філософія / 1.Загальне розуміння філософії, її предмета, методів і функцій

1.Загальне розуміння філософії, її предмета, методів і функцій.

Філософія (від грец. філіо – любов, софія – мудрість) – історичний тип світогляду, суспільна форма свідомості, яка на основі науково-теоретичних, раціональних знань та ірраціонального досвіду розкриває цілісне уявлення люди про світ та її місце в ньому

Філософія – навчальна дисципліна, вона має точки перетину з наукою, але при цьому не є наукою.. Через філософування кожна людина шукає своє місце у світі, своє призначення, тобто самовизначається як духовна істота. Окрім науки, філософія тісно пов’язана з мистецтвом і релігією. Головний предмет дослідження філософії – “людина-світ”. До проблем філософії належать питання: що таке світ? що таке людина? яке призначення людини в цьому світі? що таке абсолют? як людина може досягти істини? Тобто – це так звані світоглядні питання. Вони можуть розв’язуватися і на рівні буденного, міфологічного, релігійного мислення (світогляду). Проте у філософії ці питання знаходять своє теоретичне розв’язання. А тому філософія – це світогляд на теоретичному рівні.

Філософії передують принаймні ще два історичних типи світогляду: міфологічний та релігійний. Міфологічний - характерна суб’єкт-об’єктна тотожність свідомості, єдність людини зі світом, людина не виокремлює себе ні з природного світу, ні від суспільства.

Релігійного світогляду властиве вже розчленування свідомості на усвідомлення реального і потойбічного, благочестивого та гріховного та ін. Філософський світогляд “запозичає” від міфології цілісність світосприйняття, а від релігії – амбівалентність свідомості, яка трансформується у філософську рефлексію.

Функції філософії: гносеологічна (пізнавальна)

з одного боку, збагачує людей знанням про світ, про людину, а з іншого боку - впливає на кожну з форм суспільної свідомості. детермінуючи необхідність для кожної з них у відношенні "людина-світ».

методологічна - Загальною для філософії є функція загальнометодологічна, котра полягає в тому, що її основоположні принципи, закони, понятійний апарат можуть бути використані у будь – яких сферах наук пізнання як загальні методи дослідження тих чи інших явищ.

Культуротворча (людинотворча) – Культура творить людину, робить з неї кращу (тоді повага була більша до освідчених людей)

Методи філософії: загальнонаукові (абстрагування, синтез, аналіз, індукція, дедукція), спеціальні (діалектика, метафізика, феноменологія, герменевтика, психоаналіз). Філософія містить у собі такі розділи: онтологія, гносеологія (епістемологія), аксіологія, філософська антропологія. Існують також спеціальні філософські дослідження: філософія культури, філософія релігії, філософія права, філософія науки, філософія бізнесу і т.ін. Кожна наука має свій метод. Проте філософія виступає найбільш загальною методологією, і в цьому суть її власного методу.

Матеріалізм і ідеалізм виступають як найбільш загальні підходи і способи розгляду буття і пізнання. Теорія пізнання із самого початку багато в чому визначається тим, що береться за первинне : матерія або свідомість, дух або природа, тобто матеріалістичні або ідеалістичні передумови. У першому випадку, загальний процес пізнання розглядається як віддзеркалення в свідомості об'єктивної дійсності, в другому - як самопізнання свідомості, абсолютної ідеї, спочатку присутніх в речах (об'єктивний ідеалізм), або як аналіз наших власних відчуттів (суб'єктивний ідеалізм).

Під діалектикою мають на увазі вчення про найбільш загальні закономірності розвитку буття і пізнання. також як єдність і боротьбу протилежностей. Діалектика в принципі сумісна як з матеріалізмом, так і з ідеалізмом. матеріалістична діалектика ,та ідеалістична діалектика (Гегель).

Діалектика з метафізикою як протилежним нею способом мислення і пізнання. Її особливість - створення однозначної, статичної картини світу, прагнення до абсолютизації і ізольованого моментів або фрагментів буття. Метафізичний метод характеризується тим, що розглядає предмети і процеси за одним принципом : або так, або немає; або біле, або чорне; так далі.