2. Причини виникнення гіс

Географічні інформаційні системи виникли на базі практичних застосувань шляхом інтеграції досягнень широкого кола дисциплін: географії, картографії, екології, інформатики, теорії інформаційних систем, комп'ютерної техніки і програмування, фотограмметрії, математики та інших — а також загальнонаукових дисциплін і методів пізнання навколишнього середовища. ПС-технології стали основою геоінформатики, яка розвивається, щоб забезпечити потреби наук про Землю, тобто про навколишнє природне середовище. Ідея створення ГІС полягала в збагаченні арсеналу управлін­ських засобів новим автоматизованим інструментарієм, здатним ефективно працювати з просторовою інформацією.

Причини, які спонукають до застосування ГІС як інформаційного забезпечення систем екологічного управління, пов'язані з такими обставинами:

• наявність великих обсягів екологічної та іншої інформації і значної кількості параметрів, що відстежуються в природно-антропогенних системах, унаслідок чого стає неефективним, а то й неможливим використання традиційних неформалізованих методів обробки емпіричних даних;

• динамічний характер досліджуваних процесів у природно-антропогенних системах, що не залишає часу для "ручної" обробки інформації і потребує оперативного прийняття рішень;

• імовірнісний і багатоваріантний характер розвитку подій, який диктує визначення наслідків екологічного, економічного й соціального характеру для різних сценаріїв;

• потреба в прогнозуванні зміни ситуації з розрахунком імовірності реалізації того або іншого сценарію;

• вплив на процес прийняття рішень суб'єктивної інтерпретації оброблюваних даних із боку персоналу.

Загальні світові тенденції свідчать, що частка витрат на збирання, зберігання, обробку інформації та підтримку інформаційної інфраструктури систем екологічного управління постійно зростає і становить у розвинених країнах від 40 до 75 %. Нині понад 75 % карт у світі створюються й розповсюджуються в комп'ютерному вигляді.

3. Напрями гіс технологій в под

У сфері екологічного управління сьогодні можна виділити кілька напрямів спеціалізації ГІС, які мають практичне застосування:

• ГІС для управління територіями (національний, регіональний, місцевий та об'єктовий рівні);

• ГІС для ведення кадастрів природних ресурсів;

• моніторингові ГІС (національний, регіональний, місцевий та об'єктовий рівні);

• ГІС для управління і моніторингу техногенних потенційно небезпечних об'єктів;

• диспетчерські ГІС;

• прикладні ГІС;

• довідково-інформаційні ГІС;

• ГІС для геопросторових банків даних;

• ГІС для тематичних і спеціалізованих банків даних;

• ГІС для корпоративних систем управління.

Етапами технологічного процесу ГІС

Основними етапами технологічного процесу ГІС є отримання даних, введення і попередня обробка, керування даними, маніпулювання та аналіз, генерування інформаційного продукту

♦ Отримання даних — це ідентифікація та збирання даних, необхідних для розв'язання поставлених завдань. Дані просторового характеру і пов'язані з ними табличні чи описові дані збираються самим користувачем або можуть бути придбані на комерційній чи іншій основі. Джерелами даних є картографічні матеріали, статистичні дані, аерокосмічні знімки, результати натурних вимірювань і зйомок, фондові й текстові матеріали.

Новий вид карт, являючи собою космічні знімки поверхні Землі з роздільною здатністю від 3,5 км до 5 м, надає унікальні можливості для користувачів ГІС.

♦ Введення і попередня обробка - це введення первинних даних у комп'ютер і перетворення їх формату (перетворення інформації з карт фотографій, друкованих записів на формат, придатний для внесення всієї цієї інформації у комп'ютерну базу даних) та ідентифікація розміщення об'єктів

Опис просторових даних у ГІС складається з двох частин: просторової координати та непросторової, або змістовної - атрибути.

♦ Керування даними — це введення інформації після попередньої обробки в базу даних, поновлення, вилучення даних та їх пошук. Залежно від типів і форматів даних, програмного забезпечення ГІС, а також її проблемної орієнтації можуть використовуватися різні способи організації зберігання, розподілу та доступу до даних. В основі роботи ГІС лежить система управління базами даних. Сучасні СУБД ізолюють користувача від деталей організації баз даних, забезпечуючи йому максимально просте і зручне спілкування з ГІС.

♦ Маніпулювання та аналіз — це обробка змісту бази даних за допомогою аналітичних операцій. На ньому етапі відбувається безпосередня робота зі змістом бази даних для отримання нової інформації. Найпотужнішою складовою ГІС с модуль аналізу даних.

♦ Сучасні ГІС характеризуються широким спектром аналітичних і моделювальних функцій, які можна поділити на такі класи:

• операції з пере реструктуризації даних;

• зміна систем координат та трансформація проекцій;

• операції обчислювальної геометрії;

• оверлейні операції (створення композицій із кількох тематичних шарів даних);

• загальні аналітичні функції;

• графоаналітичні процедури;

• моделювальні процедури.