Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

system_fungi_2010

.pdf
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
439.91 Кб
Скачать

слугують для розселення гриба в період вегетації. У тканині листка розвивається спочатку безбарвний міцелій, який пізніше буріє та ущільнюється в строму. Розвиток міцелію обмежується лише плямою. Зимує гриб у вигляді щільних міцеліальних переплетень у листках, які залишаються на поверхні ґрунту. Навесні на них утворюються конідії, які уражають рослини.

Церкоспора бурякова уражає переважно сформовані листки, тому захворювання проявляється переважно у червні, наростаючи до кінця вегетації рослин. Сильний розвиток хвороби спостерігається при чергуванні тривалих вологих і коротких посушливих періодів.

Шкідливість захворювання визначається пошкодженням листкових пластинок та зниженням внаслідок цього їх фотосинтетичної активності. ріст коренів затримується. У хворих рослин знижується маса коренеплодів та вміст у них цукру.

Гриби роду Fusarium – переважно невидоспецифічні збудники хвороб у рослин (фузаріозів). Найпоширенішими є наступні види: F. avenaceum, F. solani, F. culmorum, F. gibbosum, F. semitectum, F. heterosporum – збудники кореневих гнилей бобових, гарбузових. пасльонових. Типовими симптомами є гниль коріння, насіння, плодів, а також загальне пригнічення і трахеомікозне судинне в’янення.

Різноманітна гниль коріння найчастіше проявляється у фазі сходів. В уражених сходів відбувається побуріння і загнивання коренів, а також потоншення прикореневої частини стебла. Часто захворювання уражує й сім’ядолі, на них утворюються червоно-бурі плями, які за підвищеної вологості вкриваються білим або біло-рожевим нальотом конідієносців гриба. Часто загибель сходів відбувається ще до виходу їх на поверхню. При ураженні рослин у пізніші фази спостерігається відставання їх у рості та розвитку. Крім того, уражені кореневою гниллю рослини легко витягаються із ґрунту. Захворювання трапляється всюди, проте найчастіше – на глинистих ґрунтах та на перезволожених ділянках.

Трахеомікозне в’янення рослин викликається збудником F. oxysporum та його численними формами і проявляється в період сходів, але частіше хвороба уражає рослини на пізніший стадіях розвитку. При цьому в уражених рослин поникають верхівки, листки втрачають тургор, жовкнуть і всихають. При ураженні рослин до цвітіння вони затримуються у рості і розвитку, при цьому хвороба переходить у хронічну форму. На пізніших стадіях при підвищеній температурі і нестачі вологості вона може проходити інтенсивніше і загибель рослин настає швидко – протягом 6-7 діб.

Загибель рослин, уражених трахеомікозом, відбувається внаслідок потрапляння в їх організм токсинів та закупорювання судин гіфами гриба. На поперечному перерізі ураженого стебла можна помітити побуріння судинної системи. Гриб розповсюджується по судинам вверх по стеблу. Уражені рослини легко витягаються з ґрунту; основний корінь

їх залишається зовні здоровим, а бічні – буріють і загнивають.

Група порядків Целоміцети

Порядок Меланконієві (Melanconiales)

Паразитичні меланконієві гриби викликають у рослин хворобу, яка називається антракнозом. При цьому уражаються надземні органи рослин, на яких утворюються плями. Цей тип уражень приводить до утрати листків, псування плодів та ослаблення рослин. Крім плям, при антракнозі утворюються глибокі рани на плодах, насінні, стеблах, що приводить до порушень переміщення поживних речовин по рослині. Уражені ділянки вкриваються виразками, на поверхні яких розвиваються рясні спороношення збудників.

Одним з найпоширеніших фітопатогенних родів цього порядку є Colletotrichum. Він характеризується одноклітинними безбарвними конідіями.

Gloeosporidiella ribis – збудник антракнозу смородини й агрусу. Гриб має три спеціалізовані форми. Дві з них уражають чорну, червону й золотисту смородини, а третя форма паразитує переважно на агрусі. Рослини найлегше уражаються від періоду цвітіння до кінця вегетації. Сприяє поширенню хвороби тепла волога погода. Уражаються переважно листки, на яких виникають жовтувато-бурі плями; пізніше такі листки опадають. Іноді уражаються пагони, плоди і черешки. Гриб зимує на опалому листі. Навесні тут утворюються апотеції Drepanopeziza ribis. Аскоспори дозрівають у травні і уражають нові рослини. На опалому листі розвиваються також конідіальні спороношення, які здатні також уражати молоді листки.

Буру плямистість листків суниці викликає Marssonina fragariae. Гриб трапляється найчастіше на старих листках. Хвороба інтенсивно розвивається у сирих забур’янених посадках. Конідіальне спороношення утворюється на листках у вигляді чорних блискучих подушечок. Сумчаста стадія (Diplocarpon earlianum) великої ролі у життєвому циклі гриба не відіграє. Зимують міцелій або конідії на відмерлих або живих листках суниці.

Marssonina juglandis - збудник антракноз волоського горіха і близькоспоріднених видів. Гриб уражає листкові пластинки, черешки, оплодень горіха. На листках плями бурі або сіро-бурі, різко окреслені або розпливчасті. Спороношення гриба розвиваються переважно на нижньому боці листка. На листках, які перезимували, інколи утворюється сумчаста стадія гриба (Gnomonia leptostyla) – глибоко занурені у тканини листка перитеції з аскоспорами.Аскоспори дозрівають навесні і уражують молоді листки.

Порядок Сферопсидні (Sphaeropsidales)

Характеризуються наявністю споровмістилищ (пікнід, або стилоспор) у вигляді дрібних ледь помітних неозброєним оком кульок різного кольору – від світлого до темного, майже чорного. Споровмістилища розвиваються або на поверхні субстрату, або більш-менш зануреними в нього. Пікніди розташовуються групами і зростаючись, утворюють складні багатокамерні споровмістилища. У міру розвитку всередині пікніди в центрі формується порожнина (камера). Таких камер у споровмістилищах може бути кілька. У пікнідах формуються конідії, які занурені у слиз.

Сферопсидні гриби трапляються по всій земній кулі. і за характером живлення серед них присутні як сапротрофи, так і паразити. Фітопатогенні гриби утворюють плями на листках, стовбурах, гілках рослин, викликають некрози, а іноді приводять до всихання уражених органів. Іноді під впливом цих грибів розвиваються «відьмині мітли» і махровість квіток (зокрема, Hapalosphaeria deformans – паразит Rubus dumetorum). Кореневу гниль злаків викликає Wojnowicia graminis.

Гриби роду Phyllosticta (більше 500 видів) паразитують на листках вищих рослин, викликаючи плямистості (філлостиктози). Найчастіше збудники трапляються на представниках родин Розові, Бобові, Айстрові. Уражена тканина часто відпадає, і на листках утворюються численні отвори. Пікніди поодинокі або тісно скупчені, кулясті, сплпікнік У пікнідах утворюються численні конідії, занурені у слиз. За підвищеної вологості слиз набухає і конідії у вигляді білої або сіруватої стрічки витісняються з пікніди. Ця стрічка може закручуватись спірально і в деяких випадках досягати довжини 8 см. Потрапляючи на листок, за сприятливих умов конідії проростають. Перед проростанням вони набухають, потім на обох кінцях конідій утворюються росткові гіфи, які деякий час залишаються несептованими і ростуть вздовж поверхні листка. Потім у гіфах формуються перегородки і гіфи проникають у тканини листків. На листках внаслідок уражень грибами утворюються плями, а на плямах розвиваються пікніди, а конідії, що розвиваються у них, є джерелом подальшого ураження.

Види роду філлостікта розвиваються переважно на вже сформованих листках, проте іноді уражають і молоді листки. Філлостікта бруслини, уражаючи листки 1-2-річних сіянців, викликає жовто-коричневу і білу плямистість, листки всихають, опадають, а рослини гинуть.

Види роду Phoma характеризуються сплющеними, кулястими або еліпсоподібними пікнідами, зануреними у субстрат, рідше виступаючими з нього. Стінки їх тонкі. темні, конідії безбарвні, рідше ледь жовтуваті, одноклітинні, різноманітної форми. Даний рід налічує 200 видів. серед

яких є фітопатогенні – збудники фомозів.

Phoma exigua трапляється на рослинах 46 родин. Гриб є збудником плямистості стебел, гнилі коренів і бульб картоплі, фомозної гнилі. При цьому на бульбах виникають занурені всередину тесно-бурі плями відмерлої тканини з різко окресленим краєм, які нагадують слід від ґудзика. В ураженій тканині під впливом гриба з’являються порожнини, заповнені його сірим повстистим міцелієм, а в тканині та на її поверхні – пікніди з конідіями. При висаджуванні уражених бульб гриб переходить у грунт і міцелій його, розвиваючись в кореневій зоні, уражає молоді бульби. Джерелом ураження слугують також рослинні рештки з пікнідами, грунт. На відмерлих частинах рослин після перезимівлі утворюються перитеції сумчастої стадії – Ophiobolus porphyrogenus, аскоспори також можуть уражати рослини. Уражені бульби погано зберігаються.

Phoma rostrupii – збудник фомозної гнилі моркви. Гриб заражає моркву в полі, а захворювання прогресує при зберіганні коренеплодів. На них з’являються темні, на розрізі темно-коричневі плями. На уражених тканинах розвиваються дрібні чорні пікніди. При висаджуванні такої моркви з метою отримання насіння рослина або гине, або ж в основі стебла, суцвіть та черешків з’являються темні смуги й плями. Спороношення гриба розвиваються також на ураженому насінні. Зі зрілих пікнід у теплу і вологу погоду виходять червоними закрученими стрічками численні конідії. Інфекція зберігається в ураженому насінні та рослинних рештках у вигляді міцелію, пікнід і плодових тіл сумчастої стадії – Leptosphaelia lebanoti.

Гриби роду Cytospora є збудниками цитоспорозу, або всихання кісточкових порід. Це захворювання спостерігається для персику, абрикосу, черещні. Цитоспороз викликає загибель усієї рослини. Відомо декілька видів цитоспори – збудників цитоспорозу; ці види здатні легко переходити з однієї породи на іншу в межах кісточкових культур. Міцелій грибів поширюється в корі та деревині, де розвиває занурені строми. У стромах утворюються конідії. У вологу погоду конідії виходять яскраво-оранжевими слизистими стрічками. Ураження здійснюється через механічне пошкодження, і хвороба залежно від умов середовища прогресує. Уражені дерева в саду відрізняються від здорових великим виразками на потьмянілій корі. Ділянки ураженої деревини під виразкою мають вигляд темно-синьої смуги, а на поперечному перерізі – вигляд сектора.

Процес всихання посилюється за посухи, сонячних опіків, підмерзання. Гриб невибагливий до температури, і в південних районах ураження кісточкових може відбуватись навіть взимку.

Cytospora schulzeri – збудник цитоспорозу зерняткових порід, зокрема яблунь. Пікніди гриба мають неповні перегородки, і у стромі

зазвичай формується від 2 до 14-17 камер. В них розвиваються численні конідії, які виходять зі стром у сиру теплу погоду у вигляді оранжево-червоної спіральної стрічки.

Sphaeropsis malorum – збудник чорного раку плодових дерев. Гриб входить у цикл розвитку Physalospora obtusa. Листках яблуні гриб викликає утворення коричневих плям, на яких ближче до осені утворюються пікніди; на квітках і плодоніжках ураження нагадує опік. на плодах – чорну гниль. На скелетних гілках і штамбі з’являються червоно-бурі вдалені у тканини плями, які збільшуються у розмірі. Поступово кора стає неначе обвугленою, звідки й пішли народні назви захворювання – «опік», «вогневиця», «антонів вогонь». Від наявності численних пікнід під епідермісом кора стає горбистою. Потім кора чорніє, відмирає і відпадає, оголюючи чорну деревину. Уражене дерево може загинути протягом 3-4 років.

Гриб уражає дерева старше 20 років і ослаблені несприятливими факторами навколишнього середовища. Ураження здійснюється через морозобійні тріщини, ділянки сонячних опіків, пошкодження кори комахами та інші пошкодження.

Гриб роду Ascochyta – збудники аскохітозів. Найчастіше паразитують на рослинах родин Бобові, Айстрові, Розові, Пасльонові, викликаючи появу плямистостей різних рослинних органів. Серед аскохіт є як видоспецифічні, так і неспецифічні паразити. Гриби розвиваються як на трав’янистих, так і на деревних рослинах; характеризуються сезонним циклом розвитку. Тривалість вегетації у різних видів коливається від 4 до 16 тижнів.

Ascochyta pisi – збудник аскохітозу гороху. Хвороба проявляється на листках у вигляді жовтуватих, і пізніше бурих плям, на стеблах – у вигляді довгастих плям такого ж забарвлення. Насіння уражених рослин недорозвинуте, іноді коричневате. На уражених ділянках розвиваються пікніди. Зимує гриб на уражених рослинних рештках, в ураженому насінні у вигляді міцелію, пікнід і перитеціїв (у тих видів, що мають сумчасту стадію в циклі розвитку). За сприятливих умов навесні на міцелії розвиваються нові пікніди і перитеції, а конідії й аскоспори уражають сходи. Конідії поширюються краплинами дощу, й роси, комахами, повітряними течіями. Хвороба приводить до втрати рослинами листків, зниження врожайності та якості насіння.

Ареал цього збудника досить широкий – він трапляється всюди, де вирощують горох.

Гриби роду Septoria - збудники септоріозів багатьох рослин. Всі види септорій характеризуються певним ритмом розвитку і можуть вегетувати з ранньої весни до пізньої осені. Більшість септорій починають і

закінчують життєвий цикл одночасно з рослиною-живителем. Серед видів септорій існують як вузькоспеціалізовані, так і широкоспеціалізовані. Паразитують переважно на Злакових, Айстрових, Губоцвітих, Розових, Зонтичних, Жовтецевих.

Септоріози злаків проявляються у вигляді світло-коричневих або бурих плям на листках, листкових піхвах, іноді на колоскових лусках. При сильному ураженні листки всихають, а зернівки недорозвиваються або не розвиваються взагалі. Листкові септоріози викликає Septoria graminis, загибель сходів – S. tritici, ураження колоскових лусок та зернівок – S. nodorum. Всі вони уражають й інші органи рослин.

Збудники септоріозів зимують на відмерлих рослинних рештках на поверхні ґрунту або у ґрунті на невеликій глибині міцелієм (іноді у вигляді склероціїв), пікніками, перитеціями. Протягом літа гриб паразитує на рослинах, утворюючи декілька поколінь пікнід. Конідії, які утворюються в пікнідах, сприяють поширенню гриба. Конідії розносяться краплинами води, комахами, повітряними потоками. Їх можна знайти у повітрі на відстані до 100 м від посівів і на висоті до 1,5 м. Максимальна кількість конідій спостерігається на висоті 45-75 см, тобто на рівні уражених листків.

Збудниками септоріозів Зонтичних є наступні види: Septoria apii (на селері), S. petroselini (на петрушці та кропі), S. pastinacae (на пастернаці), S. cari (на кмині), S. umbelliferarum (на коріандрі та кмині). Паразитуючи на листках, стеблах, черешках Зонтичних, септорії викликають плями, які варіюють за формою, кольором і утворюють пікніди з характерними для кожного виду конідіями. Протягом вегетації рослин гриби поширюються конідіями, а зимують на відмерлих частинах хворих рослин у вигляді міцелію або пікнід. Деякі види зберігаються у насінні.

Septoria lycopersici – збудник білої плямистості томатів. При цьому на листках, стеблах та іноді на плодах томатів утворюються білуваті облямовані плями, в центрі яких розвиваються пікніди. У циклі розвитку гриба є лише конідіальна стадія. У пікнідах утворюються численні нитковидно-циліндричні конідії з перегородками. Вони відділяються від одних і тих самих конідієносців кілька разів. За літо гриб утворює кілька поколінь, завершуючи життєвий цикл за 8-14 діб. Звільнення конідій відбувається лише під час дощу або роси, тому поширенню гриба сприяють висока вологість повітря, рясні опади та помірна (близько 200 С) температура. Гриб зберігається на відмерлих листках і насінні. Збудник здатен уражати також картоплю, баклажан, дурман і паслін чорний.

Порядок Агономіцети (Agonomycetales)

Rhizoctonia solani – уражає багато культурних і дикорослих рослин. Характеризується відсутністю будь-яких спороношень, або ж вони утворюються дуже рідко. У циклі його розвитку є лише грибниця і склероцій. Гриб викликає чорну паршу картоплі, захворювання сходів

цукрового буряка, бавовника, томатів та інших рослин. На уражених рослинах розвивається міцелій та склероції. Сходи гинуть. Гриб може зберігатись у ґрунті на уражених бульбах картоплі. Серед Rh. solani є багато форм, приурочених до різних рослин або різних кліматичних зон. Іноді на уражених рослинах розвивається базидіальне спороношення гриба Thanatephorus cucumeris.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]