2.6. Договори постачання і контроль за їхнім виконанням

У діяльності підприємства ТОВ „Сарго” основним документом, що регламентує взаємини між суб'єктами господарської діяльності, є договір закупівлі-продажу (додаток 10), у якому визначаються вид угоди, об'єкт операції, базисні умови постачання, кількість, ціна товару, терміни постачання, порядок розрахунків. Базисні умови постачання включають: упакування і маркірування товарів, навантаження на транспортні засоби, доставку до основного перевізника, страхування вантажу, навантаження на основний транспорт, оплату його, вивантаження на склад підприємства. Ці умови називаються базисними, тому що встановлюють базис (основу) договору, у залежності від того, будуть включені витрати по доставці і страхуванню в ціну товару цілком, чи частково або не включені зовсім. Якщо базисні умови припускають постачання продукції на склад покупця, у ціну контракту включають транспортні витрати, витрати по страхуванню вантажу й ін. При продажі продукції зі складу підприємства-виробника ціна контракту може бути зведена до відпускної вартості продукції або включена лише вартість навантаження.

Договірна ціна в контракті може бути вільна, державна, фіксована чи регульована. Згідно ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні фіксовані і регульовані ціни встановлюються на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне положення на ринку.

Вільні ціни установлюються виробниками продукції (робіт, послуг) самостійно за узгодженням з покупцями (з дотриманням норм, передбачених Указом Президента України "Про заходи для стабілізації цін і стримуванню інфляції" від 31.01.92).

Договірна ціна в контракті може бути твердою (фіксованою) чи ковзаючою. При вказані твердої ціни в договорі визначається конкретна ціна, що повинна бути дотримана при розрахунках за продукцію (товари, роботи, послуги) і не підлягає зміні. Однак підприємство (продавець), погодившись на таку ціну, може виявитися в невигідних умовах, тому що за період між укладенням договору і початком його виконання ціна продукції може істотно зрости. Тому, щоб уберегти постачальника (продавця) від можливих збитків, у договорі може бути передбачена часткова або повна передоплата. Крім того, якщо між часом підписання договору і початком постачання існує значний розрив у часі, може бути застосована так звана "валютне застереження". У цьому випадку сторони вибирають, у якій валюті встановити ціну, визначають ціну одиниці продукції і всієї партії в тій же валюті, а потім указують, що оплата продукції буде провадитися в гривнях за курсом НБУ на день постачання (чи оплати).

Якщо при укладанні договору (контракту) визначення твердої ціни ускладнено, сторони можуть використовувати змінну ціну. У цьому випадку в договорі передбачається вихідна (базисна) ціна, що протягом терміну виконання договору може змінюватися за узгодженням постачальника і покупця при зміні ціноутворюючих елементів.

Порядок розрахунку між постачальником і підприємством-покупцем багато в чому залежить від визначення форми безготівкових розрахунків. Так, при використанні фіксованих цін для підприємства-постачальника найбільш вигідна попередня оплата (яка неможлива при змінній ціні), а для покупця — розрахунки платіжними дорученнями після одержання продукції. Найбільш прийнятним для обох сторін може бути варіант розрахунків за допомогою акредитива. У договорі передбачається також відповідальність сторін за недотримання договірних зобов'язань.

В окремих випадках, наприклад при разових постачаннях, а також постачаннях такої продукції, по якій не потрібно узгодження специфікації по асортименті, постачальники і покупці оформляють свої господарські взаємини угодами (замовленнями), що являють собою спрощену форму договору.

Оперативний контроль за виконанням договорів постачання на підприємстві „Сарго” здійснює відділ збуту (комерційна служба). Для цього кожен договір після його укладення реєструють у спеціальному журналі, у якому вказують дату укладення договору, найменування покупця, розмір постачання, терміни виконання. На кожен договір, як правило, відкривають картку, у якій відображається хід виконання договору на підставі відповідних документів на відвантажену продукцію. За даними оперативного обліку у встановлений термін складають звіт про хід виконання плану постачань, дані якого використовуються для прийняття управлінських рішень.