іст. вчень шпори / 83. Анархізм
.docx83.Політико-правова ідеологія анархізму (П.Прудон, М.Штірнер, М.Бакунін).
П’ЄР ПРУДОН - ІДЕЇ
-
Рушійною силою суспільства є суперечність між особистістю та суспільством
-
Експлуатація в буржуазному суспільстві тримається на нееквівалентному обміні між працею і капіталом
-
Для встановлення в суспільстві справедливості потрібно здійснити не політичний, а економічний переворот, який неможливий без зміни погляду на власність
-
Експлуатація людини людиною походить з права сильного
-
Держава не тільки експлуатує суспільство, але й здійснює, допомагає буржуазії отримувати прибуток і збільшувати свою власність
-
Вищий ступінь досконалості суспільства - поєднання порядку й анархії – безвладдя
-
Анархія - це порядок, заснований не взаємовигідних договорах, укладених між індивідами, сім'ями, групами, містами, провінціями, а не на інститутах державної влади та законах
-
Суспільство майбутнього буде організоване як федерація вільних асоціацій, поєднуючи індивідуальну та колективну свободу;
Соціалізм - єдино справедливий лад, метою якого є звільнення особистості від експлуатації, злиднів, поневолення буржуазією, державою, церквою, а комунізм - це гніт і рабство, лад, який перешкоджає вільному розвиткові особистості, її здібностей, порушує рівність, однаково винагороджуючи працю та лінощі, талант і дурість
МАКС ШТІРНЕР - Єдиний і його власність
-
Відстоював чисту свободу, котру він закликав звільнити від будь-якої підлеглості (держави, партій, церкви)
-
В державі не може бути свободи для індивіда, оскільки кожна держава-деспотія
-
Висловлювався проти будь-якої держави і права, проти будь-яких норм, принципів та ідей, що претендують на значущість для всіх індивідів
-
Кожна особа повинна бути автономною
-
Критикував політичний лад, буржуазну Усіляко обстоював приватну власність, вважаючи її основою реалізації свого "Я";
Закликав усіх стати відвертими егоїстами
Михайло Бакунін (1814–1876) розвивав теорію анархо-колективізму Анархічна теорія Бакуніна склалася до середини 60-х років
1. Заперечення Бога, його культу і служіння йому.
2. Свобода є абсолютне право всіх дорослих чоловіків і жінок. Бакунін не погоджується з кантівським визначенням свободи, обмеженої свободою інших: «свобода знаходить у свободі інших підтвердження і розширення в нескінченність». Людина вільна тільки серед вільних людей, при рівності усіх. Здійснення свободи в рівності є справедливість.Поважати свободу ближнього є обов’язок.
3. «Свобода повинна бути єдиним початком усієї соціальної організації, як політичної, так і економічної». Вся історія людства, стверджував Бакунін, «була лише вічним і кривавим приношенням бідних людських істот у жертву якій-небудь безжалісній абстракції: богу, батьківщині, могутності держав, національній честі, правам історичної свободи, суспільному благу».
Держава не менше зло, ніж експлуатація людини людиною, і усе, що робить держава, — теж зло. Незалежно від форми будь-яка держава прагне поневолити народ насильством і обманом.
Держава розбещує і тих, хто наділений владою, роблячи їх честолюбними і корисливими деспотами, і тих, хто примушений коритися владі, роблячи їх рабами. Тому Бакунін обґрунтовує «безумовне виключення всякого принципу авторитету і державної необхідності».
4. Здійснити соціальну революцію — значить зруйнувати всі установи нерівності і насильства, в першу чергу державу. На відміну від політичної соціальна революція здійсниться за допомогою народної сили, народного бунту.
Оскільки свобода всіх народів солідарна, то єдиній європейській і світовій реакції народи протиставлять загальну революцію, «яка забезпечить свободу і незалежність кожної нації через солідарність усіх націй». Революціонер вперше в російській політико-правовій думці допускав свободу і незалежність націй.