Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія / з 52.doc
Скачиваний:
79
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
168.96 Кб
Скачать

58.Хто мислить абстрактно

У своїй статті Гегель говорить, що в пристойному суспільстві не мислять абстрактно, тому що це занадто просто і може привести до неправильних суджень про людей, явища та події.

Взагалі «абстрагування» - це філософський і логічний метод, який дає змогу переходити від конкретних ознак до загальних. Під час такої операції можна допустити багато помилок і зробити не правильні висновки. В підтримку цього Гегель наводить приклад убивці.

Убивця зовні був дуже гарний. Чимало людей дивувалися, а дехто і не вірив, що такий гарний чоловік може бути вбивцею. Люди робили оцінку вбивці опираючись лише на його зовнішність і не беручи до уваги інших деталей його життя.

То ж Гегель робить висновок, що не можна мислити про щось опираючись лише на одну його ознаку. Щоб мислення було правильним потрібно не абстрагувати, а враховувати всі елементи, дивитись на все в першу чергу взагальному і лише тоді переходити до конкретики.

59.Праця Ніцше «По той бік добра і зла»

“По той бік добра і зла”. Він в цій праці ніби бажає шокувати читача. Він робить це, застосовуючи слова “добро” і “зло” у звичних для всіх значеннях, а потім пише, що віддає перевагу злу, а не добру. В книзі “По той бік добра і зла” він насправді намагається змінити розуміння понять “добро” і “зло” у читача, але при цьому прагне, за виключенням деяких моментів представити це так, ніби він виступає за “зло”, і, навпаки, відрікається від “добра”. Ніцше говорить, наприклад, що помилково домагатися перемоги “добра” та зникнення “зла”

Що відбувається по той бік добра і зла... Твір з такою назвою став логічним продовженням повістей “Так сказав Заратустра” та ”Антихрист”. Наступним після концепції надлюдини та розвінчання релігії світового масштабу – християнства. В усій своїй творчості Ніцше піддає сумніву загальноприйняті погляди. На перший погляд відразу можна сказати про що цей твір. Ну звісно про добро і зло, про одвічне їх взємоіснування і боротьбу, про те, що є одним а що є іншим. Але... читаючи перші глави взагалі неможна зрозуміти, що автор має на увазі – якісь зовсім розрізнені фрази, нелогічні судження.

І дійсно, яка назва твору? “По той бік добра і зла”. По той, а не по цей. Ніцше намагається відокремитись від них (добра і зла), стати над ними, відкинути будь-які стереотипи (в філософії це називається терміном “трансцендентне” – те, що існує ззовні розуміння, вище). І дійсно, так легше оцінювати і добро і зло, казати що гарне, а що погане. Чи можете ви дати оцінку двом, наприклад, політичним партіям, якщо ви є членом однієї з них? Звісно, ні. Щоб це зробити, треба бути цілком незалежним і, навіть, не належати до якоїсь третьої партії, бо тоді об’єктивність також втрачається. А найбільш ідеальний варіант, взагалі не бути зацікавленою в цьому особою, тоді вам буде байдуже до всіх цих партій і ваша оцінка буде найоб’єктивнішою. Ось на такому простому прикладі я намагався пояснити, що мав на увазі Ніцше, яким чином він доводив і обумовлював свою точку зору. Отже Ніцше в своєму творі намагався розв’язати моральну дилему добра і зла. Навіть можна зробити деяку аналогію із М. Булгаковим та його “Майстром і Маргариттою” , що буде розглянуто нижче. І той і інший розв’язували одне й те саме питання, тільки кожен у своєму стилі....