2​ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу - надати студентам уявлення про історію формування та розвитку класових суспільств Стародавнього Сходу; розкрити історичні події та процеси у державах Стародавнього Сходу у їх взаємозв’язку та взаємозалежності; висвітити соціально-економічні стосунки, правовий статус людини у суспільстві, значення сім’ї, ролі релігії, досягнень науки та культури.

Історико-теоретичний курс «Історія Стародавнього Сходу» читається як складова частина спеціальної підготовки вчителя історії на історичному відділенні історико-філологічного факультету

Об'єктом вивчення даного курсу є історія політичних та соціокультурних реалій суспільств у державах Стародавнього Сходу.

Концептуальною та методологічною основою курсу є цивілізаційна теорія, яка розуміє цивілізацію як загальну, „тотальну” характеристику різноманітних боків життя людей конкретного суспільства та регіону у всій її багатобарвності. Це дозволяє розглядати питання політичної, соціально-економічної історії та духовного розвитку народів Сходу. Історія людських спільностей подається у нерозривній єдності з історією природи та побуту, звичаїв та права. Змальовуються окремі портрети видатних діячів цивілізацій Стародавнього Сходу. Для більш ґрунтовного ознайомлення студентів з історією Стародавнього Сходу широко використовується джерельна база.

Завдання вивчення курсу “Історія Стародавнього Сходу” обумовлені методичним процесом “сприйняття – усвідомлення – застосування” знань:

- знати методологічні та теоретичні основи викладання курсу

історії Стародавнього Сходу;

- сформувати чітке уявлення про основні тенденції та закономірності формування та розвитку класових суспільств та держав на Стародавньому Сході;

- самостійно аналізувати специфіку історичного процесу на Стародавньому Сході, вбачати внутрішні зв’язки між історичними подіями;

- сформувати уявлення про стан джерельної бази та здобути навички аналізу писемних джерел з історії Стародавнього Сходу;

- розібрати специфіку економічного устрою та соціальних відносин у державах стародавнього Сходу;

- усвідомлювати програмний фактичний матеріал в його послідовності;

- робити узагальнення та висновки на основі вивченого фактичного матеріалу;

- застосовувати набуті знання з історії Стародавнього Сходу в навчальному процесі та втілювати їх у майбутню педагогічну діяльність.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати :

- хронологічні, географічні межі та періодизацію історії країн Стародавнього Сходу;

- теоретичні основи стадіального та цивілізаційного підходів в історії держав Стародавнього Сходу; історію їх дослідження;

- приклади взаємодії людини і природи на Стародавньому Сході; рухи народонаселення;

- характерні риси структури давньосхідних суспільства, розвиток ремесел, появи нових технологій, розвиток транспорту;

- розвиток міжнародних відносин на Стародавньому Сході;

- причини та наслідки локальних конфліктів; розвиток військової справи, створення перших світових імперій;

- розвиток права, перші законодавства: закони Ур-Намму, Хаммурапі, Хетські закони;

- визначні постаті культури, розвиток освіти, літератури й мистецтва;

- правління ХVIII династії в Єгипті, релігійно-політичну реформу Ехнатона, політику Ассирійських правителів, реформи Дарія І, дати виникнення та падіння цивілізацій Стародавнього Сходу;

- поняття «азіатські виробничі відносини», «Стародавній Схід», «ном», «іригація», «клинопис», «зороастризм», «варни»;

- характерні риси світогляду, звичаїв, повсякденного життя, приклади здобутків культури.

вміти :

- пояснювати і застосовувати поняття: «Стародавній Схід»;

- характеризувати джерела вивчення цивілізацій Стародавнього Сходу;

- порівнювати побут, житло, одяг та звичаї людини стародавінього Сходу; різні стани суспільства;

- аналізувати роль релігій в житті суспільств Стародавнього Сходу;

- показувати на карті територію Єгипту, держав Месопотамії, країн Середземномор’я та Малої Азії , Хетського царства, в різні періоди їх існування; основні напрямки військових походів правителів Єгипту, Ассирії, Персії;

- пояснювати і застосовувати поняття: «ієрогліф», «номова держава», «енсі», «лугаль», «епонім», «сатрап»;

- описувати пам’ятки культури народів Стародавнього Сходу, найвизначніші битви, реформи;

- характеризувати визначні історичні постаті (Ехнатон, Рамзес ІІ, Гудеа, Саргон Древній, Хаммурапі, Ашшурбанапал, Дарій І, );

- визначати основні риси політики правителів країн Стародавнього Сходу, суспільства;

- наводити приклади взаємовпливу держав;

- порівнювати, внутрішню й зовнішню політику держав Стародавнього Сходу;

- висловлювати судження щодо значення появи наукових знань; внеску культури Стародавнього Сходу у світову духовну спадщину.