8.Дайте характеристику діючих програм з музики для 5-8-х класів.

Програма .Марченко, О. Ростовський, Л. Хлєбникова

Дані програми є логічним продовженням діючих про­грам з музики для 1—4-х класів і передбачають подальше розв'язання головного завдання уроків музики, а саме: осяг­нення школярами взаємозв'язків музики й життя. Це до­сягається завдяки зіставленню зв'язків музики з іншими видами мистецтва, з життям, внаслідок чого збагачуються уявлення дітей про специфіку музично-образного відоб­раження світу, про закономірності музики. Розширюєть­ся не лише власне музичний, а й художній кругозір учнів, збагачуються сприймання, пізнання музики, створюють­ся умови для ефективнішого виховного впливу уроків му­зики.

Тематика семестрів у 5—8-х класах логічно розвиває зміст програм початкових класів і забезпечує подальше оволодіння учнями основами музичної культури.

5-й клас

І семестр 1. Що сталося б з музикою, якби не було літератури

2. Що сталося б з літературою, якби не було музики

II семестр 1. Чи можемо ми побачити музику

2. Чи можемо ми почути живопис

6-й клас

І семестр Перетворююча сила музики

II семестр У чому сила музики

7-й клас

І семестр Музичний образ

II семестр Музична драматургія

8-й клас

І семестр 1. Що означає сучасність у музиці

2. Музика серйозна й музика легка

II семестр 1. Взаємопроникнення легкої й серйозної музики

2. Наші великі сучасники

У методичних вказівках до програми кожного класу конкретизуються завдання навчального року та методи викладання тематичного матеріалу.

Творчо підходячи до програми будь-якого класу, вчи­тель може вільно маневрувати в межах теми, вносити в урок довільні контрасти, необхідні для підтримки уваги учнів, залучати їх до активної музичної діяльності, замі­няти один твір іншим з аналогічними художньо-педагогіч­ними якостями.

Вокально-хорова робота покликана розвивати навич­ки співу, закладені в початковій школі. Вона проводиться на основі двоголосого співу. Тому до програм включені здебільшого двоголосі пісні, переважно народні. Успішно­му вихованню ансамблево-хорових навичок сприятиме спів без супроводу. Слід ураховувати, що внаслідок акселерації формування дитячого голосу завершується в 11 — 12 років,

після чого, як правило, настають тривалі мутаційні зміни. Це зумовлює необхідність поступового зменшення наван­таження на голосовий апарат підлітків і використання охо­ронної методики вокальної роботи. Співацький режим у період мутації має відповідати таким вимогам: співати по­мірним, спокійним, ненапруженим звуком, у доступному діапазоні і з обмеженням у часі. Вчителю слід постійно виховувати в учнів дбайливе ставлення до свого голосу.

В тематичній побудові програм втілюється система ес­тетично спрямованих узагальнених знань про особливості музичного мистецтва. Кожний семестр передбачає засвоєн­ня ключових і часткових знань про музику. Музична гра­мота розглядається як складова частина багатогранного поняття музична грамотність, під якою розуміється здатність сприймати музику як живе й образне мистецт­во, породжене життям і нерозривно з ним пов'язане. Рівень музичної грамотності не залежить від ступеня засвоєння нотної грамоти, хоча й передбачає її знання. Закріплення знань із нотної грамоти -- не самоціль, воно органічно включається в урок під час розучування пісень та слухан­ня музики. У зв'язку з вивченням нових тем продовжу­ються цілеспрямоване формування інтонаційно-слухово­го “словника” школярів, розвиток музичного слуху. Дітям не слід пропонувати жодних відокремлених від живої музи­ки правил і вправ, які вимагають заучування і багаторазо­вих повторень. Протягом усього уроку має панувати за­хоплююче мистецтво.