Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pitannya_do_derzh_ispitu_IV_kurs_11-12_n_r.doc
Скачиваний:
147
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
192.51 Кб
Скачать

10.Розкажіть про основні періоди становлення та розвитку музичної педагогіки в Україні до 1991 року (IX – XX століття).

1. Музичне виховання дітей в період Київської Русі.

2. Значення народних та братських шкіл у поширенні музичної грамотності на Україні. Мусікійська граматика м.Дилецького.

В XI-XII столітті з’являється багато книг, в яких наголошується на необхідності виховання дітей. В період Київської Русі осередками музично-педагогічної освіти були монастирі, церковні собори, княжі палаци. Освіту поширювали священники, монахи, а також світські діячі – Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

З XIV століття починають виникають церковно-релігійні об’єднання – братства. На Україні братські школи особливо розповсюдилися у XVI - на початку XVII столітті. Вони відіграли значну роль у поширенні музичної грамотності. Вихідцями з братських шкіл були такі відомі знавці партесного співу другої половини XVII століття, як Тихін Макарієвський, Василь Титов, Микола Дилецький

М.П.Дилецький (1630-1690* був відомим композитором, теоретиком, вчителем музики та хоровим діячем. Його праця „Граматика музикальна" – це перший унікальний досвід навчання співу в Україні, де є спеціальний розділ „Образ поученія мастером ко пению детищь”, в якому він рекомендує своїм учням свідомий підхід до навчання. Методику роботи пропонується будувати на основі дотримання принципів наочності, поступовості, зацікавленості, емоційного відгуку. Крім того, цей трактат вперше обґрунтовано пояснював граматичну та технічну сутність лінійної нотної системи.

З другої половини XVI століття на України почали існувати ремісничі цехи. Розповсюджені були також кріпацькі оркестри. На XVI - XVII століття припадає розквіт кобзарського мистецтва (кобзарські братства*.

3. Роль Києво-Могилянської Академії у підготовці музично-педагогічних кадрів. Відкриття музичних класів при Харківському, Чернігівському, Переясловському колегіумах.

У 1632 році П.Могила шляхом об’єднання Лаврської школи з братською створює новий навчальний заклад – Києво-Братську Колегію, яка у 1701 році стає Києво-Могилянською Академією. У XVIII столітті вона відіграла важливе значення у підготовці музичних кадрів (музикантів-виконавців, педагогів-теоретиків, композиторів*. Вихованцями академії були: Г.Сковорода, М.Березовський, А.Ведель. За її зразком було створено інші колегії – Чернігівську (1700*, Харківську (1726* та Переяславську (1738*.

В 1729 році відкривається Глухівська музична школа з підготовки регентів-співаків, яка потягом багатьох десятиріч готувала співаків не тільки для України, а й для всієї Росії, зокрема для Придворної співацької капели.

4. Особливості музичного виховання у різних типах навчальних закладів у XIX столітті. Спрощені системи ознайомлення дітей з нотною грамотою.

До кінця XIX століття існували різні навчальні заклади, де діти могли здобути музичну освіту:

Духовні навчальні заклади: церковно-парафіяльні школи, училища, семінарії.

Народні музиканти: кобзарські братства (19 ст. – несприятливі умови для кобзарського мистецтва*, цехові організації.

Світська музична освіта: 1* Державні навчальні заклади (університети, гімназії, ліцеї*; 2* Меценатство (інститути шляхетних дівчат*; 3* На самозабезпеченні (приватні пансіони, домашнє навчання*.

Для забезпечених верств населення – інститути шляхетних дівчат, приватні гімназії тощо. Вступ туди був обмежений, існували вступні іспити, плата за навчання, багато важила станова належність. Такі навчальні заклади давали учням широке коло знань, ґрунтовну загальну та спеціальну освіту. Музика повинна була сприяти релігійно-моральному та патріотичному вихованню учнів. Проводилося навчання співу, грі на муз. інструментах, хоровий спів, гра в ансамблях. Широко використовувалася світська музика.

Для малозабезпечених верств населення – фабрично-заводські, земські, церковно-приходські школи. Головним тут було релігійно-моральне виховання. Домінував церковний спів, уроки проводив дяк чи священик. Переважно виконувалася духовна музика; народні пісні часто „перероблювалися ”, зокрема,: спрощувалися мелодія та текст. В цих школах часто використовувалися різні спрощені системи ознайомлення дітей з нотною грамотою: цифрова система, літерна система, система рухливого „до”.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]