1.3 Роль екологічної освіти учнів початкових класів

Сформована в даний час система шкільної та позашкільної освіти і виховання включає великий обсяг екологічних знань, умінь і навичок, що реалізують вимоги в напрямку зростання і розвитку екологічної культури. В умовах сучасної екологічної ситуації важлива екологізація всієї системи освіти і виховання підростаючого покоління. Одним з найважливіших принципів екологічної освіти вважається принцип безперервності - взаємопов'язаний процес навчання, виховання та розвитку людини протягом всього його життя. Проблема особистісного розвитку молодшого школяра, як єдиного, цілісного процесу може бути реалізована, коли вчитель буде мати ясну картину основних ліній розвитку екологічної культури. Екологічне освіта та виховання можливе лише за умови, якщо зміст навчальних предметів сприяє виробленню екологічно цілісних орієнтацій, світоглядних поглядів. Відповідно до вимог ФГОС формування екологічної культури входить до складу особистісних універсальних навчальних дій молодших школярів, напрямок морально-етична орієнтація. У складі основних видів універсальних навчальних дій виділяють чотири блоки: 1) особистісний; 2) регулятивний (що включає також дії саморегуляції); 3) пізнавальний; 4) комунікативний. Розглянемо докладніше структуру особистісних УУД учнів початкової школи:

Самовизначення:

1. Формування основ громадянської ідентичності особистості:

- Почуття причетності своїй Батьківщині, народу та історії і гордості за них, відповідальності людини за добробут суспільства;

- Усвідомлення етнічної приналежності та культурної ідентичності на основі усвідомлення «Я» як громадянина України.

2. Формування картини світу культури як породження трудової предметно-перетворюючої діяльності людини:

- Ознайомлення зі світом професій, їх соціальною значимістю і змістом.

3. Розвиток Я-концепції та самооцінки особистості:

- Формування адекватної позитивної усвідомленої самооцінки і самосприйняття.

Смислоосвіта:

Формування ціннісних орієнтирів і смислів навчальної діяльності на основі:

- Розвитку пізнавальних інтересів, навчальних мотивів;

- Формування мотивів досягнення і соціального визнання;

- Мотиви, що реалізує потребу в соціально значущої і соціально оцінюваної діяльності.

Морально-етична орієнтація включає:

- Формування єдиного, цілісного образу світу при різноманітності культур, національностей, релігій; відмова від поділу на «своїх» і «чужих»; повага історії та культури всіх народів, розвиток толерантності;

- Орієнтацію в моральному змісті і значенні як власних вчинків, так і вчинків оточуючих людей, розвиток етичних почуттів (Сорому, провини, совісті) як регуляторів моральної поведінки;

- Знання основних моральних норм (справедливий розподіл, взаємодопомога, правдивість, чесність, відповідальність);

- Виділення морального змісту вчинків на основі розрізнення конвенціональних, персональних і моральних норм;

- Формування моральної самооцінки;

- Розвиток доброзичливості, довіри і уважності до людей, готовність до співпраці і дружбі, надання допомоги тим, хто її потребує;

- Розвиток емпатії та співпереживання, емоційно-моральної чуйності;

- Формування установки на здоровий і безпечний спосіб життя, нетерпимості та вміння протистояти діям і впливам, представляє загрозу для життя, здоров'я, безпеки особистості і суспільства в межах своїх можливостей;

- Формування почуття прекрасного і естетичних почуттів на основі знайомства з світової та вітчизняної художньої культурою [2, С.29-32]. Дисципліна «навколишній світ» виконує інтегруючу функцію і забезпечує формування у дітей цілісної наукової картини природного, соціального та культурного світу, Предмет розкриває суть відносин людини з природою, суспільством, іншими людьми, державою, усвідомлення свого місця в суспільстві, створюючи основу становлення світогляду, життєвого самовизначення та формування української громадянської ідентичності особистості. Відповідно до освітніх стандартів другого покоління процес навчання має бути побудований як процес «відкриття» кожним школярем конкретного знання. Учень не приймає його в готовому вигляді, а діяльність на уроці організована так, що вимагає від нього зусиль роздуми, пошуку. Саме це змусило відмовитися від орієнтування методики навчання на репродуктивні методи. Основну задачу автори шкільних підручників бачили в розробці дослідницьких і пошукових навчальних завдань: проблемних ситуацій, альтернативних питань, завдань на моделювання які сприяють тому, що учень стає рівноправним учасником навчального процесу. Це, безумовно, не означає, що знижується керівна роль педагога, але вона прихована для учня. Керівництво не зводиться до пред'явлення зразка або інструкції, які потрібно запам'ятати і відтворювати, а передбачає організацію спільних роздумів, пошуку, спостережень (за об'єктом природи, мовної одиницею, математичним об'єктом і т. д.) самостійних побудов алгоритмів [2, С.29-32]. Одна з цілей предмета «Навколишній світ» - навчити школярів пояснювати своє ставлення до світу. Саме уроки навколишнього світу мають величезний потенціал для формування особистісних універсальних навчальних дій. Відмова від репродуктивних методів навчання на користь самостійного пошуку учнями відповідей на питання дозволяє вчителю не нав'язувати «правильне» ставлення до навколишнього, а коригувати світогляд дитини, його моральні установки і цінності. Навчальна дисципліна «Навколишній світ» виконує інтегруючу функцію і забезпечує формування в учнів цілісної наукової картини природного і соціокультурного світу, відносин людини з природою, суспільством, іншими людьми, державою, усвідомлення свого місця в суспільстві, створюючи основу становлення світогляду, життєвого самовизначення і формування української громадянської ідентичності особистості. Вивчаючи цей предмет, учні знайомляться з методами пізнання навколишнього світу: спостереження, експеримент, вимірювання, моделювання, класифікація та інші. Уроки навколишнього світу дозволяють засвоювати предметні знання та вміння, а також комплекс особистісних, регулятивних, пізнавальних, комунікативних навчальних дій для успішного продовження освіти в основній школі. У сфері особистісних універсальних дій вивчення предмета «Навколишній світ» забезпечує формування когнітивного, емоційно-ціннісного та діяльнісного компонентів громадянської української ідентичності:

- Уміння розрізняти державну символіку України та свого регіону, описувати пам'ятки столиці і рідного краю, знаходити на карті Україну, Київ – столицю України, свій регіон і його столицю; ознайомлення з особливостями деяких зарубіжних країн;

- Формування основ історичної пам'яті - вміння розрізняти в історичному часі минуле, сьогодення, майбутнє, орієнтації в основних історичних подіях свого народу і України і відчуття почуття гордості за славу і досягнення свого народу і України , фіксувати в інформаційному середовищі елементи історії родини, свого регіону;

- Формування основ екологічної свідомості, грамотності і культури учнів, освоєння елементарних норм адекватної поведінки;

- Розвиток морально-етичної свідомості - норм і правил взаємин людини з іншими людьми, соціальними групами та спільнотами.

У сфері особистісних універсальних навчальних дій вивчення предмета сприяє прийняттю учнями правил здорового способу життя, розуміння необхідності здорового способу життя в інтересах зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров'я. Для успішного формування особистісних універсальних навчальних дій повинні бути виконані певні педагогічні умови:

1. Злитість пізнавальної активності з емоційним станом дитини, то є необхідність надавати учневі емоційну підтримку. Це особливо важливо для етапу первісного пред'явлення нового програмного матеріалу. Такий емоційною підтримкою може бути як словесний, так і наочний матеріал. Проаналізуємо з цієї точки зору методичний апарат підручника «Навколишній світ». Програма відповідно до державного стандарту включає ознайомлення молодших школярів з найбільш яскравими, значущими подіями з історії нашої Батьківщини. Якщо знайомити дітей тільки з подієвої стороною військової історії, то правильною емоційної оцінки у них може і не виникнути. Щоб відбулося злиття пізнавального інтересу з емоційним станом, необхідно проаналізувати зі школярами відповідь на питання: «Чому люди воюють? »Навіть невеликий, але доцільно побудований текст на цю тему дозволяє підвести дітей до розуміння найскладніших історичних і соціальних понять: «визвольна війна», «захист держави - обов'язок громадянина »,« загарбницькі війни ».

 2. Розвиток ціннісного ставлення до об'єкта (події, образу, деталі) навколишнього світу і пожвавлення наявного в учнів досвіду. При вивченні теми «Ти і твоє здоров'я» учням пропонується пригадати, що таке режим дня і навіщо його потрібно дотримуватися. Усі школярі знайомі з цим поняттям, і якщо в процесі узагальнення знань учитель запропонує розповісти про те, як у сім'ї дотримується режим дня (хто дотримується? як часто? хто зазвичай забуває про режим? хто стежить за тим, щоб режим дня дотримувався?), то хтось прийде до висновку про те, що режим дня дотримується тільки мама (тато, бабуся, дідусь). Інтерес, що з'явився в учнів в процесі обговорення, дозволить обговорити і сформулювати елементи режиму дня, обов'язкові для виконання. Активність дітей буде сприяти також розвитку спільного навчального уміння – встановлювати відповідність між часовими інтервалами і подіями (що є досить складним умінням для молодшого школяра). В 4-му класі опора на життєвий досвід учня сприяє розвитку умінь будувати припущення, міркувати, висловлювати власну думку, вибирати раціональний шлях вирішення навчального завдання [28]. Щоб знання стали умовою правильної поведінки, тобто стали показником його ціннісного ставлення до світу, необхідно сформувати особистісний сенс будь-якого вчинку і будь-якої діяльності школяра. Якщо цього немає, то знання виробляють лише знані мотиви поведінки. Особистісний сенс дозволяє формувати реально діючі мотиви поведінки, і тоді будь-яка діяльність дитини стає самостійною, ініціативної, «нав'язаної» собі самому. Таким чином, найважливішим завданням сучасної системи освіти є формування універсальних навчальних дій, що забезпечують школярам уміння вчитися, здатність до саморозвитку і самовдосконалення. Курс «Навколишній світ» в залежності від способів організації навчальної діяльності учнів, розкриває всі можливості для формування особистісних універсальних навчальних дій в початковій школі. Вивчення природничих наук збагачує кругозір, розвиває спостережливість, мислення дітей, прищеплює дбайливе ставлення і любов до природи, закладає основи екологічного виховання.

Розділ 2. Екологічне виховання молодших школярів у сучасній початковій школі.