- •1.Поняття світогляду. Історичні типи світогляду .
- •2. Специфіка філософського знання.
- •3.Структура і функції філософії
- •4. Предмет і методи філософії
- •5.Категорія буття у філософії. Форми буття
- •6. Поняття субстанції. Монізм та дуалізм
- •7.Поняття матерії. Види та форми існування матерії
- •8.Рух, види руху
- •9.Простір і час. Простір і час у теорії відносності а. Ейнштейна
- •10.Діалектика та метафізика
- •11)Проблема свідомості у філософії.Свідомість та відображення.
- •12)Основні концепції походження свідомості.
- •13)Свідомість та мова.
- •14)Проблеми пізнання.Обєкт і субєкт пізнання.Сутність агностицизму.
- •15)Чуттєве пізнання,його форми.
- •16)Раціональне пізнання,його форми.
- •17)Види пізнання. Наукове пізнання.
- •18)Поняття науки,її види і функції.
- •19)Загальнологічні методи пізнання.
- •20)Методи емпіричного пізнання.
- •21.Методи теоретичного пізнання.
- •22.Істина як гносеологічна категорія. Концепції та критерії істини.
- •23.Проблема сутності людини. Біологічне і соціальне в людині.
- •24.Основні концепції виникнення людини.
- •25.Людина як об’єкт філософського аналізу. Філософська антропологія.
- •26.Проблема свободи та відповідальності у філософії.
- •27.Аксіологія: її зміст і проблематика. Класифікація цінностей.
- •29.Поняття матеріального виробництва. Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •30.Проблема історичного розвитку суспільства. Сенс історії. Культура та цивілізація.
- •31. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •32. Науково-технічний прогрес. Шляхи виходу з екологічної кризи.
- •33. Глобальні проблеми людства.
- •34.Філософія майбутнього.Поняття футурології.
- •35. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості.
- •36.Мораль як форма суспільної свідомості. Етика як наука.
- •37.Естетична свідомість. Естетика як наука. Основні естетичні категорії.
- •38.Релігія як форма суспільної свідомості. Класифікація релігій.
- •39.Світові релігії. Буддизм,християнство,іслам.
- •40. Специфіка східного і західного шляхів людського буття у світі.
- •41. Філософія Ст. Індії
- •42. Філософія Ст. Китаю
- •43. Докласична антична філософія
- •44. Філософія Сократа
- •45. Філософія Платона
- •46. Філософія Арістотеля
- •47. Посткласична антична філософія: давньогрецький скептицизм;епікуреїзм;стоїцизм
- •48. Філософія Ст. Риму
- •49. Середньовічна філософія. Патристика. Схоластика. Тома Аквінський.
- •50)Гуманізм натурфілософія епохи Відродження.
- •51)Соціальна думка епохи
- •52)Емпіризм у ф-фії Нового Часу.Ф.Бекон,т.Гоббс,Дж.Локк.
- •53)Раціоналізм у європейській ф-фії 17ст.Р.Декарт,б.Спіноза,г.Лейбінц.
- •54)Ф-фія просвітителів 18 ст. Вольтер.,ж-ж.Руссо.
- •55)Пізнання і.Канта.
- •56)Етика і.Канта.
- •57)Ф-фія г.Гегеля.
- •58)Ф-фія л.Фойербаха.
- •59)Винекнення і розвиток марксистської ф-фії.
- •60)Основні риси і напрями сучасної філософії.
- •61.Позитивізм о.Конта і г.Спенсера
- •62.Неопозитивізм
- •63.Постпозитивізм
- •64.Релігійна філософія хх ст. Неотомізм
- •65.Філософія п.Тейяра де Шардена
- •66.Виникнення та основні проблеми екзистенціалізму
- •67.Німецький екзистенціалізм (м.Хайдеггер, к.Ясперс)
- •68.Французький екзистенціалізм (ж.-п.Сартр, а.Камю)
- •69.Прагматизм
- •70.Філософська герменевтика
- •71. Фройдизм
- •72. Неофройдизм
- •73. Марксистська філософія у хх ст. Франкфуртська школа
- •74. Філософія історії у хх ст. Концепції циклічного розвитку суспільства (о.Шпенглер, а.Тойнбі)
- •75. Концепції постіндустріального суспільства (д.Белл, е.Тоффлер)
- •76. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •77. Філософські традиції в Україні в хiii-хvі ст. Українські полемісти. І.Вишенський.
- •78. Філософія в Києво-Могилянській академії. Т. Прокопович
- •79. Філософія г.Сковороди
- •80. Світогляд т.Г.Шевченка
- •81. Світогляд п.Куліша
- •82. Світогляд м.Костомарова
- •83. Світогляд м.Гоголя
- •84. Світогляд м.Драгоманова
- •85. Світогляд п.Юркевича
- •86. Філософські, суспільно-політичні погляди і.Франка
- •87. Філософські, суспільно-політичні погляди л.Українки
- •88. Філософія хх ст. В Україні
- •89. Філософське вчення в.Вернадського
- •90. Філософія української діаспори
20)Методи емпіричного пізнання.
До емпіричних методів у такому випадку відносять: спостереження (цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності); описання (фіксація даних про об'єкт засобами природної або штучної мови); вимірювання (порівняння об'єктів за якими-небудь спільними властивостями або аспектами); експеримент (спостереження в спеціально створених і контрольованих умовах з метою встановлення перебігу процесу чи події при повторенні даних умов)
Емпіричне знання накопичується внаслідок безпосереднього контакту з реальністю при спостереженні або експерименті. Загалом наука спирається на твердо встановлені факти, що були отримані емпіричним, тобто дослідним, шляхом. На емпіричному рівні відбувається накопичення фактів, їх первинна систематизація і класифікація. Емпіричне знання уможливлює формулювання емпіричних правил, закономірностей і законів, які статистично виводяться зі спостережуваних явищ.
Основні методи емпіричного знання це:
Експеримент — спостереження за об'єктами та явищами в контрольованих або штучно створених умовах з метою виявлення їхніх істотних характеристик;
Спостереження — цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності без внесення змін в реальність, що досліджується;
Вимірювання — виявлення кількісних характеристик досліджуваної реальності. В результаті вимірювання відбувається порівняння об'єктів за певними властивостями;
Порівняння — одночасне виявлення співвідношення та оцінка загальних для двох або більше об'єктів властивостей або ознак;
Опис — фіксація засобами природної чи штучної мови відомостей про об'єкти і явища.
Інформація, отримана за допомогою емпіричних методів, зазнає статистичної обробки. ПІсля цього науковці можуть робити певні узагальнення. Одержана інформація має бути верифікованою, тож науковці зобов'язані детально описати джерела інформації та використані методи.
21.Методи теоретичного пізнання.
На теоретичному рівні наукового пізнання учений, досліджує не емпіреї ний обєкт, а деякий теоретичний конструкт, який формується за допомогою абстрагування та ідеалізації.
Абстрагування - уявне відволікання від несуттєвих властивостей, звязків, відносин обєктів і одночасно виділення, фіксування однієї або декількох цікавлять дослідника сторін цих обєктів. Ідеалізація - прийом науково-теоретичного дослідження, заснований на процесі абстракції,формування ідеалізованого обєкта. Ідеалізовані обєкти не існують у дійсності - наприклад, геометрична точка, абсолютно пружне тіло, пряма, абсолютно чорне тіло, ідеальний газ і т.п. Ідеалізація може здійснюватися різними шляхами і грунтуватися на різних види абстракцій. Після абстрагування необхідно виділити питання, що цікавлять нас сторони або властивості сторони або характеристики, гранично посилити або послабити їх і представити як властивості деякого самостійного обєкта. Створення ідеалізованого обєкту дозволяє виділити істотні його сторони, спростити і завдяки цього зробити можливим застосування для його опису точних кількісних методів.