1.4. Причини та фактори, що впливають на виникнення підліткової депресії

Біологічні зміни в процесі статевого дозрівання, як і соціальні зміни, пов’язані з переходом до старших класів,- це потребує великих зусиль для біологічної адаптації у підлітків.

Вчені вважають, що імовірність виникнення у підлітків депресії підвищують такі фактори:

• Підвищена здібність до критичного осмислення, підлітком, свого майбутнього(може підвищити розвиток депресії, коли людина фіксується на можливому негативному результаті);

• Проблеми в сім’ї;

• Низька популярність серед однолітків;

• Низька успішність в школі.

У підлітків природньою частиною процесу розвитку являються рольові переходи. Рольовий перехід визначається, як проблема в адаптації до життєвих вмінь, що потребують виконання нової ролі. Зміна ролі супроводжується переходом з однієї стадії життя в іншу: з дитячого в період статевого дозрівання, із середньої школи в коледж і так далі. Ці зміни сприймаються як традиційні, та з ними нормально справляються. Проблеми зазвичай виникають, якщо батьки не можуть прийняти змін. Наприклад, бажання підлітка більше часу проводити з друзями, а не з сім’єю. Також ці проблеми виникають, якщо підліток сам не може справитися з цими змінами. Але рольові переходи також можуть бути нав’язані підлітку в результаті непередбачених обставин. Здібність підлітка справлятися з цими обставинами залежить від психологічного розвитку та соціальної підтримки цей момент життя.[3, 170 с.]

Депресія може призвести до появи проблем в рольовому підході. Е. Еріксон описав зміни та основні задачі, що пов’язані зі стадіями розвиту підлітка і дорослої людини.

Природні для підлітка переходи являються такими:

• Перехід в період статевого дозрівання;

• Перехід від групових відносин до парних;

• Початок сексуальних відношень;

• Відділення від батьків для досягнення незалежності від них;

• Бажання знайти роботу, щоб забезпечувати себе;

• Прийняття на себе відповідальності за своє майбутнє, планування кар’єри.

Проблеми, що виникають в час цих переходів, пов’язані з низькою самооцінкою, неспромогою відповідати бажанням своєї сім’ї, зі збільшеною відповідальністю, тиску однолітків, неспроможність бути незалежним від сім’ї через брак впевненості в собі, або небажання сім’ї віддалятися.

Депресія може призвести до неправильного сприйняття підлітком нормального рольового переходу. Підліток може відчувати себе неспроможним виповнювати нову роль. Депресія може привести до прояву у підлітка постійного почуття безнадійності. Отже ці фактори, що пов’язані з переходом на інший ступінь розвитку, призводять до депресивного стану. Також до цього стану може призвести неспроможність вжитися в нову роль через небажання батьків. Сімейне неблагополуччя, та неправильне виховання в формуванні неврозів у підлітків та неправильна поведінка у батьків може призвести до формування достатньо глибоких депресивних розладів, що мало чим відрізняються від дорослих. [2, 125с.]

Як показують численні дослідження, депресивні підлітки виходять з сім’ї з високим рівнем психопатології. Існує багато можливих механізмів, які могли б пояснити такий зв’язок. Це і генетичні процеси, і сімейне порушення. Генетичну теорію підтверджують ті факти, що свідчать про те, що підлітки депресивних батьків мають тенденцію показувати ті ж самі психічні порушення, що і їх батьки.

Значимі для життя підлітка відношення зазвичай включають відношення з членами сім’ї, вчителями, кращими друзями та іншими людьми, з якими він відчуває прив’язаність. На якість цих відношень може впливати депресія, в той час як і самі відношення, точніше проблеми у відношеннях, можуть також призвести до такого стану. Наприклад, депресивний підліток с депресією часто зіштовхується з міжособистісними проблемами у відношенні до батьків, сестер, друзями, навіть після того як його настрій був підвищений. Рольові спори можуть виникати, коли батьки чекають, що підліток буде відкриватися їм, розповідати про свої почуття, а підліток відчуває необхідність відділитися від сім’ї і розкривати свої почуття друзям, а не батькам. Також найчастіша проблема між батьками та підлітками виникає при розходженні поглядів на життя. Так підліток, при цих обставинах почуває себе незрозумілим та втрачає надію на взаємне спілкування, так його самооцінка знижується, що і відбивається на соціальному відстороненню. [3, 185 с.]

Також треба звернути увагу на підлітка в системі шкільного навчання, на шкільну успішність, на взаємозв’язок з вчителями та однолітками, депресивні стани залишають відбиток на цю систему відносин. З іншого боку навіть ці відношення можуть тільки спровокувати виникнення цього стану. Нерідко ці стани можуть породжувати конфлікти з вчительми та однолітками через що він може втратити інтерес до навчання, може прогулювати школу, через небажання зустрічатися з однокласниками аюо вителями. Багато дослідників показали, що депресія у підлітків асоціюється з іх невдачами в різних відношеннях. Депресія пов’язана з проблемами в установлені дружніх відносин, на думку деяких авторів, що пояснювали це так: або соціальна поведінка депресивних підлітків негативно впливала на соціальну поведінку друзів, або соціальна поведінка друзів впливала на виникнення депресії у підлітка. Коул в своєму дослідженні виділив, що депресія у хлопчиків краще прогнозується через почуття невпевненості в собі. У дівчаток проблеми у відношенню з однолітками можуть зіграти роль в розвитку депресивної симптоматики. [21, 235с.]

Ще однією причиною виникнення депресивного стану являється: емоційна уразливість – при провокуванні ззовні відповідна поведінка супроводжується дратівливістю із гнівливістю, злостивістю й агресією. При цьому спалахи люті, активний опір з, лайкою чергуються з періодами слізливості і пригніченості. Також спосіб мислення як базові переконання, призводять до пригніченого настрою. Розвитку депресії сприяють такі перекручені зразки мислення: Все-або-нічого-мислення, але речі бачаться тільки у чорних або білих категоріях. Якщо виконана справа не довершена, то це сприймається як повна особиста неспроможність.

Стресові життєві події являються одними з самих поширених причин депресивного стану у підлітків. Взаємовідношення між стресовими ситуаціями, реакцією нашого організму на життєві труднощі і депресивним розладам виглядають доволі складно. Доволі багато людей, що пережили депресію указували на події або тяжку ситуацію, що можливо и спровокувала виникнення хвороби.

Вивчаючи вплив стресових ситуацій на виникнення депресії, вчені прийшли до висновку, що у людей, що піддаються повторним стресам, повільно розвивається почуття безпомічності. Особливо якщо вони не мають можливості контролювати стресову ситуацію. Така безпомічність веде до депресивних станів, і приймає форму негативного і песимістичного переконання відносно своєї здібності справлятися з тяжкими задачами в житті, що засновано на пережитих стресових ситуаціях та невдач в минулому. Коли люди бачать причини своїх невдач за межами їх контролю, можливість розвитку депресії збільшується. [9, 150с.]

Депресія може розвиватися і в результаті неспроможності управляти своїми почуттями, на основі пережитої події. Чим тяжче переживається така подія, тим більше можливість розвитку цієї хвороби. Але люди по-різному реагують на такі події, у одного це може визвати душевну травму, а у іншого – ні.

Психотравмуючі події можуть сказатися і на процесі одужання при депресивному розладу. Чим важче складується життя підлітка, тим довше він буде одужувати.Якщо депресія почала розвиватися на основі розлучення батьків, то затримувати одужання можуть слідуючі події в ланцюжку цього процесу батьків. З іншої сторони, скорішому одужанню будуть допомогати події, що роблять розлучення менш болючішим для підлітків. [9, 150с.]

Отже, на думку більшості вчених (Д.А. Коул, Ю.Ф. Антропов, А.І. Подольський), депресія як психоемоціональний стан виникає у підлітків, в більшості, в результаті екзогенних факторів, що впливають на її розвиток.