Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

філософія / 14 Соціально-політичні утопії Т.Мора та Т.Кампанеллі

..docx
Скачиваний:
37
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
18.66 Кб
Скачать

14 Соціально-політичні утопії Т.Мора та Т.Кампанеллі.

«Найкращий стан держави» представлено на о-ві Утопія (від грецьк. — «місце, якого нема»). Це — модернізована республіка за зразком античних чи середньовічних міст-республік, скоріше унітарна, що складається з 54 міст «з однаковою мовою, нрава­ми, установами і законами». Усі посади тут виборні і на певний строк. Філархобирається від кожних ЗО родин на рік; на чолі кожних з десяти філархів з їхніми сімействами обирається про-тофіларх (транібор) з числа вчених. Вони й утворять міський сенат, очолюваний князем, який також обирається філархами міста з кандидатів, запропонованих народом. Посада князя не­змінювана, якщо тільки він не запідозрений у прагненні до ти­ранії. Найбільш важливі справи міста вирішуються зборами філархів, що доводять суть справи до відома своїх сімейств і потім їх рішення повідомляють міському сенату. «Іноді справа пере­носиться на збори всього острова». Раз на рік збирається сенат Утопії (по три представника від кожного міста) для обговорення загальних справ держави. Органи влади Утопії здійснюють за­гальне керівництво народним господарством, освітою івихован­ням. Саме тому міський сенат обирається з учених. З їх же числа вибирають послів, духівництво, главу держави.

Для всіх утопійців суспільна праця обов´язкова (6 год. на день). Усі чоловіки і жінки займаються землеробством, ремеслами, змі­нюючи по черзі заняття і місце проживання (кожні 2 роки — з міста в село і навпаки).

Т. Мор підкреслює демократизм і дружелюбність утопійців

До воєн Мор відносився різко негативно. В «Утопії» політиці агресивних феодальних монархів протиставлено миролюбство утопійців, які вважають війну «діянням воістину звірячим». При необхідності вони ведуть лише оборонні війни, захищаючи свою щасливу державу.

Отже, політико-правова думка епохи Відродження і Реформації відроджувала гуманізм, людський вимір держави, права, політики, релігії. Мислителями XVI—XVII ст. були за­кладені теоретичні основи концепції прав людини, держава знову, після античності, стала розглядатися як суспільне явище, неза­лежне від церкви. Розкута Відродженням і Реформацією думка поклала початок теоретичній розробці проблем політики, дер­жавного суверенітету, форм держави. Багато програмних ідей тієї епохи одержали розвиток у наступних мислителів

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.