іст. вчень шпори / 89. Г. Кельзен

89. Позитивістський нормативізм Г.Кельзена.

Ганс Кельзен (1881-1973) - австрійський правознавець, засновник "чистого вчення про право", так званої, нормати-вістської (віденської) школи права

Нормативізм Г. Кельзена, фактично, є модернізованою формою юридичного позитивізму та зводиться до такого:

• "чисте вчення про право" називається так тому, що вивчає тільки право, йоіо юридичний (нормативний) зміст;

• право є специфічною нормативною системою не пов'язаною з іншими нормативними системами суспільства (мораллю, релігією, звичаями, природним правом);

• право - це примусовий нормативниіі порядок, який вимагає належної поведінки, узгодженоїз приписами конституції та законів;

- норма, що є підставою чинності іншої норми, є щодо неї вищою;

- норми в національно-правових системах погоджені між собою й утворюють піраміду, на вершині якої-основна норма (загальне джерело всіх норм), нижче - загальні норми (закони, постанови уряду й інших нижчих органів влади), ще нижче (підвалина пірамі­ди)-індивідуальні норми (створюються судовими та адміністра­тивними органами при вирішенні конкретних справ);

- право може бути об'єктивним регулятором суспільних відносин і відповідати своєму призначенню тільки за умови його деідеологізації;

• держава - це уособлення правопорядку;

• форма державності є лише частковою формою права;

• якщо державу розуміють як правопорядок, то будь-яка держава (авторитарна також) є правовою, адже держава, що не підлягає праву, немислима;

- насправді ж правова держава - особливий тип держави, що відповідає вимогам демократії та правової безпеки.