63.«Некрофіли і Адольф Гітлер» - е. Фромм

Поняття «некрофілія» (любов до мертвого) зазвичай поширюється на 2 типи явищ:

- Сексуальна некрофілія – пристрасть до злягання чи іншого сексуального контакту з трупом;

- Феномени несексуальної некрофілії – бажання знаходитись поблизу трупа, розглядати його, торкатися до нього, пристрасть до розчленування мертвого тіла.

Види некрофілії:

• різного роду сексуальні дії щодо жіночого трупа (статеві зносини, маніпуляція статевими органами);

• статеве збудження побачивши тіло мертвої жінки;

• гострий потяг до предметів поховань;

• акти розчленування трупа;

• бажання торкнутися чи понюхати щось, що розкладається або воняє.

Некрофільський характер.

Вперше вислів «некрофільський» застосував іспанський філософ Мігель де Унамуно в 1936 р. з приводу промови генерала Міллан Астрая в Університеті Саламанки, де Унамуно був ректором. Генерал сказав фразу «Хай живе смерть!»

Отже некрофілію в характерологічному сенсі можна визначити як жагучий потяг до всього мертвого, хворого, гнилистого, що розкладається; одночасно це пристрасне бажання перетворити все живе в не живе, пристрасть до руйнування заради руйнування, а також винятковий інтерес до всього чисто механічного (небіологічного). Плюс до того це пристрасть до насильницького розриву природних біологічних зв’язків.

Некрофільські дії.

Некрофільські нахили у людини можуть виражатися не лише через сни (хоча там вони найбільш явні). Черчіль, наприклад, вбиваючи мух, викладав їх перед собою на скатертину і любувався ними ніби трофеями.

Ознаки некрфілії:

- звичка людини ламати ручки, олівці, рвати дрібні папірці.

- переконаність, що єдиний шлях вирішення проблем і конфліктів – насильство. Некрофіли думають, що насильство – це здатність перетворити людину на труп і єдиний варіант вирішення проблем, а терпляче розв’язання нових проблем ні до чого не приведе. Вони реагують на проблеми деструктивно і ніколи не намагаються допомогти іншим знайти конструктивний вихід із ситуації. Такі люди не бачать наскільки не переконливе насилля перед обличчя часу.

- інтерес до хвороби та смерті. Наприклад мати, що зациклилась на хворобі дитини не помічає в ній позитивних змін, через що дитина втрачає віру в себе і ніби заражається некрофільством матері.

- особлива безжиттєвість при спілкуванні. Некрофіл навіть про цікаві речі говорить манірно, холодно, байдужо, педантично і мляво.

- ставлення до власності і оцінка минулого. Некрофіл сприймає реально тільки минуле, але не теперішнє чи майбутнє. У житті панує те, що було (що померло), а речі панують над людиною. Ніщо нове для некрофіла не має цінності, а зміни сприймаються як злочин проти природного ходу речей.

- надають перевагу темним кольорам, які поглинають світло. Надають перевагу поганим запахам (гниття).

Некрофільська мова.

Прямий прояв мовної некрофілії – переважне вживання слів пов’язаних з руйнуванням чи екскрементами., наприклад слово «лайно».

Некрофільська пристрасть до техніки.

Неживий світ тотальної автоматизації – це лише інша форма прояву світу запустіння і мертвичини.