4.8. Аналіз беззбитковості підприємства

Кожен керівник хоче знати можливі наслідки власних рішень. Перед ним постійно постають запитання:

Який обсяг діяльності забезпечить відшкодування всіх витрат?

Яку кількість продукції слід реалізувати, для одержання бажаного прибутку?

Як вплине на прибуток зниження ціни продукції та збільшення обсягу реалізації?

Виплачувати персоналу, що займається збутом, оклад чи комісійні?

Чи поєднувати ці види оплат?

Якщо збільшити витрати на рекламу до 1 тис. грн. на місяць, то на скільки треба збільшити обсяг реалізації, щоб зберегти існуючий рівень прибутку?Відповіді на ці та інші подібні запитання можна отримати за допомогою аналізу взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток".

Аналіз "витрати - обсяг - прибуток" - це метод системного дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу реалізації та прибутку підприємства заради визначення: обсягу реалізації, який забезпечує:

Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також розрахунку точки беззбитковості, яка визначає критичний обсяг реалізації.

Точка беззбитковості - це обсяг реалізації (діяльності), при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю.

Точку беззбитковості може бути виражено в натуральних одиницях (кількості продукції), грошових одиницях (виручка) або у відсотках до нормальної потужності. Точка беззбитковості розраховується наступним чином:

Точка беззбитковості у грошових одиницях може бути виведена з рівняння:

Дохід від реалізації = Змінні витрати + Постійні витрати + Прибуток

Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то відповідно:

Точка беззбитковості = Змінні витрати + Постійні витрати Виходячи з цього рівняння, можна визначити точку беззбитковості в натуральних одиницях:

Мета аналізу беззбитковості – встановити, що станеться з фінансовими результатами, якщо зміниться обсяг виробництва.

Ланцюжок взаємозв'язку результуючих показників можна навести наступним чином (рисунок 4.8.1.):

а). об'єм виробництва впливає на об'єм продаж;

б). об'єм продаж визначає виручку від продаж;

в). доход від продаж і витрати на виробництво і реалізацію продукції визначають прибуток від продаж.

Прибуток

Об’єм

Собівартість

Рисунок 4.8.1. Взаємозв'язок собівартості, прибутку і об'єму продаж.

Вивчення взаємозалежностей між собівартістю, прибутком і об'ємом продаж дозволить керівництву визначити критичні рівні продаж, при яких:

а) прибуток буде максимальним (зона прибутковості);

б) прибутку не буде (точка беззбитковості);

в) будуть збитки (зона збитків).

Аналіз беззбитковості оснований на вивченні залежності між доходами, витратами і прибутком на протязі короткого проміжку часу, коли підприємство має діючі в теперішній момент потужності і може працювати з відносно постійними ресурсами. Тому, в умовах ринкової економіки, щоб знизити ризик банкрутства і вижити підприємствам необхідно з допомогою операційного аналізу розрахувати точку беззбитковості.

У точці беззбитковості визначається обсяг виробництва у вартісному або натуральному вираженні, при якому дохід дорівнює витратам, тобто підприємство не несе збитків, але не має й прибутку. Діяльність нижче точки беззбитковості тягне за собою збитки, а діяльність вище точки беззбитковості приносить прибуток. Я вважаю, що точка беззбитковості – це та межа, яку підприємству необхідно переступити, щоб вижити, її називають ще порогом рентабельності. Чим вищий поріг рентабельності, тим важче його переступити. З низьким порогом рентабельності легше пережити падіння попиту на продукцію, відмовитись від невиправдано високої ціни реалізації. Зниження порогу рентабельності можна досягти нарощуванням валової маржі (підвищуючи ціну або об'єм реалізації, знижуючи змінні витрати) або скороченням постійних витрат.

На мою думку, ідеальними умовами для підприємства є низькі постійні витрати з високою валовою маржею. Операційний аналіз шукає найбільш вигідну комбінацію змінних і постійних витрат, ціни і фізичного об'єму реалізації. Інколи рішення втілюється в нарощуванні валової маржі за рахунок зниження ціни і росту кількості товарів, що реалізуються; інколи – в збільшенні постійних витрат (на рекламу, наприклад) і знову ж в збільшенні кількості об'єму виробництва. Можливі й інші шляхи, але всі вони зводяться до пошуку компромісу між змінними і постійними витратами.

Для розв'язання проблеми планування об'єму виробництва цим способом використовується модель формування фінансового результату по методу СVР "Витрати – об'єм – прибуток". Звідси, точка беззбитковості дорівнює:

ТБ = (4.8.1.)

де О_в – фактичний обсяг виробництва (у вартісному або натуральному вираженні)

В_іп – постійні витрати;

МП – маржинальний прибуток..

Розрахувати точку беззбитковості для ТОВ „Сарго” за 2002 рік по загальному обсягу виробництва можна на основі таблиці 4.8.1.

Таблиця 4.8.1.