5. Становлення методики музичного виховання у другій половині XIX – на початку XX століття.

Особливо активне становлення методики музичного виховання почалося з 60-х років XIX століття. На Україні велику роботу проводили відділення Російського музичного товариства В 1862 році в Петербурзі відкривається Безкоштовна музична школа, яку заснували М.Балакірєв та Г.Ломакін.

В XIX столітті формується українська композиторська школа: С Гулак-Артемовський, М.Лисенко, П.Ніщинський, П.Сокальський.

В кінці у XIX – на початку XX століття розпочинають свою діяльність такі видатні композитори та музично-громадські діячі як: М.Леонтович (1877-1921*, К.Стеценко (1882-1921*, Я.Степовий (1883-1921*, Ф.Колесса (1871-1947*. У другій половині XIX століття активно займався педагогічною діяльністю відомий буковинський композитор, диригент, фольклорист, письменник та громадський діяч С.Воробкевич (1836-1903*. Всі ці митці зробили вагомий внесок у становлення методики музичного виховання, зокрема видали багато корисної навчально-методичної літератури: посібники, збірки та пісенники для учнів різного шкільного віку.

6. Розвиток методики музичного виховання школярів у ХХ столітті та основні проблеми, які стоять перед методикою музичного виховання школярів на сучасному етапі.

Після революції перед педагогічною освітою постало завдання створення нової єдиної школи, мета якої – виховання всебічно розвинутої особистості. Тому на початку ХХ століття ведуться активні пошуки в галузі музичного виховання (С.Танєєв, Б.Яворський, В.Щацька та інші*. Починають випускатися програмно-методичні матеріали, музично-методична література. Зміна старої системи освіти відбилася і на уроці музики – він змінив форму і зміст. Старі види діяльності – спів та музична грамота – не для того, щоб співати по нотах, а щоб допомагати учням входити в світ музики. З’являються нові види діяльності – слухання, рухи під музику (ритміка*, дитяча творчість (яка раніше вводилася окремими музикантами-ентузіастами*.

Музична педагогіка відчувала вплив різних тенденцій: „теорії вільного виховання ”, „ідеї комплексу ”, „бригадно-лабораторного методу ” тощо. В цьому були як позитивні, так і негативні моменти. У 30-х роках скоротилося місце музики у навчальному плані від 2-х годин на тиждень до 1-ї години у 1-7-х класах. Проте, інтенсивно розвивалась позакласна та позашкільна робота; створювалися спеціальні Будинки художнього виховання дітей, розширювалася мережа Будинків та Палаців піонерів.

Але іноді захоплення співом без урахування можливостей дитячого голосу, намагання швидше досягнути вищих результатів призводило до масових захворювань голосового апарату через перевантаження складним репертуаром, широкий діапазон, часті виступи, форсований спів, відсутність співочих навичок. Виникла суперечність: намагання підняти рівень хорової культури призвело до зниження якості хорового співу й псування дитячих голосів. Нагальною стала потреба охорони дитячих голосів, почалися спеціальні дослідження у цій галузі.

В період Великої Вітчизняної війни музика в школі офіційно була збережена лише у початкових класах, її вели вчителі-класоводи. Музичне виховання стало другорядним, однак потяг у людей до музики в ці роки був досить сильним. Після війни люди піднімали країну з руїн, відновлювали всі засоби виробництва. Тому лише в кінці 50-х років музика була введена до навчальних планів, але вчителі не мали повного навантаження, оплата була нижча, ніж в інших вчителів. Це негативно відбивалося на результатах музично-виховної роботи в школі.

У другій половині ХХ століття спостерігається підвищення інтересу до проблем музичного виховання. В 60-х роках виникає НДІ художнього виховання, відкриваються музично-педагогічні факультети у педвузах та музичні відділи в педагогічних училищах. З’являється значна кількість науково-методичних праць, серед яких слід відзначити роботи Н.Л.Гродзенської «Школярі слухають музику», Д.Б.Кабалевського «Про 3-х китів та інші цікаві речі», «»Як розповідати дітям про музику» та ін.

В 70-ті роки ХХ століття на основі концепції Д.Кабалевського створюються нова програма з музики, яка протягом наступних років активно впроваджується у середніх школах колишнього Радянського Союзу. В 1988 році дана програма була адаптована для шкіл України.

Після здобуття Україною незалежності у 1991 році починають створюватися нові програми з музики. Серед авторів цих програм такі відомі науковці та педагоги-музиканти як А.Авдієвський, А.Болгарський, І.Гадалова, З.Жовчак, В.Лужний, О.Нижник, О.Ростовський та ін.

На даний час продовжується вдосконалення затверджених Міністерством освіти та науки програм для ЗНЗ (О.Лобова, О.Ростовський, Б.Фільц, Л.Масол*, збільшується видавництво навчально-методичної літератури для вчителів музики, регулярно виходять різні фахові газети та журнали.

До основних проблем, які стоять перед методикою музичного виховання школярів на сучасному етапі, можна віднести наступні: забезпечення творчого розвитку школярів, організацію музично-виховної роботи на основі гуманістичного підходу до учнів, індивідуалізацію та диференціацію навчально-виховного процесу, розробку навчально-методичної літератури, комп’ютеризацію навчального процесу, впровадження інноваційних технологій у практику музично-виховної роботи з учнями.

Розкажіть про внесок відомих українських композиторів і педагогів-музикантів у теорію та практику методики музичного виховання (М.В.Лисенко, М.Д.Леонтович, К.Г.Стеценко).

11. Розкажіть про внесок відомих українських композиторів і педагогів-музикантів у теорію та практику методики музичного виховання (Ф.Колесса, Я.С.Степовий, С.Воробкевич).

11. Розкрийте особливості розвитку національної музичної педагогіки у 90-х роках XX століття та виділіть основні проблеми музичного виховання на сучасному етапі.

11. Дайте характеристику музичному вихованню школярів за кордоном (на прикладі Угорщини, Болгарії, Німеччини).

13. Дайте характеристику музичному вихованню школярів за кордоном (на прикладі США, Англії, Японії).

14. Дайте загальну та музичну характеристику учнів 1-4-х класів.

15. Розкрийте вікові особливості учнів молодшого та старшого підліткового віку.

16. Дайте характеристику основних музичних здібностей та опишіть методику визначення рівня розвитку музичних здібностей учнів молодшого

шкільного віку.

11. Розкрийте значення та основні завдання слухання музики як одного з основних видів музичної діяльності учнів. Виділіть особливості розвитку навичок слухання музики у молодших школярів.

Основними умовами формування повноцінного сприйняття музики є:

- внутрішні, що визначаються музичними здібностями дитини, досягнутим рівнем сприйняття, ставленням до занять, індивідуальними особливостями характеру тощо;

- зовнішні, що визначаються якістю музично-виховної роботи вчителя.

Слухання музики – один з головних видів діяльності на уроці музики в ЗНЗ. Цей вид діяльності урізноманітнює урок, робить його змістовним, допомагає прищепити любов до музики, ознайомлює учнів з творами іноді непосильними для дитячого виконання, але доступними для їх сприйняття.

Діти слухають у записах інструментальну та вокальну музику, знайомляться зі звучанням різних музичних інструментів, оркестрів, хорів тощо. Музичні твори можуть звучати також і у “живому” виконанні (виконує вчитель*.

Основні вимоги до репертуару: доступність, художність, виховна цінність. Весь музичний матеріал зі слухання можна розділити на дві групи: основний (який входить в програму* та ілюстративний (що сприяє засвоєнню і закріпленню музично-теоретичних понять*. Необхідно враховувати обсяг слухової уваги. У дітей 1-2 класів – це 1,5 – 2 хв. Поступово увага концентрується, виробляються навички уважного слухання, і в 3-4 класах об’єм слухової уваги збільшується до 3,5 – 5 хв.

Основні етапи слухання музики: вступне слово вчителя (бесіда*, слухання твору, аналіз твору, повторне слухання. Бесіда може передувати слуханню музики, вестися під час повторного слухання, мати контрольно-перевірочний характер. Пояснення вчителя допомагають формувати повноцінне музичне сприйняття, роблять його яскравим та глибоким, викликають інтерес до музики.

В основі бесіди можуть бути: різноманітні відомості з життя композитора, цікаві випадки його життя чи життя виконавців, історія створення твору, його ідея, загальний характер, засоби музичної виразності, музична форма твору, музичний інструмент чи інструменти, що його виконують тощо. Можна пов’язати твір з передачами радіо, телебачення; використати наочність, міжпредметні зв’язки, взаємозв’язок різних видів мистецтв; поєднати слухання з музикуванням, рухами, грою, драматизацією, творчими формами роботи.

Основні вимоги до організації процесу слухання:

- виховувати в учнів активне слухання поступово від простого до складного;

- намагатися, щоб підсумком слухання була музично-естетична оцінка (розуміння змісту музичного твору, засобів музичної виразності, вміння визначити ступінь відповідності їх художньому змісту*;

- необхідно повторювати музичні твори, показуючи їх під новим кутом, порівнювати ці твори з іншими (різні твори одного жанру /марші/; твори з одною назвою, але різного настрою /М.Глінка “Жайворонок” – П.Чайковський “Пісня жайворонка”/; твори одного настрою з різними назвами /Р.Шуман “Перша втрата” – П.Чайковський “Хвороба ляльки”/;

- необхідно поширювати словниковий запас учнів.

Розвиток навичок слухання музики у молодших школярів залежить передусім від вікових особливостей сприймання музики. Вони визначаються обмеженістю життєвого і музичного досвіду дітей, специфікою мислення: невмінням узагальнювати, переважанням цілісного сприймання.

У молодшому шкільному віці (6-7 років* переважає сенсомоторний характер музичного сприймання. Учні надають помітну перевагу веселій, моторній музиці. На другому місті маршова музика, на третьому – повільна, наспівна. Діти здатні визначати не лише загальний характер музики та її настрій, а й схоплювати ознаки певного жанру (колискової пісні, танцю, маршу, передавати їх у пластиці своїх рухів, жестах, міміці*.

У молодших школярів яскраво виявляється емоційність сприймання. Але емоційний відгук дітей цього віку має свої особливості: реагуючи на музику безпосередньо й активно, учні не усвідомлюють емоційні стани, які нею викликаються. Тому вони не говорять про свої внутрішні переживання («мені було сумно»*, а оцінюють загальний характер музики («була сумна музика»*.

Музичний твір діти сприймають цілісно, як єдиний музичний образ, не виокремлюють певні засоби музичної виразності і не вміють визначити їх роль у створенні музичного образу. Складнішу музику вони сприймають вибірково, вловлюючи в ній лиш те, що їм ближче і доступніше, хоча й не завжди головніше у творі.

У 3-4-х класах емоційність сприймання доповнюється прагненням зрозуміти, що виражає музики, у чому її зміст. Школярі можуть досить повно визначити емоційний склад музики, дати їй образне пояснення, почути окремі деталі музичної мови, відтінки виконання.

На розвиток музичного сприймання учнів молодших класів значний вплив має мовний досвід. Діти часто відчувають труднощі при добиранні потрібних слів для висловлення своїх вражень від музики. Їхні висловлювання нерідко зводяться лише до кількох визначень. Необхідність знайти відповідні слова спонукає учнів не тільки уважно слухати, а й усвідомлювати зміст музики. У класі доцільно мати таблиці з образними характеристиками музики як у цілому, так і окремих її компонентів. Вони стимулюватимуть школярів, які недостатньо володіють лексичним багатством мови, до глибшого усвідомлення своїх музичних вражень і переживань.

(Для складання таких таблиць можна використовувати словник емоційно-образних визначень музики, наведений у посібниках О.Я.Ростовського*

Послідовність розвитку у молодших школярів сприйняття музики:

1* жанрові особливості творів; 2* виразність музичного образу (музика виражає настрій – веселий, сумний, ласкавий, ніжний та характер – вольовий, жартівливий, безтурботний*; зображальна сторона музики (твори, в яких показані образи природи, рух, спів птахів*; 3* ознайомлення з елементами музичної мови, їх виразовою сутністю (темп, динаміка, регістр, тембр, лад, мелодія, акомпанемент, інтонація*; 4* ознайомлення з 1, 2, 3-х частинною формами, куплетною формою, формою рондо, формою варіацій.

Важливо, щоб вчитель шляхом уміло дібраних, цікаво поставлених запитань підвів учнів до самостійного розуміння змісту твору, основних тем програми, характеристики музичних образів та засобів музичної виразності.

Орієнтовні зразки запитань до учнів 1-4-х класів:

- Зараз ви почуєте невеликий музичний твір. Як би ви його назвали і чому?

- Зараз ви почуєте п’єсу. Яку композитор П.І.Чайковський назвав “Марш олов’яних солдатиків”. Послухайте музику і скажіть, чому він її так назвав?

- Послухайте твір, подумайте та скажіть, музика розповідає нам про якусь одну подію, настрій чи про різні (Л.Бетховен “Весела-сумна”*?

- Чи завжди звучить музика одного характеру? Підніміть руку, коли появиться нова музика, повториться початок.

- Серед декількох маршів буде один іграшковий. Який він по рахунку і чому?

Загальна схема аналізу музичного твору

Визначення характеру твору, основних настроїв і почуттів.

Встановлення динаміки розвитку музичного образу, кульмінації твору.

Характеристика провідних елементів музичної мови, їх взаємозв’язку і ролі у створенні художнього образу.

Визначення ідейно-естетичного змісту твору.

Самоаналіз впливу твору, його естетична оцінка.

11. Виділіть основні проблеми розвитку музичного сприйняття в учнів-підлітків.

12. Розкрийте значення та основні завдання співу як одного з основних видів музичної діяльності учнів і дайте характеристику основних вокально-хорових навичок.

13. Розкажіть про діапазон голосів учнів 1-4-х та 5-8-х класів.

14. Розкрийте послідовність формування у школярів навичок багатоголосного співу.

15. Назвіть основні методи та прийоми формування в учнів молодших класів навичок співу без супроводу.

16. Назвіть причини неточного інтонування у деяких учнів та опишіть методи роботи над виправленням даного недоліку.

17. Розкажіть про гігієну, співацький режим та охорону дитячого голосу.

18. Розкрийте значення та основні завдання музично-ритмічної діяльності учнів на уроці музики, опишіть різновиди музично-ритмічних рухів.

19. Розкрийте значення та основні завдання гри на дитячих музичних інструментах як виду музичної діяльності.

20. Розкрийте значення та основні завдання вивчення з учнями музичної грамоти.

21. Як і для чого використовуються на уроці музики релятивна система?

22. Розкрийте значення ігрової діяльності в музично-естетичному вихованні школярів та опишіть різновиди музично-дидактичних ігор.

23. Розкрийте роль творчих завдань на уроці музики.

24. Назвіть основні педагогічні умови та шляхи активізації навчальної діяльності учнів на музичних заняттях.

25. Які принципи добору репертуару для шкільних хорових колективів?

26. Як відбувається планування та облік урочної та позакласної музично-виховної роботи в ЗНЗ? У чому полягають особливості оцінювання рівня музичного розвитку школярів?

27. Опишіть можливості використання регіонального музично-краєзнавчого матеріалу в процесі музично-виховної роботи з учнями різного шкільного віку.

28. Розкажіть про сучасні педагогічні технології, які використовуються у професійній діяльності вчителя музики.

29. Опишіть можливості використання комп’ютерних технологій у музичному вихованні школярів.

30. Розкрийте роль виконавської діяльності вчителя у процесі організації позакласної музично-виховної роботи з учнями.

31. Дайте характеристику основної методичної та музичної літератури з питань музичного виховання школярів.

11. Розкрийте основні вимоги до календарного планування уроків музики та складання плану-конспекту музичного заняття.

12. Виберіть з програми для 3 класу один з уроків музики, сформулюйте його мету, визначте тип уроку та складіть план заняття.

13. На прикладі конкретного твору для учнів молодших класів покажіть послідовність проведення слухання музики.

14. Продумайте музичний матеріал та складіть план фрагменту уроку, в завдання якого входить формування в учнів 7 класу перших уявлень про сонатну форму.

15. Наведіть приклад використання методів активізації музичного сприймання підлітків під час проведення слухання музики у 8 класі.

16. Наведіть приклади різних розспіванок для дітей молодшого шкільного віку.

17. Наведіть приклади канонів та двоголосних вправ для дітей молодшого шкільного віку.

18. Наведіть приклади одноголосних та багатоголосних розспіванок для учнів середніх і старших класів.

19. На прикладі конкретного твору для учнів 2 класу розкрийте методику розучування на уроці музики пісенного репертуару.

20. На прикладі розучування конкретної пісні для учнів 6 класу, розкрийте шляхи реалізації принципів єдності емоційного та свідомого, художнього та технічного.

21. Запропонуйте список творів (складіть програму колективу) для хору молодших класів.

22. На прикладі конкретної пісні (2-х голосної) опишіть методику роботи з хором молодших класів над розвитком навичок багатоголосного співу.

23. Запропонуйте список творів (складіть програму колективу) для загальношкільного хору.

24. На прикладі конкретної пісні опишіть методику розучування 3-х голосного музичного твору з хором чи вокальним ансамблем.

25. На прикладі конкретної пісні продемонструйте методику використання камертону в процесі вокально-хорової роботи з учнями.

26. На конкретних прикладах продемонструйте методику використання на уроці музики релятивної системи.

27. Які дитячі музичні інструменти використовуються на уроках музики в молодших і середніх класах? Розкрийте методику навчання гри на них.

28. Розкажіть про можливості використання в процесі урочної та позакласної музично-виховної роботи гри на сопілці.

29. Опишіть методику організації та проведення декількох музичних ігор, які використовуються на уроках музики в молодших класах.

30. Опишіть методику організації та проведення декількох музичних ігор, які використовуються на уроках музики в 5-8-х класах.

31. Наведіть приклад пояснення таких понять як сильна та слабка доля.

32. Наведіть приклад пояснення таких понять як метр і ритм.

33. Наведіть приклад пояснення таких понять як такт і тактова риска.

34. Наведіть приклад пояснення поняття розмір.

35. Наведіть приклад пояснення поняття пауза.

36. Наведіть приклад пояснення таких понять як лад і тональність.

37. Назвіть основні поняття з музичної грамоти, які повинні засвоїти учні 5 класу. Наведіть приклад пояснення одного з таких понять.

38. Назвіть основні поняття з музичної грамоти, які повинні засвоїти учні 6 класу. Наведіть приклад пояснення одного з таких понять.

39. Назвіть основні поняття з музичної грамоти, які повинні засвоїти учні 7 класу. Наведіть приклад пояснення одного з таких понять.

40. Назвіть основні поняття з музичної грамоти, які повинні засвоїти учні 8 класу. Наведіть приклад пояснення одного з таких понять.

41. На прикладі конкретного твору для учнів 7 класу продемонструйте методику поєднання слухання музики з вивченням музичної грамоти та співом.

42. Наведіть конкретні приклади використання на уроці музики наочних засобів навчання.

43. Наведіть конкретні приклади забезпечення на уроці зв'язку між музично-ритмічними рухами та іншими видами музичної діяльності.

44. Розкрийте значення використання різних видів мистецтва на уроках музики. Складіть план такого уроку в 5 класі.

45. На прикладі конкретного уроку в 5 класі розкрийте методику здійснення міжпредметних зв'язків.

46. Наведіть приклади творчих завдань для дітей молодшого шкільного віку з різних видів музичної діяльності.

47. Наведіть приклади творчих завдань для учнів 5-8-х класів.

48. На основі регіонального музично-краєзнавчого матеріалу складіть список додаткових музичних творів для слухання та співу, які можна використати в процесі проведення уроків музики та позакласних виховних заходів з учнями 1-4-х класів (запропонуйте не менше 10 творів).

49. На основі регіонального музично-краєзнавчого матеріалу складіть список додаткових музичних творів для слухання та співу, які можна використати в процесі проведення уроків музики та позакласних виховних заходів з учнями 5-8-х класів (запропонуйте не менше 10 творів).

50. Складіть список творів для шкільних ансамблів і хорів на основі творчої спадщини композиторів Буковини та музичного фольклорного матеріалу буковинського регіону (запропонуйте не менше 10 творів).