Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

MetodMA1

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
561.48 Кб
Скачать

73

21.Нехай y = f(x) – нескiнченно диференцiйовна на R функцiя, така, що для кожного x 2 R iснує такий номер nx 2 N, що f(nx)(x) = 0. Довести, що f(x) – многочлен.

3.6.Правило Лопiталя

Теорема (правило Лопiталя розкриття невизначено-

стей 00 i 11). Нехай a 2 R [ f¡1g, b 2 R [ f+1g i функцiї f та g визначенi i диференцiйовнi на промiжку (a; b), причо-

му g0(x) 6= 0 на цьому промiжку. Якщо c 2 fa; bg, lim f(x) =

lim g(x) = 0

 

 

 

 

lim f(x) = lim g(x) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!c

x

!

c

 

 

 

 

 

 

 

 

(або x

 

c

 

 

 

x

!

c

 

 

 

 

1) та iснує скiнченна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чи нескiнченна границя lim

f0(x)

, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!c

g0(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f0(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

f(x)

 

= lim

:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x c g(x)

 

x

!

c g0(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислити такi границi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

lim

sin 5x

;

 

 

 

2. lim

 

cos x

;

 

 

 

 

 

 

3.

 

lim

 

tg 3x

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!¼ sin 6x

 

 

 

 

 

x!¼2

cos 3x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!¼2

tg x

 

 

 

 

 

 

4.

 

 

 

ctg 5x

;

 

 

 

5. lim

tg x¡x

;

 

 

 

 

 

 

6. lim

ch x

cos x

;

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin x

 

 

 

 

 

 

 

 

¡2

 

 

 

 

 

 

x!¼ ctg 7x

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2arctgp

 

 

¡arctgp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arcsin 2x 2 arcsin x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x4

 

 

 

 

7.

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

8. lim

x

;

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.

lim ln(cos ax) ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. lim ln(sin ax)

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

ln(cos bx)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

ln(sin bx)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos(sin x)¡cos x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.

lim

;

 

 

 

 

 

 

 

12. lim

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x¡2 sin x2 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

3tg 412tg x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

x(ex+1)¡2(ex¡1)

 

 

 

 

 

13.

lim

3 sin 412 sin x

;

 

 

 

 

 

 

 

14. lim

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x ctg 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15.

lim

 

ptg 1

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16. lim

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

!

¼

 

2 sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

0

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17.

 

4

 

x

 

 

 

sin x

, a > 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

!

 

 

x

 

a

, a > 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡x

 

 

 

 

 

lim a

¡a3

 

 

 

 

 

 

18. lim a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

!

0

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

a

 

 

x¡a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19.

 

 

 

 

ln"x , " > 0;

 

 

 

 

 

 

20.

 

!

 

 

 

ln 22x ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!+1

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!+1

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21.

 

lim

 

, " > 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

22. lim x2e¡0;01x;

 

 

 

 

 

 

 

 

x!+1 e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p(x) = p(x0) + p0(x0)(x ¡ x0) + ::: +

74

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23.

lim

 

xx2

;

 

 

 

 

 

 

 

x!+1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25.

lim

x" ln x, " > 0;

 

x!0+

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27.

¡x

¡ ex¡11¢;

x!0

29.

lim

¡

ctg x

¡ x

¢;

x!0

 

 

x

;

 

 

 

31.

lim x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33.

lim (tg x)tg 2x;

 

 

 

x!¼4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

35.

lim

 

 

 

2

 

arctg x x;

 

x!+1

 

¼

 

 

 

 

 

 

¢

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

37.

 

 

sin x

 

 

;

 

 

lim

 

 

 

2

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

x

 

 

 

x!0

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39.

 

 

¡

 

 

 

tg ¼x

;

lim(2

x)

 

 

 

x 1

¡

 

 

¢

 

2

 

 

!

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

41.

lim (1+x) x

¡e ;

 

 

 

x!0

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24.

lim

e¡1=x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26.

x!0

 

x

 

 

 

 

¢

 

 

 

 

 

 

¡

 

;

 

lim

 

ln x

 

ln(1

x)

x!1¡0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28.

lim

¡1

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

;

 

 

 

ln x ¡ x 1

 

 

 

x

 

1

 

 

 

 

 

!

 

 

 

 

 

1

 

 

 

¡

 

 

¢1

 

 

 

 

30.

lim

x

³1

 

th x ¡ tg x ´;

 

x!0

 

 

32.

lim x

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1¡x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

34.

lim(ctg x)sin x;

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

36.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

2

arccos x x ;

 

 

 

 

 

 

 

¼

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38.

x!0

¡arcsin x

 

 

1

 

¢

 

 

 

 

lim

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40.

lim¡

 

 

ln 1

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¢;

 

 

 

 

 

 

 

42.

x!0+

¡ xlnxx¢

.

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(ln x)x

 

 

 

 

 

 

x!+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.7. Формула Тейлора

Нехай x0 2 R, n 2 N i

p(x) = a0 + a1(x ¡ x0) + a2(x ¡ x0)2 + ::: + an(x ¡ x0)n:

Коефiцiєнти ak цього многочлена обчисляються за формулами

ak =

p(k)(x0)

; k 2 f0; 1; :::; ng:

k!

Тому його можна подати у виглядi

p(nn)(!x0)(x ¡ x0)n;

який називається формулою Тейлора для многочлена p(x). Теорема 1. Нехай функцiя f визначена i (1) разiв дифе-

ренцiйовна в деякому околi точки x0, а також iснує f(n)(x0). Тодi при x ! x0

75

f(x) = f(x0)+f0(x0)(x¡x0)+:::+ f(nn)(!x0)(x¡x0)n +o((x¡x0)n):

Остання формула називається формулою Тейлора для функцiї f iз залишковим членом у формi Пеано.

Теорема 2. Нехай функцiя f визначена i (n + 1) разiв диференцiйовна в деякому околi точки x0. Тодi для всiх x iз цього околу

f(x) = f(x0) + f0(x0)(x ¡ x0) + ::: + f(nn)(!x0)(x ¡ x0)n+

+f(n+1)(cx) (x ¡ x0)n+1 ;

(n + 1)!

де точка cx лежить мiж точками x0 та x.

Остання формула називається формулою Тейлора для функцiї f iз залишковим членом у формi Лаґранжа.

Якщо x0 = 0, то вiдповiднi формули Тейлора називаються формулами Маклорена для многочлена p чи функцiї f.

Теорема 3. Для основних елементарних функцiй у вiдповiдних околах точки x0 = 0 правильнi такi формули Маклорена:

1) ex = 1 + x + x2!2 + ::: + xnn! + rn(x); x 2 R,

2)

sin x = x ¡

x3

+

x5

¡ ::: + (¡1)

n x2n+1

+ r2n+2(x);

3!

5!

 

(2n+1)!

3)

 

2

 

4

 

 

2n

 

cos x = 1 ¡ x2!

+ x4!

¡ ::: + (¡1)n

x

+ r2n+1(x);

(2n)!

x 2 R,

x 2 R,

4)

(1 + x)p = 1 + p x + p(1)

x2 + ::: + p(1):::(p¡n+1)

xn+

 

+rn(x); x > ¡21,

 

2!

 

 

n!

 

5)

3

 

 

n

 

x > ¡1,

ln(1 + x) = x ¡

x

+

x

¡ ::: + (¡1)1

x

+ rn(x);

2

3

n

де rn(x) – це залишковий член вiдповiдної формули.

1.Розкласти многочлен f(x) = 1+3x+5x2¡2x3 за степенями x + 1.

76

2. Розкласти многочлен f(x) = x3 +3x2 ¡2x+4 за степенями x + 2.

3. Розкласти многочлен f(x) = x4 ¡ 5x3 + x2 ¡ 3x + 4 за степенями x ¡ 4.

4. Розкласти многочлен f(x) = x10 ¡ 3x5 + 1 за степенями x ¡ 1.

5. Для функцiї f написати формулу Тейлора до доданка, що

мiстить (x ¡ x0)n (n 2 N) включно, якщо:

а) f(x) = p

 

,

x0 = 4;

б) f(x) = x1 , x0 = ¡1;

x

в) f(x) = x2 ln x,

x0 = 1;

г) f(x) = x2 ex, x0 = 2.

6.Написати формулу Маклорена для функцiї ch x = ex+2e¡x до доданка, що мiстить x2n (n 2 N).

7.Написати формулу Маклорена для функцiї sh x = ex¡2e¡x до доданка, що мiстить x2n+1 (n 2 N).

8.Для функцiї f написати формулу Маклорена до доданка, що мiстить xn включно, якщо:

а)

б)

в)

г)

д)

є)

з)

f(x) =

1+x+x22 , n = 4;

 

1¡x+x

 

f(x) =

(1+x)100

, n = 2;

(1¡2x)40(1+2x)60

p p

f(x) = 1 ¡ 2x + x3 ¡ 3 1 ¡ 3x + x2, n = 3;

f(x) = e2x¡x2 , n = 5; ґ) f(x) = ln (1 ¡ 2x + x2), n = 4;

f(x) =

x

 

,

 

n = 4;

е) f(x) = tg x, n = 5;

x

 

e ¡1

 

 

 

ж) f(x) = p3

 

 

 

f(x) = sin(sin x), n = 3;

sin x3

,

n = 13;

f(x) = ln

sin x

,

n = 6;

и) f(x) = ln(cos x),

n = 6.

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

77

Обчислити границi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

cos x ¡ e¡

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. lim

ex sin x ¡ x(1 + x)

;

9.

2

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

x4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

1 ¡ p

 

x3

 

 

 

 

 

 

 

p3

 

 

 

¡ p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. lim

 

cos x

;

 

11.

lim

1 + 3x

1 + 2x

;

 

 

 

 

 

1 + x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

 

 

 

 

 

 

x4

 

 

 

 

 

13.

lim

ex + e¡x ¡ 2

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14. lim

e2x + 2e¡x ¡ 3

;

 

 

15.

x!0

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16.

x!0

x

µx

 

x2

;

 

 

 

x!0 µx

¡ sin x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!0

¡

 

 

 

 

 

 

lim

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

1

 

 

1

 

 

 

ctg x

 

³

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

´; 18.

 

 

 

 

 

 

 

17.

x!+1

p6

 

 

+

 

 

 

 

¡

 

 

 

¡

 

x!1 ·

 

¡

 

 

µ

 

 

x¶¸;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 ln

1 +

1

 

 

lim

 

 

 

x6

 

 

 

x5

 

 

 

x6

 

 

 

x5

 

 

 

lim

 

 

x

 

 

 

 

 

 

lim

x

2

 

px

 

 

 

 

 

 

 

+ px

 

 

 

1

 

 

 

2px

´

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19.

x!+1

 

 

 

³

 

 

 

 

+ 1

x

´

 

1¡

 

¡

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20.

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x!+1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

¡

px6

+ 1i.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

x3

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

ex

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21. Оцiнити абсолютну похибку наближених формул:

 

а) sin x ¼ x ¡

x3

 

при jxj · 0; 5;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) tg x ¼ x +

x3

 

 

при jxj · 0; 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в) p

 

¼ 1 + x2 ¡

x2

при 0 · x · 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г) ex ¼ 1 + x +

x2

+ ::: +

 

xn

 

при 0 · x · 1.

 

2!

n!

22.

Для яких x правильна з точнiстю до 0; 0001 наближена

 

формула cos x ¼ 1 ¡

x2

?

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

23.

Використовуючи формулу Тейлора, обчислити наближе-

 

нi значення нижченаведених виразiв та оцiнити похибку

 

вiдповiдних обчислень:

 

 

 

 

а)

p

 

 

;

б)

p3

 

;

в) p3

 

;

 

 

 

30

80

 

1; 04

 

г)

p5

 

;

ґ)

ln(1; 2);

д) ln(0; 8);

 

250

78

е) sin 18±; є) cos 40±; ж) sin 29±.

24. Обчислити наближенi значення нижченаведених виразiв

iз точнiстю до ":

 

 

 

 

 

а)

p

 

,

" = 10¡4;

б) p3

 

,

" = 10¡5;

5

7

в)

sin 1±,

" = 10¡8;

г)

cos 9±,

" = 10¡5;

ґ)

e, " = 10¡9;

д)

ln(0; 9), " = 10¡5.

3.8. Застосування похiдної до дослiдження функцiй на монотоннiсть i екстремуми

Функцiя f : E ! R, визначена на множинi E µ R, називається монотонно зростаючою (монотонно спадною) на множинi X µ E, якщо

f(x1) · f(x2) (f(x1) ¸ f(x2))

для довiльних x1; x2 2 X з x1 < x2. Функцiя f, яка монотонно зростає або монотонно спадає на множинi X, називається

монотонною на множинi X.

Аналогiчно, функцiя f : E ! R називається строго зростаючою (строго спадною) на множинi X µ E, якщо

f(x1) < f(x2) (f(x1) > f(x2))

для довiльних x1; x2 2 X з x1 < x2. Функцiя f, яка строго зростає або строго спадає на множинi X, називається строго монотонною на множинi X.

Теорема 1. Нехай функцiя f : X ! R неперервна на промiжку X iз кiнцями a та b i диференцiйовна на iнтервалi (a; b). Тодi функцiя f монотонно зростає (спадає) на X тодi i тiльки тодi, коли f0(x) ¸ 0 (f0(x) · 0) для кожного x 2 (a; b).

Теорема 2. Нехай функцiя f : X ! R неперервна на промiжку X iз кiнцями a та b i диференцiйовна на iнтервалi (a; b). Тодi функцiя f строго зростає (спадає) на X тодi i тiльки тодi, коли f0(x) ¸ 0 (f0(x) · 0) для кожного x 2 (a; b) i

79

похiдна f0 не дорiвнює тотожно нулю на кожному iнтервалi

I µ (a; b).

Нехай область визначення Df µ R функцiї f є околом точки x0. Точка x0 називається точкою локального максимуму (локального мiнiмуму) функцiї f, якщо iснує такий окiл U µ Df

точки x0, що

f(x) · f(x0) (f(x) ¸ f(x0))

для довiльного x 2 U. Точка x0, яка є точкою локального максимуму або мiнiмуму, називається точкою локального екстремуму.

Якщо для всiх x 2 U nfx0g виконуються вiдповiднi строгi нерiвностi, то точка x0 називається точкою строгого локального максимуму, мiнiмуму i екстремуму вiдповiдно.

Теорема 3 (необхiдна умова екстремуму). Нехай x0

точка локального екстремуму функцiї f i f диференцiйовна в точцi x0. Тодi f0(x0) = 0.

Теорема 4. Нехай функцiя f – диференцiйовна в деякому

околi U = (x0 ¡ ±; x0 + ±) точки x0 2 Df . Тодi

(i) якщо f0(x) ¸ 0 для кожного x 2 (x0 ¡±; x0) i f0(x) · 0 для кожного x 2 (x0; x0 +±), то x0 – точка локального максимуму;

(ii) якщо f0(x) · 0 для кожного x 2 (x0¡±; x0) i f0(x) ¸ 0 для кожного x 2 (x0; x0 + ±), то x0 – точка локального мiнiмуму.

Теорема 5. Нехай функцiя f – диференцiйовна в деякому

околi U = (x0 ¡ ±; x0 + ±) точки x0 2 Df , f0(x0) = 0 i iснує f00(x0). Тодi

(i) якщо f00(x0) < 0, то x0 – точка локального максимуму; (ii) якщо f0(x0) > 0, то x0 – точка локального мiнiмуму.

Знайти промiжки строгої монотонностi таких функцiй:

1. y = 2x2 + 3x + 2;

2. y = 2 + x ¡ x2;

3. y = 3x ¡ x3;

4. y =

x3

+

x2

¡ 6x;

3

2

80

 

 

 

 

 

5.

y =

2x

 

;

1+x

2

 

 

 

 

7.

y = x + sin x;

9.

y = cos

¼ ;

 

 

 

 

x

11.

y =

x2

;

 

 

x

 

 

 

2

 

 

 

13.y = xne¡x при n > 0 i x ¸ 0;

14.y = x2 ¡ ln x;

³q ´

16. y = x

3

+ sin ln x ;

 

2

 

p

6.y = x+100x ;

8.y = cos2 x ¡ x;

10. y = sin 2¼x ;

12.y = x3e¡x;

15.y = x2 ¡ ln x2;

³´

17. y = x

1

¡ cos ln x .

p2

18.Довести, що функцiя f(x) = (1 + x1 )x строго зростає на iнтервалах (¡1; ¡1) i (0; +1).

19. Довести, що для довiльного многочлена P (x) iснує a > 0, таке, що P (x) є строго монотонним на iнтервалах (¡1; ¡a) i (a; +1).

Довести такi нерiвностi:

20.ex > 1 + x при x =6 0;

21.p1 + 2x < 1 + x при x > 0;

22.cos x > 1 ¡ x22 при x =6 0;

23.x ¡ x22 < ln(1 + x) < x при x > 0;

24.x ¡ x63 < sin x < x при x > 0;

25.x < tg x < x + x33 при x 2 (0; ¼2 );

26.(1 + x1 )x < e < (1 + x1 )x+1 при x > 0;

27.x® ¡ 1 > ®(x ¡ 1) при ® ¸ 2 i x > 1;

28.

px ¡ pa < px ¡ a при n > 1 i x > a > 0;

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n n

 

29.

1 + 2 ln x · x2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

81

Знайти екстремуми таких функцiй:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30.

y = 5x2 ¡ 7x + 4;

31.

y = 4x3 + 6x + 5;

32.

y = x3 ¡ 6x2 + 9x ¡ 4;

33.

y = 2x2 ¡ x4;

 

34.

y = x(x ¡ 1)2(x ¡ 2)3;

35.

y = x2(x + 1)4(x + 2)6;

36.

y = x + x1 ;

37.

y =

 

2x

;

 

 

 

1+x2

 

38.

x2¡3x+2

39.

p

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

2

y = x2+2x+1 ;

y = 2x ¡ x

40.

y = p

 

 

;

41.

y = xp3

 

 

 

;

 

x2 ¡ 4x + 5

x ¡ 1

 

42.

y = xex;

43.

y = xe¡x;

 

44.

y = (x ¡ 3)ex+1;

45.

y = x2e¡x;

 

46.

y = ln(9 ¡ x2);

47.

y = x ¡ ln(1 + x);

48.

y = p

 

ln x;

49.

y =

ln2 x

;

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

50.

y = cos x + 21 cos 2x;

51.

y = sin x ¡ 31 sin 3x;

52.

y = arctg x ¡ 21 ln(1 + x2);

53.

y = ex sin x;

 

54.

y = ex cos x;

55.

y =

10

 

.

 

1+sin

2 x

 

3.9. Найбiльше i найменше значення функцiї

Нехай функцiя f : X ! R визначена на множинi X µ R,

® = infff(x) : x 2 Xg i ¯ = supff(x) : x 2 Xg. Якщо iснує a 2 X, таке, що f(a) = ®, то кажуть, що функцiя f має найменше значення, а число ® називається найменшим значенням функцiї f i позначається через fmin. Аналогiчно, якщо iснує b 2 X, таке, що f(b) = ¯, то кажуть, що функцiя f має найбiльше значення, а число ¯ називається найбiльшим значенням функцiї f i позначається через fmax.

Теорема 1. Нехай функцiя f : [a; b] ! R неперервна на вiдрiзку [a; b], диференцiйовна на iнтервалi (a; b) i fx1; : : : ; xng =

82

fx 2 (a; b) : f0(x) = 0g. Тодi

fmin = minff(a); f(b); f(x1); : : : ; f(xn)g

i

fmax = maxff(a); f(b); f(x1); : : : ; f(xn)g:

Теорема 2. Нехай f : (a; b) ! (¡1; ¯) – диференцiйовна

функцiя, така, що lim f(x) = lim f(x) = ¯. Тодi функцiя f

x!a+0 x!b¡0

має найменше значення i

fmin = minff(x) : x 2 (a; b); f0(x) = 0g:

Теорема 3. Нехай f

: (a; b) ! (®; +1) – диференцiйовна

функцiя, така, що lim

f(x) = lim f(x) = ®. Тодi функцiя f

x!a+0

x!b¡0

має найбiльше значення i

fmax = maxff(x) : x 2 (a; b); f0(x) = 0g:

Знайти найменше та найбiльше значення нижченаведених функцiй на вiдповiдних промiжках:

1.f(x) = 2x на вiдрiзку [¡1; 5];

2.f(x) = 31x на вiдрiзку [¡3; 2];

p

3.f(x) = 2 3 x2 на вiдрiзку [¡8; ¡1];

4.f(x) = p5¡1 4x на вiдрiзку [¡1; 1];

5.f(x) = p13+31 x на вiдрiзку [¡4; 4];

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]