3.2 Механізм застосування запропонованих пропозицій та ефект від їх впровадження

На нашу думку, першою з наведених вище пропозицій можна втілити в життя у Черкаському обласному краєзнавчому музеї театралізовані екскурсії для школярів, які були б екскурсом в історію українського життя. Декораціями до постановок можуть бути музейні експозиції. Експозиція музею розміщена в 30 залах на площі 2800 м². Вона має розділи: природи краю, археології, етнографії, історії краю XIV — початку XX століття, історії краю від 1917 року і сучасність та велика зала вшанування пам'яті пророка України Т.Г. Шевченка, низка окремих зал, присвячених видатним землякам, вихідцям з Черкащини або відомим особам, чия діяльність пов'язана з «Шевченковим краєм».

Для економії коштів музей може запросити студентські театральні гуртки історичних факультетів навчальних закладів нашого міста. Така програма могла б зацікавити керівництво шкіл нашого міста в плані соціально-культурного розвитку школярів. Отримання коштів від цих театральних постановок могло б збільшити власні надходжень, які можна спрямувати на проводити інтенсивної науково-дослідницьку діяльність музею, а також запровадження інших програм, які б приносили прибуток музею, а також збільшували зацікавленість населення до історичних і культурних пам’яток.

У Черкасах в 2012 році заклади середньої освіти в Черкасах представлені як загальноосвітніми (21 загальноосвітня школи та єдина міська вечірня школа), так і спеціалізованими та закладами нового типу (загалом 14), до яких, зокрема, належать ліцеї (2), гімназії (3), спеціалізовані школи (8), колегіум — Перша міська гімназія, Асоційована школа ЮНЕСКО, Міська гімназія № 9 імені О. М. Луценка, Міська гімназія № 31, Черкаський фізико-математичний ліцей, Черкаський гуманітарно-правовий ліцей, Черкаський колегіум «Берегиня», спеціалізовані школи № 3, № 13, № 17, № 18, № 20, № 27, № 28 та № 33. В них навчається приблизно 25 тисяч школярів [35] Визначимо ціну квитка в розмірі 2 грн. Припустимо, що на початковому етапі запровадження цих театральних постановок музей відвідає 25% школярів, або ж 6250 чоловік ((25000×25%)/100 = 6250). Тоді сума, яку отримає музей від запровадження такої програми буде дорівнювати:

6250 × 2 грн = 12500 грн.

Другим шляхом залучення додаткових коштів музеєм може бути здача в оренду актового залу для проведення всеукраїнських та міжнародних конференцій ВНЗ в частині загальної програми та екскурсій для учасників з інших міст і країн. Лише Черкаським національним університетом на 2012 рік заплановано провести 22 конференції (9 міжнародних та 13 всеукраїнських).

Нехай, тариф за одну годину оренди залу в музеї становить 150 грн. Кожна конференція в середньому проходить 4 годин. Тому, якщо за рік в Черкаському обласному краєзнавчому музеї орендують актовий зал для 15 конференцій, то виручка буде становити 9000 грн. (150 грн/год × 4 год × 15)

При здачі в оренду залу для проведення конференцій вищих навчальних закладів є дуже важливим правильна і високоякісна організація прийому її учасників та гостей. Можливість ознайомитися з історією Черкаського краю, перегляд музейних експозицій має стати однією з преваг і стимулів організаторів конференції проводити їх саме в Краєзнавчому музеї. Музей знаходиться на дуже вигідному місці в центральній частині міста біля пагорба Слави на узбережжі річки Дніпро. Поблизу розміщена Православна церква, Музичне училище, кінотеатр, бібліотеки та багато інших цікавих місць, що можуть привернути увагу приїжджих гостей конференцій.

Таблиця 3.2

Економічний ефект від впровадження пропозиції

Показник	До впровадження пропозиції	Після впровадження пропозиції	Економічний ефект
			грн.	%
1	2	3	4	5
Театралізовані екскурсії	123115 грн	135615 грн.	12500	10,15
Здача в оренду залу	27503 грн	36503 грн.	9000	32,72

Отже, з Таблиці 3.2 ми бачимо, що ефектом від впровадження театралізованих екскурсій для школярів будуть кошти на суму 12500 грн. Тепер надходження спеціального фонду збільшилися до 135615 грн, або ж на 10,15%. При здачі в оренду залу для проведення різних конференцій вищим навчальним закладам дохід складе 9000 грн, що є на 32,72% більше ніж в попередньому році. Отримані додаткові власні кошти можна використати для фінансування науково-дослідної роботи музею, яка не достатньо фінансується з місцевого бюджету.

ВИСНОВКИ

Отже, формування і використання фінансових ресурсів бюджетних установ здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно з бюджетними призначеннями. Основним результатом діяльності таких установ є послуга.

Бюджетні установи здійснюють некомерційну діяльність, як не виключає можливості отримання установою певних доходів. Проте ці доходи використовуються на розвиток самої установи.

Нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність бюджетних установ в Україні є: Конституція України, Бюджетний кодекс України, інші закони та нормативні-правові акти, що регулюють бюджетні правовідносини, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Зарубіжний досвід фінансування бюджетних установ в сфері культури показує, що скорочення бюджетних видатків на культуру (фінансування всього на 25-30% від потреби) спонукало до пошуку нових (позабюджетних) джерел фінансування. В країнах Європи набула великого поширення модель стимулювання позабюджетного фінансування культури шляхом налагодження зв’язків між органами культури та бізнесу (фандрейзинг), що має певні умови, що спонукають представників бізнесу спрямовувати свої кошти на культурний розвиток.

Нами було проаналізовано таку бюджетну установу, як КЗ «Чекраський обласний краєзнавчий музей» ЧОР. Музей є культурним закладом, що заснований ще в 1918 році. Заклад є одним з найбільших з числа подібних у державі. Щороку музей відвідує до 150 тисяч осіб, причому значна їх частина — діти та молодь.

Рівень нещасних випадків в музеї є досить низьким, що свідчить про дотримання як керуючими органами, так і безпосередньо працівниками музею, діючого порядку з охорони праці, що діє в установі.

Фінансові ресурси Черкаського обласного краєзнавчого музею формуються за рахунок асигнувань з міського бюджету (на 96%) та за рахунок спеціальних коштів (4%), які музей отримує за рахунок надання послуг, що передбачені його функціональними повноваженнями, оренди та реалізації майна.

Аналіз фінансовго стану Черкасього обласного краєзнавчого музею показує, що він є задовільним. За останні роки спостерігається скорочення бюджетних надходжень до музею, що суттєво впливає на його фінансовий стан. Але не дивлячись на це музей має невелику дебіторську та кредиторську заборгованість. Повна залежність від бюджетних асигнувань є ризикованим для музею, адже незначні погіршення в фінансово-економічній ситуації в країні матиме негативний вплив і скорочення фінансування культури.

Кошти, що надаються з бюджету використовуються на оплату праці працівників музею, сплата нарахувань на заробітну плату, придбання товарів і послуг, відрядження та оплата комунальних послуг та енергоносіїв.

Недостатнім є виділення коштів на дослідження і розробки, окремі заходи розвитку, які передбачають проведення науково-дослідної роботи, культурно-мистецьких акцій, інформаційно-просвітницьких заходів (виставки, конференції).

На нашу думку, для покращення формування і використання фінансових ресурсів Черкаського обласного краєзнавчого музею необхідний пошук нових (позабюджетних) коштів. Для цього нами було запропоновані наступні пропозиції:

• Проведення театралізованих екскурсій;

• Здача в оренду приміщення актового залу для проведення всеукраїнських та міжнародних конференцій ВНЗ в частині загальної програми та екскурсій для учасників з інших міст і країн;

• Показ короткометражних історичних фільмів;

• Магазин сувенірів;

• Проведення фотосесій для молоді і щойно одружених пар.

Також потрібно було запропоновано звернути увагу на закордонний досвід залучення позабюджетного фінансування, а саме використання фандрейзингу. В Україні джерелами фандрейзингу можуть бути державні установи різних країн, міжнародні організації, приватні благодійні фонди, некомерційні організації, а також приватні особи. Кожне з цих джерел може виступати в якості фінансового спонсора, спонсора на умовах братеру, інвестора, мецената, донора.

В еру інформаційних технологій комунікаційні здібності музею обумовлюють його позиції в «боротьбі» за відвідувача. Наявність власного сайту в Інтернеті, присутність в соціальних мережах можуть в значній мірі допомогти музею отримати свого відданого глядача, пошуку спонсорів, інвесторів.

Інтеграція музею в сферу дозвілля має також велике значення для популяризації музеїв та залучення широкої аудиторії відвідувачів. Політика проникнення «індустрії дозвілля» в музей – відкриття магазинів, сувенірних яток, кав’ярень, оренда приміщень для проведення рекреаційних і розважальних заходів, використання в музейній діяльності таких форму роботи, як гуртки, хобі-групи, театральні, музичні, літературні студії, організація свят, тематичних вечорів, конкурсів, фестивалів, творчих лабораторій є сьогодні органічною в контексті загальної світової тенденції спрямованої на розширення кола відвідувачів. Реалізується вона через спеціальні програми для різних соціально-демографічних груп, освітні акції, роботу інформаційних кімнат, «сімейних» центрів, заходів дозвілля.

Нами було обраховано ефект від впровадження в музеї програми театралізованих екскурсій та здача в оренду залу. Ефектом від впровадження театралізованих екскурсій для школярів будуть кошти на суму 12500 грн. Надходження спеціального фонду збільшилися до 135615 грн, або ж на 10,15%. При здачі в оренду залу для проведення різних конференцій вищим навчальним закладам дохід складе 9000 грн, що є на 32,72% більше ніж в попередньому році.

Отримання коштів від цих театральних постановок могло б збільшити власні надходжень, які можна спрямувати на проводити інтенсивної науково-дослідної діяльність музею, а також запровадження інших програм, які б приносили прибуток музею, а також збільшували зацікавленість населення до історичних і культурних пам’яток.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Атамас П. Й. Основи обліку в бюджетних установах. – К.: Центр навчальної літератури, 2005 р. – 288 с.

2. Бакальчук В. Зарубіжний досвід залучення позабюджетних коштів на розвиток сфери культури [Аналітична записка] / В. Бакальчук, О. Кузьмук [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу :http://old.niss.gov.ua/Monitor/ February/2.htm

3. Білик М.Д. Фінансові результати підприємств державного сектору економіки в умовах планування //Фінанси України. – 2006. - №9. – с.128-143.

4. Болюх М. А., Заросило А. П. Аналіз фінансово-господарської діяльності бюджетних установ: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2008. – 344с.

5. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 року // Відомості Верховної Ради України.  2010.  № 50-51 – ст.572

6. Василик О. Д. Бюджетна система України / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.

7. Василик О.Д. Державні фінанси України:Навчальний посібник.-К.: Атака, 2002.-368с.

8. Головінов О.М. Загальнотеоретичні засади функціонування державного сектора //Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №1. – с.5-18.

9. Гриценко О. А. Розробка пропозицій щодо вдосконалення методики бюджетних витрат на культуру та мистецтво на програмно-цільових засадах використання нормативів бюджетної забезпеченості [Аналітична записка] / О. А. Гриценко, В. В. Солодовник [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.culturalstudies.in.ua/zv_2003_1.php

10. Гуцалюк Л. Про аналіз кошторису бюджетних установ //Фінансовий контроль. – 2008. - №6. – с.51-53.

11. Дем’янишин В. Бюджетне фінансування та його особливості в сучасних умовах / В. Дем’янишин // Світ фінансів. – 2007. – Випуск 2 (11). – С. 34–48.

12. Денека О.В. Взаємозвязок масштабів та ефективності функціонування державного сектору економіки //Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №9. – с.58-65.

13. Джога Р. Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 250 с.

14. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV// Відомості Верховної Ради України, – 1999. – № 40

15. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 № 107-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 5-6, № 7-8

16. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 20-22

17. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 № 2154-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 22-25

18. Закон України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.1995 № 249/95-ВР Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25

19. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49

20. Закон України «Про підприємництво» вiд 23.12.1997 № 762/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 17

21. Зарубіжний досвід залучення позабюджетних коштів на розвиток культури [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/Monitor/February/2.htm

22. Канцуров О.О., Білоусова О.С. Удосконалення методології оцінки ефективності управління підприємствами бержавного сектору економіки. // Фінанси України. – 2006. - №9. – С.143-151.

23. Карпишин Н. Сутнісно-теоретичні аспекти кошторисного фінансування (бюджетних установ)//Вісник Тернопільського академічного господарства. – 2005. – Вип.1. – с.62-70.

24. Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

25. Костирко Л.А., Білоусова Л.І., Мельник Г.Г. та інші. Фінансова діяльність бюджетних установ: Навчальний посібник. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля,2007.-240с.

26. Кошториси бюджетних установ: (Сутність кошторисів бюджетних установ. Касове виконання бюджетів) //Пасічник Ю.В. Бюджетна система України. – К., 2006. – с.489-496.

27. Крижанівська Н. Проблемні питання казначейського обслуговування при реалізації та ліквідації бюджетних установ // Казна України. – 2009. - №1. – с.17-19.

28. Лист ДКУ «Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування» №07-06/803-5690 від 02.08.2000 р.

29. Лістрова С. Реалізація основних засобів у бюджетників, як джерело додаткових надходжень //Все про бухоблік. – 2009. – 22 квітня (37). – с.41-44.

30. Матвєєва В. Як економити бюджетні кошти //Податки та бухоблік. – 2008. – 27 листопада (95). – с.38-42.

31. Назарова К.О., Кумченко Т.А. Аналіз діяльності бюджетних установ: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т / Г.О. Кравченко (заг.ред.). — К. : КНТЕУ, 2006. — 208с

32. Наказ Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».від 27.12.2001 р. №604 (із змінами та доповненнями)

33. Облік у бюджетних установах: Навч. посібник / За ред. О.А. Заїнчковського, Т.М. Сторожук. - Ірпінь, Академія ДПС України, 2002. - 535 с Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України. Наказ Державного казначейства України від 09.08.2004 року за № 136.

34. Опарін В.М., Малько В.І.,Кондратюк С.Я. Бюджетна система: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.-2-ге вид., перероб. і доп.- К.:КНЕУ,2002.-336с.

35. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.ukrstat.gov.ua/

36. Офіційний сайт Міністерства фінансвів України. [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу :www.minfin.gov.ua/

37. Офіційний сайт Міністерства освіти України. [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу :www.mon.gov.ua

38. Офіційний сайт Законів України . [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : www.zakon.rada.gov.ua

39. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України: Навчальний посібник – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 670 с. – (Вища освіта XXI століття).

40. Переверзєва О. Облік платних послуг державних установ // Все про бухоблік. – 2009. – 23 березня (27). – с.41-46.

41. Петришина Н.В. Державний сектор в економіці України: теоретичні та організаційні засади //Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №6. – с.103-114.

42. Петрова І.В. Проектування в соціально-культурній сфері: [навч. посіб.] / І. Петрова – К., 2007. − 372 с.

43. Погрібатіко Л. Шляхи використання коштів спеціального фонду кошторису бюджетних установ //Податки та бухоблік. – 2005. - №73. – с.48-52.

44. Податковий кодекс України: чинне законодавство станом на 10 грудня 2010 р.:- К.: Алеута; Центр учбової літератури, 2011. – 584

45. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9.- http://zakon.rada.gov.ua.

46. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій» від 9 січня 2000 року № 17.

47. Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання діяльності державного казначейства України» від 17.02.99 №180.

48. Про затвердження Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 12.05. 1994 р. за № 95/304- http://zakon.nau.ua.

49. Рудюк Л.В. Фінанси: Навч. посіб. для дистанційного навчання/ за наук. ред. Л.Ф. Романенко.-2-ге вид., переробл. і допов. –К.: Університет «Україна», 2007.-270с.

50. Чабан В.М. Класифікація доходів та видатків бюджетних установ // Облік, контроль та аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. – Черкаси: ЧДТУ, 2009. – с.95-98.

51. Чернадчук В. Д. Стан та перспективи розвитку бюджетних правовідносин в Україні :монографія / С.Д. Чернадчук. – Суми : Університетська книга, 2008. – 456 c.

52. Юрій С.І., Бескид Й. М. Бюджетна система України: Навч. посібник.-К.: НІОС, 2000.-400с.