбільш раціональному використанню централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою підвищення ефективності суспільного виробництва.

Контрольна функція фінансів проявляється у всій господарської діяльності підприємств. Контроль рублем ведеться за виробничими та позавиробничі витратами, відповідністю цих витрат доходами, формуванням та використанням основних фондів і оборотних коштів. Він діє на всіх стадіях кругообігу засобів, при фінансуванні та кредитуванні, проведенні безготівкових розрахунків, у взаєминах з бюджетом та іншими ланками фінансової системи. За допомогою контролю рублем впливають на процес реалізації продукції, виконання договорів поставок, рентабельність, прибуток, фондовіддачу, оборотність оборотних коштів.

44. Яку роль виконують фінанси на кожній стадії відтворювального процесу?

45. У чому полягає роль фінансів у суспільстві?

46. Особливості фінансів комерційних установ.

47. Особливості фінансів некомерційних установ.

48. Що означають поняття «ресурси» та «фінансові ресурси»?

49. Яке місце займають фінансові ресурси в складі ресурсів підприємства?

50. Які існують підходи до визначення фінансових ресурсів?

51. За якими критеріями визначається поняття «фінансові ресурси»?

52. Що входить до складу фінансових ресурсів держави?

Фінансові ресурси властиві всім суб'єктам фінансових відносин. До фінансових ресурсів держави входять ресурси всіх секторів економіки:

·  державного сектору;

·  підприємств;

·  громадських організацій;

·  приватного сектору; У кожному секторі економіки фінансові ресурси визначаються за рівнями управління. В державному секторі до складу фінансових ресурсів входять:

·  ресурси державного бюджету;

·  ресурси місцевих бюджетів;

·  ресурси державних фінансових інститутів;

·  ресурси місцевих об'єднань;

·  ресурси підприємства, організацій, установ. В інших секторах економіки, як правило фінансові ресурси перебувають у розпорядженні первинної ланки. В узагальнюючому вигляді склад фінансових ресурсів представлено на рис 2.1        Структура фінансових ресурсів розглядається в тісному зв'язку з вартісною структурою валового внутрішнього продукту за джерелами створення або напрямками використання. Завдяки такому розгляду стає можливим визначити рівень використання фінансових ресурсів у розподільчих процесах; дати характеристику ефективності функціонування фінансового механізму; прослідкувати рух кожної складової частини фінансових ресурсів. За джерелами створення до складу фінансових ресурсів відносять:

·  прибуток;

·  Склад та структура фінансових ресурсів

·  доходи від особистого підсобного господарства;

·  нарахування соціального страхування;

·  амортизацію;

·  чисті (непрямі) податки.       Найзначніша частка фінансових ресурсів створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соціальне страхування та інші соціальні потреби. Велику частку становлять непрямі податки. Крім цього частина фінансових ресурсів виражає перенесену вартість основних фондів (амортизаційні відрахування). Отже, основна частина фінансових ресурсів представляє собою грошове надходження новоствореної вартості. За видатками або напрямками використання до складу фінансових ресурсів відносять:

·  витрати на розвиток економіки;

·  державні дотації та виплати різниці в цінах;

·  витрати на соціальні гарантії населенню;

·  витрати на соціально-культурні заходи;

·  витрати на розвиток науки;

·  пенсії та надання допомоги;

·  витрати на оборону;

·  витрати на управління;

·  витрати на зовнішньоекономічну діяльність;

·  витрати господарських структур на соціальні заходи;

·  інші витрати господарських структур;

·  витрати на обслуговування державного боргу;

·  інші витрати бюджету.       У кінцевму підсумку напрямки викоистання фінансових ресурсів можна поділити на три групи:

·  перша група - поповнення фонду відшкодування;

·  друга група - формування фонду споживання;

·  третя група - формування фонду нагромадження.       Розгляд фінансових ресурсів за джерелами створення у зв'язку з напрямками використання має значення для визначення межі функціонування фінансових ресурсів. На рівні підприємства фінансові ресурси поділяються на: 1) власні; 2) позичені; 3) залучені. Джерелами створення фінансових ресурсів підприємств є внески засновників, прибуток, амортизаційні відрахування, цільове надходження, кредити всіх форм, кредиторська заборгованість підприємства. Для ефективного функціонування підприємства важливе значення має визначення оптимальної потреби в фінансових ресурсах, забезпечення структури, джерел їх формування та обґрунтованих напрямків їх використання. Важливо підкреслити, що фінансові ресурси окремого підприємства і держави в цілому взаємопов'язані. І для розв'язання проблем формування і використання фінансових ресурсів необхідний виважений, чітко налагоджений, економічно обґрунтований фінансовий механізм їх створення і використання.

53. За якою ознакою відбувається поділ фінансових ресурсів?

54. Як класифікуються фінансові ресурси в залежності від вартісної структури валового внутрішнього продукту?

55. Яка сучасна структура фінансових ресурсів України?

56. Що є джерелом створення фінансових ресурсів?

57. Які є напрямки використання фінансових ресурсів?

58. Які існують підходи до визначення фінансового механізму?

59. Що таке фінансовий механізм? Які його призначення?

Фінанси як економічна категорія здійснюють вплив на соціально - економічний розвиток країни через фінансовий механізм, який відображає напрямки, характер і сутність функціонування фінансів у суспільстві.  Фінансовий механізм - це сукупність форм і методів управління фінансовою діяльністю держави, які застосовуються суспільством з метою забезпечення умов для економічного та соціальної о розвитку країни. По суті - це методичні, організаційні й правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їхнє практичне використання для досягнення відповідних цілей і завдань.  За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту відповідно до основних положень фінансової політики. 

Фінансовий механізм є частиною господарського механізму, який являє собою сукупність форм і методів управління суспільним виробництвом.  Функціонування фінансового механізму відбувається у процесі формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб держави і окремих суб'єктів господарювання.  Характер впливу фінансового механізму на економічний та соціальний розвиток країни визначається тим, що розподільні відносини є вторинними порівняно з відносинами виробництва, тобто розподілити можна лише тоді, коли вже щось створено, 3 іншого боку, процес розподілу не пасивно відображає виробництво, а здІйснюс вплив на нього через різні форми, методи і органи управління фінансовими відносинами. 

Фінансовий механізм - найбільш динамічна частина фінансової політики, його зміни відбуваються у зв'язку з вирішенням різноманітних тактичних завдань, і тому фінансовий механізм чутливо реагує на всі особливості поточного стану в економіці та соціальній сфері країни. 

60. Яка структурна побудова фінансового механізму?

61. Які основні характеристики та призначення складових фінансового механізму?

62. Які є види фінансового механізму? Їх характеристика.

В теоретичному плані фінансовий механізм не має чіткого поділу та класифікації. З практичної точки зору в залежності від сфер та суб'єктів фінансових відносин, їх впливу на реалізацію фінансової політики, від особливостей стану економіки і соціальної сфери країни, фінансовий механізм поділяють на:

 директивний

 регулюючий        Директивний фінансовий механізм, як правило, розробляється для тих фінансових відносин, в яких безпосередньо приймає участь держава. В його дію включаються податки, внески, відрахування, державний кредит, видатки бюджету, бюджетне фінансування, фінансове планування, організація бюджетного устрою і бюджетного процесу. В цьому випадку державою детально розробляється вся система фінансових відносин, які є обов'язковими для всіх його учасників. У ряді випадків директивний фінансовий механізм може розповсюджуватись і на інші види фінансових відносин, в яких держава безпосередньої участі не бере. Але такі відносини мають велике значення для реалізації фінансової політики, наприклад, ринок корпоративних цінних паперів, або одна із сторін цих відносин - агент держави, наприклад, фінанси державних підприємств.       Регулюючий фінансовий механізм властивий таким фінансовим відносинам, які безпосередньо не торкаються державних інтересів. Даний вид фінансового механізму діє на колективних та приватних підприємствах. У цьому випадку держава встановлює тільки загальний порядок використання фінансових ресурсів, які є власністю підприємства і залишаються у його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів. Підприємство самостійно розробляє форми, види грошових фондів, визначає форми розрахунків та напрямки використання фінансових ресурсів, складові капіталу та рівень фінансового ризику своєї фінансової діяльності. Управління фінансовим механізмом здійснюється на рівні його директивного виду та регулюючого виду. Управління директивним фінансовим механізмом здійснюється за допомогою організаційної структури держави, яка включає правову регламентацію, планування та органи, які очолюють Міністерство фінансів України та Національний банк України. Саме від злагодженості дій цих органів залежить ефективність управління фінансовим механізмом. Управління регулюючим фінансовим механізмом у встановлених межах здійснюється за допомогою фінансового апарату або фінансової служби підприємств (відомств). Перед Україною стоїть завдання спрямованості дії фінансового механізму, створення такого фінансового механізму, який би не допускав виникнення проблем в регулюванні економіки, а зводив їх до несуттєвого рівня

63. У чому полягає сутність фінансової системи?

64. Які ознаки побудови фінансової системи України?

65. Що покладено в основу виділення сфер фінансової системи?

66. Які є сфери фінансової системи України? Дати їм характеристику.

67. Яка внутрішня структура фінансової системи?

68. Яка організаційна структура фінансової системи?

69. Як групуються органи управління та фінансові інститути в організаційній структурі фінансової системи?

70. Який взаємозв’язок органів управління фінансовою системою з її окремими ланками за напрямками їх діяльності?

71. У чому полягає специфіка кожної окремої ланки фінансової системи України?

72. Які органи здійснюють управління фінансовою системою України?

73. Що означає поняття «фінансова політика»?

74. На яких рівнях економіки розглядають поняття «фінансова політика»?

75. Які мета і завдання фінансової політики відповідають кожному рівню економіки?

76. Які елементи складають фінансову політику? Дати їм характеристику.

77. За якими ознаками поділяється фінансова політика на види і типи?

78. Які є види фінансової політики?

79. Які є типи фінансової політики?

80. Які характерні риси кожного з типів фінансової політики?

81. Які наслідки застосування того чи іншого типу фінансової політики?

82. У чому полягає механізм реалізації фінансової політики?

83. Яка умова успішної реалізації фінансової політики?

84. Що означає поняття «управління фінансами»?

85. Що покладено в основу управління фінансами?

86. Що є суб’єктом і об’єктом управління фінансами?

87. Які функції виконує управління фінансами?

88. Які є методи управління фінансами?

89. Які особливості кожного з методів управління фінансами?

90. Що таке система органів управління фінансами? Як вони групуються?

91. У чому полягають основні функції Міністерства фінансів України?

92. Як здійснює управління фінансами Національний банк України?

93. Як здійснюється управління цільовими фондами в Україні?

94. Що означає термін «фінансовий контроль»?

95. Яка класифікація фінансового контролю?

96. У чому полягає призначення фінансового контролю?

97. Які є основні форми проведення фінансового контролю?

98. Які найбільш поширені методи фінансового контролю?

99. У чому полягає державний фінансовий контроль і які органи його здійснюють?

100. У чому полягає недержавний фінансовий контроль і які органи його здійснюють?

101. Які функції органів державного і недержавного фінансового контролю?