іст. вчень шпори / 86. Леон Дюгі

86. Леон Дюгі

Леон Дюгі (1859-1928)- французький соціолог і теоретик права, конституціоналіст, професор права та декан юридич­ного факультету університету Бордо, послідовник Огіста Конта й Еміля Дюркгейма.

У працях "Держава, об'єктивне право і позитивний закон" (1901 р.), "Суспільство, особистість і держава" (1908 р.) та інших Л. Дюгі:

- обґрунтовував закономірність нерівності людей, поділу суспільства на класи, кожний з яких виконує соціально необхідну функцію, що й визначає соціальну солідарність;

- вважав, що зміст соціальної солідарності розкривається у формулі: "Не роби нічого такого, що порушило б соціальну солідарність. Сприяй її зміцненню та реалізації";

• заперечував революційний синдикалізм (заклики робітників до насильств і страйків на захист своїх професійних інтересів) та визнавав мирний синдикалізм (організації з визначеною юридич­ною структурою і складом членів, об'єднаних спільністю професійних інтересів та соціальної роботи);

• пропагував нову політичну систему, котру називав "синди­калістський федералізм";

• вважаючи, що держава в колишній формі має зникнути, а її місце заступити система публічних служб, висунув концепцію "корпоративної" держави, що передбачала ліквідацію парламента­ризму, загального виборчого права та заміну його прямим професійно-корпоративним представництвом в органах держав­ної влади всіх професійних груп населення;

• був переконаний, що право виникає із соціальної солідар­ності та стоїть над державою, тож є обов'язковим для виконання;

• вважав джерелом будь-якої правової норми суспільні відносини;

• визнавав існування лише об'єктивного права, котре не надає суб'єктивних прав ні колективу, ні особистості;

• наголошував, що законодавець не створює права, а лише констатує та фіксує його;

• висловлював упевненість, що в майбутньому соціальна норма стане "органічним законом громадянського життя".