- •1.Поняття світогляду. Історичні типи світогляду .
- •2. Специфіка філософського знання.
- •3.Структура і функції філософії
- •4. Предмет і методи філософії
- •5.Категорія буття у філософії. Форми буття
- •6. Поняття субстанції. Монізм та дуалізм
- •7.Поняття матерії. Види та форми існування матерії
- •8.Рух, види руху
- •9.Простір і час. Простір і час у теорії відносності а. Ейнштейна
- •10.Діалектика та метафізика
- •11)Проблема свідомості у філософії.Свідомість та відображення.
- •12)Основні концепції походження свідомості.
- •13)Свідомість та мова.
- •14)Проблеми пізнання.Обєкт і субєкт пізнання.Сутність агностицизму.
- •15)Чуттєве пізнання,його форми.
- •16)Раціональне пізнання,його форми.
- •17)Види пізнання. Наукове пізнання.
- •18)Поняття науки,її види і функції.
- •19)Загальнологічні методи пізнання.
- •20)Методи емпіричного пізнання.
- •21.Методи теоретичного пізнання.
- •22.Істина як гносеологічна категорія. Концепції та критерії істини.
- •23.Проблема сутності людини. Біологічне і соціальне в людині.
- •24.Основні концепції виникнення людини.
- •25.Людина як об’єкт філософського аналізу. Філософська антропологія.
- •26.Проблема свободи та відповідальності у філософії.
- •27.Аксіологія: її зміст і проблематика. Класифікація цінностей.
- •29.Поняття матеріального виробництва. Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •30.Проблема історичного розвитку суспільства. Сенс історії. Культура та цивілізація.
- •31. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •32. Науково-технічний прогрес. Шляхи виходу з екологічної кризи.
- •33. Глобальні проблеми людства.
- •34.Філософія майбутнього.Поняття футурології.
- •35. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості.
- •36.Мораль як форма суспільної свідомості. Етика як наука.
- •37.Естетична свідомість. Естетика як наука. Основні естетичні категорії.
- •38.Релігія як форма суспільної свідомості. Класифікація релігій.
- •39.Світові релігії. Буддизм,християнство,іслам.
- •40. Специфіка східного і західного шляхів людського буття у світі.
- •41. Філософія Ст. Індії
- •42. Філософія Ст. Китаю
- •43. Докласична антична філософія
- •44. Філософія Сократа
- •45. Філософія Платона
- •46. Філософія Арістотеля
- •47. Посткласична антична філософія: давньогрецький скептицизм;епікуреїзм;стоїцизм
- •48. Філософія Ст. Риму
- •49. Середньовічна філософія. Патристика. Схоластика. Тома Аквінський.
- •50)Гуманізм натурфілософія епохи Відродження.
- •51)Соціальна думка епохи
- •52)Емпіризм у ф-фії Нового Часу.Ф.Бекон,т.Гоббс,Дж.Локк.
- •53)Раціоналізм у європейській ф-фії 17ст.Р.Декарт,б.Спіноза,г.Лейбінц.
- •54)Ф-фія просвітителів 18 ст. Вольтер.,ж-ж.Руссо.
- •55)Пізнання і.Канта.
- •56)Етика і.Канта.
- •57)Ф-фія г.Гегеля.
- •58)Ф-фія л.Фойербаха.
- •59)Винекнення і розвиток марксистської ф-фії.
- •60)Основні риси і напрями сучасної філософії.
- •61.Позитивізм о.Конта і г.Спенсера
- •62.Неопозитивізм
- •63.Постпозитивізм
- •64.Релігійна філософія хх ст. Неотомізм
- •65.Філософія п.Тейяра де Шардена
- •66.Виникнення та основні проблеми екзистенціалізму
- •67.Німецький екзистенціалізм (м.Хайдеггер, к.Ясперс)
- •68.Французький екзистенціалізм (ж.-п.Сартр, а.Камю)
- •69.Прагматизм
- •70.Філософська герменевтика
- •71. Фройдизм
- •72. Неофройдизм
- •73. Марксистська філософія у хх ст. Франкфуртська школа
- •74. Філософія історії у хх ст. Концепції циклічного розвитку суспільства (о.Шпенглер, а.Тойнбі)
- •75. Концепції постіндустріального суспільства (д.Белл, е.Тоффлер)
- •76. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •77. Філософські традиції в Україні в хiii-хvі ст. Українські полемісти. І.Вишенський.
- •78. Філософія в Києво-Могилянській академії. Т. Прокопович
- •79. Філософія г.Сковороди
- •80. Світогляд т.Г.Шевченка
- •81. Світогляд п.Куліша
- •82. Світогляд м.Костомарова
- •83. Світогляд м.Гоголя
- •84. Світогляд м.Драгоманова
- •85. Світогляд п.Юркевича
- •86. Філософські, суспільно-політичні погляди і.Франка
- •87. Філософські, суспільно-політичні погляди л.Українки
- •88. Філософія хх ст. В Україні
- •89. Філософське вчення в.Вернадського
- •90. Філософія української діаспори
24.Основні концепції виникнення людини.
Релігійна (теологічна) гіпотеза походження людини базується на біблійних переказах про створення Богом світу і людини, гріхопадіння Адама і Єви, Всесвітній потоп, про те, що заповідав Бог людям, та регламентацію життєдіяльності людини, яка викладена в заповідях. Звернімо увагу на те, що в Біблії сказано: людина створена "з пороху земного", а це можна прочитати й так: вона має земну природу і не занесена на Землю з Космосу. Космічна гіпотеза походження людини базується на припущенні, що життя принесено на Землю з Космосу, у тому числі в його цивілізованих проявах. Під Космосом мають на увазі Всесвіт, котрий знаходиться за межами нашого планетарного середовища. Різновидом космічної гіпотези є припущення про те, що життя на Землю могло бути занесено космічним пилом через атмосферу, який завдяки сприятливим умовам географії та біології Землі перетворився на сучасні форми живого. Ще є припущення про існування позаземних цивілізацій, розвиток яких дозволяє долати космічний простір і час. Вони були на Землі, залишили своїх представників, які згодом перетворились на землян і досягли нинішнього цивілізованого розвитку. Проте всі ці припущення залишаються гіпотезою, бо не мають експериментально-практичного підтвердження. Еволюційна гіпотеза походження життя та людини з'явилась у другій половині XIX ст. Спочатку Чарльз Дарвін (1809-1882) зробив опис біологічної передісторії людини, створивши теорію природного добору. Згідно з цією теорією під дією природних факторів добору, внаслідок потреби адаптації до середовища Homo sapiens виник як прямий наслідок еволюційного вдосконалення живих істот. Потім Люїс Морган (1818-1881) дослідив процес становлення людського суспільства і людини як суспільної істоти. На основі цих досліджень Фрідріх Енгельс (1820-1895) обґрунтував теорію походження людини і суспільства. Він довів, що вирішальну роль у цьому процесі відіграла праця як цілеспрямована діяльність. Початкова праця привела до того, що: а) організм предків людини почав пристосовуватися не тільки до умов середовища, а й до трудової діяльності. У процесі тривалого пристосовування організму до виконання трудових операцій у людської істоти з'явилася пряма хода, відбулася диференціація функцій передніх та задніх кінцівок, розвинулися руки, головний мозок; б) праця, яка була спільною діяльністю, обумовила появу та розвиток різних видів спілкування, членороздільної мови як засобу спілкування і передачі трудового та соціального досвіду; в) завдяки трудовій діяльності утворилися виробничі відносини.
25.Людина як об’єкт філософського аналізу. Філософська антропологія.
Проблема людини належить до "одвічних" проблем філософії. З різного роду тлумаченнями сутності людини ми зустрічаємось практично в усіх значних філософських творах. Це є переконливим свідченням того, що питання розуміння і вивчення себе і собі подібних з давніх часів були предметом постійної уваги людини. Протягом століть розширювалось коло практичної діяльності людини, все нові сфери об'єктивної дійсності ставали ареною цієї діяльності, все повніше оволодівала вона законами дійсності, вчилась використовувати їх у своїй практиці. І разом з цим перед людиною постійно поставали питання про сутність її буття, про сенс життя, про цілі існування в цьому світі, про систему життєвих цінностей та багато інших, які вимагали і не знаходили переконливих, беззаперечних відповідей. Але людина наполегливо не припиняла своїх пошуків.Виходячи з того, що проблема людини надзвичайно широка і складна, зосередимо в цьому розділі увагу на тому, як ставилась і вирішувалась вона в історії філософської думки, з'ясуємо категорію "сутність людини", питання її соціалізації і сенсу життя людини і людства.