філософія / 14 Соціально-політичні утопії Т.Мора та Т.Кампанеллі
..docx14 Соціально-політичні утопії Т.Мора та Т.Кампанеллі.
«Найкращий стан держави» представлено на о-ві Утопія (від грецьк. — «місце, якого нема»). Це — модернізована республіка за зразком античних чи середньовічних міст-республік, скоріше унітарна, що складається з 54 міст «з однаковою мовою, нравами, установами і законами». Усі посади тут виборні і на певний строк. Філархобирається від кожних ЗО родин на рік; на чолі кожних з десяти філархів з їхніми сімействами обирається про-тофіларх (транібор) з числа вчених. Вони й утворять міський сенат, очолюваний князем, який також обирається філархами міста з кандидатів, запропонованих народом. Посада князя незмінювана, якщо тільки він не запідозрений у прагненні до тиранії. Найбільш важливі справи міста вирішуються зборами філархів, що доводять суть справи до відома своїх сімейств і потім їх рішення повідомляють міському сенату. «Іноді справа переноситься на збори всього острова». Раз на рік збирається сенат Утопії (по три представника від кожного міста) для обговорення загальних справ держави. Органи влади Утопії здійснюють загальне керівництво народним господарством, освітою івихованням. Саме тому міський сенат обирається з учених. З їх же числа вибирають послів, духівництво, главу держави.
Для всіх утопійців суспільна праця обов´язкова (6 год. на день). Усі чоловіки і жінки займаються землеробством, ремеслами, змінюючи по черзі заняття і місце проживання (кожні 2 роки — з міста в село і навпаки).
Т. Мор підкреслює демократизм і дружелюбність утопійців
До воєн Мор відносився різко негативно. В «Утопії» політиці агресивних феодальних монархів протиставлено миролюбство утопійців, які вважають війну «діянням воістину звірячим». При необхідності вони ведуть лише оборонні війни, захищаючи свою щасливу державу.
Отже, політико-правова думка епохи Відродження і Реформації відроджувала гуманізм, людський вимір держави, права, політики, релігії. Мислителями XVI—XVII ст. були закладені теоретичні основи концепції прав людини, держава знову, після античності, стала розглядатися як суспільне явище, незалежне від церкви. Розкута Відродженням і Реформацією думка поклала початок теоретичній розробці проблем політики, державного суверенітету, форм держави. Багато програмних ідей тієї епохи одержали розвиток у наступних мислителів