2.2 Організація охорони праці в Черкаському обласному краєзнавчому музеї

В Черкаському обласному краєзнавчому музеї працюють представники досить різноманітних професій: директор, бухгалтер, інженери, слюсарі-сантехніки, техніки, екскурсоводи, художники, реставратори, архівісти, наглядачі музею. Відповідно до чинного законодавства, а саме: Закону України «Про охорону праці», «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», «Про затвердження типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці» [18, 45, 48] та державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, в державній установі повинні бути інструкції з охорони праці. Черкаський обласний краєзнавчий музей володіє необхідними інструкціями з охорони праці, які повністю відповідають положенням чинного законодавства.

Забезпечення прав громадян на безпечні та здорові умови праці здійснюється шляхом створення системи організації охорони праці не лише на національному, а й на виробничому рівні. Для забезпечення функціонування системи управління охороною праці в музеї його керівник створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій відповідно до закону України «Про охорону праці». В Черкаському обласному краєзнавчому музеї функціонує відділ охорони праці, який займається питаннями, що стосуються охорони праці в музеї. Призначено спеціаліста з охорони праці, який очолює цей відділ і керується Інструкцією спеціаліста з охорони праці. Спеціаліст з охорони праці веде журнал реєстрації інструкцій з охорони праці, а також Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці.

Головний спеціаліст з охорони праці зобов’язаний:

• Здійснювати контроль за виконанням відділами, службами, лабораторіями, майстернями, а також окремими співробітниками музею діючих норм і правил з техніки безпеки та виробничої санітарії, приписів технічних інспекцій профспілки, санітарно-епідеміологічної станції і вказівок вищих господарських і профспілкових організацій шляхом повсякденного і детального обстеження експозиційних залів, фондосховищ, виробничих цехів, майстерень, складів тощо;

• Розробляти спільно з відділами та службами музею річні комплексні плани по поліпшенню умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів та за твердженням їх дирекцією контролювати своєчасне виконання передбачених в них заходів;

• Давати висновки щодо проектів будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівлі музею та інших споруд у частині відповідності їх вимогам техніки безпеки та виробничої санітарії;

• Здійснювати нагляд у ході реконструкції та капітального ремонту за дотриманням всіх встановлених технічних норм і вимог техніки безпеки та виробничої санітарії;

• Брати участь у роботі приймальної комісії при здачі об'єктів в експлуатацію;

• Брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, складати звіти про виробничий травматизм, про освоєння коштів, асигнованих на охорону праці і пояснювальні записки до них і представляти їх у вищестоящим організації в установленому порядку;

• Вести реєстрацію та облік нещасних випадків на виробництві, аналіз їх причин та розробку конкретних заходів щодо усунення останніх;

• Проводити вступний інструктаж з техніки безпеки при вступі на роботу, контролювати проведення всіх видів інструктажів на робочих місцях (первинні, повторні і позапланові);

• Контролювати своєчасне і правильне використання коштів, відпущених на заходи з техніки безпеки та виробничої санітарії;

• Організувати навчання робітників, наукового і технічного персоналу в галузі техніки безпеки та виробничої санітарії;

• Забезпечити працівників музею навчальними посібниками, плакатами, попереджувальними написами, правилами та інструкціями з техніки безпеки та виробничої санітарії;

• Організувати систематичну пропаганду техніки безпеки і виробничої санітарії шляхом проведення лекцій, доповідей, бесід тощо;

Голови відділів, служб, секторів, майстерень в музеї є відповідальними особами за виконання правил з охорони праці і техніки безпеки у підрозділах, які вони очолюють. Вони зобов’язані:

• Здійснювати заходи, що направлені на покращення умов праці і попередження виробничого травматизму і захворювань;

• Забезпечити нагляд за правильною експлуатацією обладнання, машин, приборів, інвентарю і захисних пристроїв;

• Слідкувати за дотриманням графіків профілактичних оглядів і ремонту основного і допоміжного обладнання;

• Забезпечити правильну організацію робіт і робочих місць, чистоту і порядок;

• Забезпечити робітників необхідним по нормам спецодягом, спецвзуттям, захисними пристроями, спец милом, питною водою, а також своєчасним пранням і ремонтом спецодягу і спецвзуття;

• Забезпечити нагляд за дотриманням підлеглими робітниками правил, норм, інструкцій, наказів з питань техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки;

Без відповідного інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії жоден робітник музею не може бути допущений до роботи. Відповідно до Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, ведеться Журнал реєстрації інструктажів з охорони праці. В Черкаському обласному краєзнавчому музеї складений графік проведення навчання працівників, який передбачає навчання кожні пів року, а для робітників, що працюють на роботах з підвищеною небезпекою - раз на квартал. Навчання робітників проводить спеціаліст відповідно до тематичного плану та програми навчання з охорони праці для посадових осіб та робітників, які працюють на роботах з підвищеною небезпекою. Вивчення Інструкції з охорони праці є обов’язковим.

Відповідно до Наказу директора створена постійно-діюча комісія з перевірки знань з охорони праці. Комісія складає перелік питань для перевірки знань з охорони праці посадових осіб та робітників, які входять до атестаційних білетів. В кінці комісія має скласти Протокол перевірки знань з охорони праці робітника.

Відповідно до правил техніки безпеки в Музеї, існує певний порядок проведення інструктажу і навчання працівників безпечним прийомам та методам роботи в Музеї [18]:

1. Інструктаж співробітників музею з техніки безпеки та виробничої санітарії повинен проводитися окремо по кожній професії в кожному відділі, лабораторії, майстерні, секторі і т.д. Особливу увагу слід звертати на проведення інструктажу працівників в реставраційних майстернях, фотолабораторіях та інших відділах, робота яких пов'язана з шкідливими і отруйними речовинами. Підвищені вимоги слід надавати при інструктажі працівників, що виконують роботи на висоті, електротехнічні, покрівельні, сантехнічні, вантажно-розвантажувальні, малярські, а також з перевезення та переміщення музейних експонатів.

2. Інструктаж з правил техніки безпеки та виробничої санітарії повинен проводитися з усіма співробітниками музею незалежно від стажу роботи за даною професією чи посадою. Він передбачає:

• вступний інструктаж;

• первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці;

• повторний інструктаж;

• позаплановий інструктаж.

3. Вступний інструктаж зобов'язані проходити всі особи, що вступають на роботу. Він проводиться як з групою працівників, так і з одним працівником і передбачає висвітлення таких питань, як правила внутрішнього трудового розпорядку, правила електробезпеки, надання першої медичної допомоги при ураженнях електричним струмом, правила пожежної безпеки, правила поведінки працюючих при аваріях і нещасних випадках і порядок складання Акта про нещасний випадок на виробництві. Його повинен проводити інженер з техніки безпеки або особа, що його заміщає за програмою затвердженою директором музею.

4. Інструктування працівників, які підлягають попередньому медичному огляду при вступі на роботу, може мати місце тільки після проходження ними останнього. Не дозволяється допуск до роботи осіб, які не пройшли інструктажу.

5. Про проведення вступного інструктажу з техніки безпеки робиться запис у спеціальному журналі і картці інструктажу, де кожен, хто пройшов інструктаж, розписується.

6. Первинний інструктаж з техніки безпеки на робочому місці проводиться керівником, в підпорядкування якого направлений працівник.

7. У програму первинного інструктажу входить ознайомлення працівника з пристроєм устаткування, безпечною організацією робочого місця, безпечними прийомами і методами праці та ін..

8. Інструктаж повинен закінчуватися практичним виконанням працівником безпечних методів праці безпосередньо на робочому місці.

9. Інструктаж з техніки безпеки на робочому місці фіксується в спеціальному журналі і картці інструктажу, де пройшовши його працівник ставить свій підпис. Журнали вступного та первинного інструктажів зберігаються в осіб, які проводили їх, а картка інструктажу в особовій справі працюючого.

10. Повторний інструктаж з усіма співробітниками проводиться один раз на рік, а при перекладі на іншу роботу - відразу ж на новому місці.

11. Зі співробітниками, що працюють на ділянках з небезпечними і шкідливими умовами праці, повторний інструктаж проводиться щокварталу. Перелік таких професій встановлюється адміністрацією музею за погодженням з місцевим комітетом профспілки.

12. Позаплановий інструктаж проводиться в наступних випадках:

- При зміні режиму та особливостей роботи;

- При нещасних випадках, що показують недостатнє знання працівниками правил техніки безпеки;

- При порушенні правил техніки безпеки.

13.Позаплановий і повторний інструктажі оформляються в журналі обліку інструктажу з техніки безпеки на робочому місці.

14. Навчання безпечним методам праці співробітників музеї, до роботи яких висуваються підвищені вимоги з техніки безпеки, організовуються адміністрацією за спеціальною програмою, незалежно від проходження ними вступного інструктажу та на робочому місці.

15. Навчання працівників має бути проведено не пізніше 3 місяців з дня надходження їх на роботу.

16. До вивчення правил та інструкцій з техніки безпеки та здачі іспитів, адміністрація не має права давати новому працівникові завдання на виконання робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці.

17. Результати перевірки знань правил техніки безпеки оформляються протоколом кваліфікаційної комісії під керівництвом головного інженера, заступника директора або відповідального співробітника, призначеного наказів адміністрації.

18. До складу екзаменаційної комісії повинен входити представник місцевого комітету профспілки.

19. Усім працівникам, які склали іспити, видається посвідчення за встановленою формою.

20. То, хто не склав іспит здасть його повторно, але не пізніше, ніж через 3 місяці після першого іспиту. У разі повторного не складання іспиту працівник має бути відсторонений від посади.

Відповідно до правил техніки безпеки в Музеї, існують також певні вимоги техніки безпеки в експозиційних залах, фондосховищах і допоміжних приміщеннях музею [18]. Ось деякі з них:

1. Всі експозиційне обладнання залів (вітрини, підставки, щити, кронштейни й шнури для підвіски картин), а також обладнання сховищ (стелажі, шафи, скрині, комоди), має бути виконано спеціалізованими організаціями відповідно до технічних розрахунками та задовольняти вимогам техніки безпеки.

2. В експозиції всі електрифіковані і діючі експонати (механічні верстати і машини) повинні мати металеві, жорсткої конструкції, огорожі відкритих небезпечних частин і передач, ізоляційні гумові килимки, а також огорожі шнуром або бар'єром.

3. Всі рами вітрин обладнуються кріпленнями щоб уникнути самостійного захлопування рам, а також перекосу і падіння вітрин.

4. У великих музеях для транспортування і встановлення великих дзеркальних стекол і рам у вітринах повинні бути спеціальні візки на гумовому ходу зі стійками для установки рам і стекол у вертикальному положенні.

5. Для переміщення важких експонатів - масивних скульптур, підставок, важких меблів і т.п. повинні застосовуватися низькі візки та санчата.

6. Адміністрація музею зобов'язана перед вантажно-розвантажувальними роботами забезпечити робітників необхідними інструментами і пристосуваннями і ознайомити їх з безпечними прийомами роботи.

7. Підлітки до 18 років до вантажно-розвантажувальних робіт не допускаються.

8. Робоче місце кожного наукового співробітника повинне бути обладнане письмовим столом, встановленим таким чином, щоб світло з вікон падало на нього з лівого боку.

9. У фондосховищах робочі кімнати повинні бути ізольовані від сховищ і виділено приміщення для роботи відвідувачів з каталогами та матеріалами фондів музею.

10. Екскурсоводам слід надати кімнату для відпочинку і занять; крім того, в експозиційних залах необхідно встановити столики для чергових екскурсоводів і консультантів.

11. Лабораторії музею повинні мати спеціальне обладнання в залежності від характеру виконуваної в них роботи – витяжні шафи в реставраційних майстерень до препараторських, сушильні шафи для ботанічних колекцій і т.д.

12. Майстерні при музеях художньо-оформлювальні, макетно-модельні, муляжні, палітурні, столярні, слюсарні та інші, а також друкарню слід розміщувати поза головної будівлі музею і постачати всім необхідним обладнанням з огорожами небезпечних щодо травматизму частин.

13. Для внутрішньої охорони при вході в музей виділяється чергове приміщення.

14. Для доглядачів (музейних служителів) в кожному експозиційному залі повинні бути стільці. При експозиційних залах слід обладнати невелику комору інвентарю, необхідного для прибирання приміщень.

Відповідальні за охорону праці в музеї обов’язково мають дотримуватися вимог пожежної безпеки що передбачені в музеї. Відповідальність за протипожежний стан музею покладається на директора.

Директор музею своїм наказом призначає:

- Особу, відповідальну за загальний протипожежний стан музею з числа своїх заступників;

- Осіб, відповідальних за справний стан автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж, водопровідних мереж та іншого протипожежного обладнання;

- Осіб, відповідальних за стан пожежної безпеки окремих будівель, приміщень, відділів, служб, майстерень і т.д.

Директор музею зобов'язаний вживати своєчасних заходів впливу до осіб, які порушують правила пожежної безпеки. У музеї повинен бути розроблений план евакуації людей та музейних цінностей, а також інструкція, яка визначає дії персоналу у разі виникнення пожежі. План евакуації та інструкція повинні бути вивішені на видному місці. У кожному відділі, майстерні, сховище, лабораторії і т.д. повинні бути вивішені таблички із зазначенням прізвищ осіб, відповідальних за протипожежний стан даної ділянки і номер телефону місцевої та міської пожежної частини.

Музей повинен обладнуватися автоматичними засобами сповіщення про пожежу і пожежогасіння (пожежною сигналізацією, установками пожежогасіння). Кожен музей в обов'язковому порядку забезпечується телефонним зв'язком з міською (селищною) та місцевої пожежної частиною.

Музеї з великими площами і особливо цінними колекціями повинні бути забезпечені телефонним зв'язком на всіх основних постах охорони, а також в основних приміщеннях (фондосховищах, експозиційних залах, відділах і т.д.).

Всі вступники на роботу особи повинні пройти протипожежний інструктаж, без якого вони не можуть бути допущені до роботи. З усіма співробітниками музею не рідше одного разу на рік слід проводити повторний інструктаж з пожежної безпеки, на який необхідно відводити не менше двох годин.

Для залучення робітників, службовців та інженерно-технічних працівників до участі в проведенні протипожежних профілактичних заходів у музеях створюються пожежно-технічні комісії. Комісії призначаються наказом директора у складі: замісник директора або головного інженера (голова), начальника пожежної охорони, енергетики, інженера з техніки безпеки, фахівця з водопостачання, представників громадських організацій та інших осіб на розсуд керівника музею [19]

Основними завданнями пожежно-технічних комісій є:

- Розробка заходів по забезпеченню пожежної безпеки музею, що попереджають виникнення і поширення пожеж;

- Організація раціоналізаторської і винахідницької робіт з питань пожежної безпеки;

- Залучення активу робітників і службовців, членів добровільної пожежної дружини, первинних організацій добровільного пожежного товариства до проведення пожежно-профілактичної роботи, встановлення протипожежного режиму в музеї, і до масової роз'яснювальної роботи серед робітників, службовців та інженерно-технічних працівників з питань дотримання протипожежних правил.

Для здійснення поставлених завдань пожежно-технічні комісії повинні:

- Щоквартально проводити обстеження всіх експозиційних залів, фондосховищ, майстерень, лабораторій та інших приміщень, намічати заходи по усуненню виявлених недоліків і визначати терміни їх виконання;

- Здійснювати контроль за виконанням протипожежних заходів, запропонованих Державним пожежним наглядом;

- Сприяти впровадженню в життя удосконалень, спрямованих до забезпечення пожежної безпеки;

- Приймати участь у розробці інструкцій, правил пожежної безпеки для відділів, фондосховищ, лабораторій і здійснювати контроль за їх дотриманням;

- Організовувати і проводити з робітниками, службовцями, інженерно-технічними працівниками бесіди та лекції на протипожежні теми;

- Організовувати і проводити пожежно-технічні наради в музеях за участю працівників пожежної охорони, інженерно-технічного персоналу, активу робітників і службовців з питань пожежної безпеки музею, а також змагання і огляди добровільних пожежних дружин, огляди протипожежного стану фондосховищ, складів, лабораторій та інших приміщень.

Як висновок, слід зазначити, що рівень нещасних випадків в музеї є досить низьким, що свідчить про дотримання як керуючими органами, так і безпосередньо працівниками музею, діючого порядку з охорони праці, що існує в установі.