Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OxPr_lekc11 (3).doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
176.64 Кб
Скачать

1.3. Державне соціальне страхування

Згідно з Законом "Про загальнообов'язкове державне соціаль­не страхування від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105-XIV, що був введений в дію 1 квітня 2001 p., всі підприємства повинні реєструватися в регіональних Управлін­нях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування і отри­мати страхове свідоцтво. Розмір страхових внесків залежить від встановленого для підприємства класу професійного ризику (пе­редбачено 67 класів). Клас професійного ризику та страховий та­риф визначає Управління виконавчої дирекції Фонду на підставі Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра­цездатності" та постанови KM України від 13.09.2000 р. №1423 "Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання". Найбільші страхові вне­ски, з урахуванням змін, внесених Постановою KM України від 27.06.2003 р. № 985, становлять 13,8% (67-й клас ризику), найменші - 0,86% (1-й клас) від фактичних витрат на оплату праці найма­них працівників за кожний відповідний місяць календарного року, а з урахуванням пільг внески можуть становити лише 0,2%.

Підприємства, на яких сталися нещасні випадки, переводяться у вищий клас ризику рішенням відповідного керівного органу страхового Фонду і, відповідно, сплачують більші страхові внески. Пільги по страховим внескам скасовуються, якщо підприємство штрафується за порушення правил охорони праці. Контроль за ста­ном травматизму і за відрахуванням страхових внесків здійсню­ють страхові експерти Фонду. Страхові виплати потерпілим вип­лачує страховий Фонд. Великі страхові внески погіршують матер­іальне становище підприємства і змушують власника дбати про стан безпеки й удосконалювати виробництво, щоб мати пільги і низький клас ризику. Згідно з Законом "Про загальнообов'язкове соціальне страху­вання у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрата­ми, зумовленими народженням та похованням" працівники, а в окремих випадках і члени їх сімей, забезпечуються в порядку дер­жавного соціального страхування:

  1. допомогою по тимчасовій непрацездатності, вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

  1. допомогою з нагоди народження дитини, допомогою на поховання;

  1. пенсіями по старості, по інвалідності, в разі втрати годувальника, пенсіями за вислугу років для деяких категорій працівників.

Кошти державного соціального страхування можуть витрачатися на санаторно-курортне лікування працівників, на обслуговування профілакторіями, на дієтичне харчування.

По тимчасовій непрацездатності сума виплати може дорівню­вати повному заробітку.

1.4. Нормативно-правові акти з охорони праці

Конкретні вимоги охорони праці до виробничого середовища, обладнання, устаткування, порядку ведення робіт, засобів захисту працівників, порядку їх навчання тощо регламентують відповід­ними нормативно-правовими актами, які розробляються згідно з законодавством про охорону праці і становлять нормативно-тех­нічну базу охорони праці.

Нормативно-правовий акт - це офіційний документ ком­петентного органу державної влади, яким встановлюють за­гальнообов'язкові правила (норми). Законом України «Про охо­рону праці» визначено, що нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконан­ня. НПАОП переглядаються в міру впровадження досягнень на­уки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці. НПАОП поширюються також і на сферу трудового і професійного навчання.

НПАОП, що затверджуються Держпромгірнаглядом (Держ-наглядохоронпраці) України, та НПАОП колишнього СРСР, що діють на території України, підлягають внесенню до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці (Реєстру НПАОП). Реєстр НПАОП - це банк даних, який складається і ве­деться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відпо­відного інформаційного фонду цих актів. Відомості про зміни в Реєстрі НПАОП, про затвердження і введення нових, перегляд і зміни чинних НПАОП щоквартально надаються у покажчику НПАОП, який публікується у журналі «Охорона праці» та інших виданнях.

У Реєстрі НПАОП кожному нормативному акту присвоєно відповідне позначення (код) для можливості машинного обліку, ефективного зберігання і зручності користування ним. Кодове по­значення складається з абревіатури НПАОП і трьох груп цифр:

НПАОП ХХ.Х-Х.ХХ-ХХ (далі повна назва нормативно-право­вого акта).

Перша група цифр (ХХ.Х) вказує вид економічної діяльності, на який поширюється цей документ, - розділ (перші дві цифри) і група (третя цифра) відповідно до Державного класифікатора України ДК 009-96 «Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)». Якщо НПАОП поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності, у коді зазначається 00.0.

У другій групі цифр (Х.ХХ) - перша цифра означає вид нор­мативного акта (1 - правила, 2 - переліки, 3 - норми, 4 - поло­ження, 5 - інструкції, 6 - порядки, 7 - інші документи), дві на­ступні - порядковий номер нормативного акта в межах даного виду в порядку реєстрації.

Останнє двозначне число (XX) - рік затвердження норма­тивного акта.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]