1.4.6. Сімейна психокорекція депресивних станів

Завдання сімейної психокорекції - ознайомити членів сім'ї підлітка з його проблемою і показати їм, як вони можуть допомогти. Сім'я слугує потужним джерелом сил для підлітка з депресивним розладом. Розбіжності членів сім'ї, складності у родинних стосунках або у спілкуванні призводять до появи певної типу пацієнтів, у яких сімейні проблеми виливаються в депресію. Таким чином, терапевт розглядає підліткову депресію, звертаючись до патології в сімейній системі. Сімейна корекція зазвичай є коротким, орієнтованим на дії підходом, мета якого полягає в знятті симптомів через зміну поведінки членів сім'ї.  Групова психокорекція депресивних станів.  Однією з основних цілей групової психокорекції для вирішення майже будь-якої психічної проблеми є створення підлітком умов для встановлення контакту з ровесниками, у яких виникають такі ж труднощі і які можуть підтримати один одного і разом практикуватися у нових навичках у встановленні міжособистісних відносин.  Цілі групової психокорекції можуть включати : надання людині можливості усвідомити, що його потреби схожі на потреби інших людей, вироблення альтернативних рішень певних конфліктів, навчання більш ефективним соціальним навичкам, підвищення обізнаності про потреби і почуття інших людей.[17,69с.] Багато груп, створені для підлітків, які страждають депресією, представляють собою групи тренінгу соціальних навичок. Лікування тут зосереджено на встановленні і практиці соціальних навичок, здатних допомогти у вирішенні конфлікту у відносинах з родиною і друзями. Усередині групових занять присутні часто програють за ролями різні ситуації спілкування, такі як прояснення проблеми, розуміння точки зору іншої людини і вираження своїх почуттів. Інші групи можуть бути менш структуровані. Підлітки  в цих групах можуть використовувати заняття для обговорення проблем, які вони відчувають з родиною та друзями. Іншою відмінною рисою цих груп є те, що заняття в багатьох з них обмежені у часі, мають чіткі цілі і програми розраховані на певний період часу.  Таким чином, розглянувши психолого-педагогічні основи прояву депресивних станів у підлітків та їх корекцію, ми прийшли до висновків:  1. Депресивні стани в підлітковому віці зустрічаються відносно рідко, але ці стани небезпечні за своїми наслідками і часто поєднуються з іншими проблемами, такими як порушення харчової поведінки, суїцидальна поведінка, нервово-психічну напругу. Подільський А. зазначає, що депресія і тривожні стани, депресія і поведінкові порушення, включаючи імпульсивна поведінка, часто з'являються разом.  Депресія накладає відбиток на всі сторони особистості: пізнавальну, поведінкову, емоційно-вольову і т.п.  Депресія в підлітковому віці не є нормальним кризовим проявом і вимагає особливого розгляду, для уникнення її подальшого розвитку і переходу в область психопатології.  2. Причини виникнення депресивних стану можуть бути самими різними: від генетичної схильності до проявів вікових криз, серед яких найбільш гостро протікає підлітковий. Проблеми в рольовому переході призводять до депресії, а також депресія сприяє виникненню проблем у рольовому переході підлітка.  Депресія виявляється частіше у дівчаток-підлітків, ніж у хлопчиків.  3. Серед підходів до корекції депресії виділяють наступні: психоаналітичний, когнітивно-поведінковий, поведінковий, а також сімейна та групова психокорекція. Найбільш ефективним, з нашої точки зору, є комплексний підхід, який і буде використовуватися в практичній роботі, опис якої буде представлено далі. 

Висновки до першого розділу

Депресивні стани у підлітковому віці зустрічаються відносно рідко, але ці стани являються небезпечними по своїм результатам і часто пов’язані з іншими проблемами, такими як суїцидальна поведінка та нервово- прихічна напруга. Подольський А. відмічає, що депресія і тривожні стани, депресія і поведінкове порушення, включаючи імпульсивну поведінку, часто з’являються разом. [14, 128с.]

Депресія накладає відбиток на всі сторони особистості: пізнавальну, поведінкову, емоціонально-вольову. Такий стан не являється нормальним кризовим проявленням і потребує особливого вивчення, для того, щоб не розвивався перехід в область психопатології.

Причини виникнення депресивних станів можуть бути різними: від генетичної схильності до проявлення вікової кризи, серед яких гостро протікає підліткова. Проблеми в рольовому переході приводять до депресії, а також депресія може спричинити проблеми в рольовому переході підлітка. Але є маса психологічних підходів, які допомагають вилікувати депресію.

2. . Результати дослідження, їх аналізи та інтерпретація.

Таблиця представлена у додатку А.

Отже розглянемо результати нашого дослідження: серед вибірки із 17 учнів 9 класу, серед яких 10 дівчаток, та 7 хлопчиків, легкий рівень депресії у 6 учнів, серед яких 2 хлопчики та 4 дівчинки, це свідчить про скритий стан депресії, який не сильно виражається зовнішно, і в більшості виражений у дівчаток. Відсутня депресія у 11 учнів, серед яких 6 дівчинки та 5 хлопчиків. Такий стан свідчить про високу емоційну стійкість, позитивні переживання, почуття власної гідності, легкість у спілкуванні. Серед учнів, не було виявлено ні помірної, ні вираженої депресії.

Дослідження депресивних станів, допомогло визначити, те що майже у 46 % учнів, 14-15, виявили легку депресію. але на противагу цьому, у інших 53 %, взагалі не було виявлено депресивного стану. Таким підліткам легше налагоджувати відношення зі своїми однолітками, вчителями, та батьками, в них підвищена успішність в школі, вони менш конфліктні та більш відкриті до людей.

Отже, можно зробити висновок, про те, що більшість підлітків віку 15-16 років, не схильні до депресії. Але депресивні стани у підлітків цього класу, в такому віці присутні, причинами якої можуть різні фактори, як неблагополуччя в сім’ї, так і проблеми з однолітками. Але якщо вчасно виявити депресію, та спробувати допомогти, то можно зменшити ризик розвитку тяжкої депресії, що може призвести до неочікуваних результатів. Тому треба більше часу приділяти своїм дітям, та слідкувати за їх змінами настрою, та поведінкою, адже важливо вчасно виявити депресію.

Розділ 2. Емпіричні дослідження співвідношення репресивності підлітків

1. Методи та методики дослідження депресивних станів

Дослідження проводилося в ЗОШ № 1, смт.Овідіополя, м.Одеса. в дослідженні приймали участь учні 9 класу, в кількості 17 чоловік, у віці 14-15 років. Дослідження було проведено на початку на навчального року, у вересні, після 6 уроку.

У цій роботі було використано опитувальник шкали А.Т.Бека, оскільки дозволяє виявити стан депресії у підлітків.

Мета: виявити депресію у підлітків у віці від 14-15 років.

Шкала Бека була запропонована в 1961 році і була розроблена на основі клінічних спостережень. Методика Шкала депресії Бека використовується для діагностики рівня  депресії.

Опитувальник включає в себе 21 питання- ствердження найбільш відомих симптомів. Кожний пункт опитувальника складається з 4-5 тверджень, що відповідають специфічним проявленням депресії. Ці твердження ранжировані по мірі збільшення удільної маси симптома в загальній степені важкості депресії. Випробуваному пропонується вибрати один вислів у кожній групі, в залежності від того, як він себе почуває останнім часом.

Бланк опитувальника представлений у Додатку 1. 

При обробці даних по кожному пункту в залежності від помітки, зробленої учнем, виставляється бал від 0 до 3.

Інтерпретація (ключ ) тесту Бека .

• 0-9 — відсутність депресивних станів

• 10-15 — легка депресія (субдепресія)

• 16-19 —помірна депресія

• 20-29 — виражена депресія (середньої тяжкості)

• 30-63 — тяжка депресія

Висновки до другого розділу

Зробивши емпіричні дослідження, використавши шкалу А.Т. Бека, обробивши результати учнів, можно зробити висновок, що більшість учнів не страждають депресією. Учнів з явно вираженою та тяжкою депресією не виявилося. Але було виявлено невелика кількість учнів з легким рівнем депресії. В такому стані людина потребує підтримки особливо з боку батьків, адже в цій ситуацій підлітку здається, що виходу з неї не існує, і він з цим не може справитися, через що і змінюється відношення до своїх близьких. Такий підліток старається уникати своїх друзів, що і може нашкодити подальшому відношенню до самого хворого. В результаті депресивного стану, виникають проблеми, які тільки збільшують можливість виникнення інших проблем. В результаті цього хворий може просто не справитися зі своїм станом, що може призвести до суїциду.

Висновки

На підставі дослідження було встановлено, що депресія - це  психічне захворювання, що як правило виникає після негативних подій в житті людини, але часто розвивається без якої-небудь видимої причини.

Підліткова депресія має відмінності від депресії у дорослих людей, підліток не стане відкрито висловлювати свої почуття суму, печалі, безнадійності, але це характерно для дорослих у такому тяжкому стані. Вони приховують свою депресію виставленими на показ нудьгуванням, агресивністю, вередуванням чи асоціальною поведінкою. Намагання приховати депресію є одною з явних відмінностей від дорослих.

Підлітковий період є сам по собі важливим етапом психічного та особистісного розвитку. Він характеризується особливими соціальною ситуацією, видами діяльності, новоутвореннями, специфічним перебігом кризи. Значні зміни відбуваються у розвитку інтелектуальної, спонукальної та емоційно-вольової сфер, у становленні самосвідомості. За несприятливих соціально-психологічних умов виникають труднощі у розвитку особистості, зокрема формування акцентуацій характеру. Знання дорослими (батьками, педагогами) вікових та індивідуальних особливостей підлітків дає їм змогу ефективно керувати психічним та особистісним розвитком дітей, попереджувати й долати труднощі і проблеми, для запобігання стресових ситуацій, що з часом можуть призвести до депресії.

Психічне неблагополуччя підлітків, що мають відношення до емоціональної сфери, мають неоднозначні наслідки. Написання даної курсової роботи проводилося на основі гіпотези: депресивні стани підлітка мають психологічні особливості, та залежать від екзогенних факторів.

З першого розділу даної курсової роботи по аналізам сучасного стану проблеми можно прийти до висновку, що не дивлячись на велику увагу психологів до цієї проблеми, депресія являється недостатньо вивченою, так як і саме поняття «депресія». Поняття «депресія» і до сьогоднішнього дня не має однозначності. Воно використовується як характеристика настрою, як назва синдрому, так як і назва окремого захворювання. Депресивний настрій, як правило, - прояв різних психологічних механізмів, що пов’язані зі специфікою підліткового віку, так і з індивідуальними психологічними та психофізичними характеристиками підлітків. Депресивні стани, як тривожний сигнал емоціонального неблагополуччя підлітків, не завжди викликають до себе достатньо ретельного відношення батьків, і стало головним об’єктом мого дослідження.

На основі літературних даних, можно виділити ряд підходів до дослідження психологічного змісту депресії та механізмів її виникнення. Проведений аналіз показав, що депресивні стани виявляють зв’язок з тими характеристиками життєдіяльності підлітка, що являються для них найбільш важливими. Це відноситься до міжособистісних відношень в сім’ї, з батьками, комплексу відношень, в яких виступає підліток в процесі шкільного навчання, та до стресогенних життєвих подій.

В практичній частині курсової роботи, відображені результати діагностичного дослідження. Діагностика депресивного стану має важливе профілактичне значення у професійній діяльності соціального працівника. Труднощі діагностики депресивних явищ призвели до усвідомлення фахівцями необхідності врахування психологічних аспектів виникнення та розвитку даних явищ у підлітків. На підставі наявних в літературі даних можна виділити ряд напрямів і підходів до дослідження психологічного змісту депресії, механізмів її виникнення, шляхів її стабілізації.

Діагностика проведена у даній курсовій роботі показала, що половині підлітків не характерна депресія, але все ж таки депресивні стани у деяких підлітків цього класу присутні. Незважаючи на це майже у половини учнів, виявлено легке зниження настрою, що свідчить про неблагополуччя, але це ще не свідчить про вияв депресії.

Взагалі підлітки – це ще емоційно діти, які знаходяться в перехідному періоді свого розвитку, їхні потреби, в першу чергу емоційні, такі як в дітей. Вони являються складною, часто не зрозумілою категорією людей, вік якого часто бояться батьки, той шар населення, якому часто дуже мало приділяється уваги, але які найбільше його потребують. Тобто та категорія людей, які дуже сильно потребують ненав'язливою, дружньої допомоги дорослих, більш зрілих, ніж вони самі, людей.

Підліткам необхідно щоб їх любили та приймали такими які вони є, щоб про них турбувалися, були з ними лагідними, але при цьому поважали і сприймали як дорослих. Суб’єктивне відчуття того, що ніхто про них не турбується, викликає в них почуття власної нікчемності й самоприниження, що призводить до депресії. Але за допомогою різних підходів до діагностики, та корекції можно вилікувати підлітка.

Отже, головним для даної курсової роботи являється, те що і справді на виникнення депресивних станів, впливають зовнішні фактори навколишнього середовища. Таким чином гіпотеза даної курсової роботи підтверджується.

Список використаної літератури.

1.Авруцький. Г.Я., Недува А.А.//Лікування психічно  хворих. Керівництво для лікарів. 2-е вид., перепрацьоване та доповнене. - М.: Медицина,

1988.-528 с.

2. Голант М., Голант С. //Що робити, коли той, кого ви любите в депресії. Допоможи собі – допоможи іншому. - М.: вид.-во інституту психотерапії, 2001, 175 с.

3.Депресія / / Под ред. Пері А., Руксталіс М. та інших Пер. з англ. - М., Мир, 2000. - 215 с.

4.Еріксон Э. //Ідентичність: юність та криза. М., 1996, 435 с

5.Захаров А. И. //Психотерапія неврозів у дітей та підлітків. Л., 1982-73с.

6.Ізард, К.Е. Психологія  емоцій // К.Е. Ізард. - СПб.: Вид-во Питер, 1999. - 464 с. 

7.Ковальов Ю.В., Золотухіна О.Н. //Депресія, клінічний аспект. - М.: Медична книга, 2001, 144 с.

8.Ковальов В. В. //Психіатрія дитячого віку. М., 1979-71с.

9. Кон И.С. //Психологія старшокласника. - М., 1980, 267 с.

10. Мафсон, Л.// Підліток і депресія. Міжособистісна психотерапія// Л. Мафсон, Д. Моро. - М.: ЕКСМО, 2003. - 320 с. 

11. Немов. Р. С. //Психологія. Кн. №2, - М., Просвітництво Владос., 1995,- 496с.

12. Обухова Л. Ф. //Дитяча психологія: теорії, факти проблеми, - М.,

1995, -342 с.

13. Подласий И.П. //Курс лекцій по корекційеій педагогіці.- М.: Владос, 2002.-352 с.

14. Подольський А.І., Ідобаева О.А., Хейманс П. //Діагностика підліткової депресивності. – СПб.: Пітер, 2004,- 202 с.

15. Покрасс, М.Л. Активна депресія. Добра сила туги // М.Л. Покрасс. - Самара, 2001. - 320 с.

16. Програма психопрофілактичної допомоги підліткам у депресивному стані// Психолог. – 2009. – № 31 – 32.

17.Рогов, Є.І. Настільна книга практичного психолога в освіті // Є.І. Рогов. - М.: Просвещение, 1996. - 546 с

18. Рубінштейн С.П. //Основи загальної психології. – СПб.: Питер Ком, 1999, 720 с.

19. Снегірьова Т.В. //Сприйняття однолітків та дорослих підлітків та старшокласниками. Питання психології, 1985, № 5, -13-17с.

20. Трікет Ш.//Як перемогти депресію та позбавитися від тривоги. - М.: ЕКСМО, 2002,- 160 с.

21. Ханін Ю. Л.Дослідження депресії. //Питання психології, 1999г., №3, -34с.

22.Хол К.// Ліндсей. Г. Теорії особистості. – М., 1993, 876 с.

23.Хорні К.  //Невротична особистість нашого часу. - СПб. Питер,

2002,- 224 с.