- •1.Поняття світогляду. Історичні типи світогляду .
- •2. Специфіка філософського знання.
- •3.Структура і функції філософії
- •4. Предмет і методи філософії
- •5.Категорія буття у філософії. Форми буття
- •6. Поняття субстанції. Монізм та дуалізм
- •7.Поняття матерії. Види та форми існування матерії
- •8.Рух, види руху
- •9.Простір і час. Простір і час у теорії відносності а. Ейнштейна
- •10.Діалектика та метафізика
- •11)Проблема свідомості у філософії.Свідомість та відображення.
- •12)Основні концепції походження свідомості.
- •13)Свідомість та мова.
- •14)Проблеми пізнання.Обєкт і субєкт пізнання.Сутність агностицизму.
- •15)Чуттєве пізнання,його форми.
- •16)Раціональне пізнання,його форми.
- •17)Види пізнання. Наукове пізнання.
- •18)Поняття науки,її види і функції.
- •19)Загальнологічні методи пізнання.
- •20)Методи емпіричного пізнання.
- •21.Методи теоретичного пізнання.
- •22.Істина як гносеологічна категорія. Концепції та критерії істини.
- •23.Проблема сутності людини. Біологічне і соціальне в людині.
- •24.Основні концепції виникнення людини.
- •25.Людина як об’єкт філософського аналізу. Філософська антропологія.
- •26.Проблема свободи та відповідальності у філософії.
- •27.Аксіологія: її зміст і проблематика. Класифікація цінностей.
- •29.Поняття матеріального виробництва. Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •30.Проблема історичного розвитку суспільства. Сенс історії. Культура та цивілізація.
- •31. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •32. Науково-технічний прогрес. Шляхи виходу з екологічної кризи.
- •33. Глобальні проблеми людства.
- •34.Філософія майбутнього.Поняття футурології.
- •35. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості.
- •36.Мораль як форма суспільної свідомості. Етика як наука.
- •37.Естетична свідомість. Естетика як наука. Основні естетичні категорії.
- •38.Релігія як форма суспільної свідомості. Класифікація релігій.
- •39.Світові релігії. Буддизм,християнство,іслам.
- •40. Специфіка східного і західного шляхів людського буття у світі.
- •41. Філософія Ст. Індії
- •42. Філософія Ст. Китаю
- •43. Докласична антична філософія
- •44. Філософія Сократа
- •45. Філософія Платона
- •46. Філософія Арістотеля
- •47. Посткласична антична філософія: давньогрецький скептицизм;епікуреїзм;стоїцизм
- •48. Філософія Ст. Риму
- •49. Середньовічна філософія. Патристика. Схоластика. Тома Аквінський.
- •50)Гуманізм натурфілософія епохи Відродження.
- •51)Соціальна думка епохи
- •52)Емпіризм у ф-фії Нового Часу.Ф.Бекон,т.Гоббс,Дж.Локк.
- •53)Раціоналізм у європейській ф-фії 17ст.Р.Декарт,б.Спіноза,г.Лейбінц.
- •54)Ф-фія просвітителів 18 ст. Вольтер.,ж-ж.Руссо.
- •55)Пізнання і.Канта.
- •56)Етика і.Канта.
- •57)Ф-фія г.Гегеля.
- •58)Ф-фія л.Фойербаха.
- •59)Винекнення і розвиток марксистської ф-фії.
- •60)Основні риси і напрями сучасної філософії.
- •61.Позитивізм о.Конта і г.Спенсера
- •62.Неопозитивізм
- •63.Постпозитивізм
- •64.Релігійна філософія хх ст. Неотомізм
- •65.Філософія п.Тейяра де Шардена
- •66.Виникнення та основні проблеми екзистенціалізму
- •67.Німецький екзистенціалізм (м.Хайдеггер, к.Ясперс)
- •68.Французький екзистенціалізм (ж.-п.Сартр, а.Камю)
- •69.Прагматизм
- •70.Філософська герменевтика
- •71. Фройдизм
- •72. Неофройдизм
- •73. Марксистська філософія у хх ст. Франкфуртська школа
- •74. Філософія історії у хх ст. Концепції циклічного розвитку суспільства (о.Шпенглер, а.Тойнбі)
- •75. Концепції постіндустріального суспільства (д.Белл, е.Тоффлер)
- •76. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •77. Філософські традиції в Україні в хiii-хvі ст. Українські полемісти. І.Вишенський.
- •78. Філософія в Києво-Могилянській академії. Т. Прокопович
- •79. Філософія г.Сковороди
- •80. Світогляд т.Г.Шевченка
- •81. Світогляд п.Куліша
- •82. Світогляд м.Костомарова
- •83. Світогляд м.Гоголя
- •84. Світогляд м.Драгоманова
- •85. Світогляд п.Юркевича
- •86. Філософські, суспільно-політичні погляди і.Франка
- •87. Філософські, суспільно-політичні погляди л.Українки
- •88. Філософія хх ст. В Україні
- •89. Філософське вчення в.Вернадського
- •90. Філософія української діаспори
55)Пізнання і.Канта.
Кант Іммануіл (1724-1804) родоначальник німецької класичної філософії. У філософському розвитку Канта виділяють два періоди – “докритичний” (до 1770 р.) та “критичний”.
У перший період він розробив “небулярну” космогонічну гіпотезу про створення планетної системи з першопочаткової “туманності”. Кант здійснює коперніківський переворот у філософії, зосередивши увагу не на об’єкті, як попередня метафізика, а на суб’єкті пізнання, вперше представив пізнання як діяльність.
Пізнання за Кантом містить у собі:
1)чуттєві, емпіричні сприйняття;
2) апріорні форми діяльності розсудку:
а) форми чуттєвості (час і простір);
б) форми розсудку, категорії (необхідність, причинність, кількість, якість та ін.);
3) форми розуму (ідеї душі, бога), які виходять за кінцевий досвід.
Достовірне теоретичне знання є тільки в математиці та природознавстві. А метафізика (попередня філософія) неможлива, бо розум впадає у протиріччя (є антиномічним). У сфері етики Кант формулює моральний закон (категоричний імператив): “Роби так, щоб використати людину для себе, також як і для іншого, завжди як мету і ніколи лише як засіб”. “Інша людина повинна бути для тебе святою”.
56)Етика і.Канта.
ЕТИКА КАНТА. Кант розробив загальний закон моральності, так званий категоричний імператив (обов'язкове поведінка), суть його зводиться до наступного: кожна людина незалежно від його положення в суспільстві повинен чинити так, щоб його вчинок могли б вчинити і всі інші.
Суперечливий характер філософії Канта викликав критику справа і зліва (у матеріалістів та ідеалістів). Ідеалісти побачили риси матеріалізму, т.к він бачив «річ у собі», а матеріалісти вважали, що Кант - суб'єктивний ідеаліст.
57)Ф-фія г.Гегеля.
Гегель є засновником законів діалектики :
1.Закон боротьби і єдності протилежностей.
2.Переходу кількості в якість.
3.Заперечення заперечення. Світ не дано нам раз і назавжди.Він знаходиться в постійному розвитку. В основі світового розвитку лежить - абсоютно ідея.
3 тапа розвитку Абсолютної Ідеї :1.Абсолютная Ідея- ідея розвитку в своїй стихії - стихії чистого мислення.Виділяються поняття: буття- небуття , кількість - якість.Зявляється логіка.
2.Ідея для свого розвитку - стадія природи.Зявляються : метафізика , фізика , органічна фізика
3.Абсолютний Дух.Досконале самопізнання . :
- суб'єктивний дух (реалізація в мисленні кожної людини )
- об'єктивний дух (дух життя соціуму )
- абсолютний дух (дух життя людського. )
58)Ф-фія л.Фойербаха.
Філософія Людвіга Фейєрбаха (1804 - 1872) вважається завершальним етапом німецької класичної філософії.
Головний напрямок філософії Фейєрбаха - критика німецького класичного ідеалізму та обгрунтування матеріалізму .
Матеріалізм як напрямок філософії виник задовго до Фейєрбаха , однак вказані матеріалістичні філософські школи були , головним чином , внутрішнім національним явищем свого часу і відрізнялися непослідовністю і протиріччями , перебували під сильним впливом теології , шукали компроміс між матеріалістичними ідеями та існуванням Бога (формою подібного компромісу був, зокрема , деїзм (Деї́зм (від лат. deus, «бог») — віра в Бога-творця світу, але невіра в його подальшу діяльність у цьому світі )) .
Філософія Людвіга Фейєрбаха стала першим випадком глибоко послідовного матеріалізму , основними рисами якого були :
повний розрив з релігією ( атеїзм ) і звільнення від багатовікового релігійного впливу ;
спроба пояснити Бога і релігію з матеріалістичної точки зору , виходячи з людської природи ;
матеріалістичне , з урахуванням новітніх досягнень науки пояснення проблем навколишнього світу і людини;
великий інтерес до соціально - політичних питань;
переконання в пізнаваності навколишнього світу.