- •7. Термодинаміка
- •7.1. Загальні поняття та визначення фізичних величин
- •7.2. Термодинамічний метод дослідження
- •7.3. Енергообмін між термодинамічними системами
- •7.4. Термодинамічні стани та процеси
- •7.5. Ідеальний газ. Термодинамічні процеси в ідеальному газі
- •7.6. Поняття внутрішньої енергії
- •7.7. Робота термодинамічної системи
- •7.8. Перший закон (начало) термодинаміки
- •7.9. Адіабатичний процес
- •7.10. Теплоємність ідеального газу
- •7.11. Теплові двигуни та холодильні машини
- •7.12. Цикл Карно
- •7.13. Ентропія
- •7.13.1. Ентропія s системи за Клаузіусом
- •7.13.2. Ентропія за Больцманом.
- •7.14. Другий закон (начало) термодинаміки
- •7.15. Третій закон (начало) термодинаміки
- •7.16. Контрольні питання
7.8. Перший закон (начало) термодинаміки
Перший закон (начало) термодинаміки передане системі тепло , створює приріст внутрішньої енергії системи dU та йде на виконання нею елементарної роботи
(нагадаємо, що символом позначаються елементарні величини, які не є функціями стану системи).
Перший закон термодинаміки виражає загальний закон збереження та перетворення енергії і не визначає напрямок протікання процесу теплопередачі, а також умов, за яких відбувається теплопередача. Це питання врегульовується другим законом термодинаміки.
7.9. Адіабатичний процес
Адіабатичним називається термодинамічний процес, що переводить термодинамічну систему в різні рівноважні стани без теплообміну із зовнішнім середовищем, тобто коли Q=0. Для ідеального газу справджується рівняння адіабати
, (1)
де = стала адіабати, що залежить від структури складових газу. Разом із тим рівноважні стани описуються одночасно і рівнянням Клапейрона - Менделєєва .
Щоб одержати рівняння (1), запишемо перший закон термодинаміки у вигляді
. (2)
Узявши диференціал по P,V,T у рівнянні стану , матимемо
, (3)
і після підстановки в перший закон термодинаміки одержимо
. (4)
Поділивши ліву частину (4) на PV, одержимо
,
що й треба було довести.
Користуючись об'єднаним газовим законом , одержане рівняння адіабати можна записати в таких видах
, . (5)
Робота розширення газу від до при адіабатичному процесі може бути одержана з першого начала Q=dU+A=0, а саме
A=-dU. (6)
В інших виразах роботу можна знайти прямим обчисленням
. (7)
Таблиця 3. Характеристики ізопроцесів.
Назва процесу |
Рівняння процесу |
Зв'язок між параметрами стану |
Робота в процесі |
Тепло, передане в процесі |
Ізохорний |
V = const |
|
A = 0, A = 0 |
Q = CVdT, Q=CV(T2 - T1) |
Ізобарний |
Р = const |
|
A = РdV, A = Р(V2 - V1) |
Q = CpdT, Q=Cp(T2 - T1) |
Ізотермічний |
T = const |
РV = const |
A = РdV, A = RTln(), A = RTln(), |
Q = A, Q = A |
Адіабатний |
Q = 0 |
PV = const
TV(- 1)=const |
A = pdV = - dU A = - U = CV(T1 - T2)
|
Q = 0, Q = 0 |
7.10. Теплоємність ідеального газу
Теплоємністю С термодинамічної системи називається відношення елементарного тепла , переданого системі, до відповідної величини зміни температури тіла dT
(1)
(2)
і вона чисельно дорівнює теплоті, необхідній для збільшення температури тіла на 1К. Питома теплоємність с теплоємність одиниці маси речовини с = С/m, а молярна .
Теплоємність при сталому об'ємі позначається як (система не виконує роботи pdV=0) і може бути обчислена з (2)
. (3)
Внутрішню енергію газу можна записати через
. (4)
Теплоємність при сталому тискові позначається як і може бути обчислена з (2) при врахуванні (3) так
.
Ми знайшли d(pV) із рівняння Клапейрона-Менделєєва, врахувавши, що P=const,
Знайдемо відношення до
. (5)
З (5) видно, що стала адіабати може бути представлена через відношення теплоємностей при сталому тискові і при сталому об'ємі так
.