2.2. Дослідження невротичних розладів у дітей молодшого шкільного віку

Серед різноманітних патогенних ситуацій, що є причиною психічної травматизації при неврозах, виділяються сімейно-побутові, насамперед конфліктні, відносини в родині (Мясищев В. Н.,Карвасарский Б. Д., 1967; Мягер В. К., 1971). У більш широкому аспекті причиною неврозу може бути дисгармонійні функціонування сім'ї в цілому,що приводить до захворювання одного з її членів (Семич С. Б., 1978). Підкреслюється хронічний характер основоположного для неврозу емоційного стресу (Губачов К. М. та ін, 1976).

В даній роботі при дослідженні емоційної сфери дитини молодшого шкільного віку та її батьків ми пропонуємо використовувати опитувальники, що використовуються з метою попередньої долікарської діагностики, а також ті, які використовують для епідеміологічних обстежень масового характеру.

До їхнього числа відноситься тест тривожності Філліпса (див.додат. А) за допомогою якого можно виявити дітей, які мають передумови для виникнення невротичних розладів т.я. тривожність є «аморфним стрижнем» неврозу.

Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів К.Яхіна і Д. Менделевича.(див.додаток Б). Методика включає перелік соматичних і психічних симптомів (порушення зору, мови, тремтіння рук, скарги на роботу серця і органів дихання, утрудненість контактів, різні страхи і т. д.). Відповіді випробовуваних інтерпретуються за кількісними показниками з урахуванням статі і віку. Методика стандартизована для осіб у віці від 16 до 60 років. Тривалість обстеження 5-10 хв.

Методика Ейдеміллер Е.Г. і Юстицкис В.В. "Аналіз сімейних взаємин" (АСВ) (див.додаток В) дозволяє визначити, яким чином батьки виховують дитину в сім'ї. Для цього вимірюється 11 шкал, що відносяться до порушень процесу виховання: гіперпротекція, гіпопротекции, потурання, ігнорування потреб дитини, надмірність вимог-обов'язків дитини, недостатність вимог-обов'язків дитини, надмірність вимог-заборон, недостатність вимог-заборон до дитини, строгість санкцій (покарань ) за порушення вимог дитиною, мінімальність санкцій, нестійкість стилю виховання. Потім можна отримати відповідь на питання: чому вони виховують його так, вимірявши наступні 9 шкал, що відносяться до особистісних проблем батьків, які вони вирішують за рахунок дитини. Розширення сфери батьківських почуттів, перевагу дитячих якостей, виховна невпевненість батьків, фобія втрати дитини, нерозвиненість батьківських почуттів, проекція на дитину (підлітка) власних небажаних якостей, винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання, перевага чоловічих якостей, перевага жіночих якостей.

При проведенні дослідження ми намагались врахувати вплив підвищених вимог у школі (обставини в яких опиняються майже всі діти в віці 8-10 років) і вплив найближчого оточення - сім’ї , щоб виявити основний фактор,що сприяє виникненню неврозів у фізично здорових дітей саме в цьому віці.

Метою нашого дослідження було вивчення проблеми впливу дисфункційних відносин в сім’ї з врахуванням впливу підвищених вимог у школі на виникнення і розвиток невротичних розладів. Відповідно до поставленої мети та визначених завдань ми використовували такі методи дослідження як опитування, бесіда, спостереження, анкетування на виявлення рівня невротизації, визначали ставлення батьків до своїх дітей (див. додатки).

Наше емпіричне дослідження проводилося на базі гімназії № 9 міста Черкаси (2011-2012 роках). У досліджені приймали участь 21 учень початкової школи (3 клас) і батьки дітей. Перед діагностуванням була проведена бесіда з класним керівником з метою збору первинної інформації.

На першому етапі нашої роботи нами було запропоновано методику діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса (додаток А).

Мета - виявити дітей з підвищеною і високою шкільною тривожністю, включаючи вісім ситуаційних чинників:

1) загальна тривожність у школі;

2) переживання соціального стресу;

3) фрустрація потреби в досягненні успіху;

4) страх самовираження;

5) страх ситуації перевірки знань;

6) страх не відповідати очікуванням оточуючих;

7) низька стійкість до стресу;

8) проблеми і страхи у відносинах з вчителями.

Шкали ,що показують підвищений страх соціальних контактів ,страх самовираження, переживання соціального стресу,наявність фрустрації можуть свідчить про наявність дисфункцій у сімейних стосунках, відсутність підтримки і розуміння дитини з боку значимих людей.

Таблиця 2.1

		тривожність  у школі	переживання соц. стресу	фрустрація потреби в досягненні успіху	страх самовираження	страх ситуації перевірки знань	страх не відповідати очікуванням оточуючих	низька стійкість до стресу	проблеми у відносинах з вчителями
1	Ілля	68	46	65	64	71	63	87	58
2	Сева	27	32	2	54	34	51	59	32.12
3	Коля	68	46	22	61	12	29	42	35
4	Глеб	32	28	30	19	22	36	41	26
5	Ліза	85	96	92	89	81	94	98	79.37
6	Кіра	56	47	41	19	22	37	72	36.75
7	Валера	64	34	47	48	32	62	51	42.25
8	Семен	36	18	34	20	21	18	29	22
9	Антон	64	58	55	45	25	23	42	39
10	Микита	45	29	32	39	41	43	30	32.37
11	Єгор	36	9	12	29	18	52	47	25.37
12	Олексій	86	94	85	83	71	90	87	74.5
13	Ганна	23	32	40	33	36	25	33	27.75
14	Олеся	67	70	89	47	66	69	71	59.87
15	Іра	83	68	32	44	54	62	36	47.37
16	Сергій	85	97	83	74	89	75	94	74.62
17	Віка	20	34	36	41	20	45	50	30.75
18	Марина	45	28	62	66	17	40	20	34.75
19	Олена	91	46	54	83	82	100	75	66.37
20	Саша	47	43	67	20	20	50	43	36.25
21	Вова	61	51	45	15	33	17	21	30.37

На підставі даних проведеної діагностики можна говорити про високий рівень шкільної тривожності у наступних дітей:

Сергій, Ліза та Олексій, що становить 14% від кількості учнів у класі.

Використовуючи дану методику можна розглянути кожен параметр окремо, який певним чином наштовхує на виявлення причин виникнення тривожності:

Так, в Олексія виявлені високі показники таких факторів як - страх не відповідати очікуванням оточуючих, проблеми і страхи у відносинах з вчителями, страх самовираження, переживання соціального стресу.

У Сергія - страх самовираження, страх ситуації перевірки знань, переживання соціального стресу, проблеми і страхи у відносинах з вчителями, низька стійкість до стресу.

У Лізи - фрустрація потреби в досягненні успіху, страх самовираження, страх ситуації перевірки знань, переживання соціального стресу, проблеми і страхи у відносинах з вчителями, низька стійкість до стресу.

Ближче познайомившись з цими дітьми, ми дізнались, що у всіх існують певні проблеми з батьками, вдома батьки постійно конфліктують і сварять дітей за погані оцінки, невихованість, неслухняність.

Олексій вчиться посередньо. Вдома сварять, ставлять у приклад брата відмінника . Мама кожен день робить разом з ним уроки і цей процес завжди супроводжується конфліктами. Хлопчик не хоче ходити в школу, вранці часто плаче, скаржиться на біль у животі.

Сергій – часто пропускає заняття без поважних причин. Батько хлопчика зловживає алкоголем, ніде не працює, сім’я має дуже важке матеріальне становище, вихованням хлопчика займається переважно мати, яка часто кричить і в усіх сімейних негараздах звинувачує дитину.

Ліза – відмінниця, у сім’ї троє дітей: старший брат та молодша сестра, сім’я мешкає разом з дідусем та бабусею у трикімнатній квартирі. Дорослі дуже зайняті, усі працюють, за дівчинкою доглядає старший брат, який знаходячись вдома займається своїми справами. Батьки після появи маленької сестри сказали Лізі,що вона вже доросла і має не тільки права,а й обов’язки і вже «ніхто не буде витирати їй соплі».

Після отримання такої інформації була проведена діагностична робота з батьками вищезгаданих учнів, в якій використовувались тест-опитувальник аналізу сімейного виховання і профілактики порушень виховання (АСВ) (Е.Г. Ейдеміллер, В.В. Юстицкис)(додаток Б) призначений для вивчення порушень у житті сім'ї і причин відхилень у сімейному вихованні; і клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних розладів (К.К.Яхін, Д.М.Менделевич) (див. додаток В).

За методикою АСВ нами було виявлено, що в більшості випадків батькам притаманні такі порушення в процесі виховання:

• надмірна вимогливість до дитини, яка не завжди співпадає з можливостями дитини і не тільки не сприяє повноцінному розвитку особистості, а навпаки, являє собою ризик психічної травматизації;

• нерозвиненість батьківських почуттів: гіпопротекція, емоційне відторгнення, жорстоке ставлення; проекція на дитину власних небажаних якостей, причиною такого виховання часто буває те, що в дитині батьки бачать ті риси характеру, які відчувають, але не признають в собі;

• винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання, де виховання нерідко перетворюється у “поле боротьби” конфліктуючих батьків. В цьому випадку вони можуть відверто виражати невдоволення один одним, обґрунтовуючи це турботою про дитину. При цьому різниця у поглядах буває дуже великою: один з батьків наполягає на строгому вихованні з завищеними вимогами, а інший схильний жаліти дитину, задовольняти усі її забаганки.

Таблиця 2,2

ШКАЛИ	Г+	Г-	У+	У-	Т+	Т-	З+	З-	С+	С-	Н	РРЧ	ПДК	ВН	ФУ	НРЧ	ПНК	ВК	ПЖК	ПМК
Діагност. значення	7	8	8	4	4	4	4	3	4	4	5	6	4	5	6	7	4	4	4	4
Ліза	7	4	4	3	2	2	2	1	4	2	5	3	3	4	1	3	3	2	4	0
Олексій	7	4	4	3	2	3	4	3	5	2	3	4	4	4	2	3	3	2	1	3
Сергій	7	2	2	3	2	3	3	3	5	2	3	2	4	4	1	3	3	2	4	0
Валера	5	1	6	0	1	2	2	1	1	3	0	2	0	4	2	1	0	0	0	4
Саша	3	6	2	1	2	2	2	0	1	3	1	3	0	2	3	1	4	0	1	3
Ганна	4	1	6	0	1	2	3	1	2	3	1	1	1	4	2	2	3	0	1	0
Оленка	6	4	3	3	0	2	4	0	4	3	3	2	2	4	4	3	3	1	2	0

Отримавши результати, які показують наявність порушень у сімейному вихованні і вплив його на емоційний стан дітей (наявність високого рівня тривожності) ми використали клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних розладів у батьків.

Таблиця 2.3

ШКАЛИ	Шкала тривоги	Шкала невротичної депресії	Шкала астенії	Шкала істеричного типу реагування	Шкала Обсесивно-фобічних порушень	Шкала вегетативних порушень
Діти,батьки яких приймали участь в дослідженні
Олексій	-0,92	-5,06	-3,7	-5,42	-1,12	-1,43
Ліза	-2,03	-4,01	-4,12	-0,56	0,98	-2,17
Валера	5,29	3,15	1,77	-0,25	3,59	-0,33
Оленка	-0,36	-0,41	0,75	-0,98	-3,58	-0,17
Сергій	-2,01	-3,08	-2,03	-4,03	1,23	-1,97
Саша	2,15	0,45	0,84	3,38	-0,23	1,46
Ганна	1,11	3,04	-1,36	4,21	3,15	-0,34

За результатами даної методики ми побачили, що відхилення від норми (нормою вважається показник до -1,25) переважають у батьків чиї діти мають високий рівень тривожності. Що в свою чергу свідчить про наявність певної закономірності: невротичні розлади у батьків заважають їм адекватно ставитись до своєї дитини внаслідок чого виникають порушення в системі сімейного виховання і призводять до підвищення тривожності,що,в свою чергу стає передумовою виникнення неврозів у дітей.

Психічна травматизація в родині доповнюється гострими психічними травмами, викликаними переляком, конфліктними ексцесами, образами, незаслуженими покараннями, хворобою, й т.д. у дітей загострюється і так підвищена емоційна чутливість, підсилюється внутрішнє занепокоєння, ще сильніше знижується психічна реактивність. Психічною сенсибілізацією пояснюються, незрозумілі для навколишніх, парадоксально гострі афективні реакції на незначні по силі подразники: зауваження, зроблені спокійним тоном, одержання не тієї оцінки, що очікувалася, чи відсутність похвали. У своїй відповіді дитина виражає значимі для неї переживання, котрі потрібно зрозуміти й зробити із цього відповідні висновки. Характерологічно, невротично й конфліктно обумовлене нерозуміння батьками переживань дітей, особливостей формування їхньої особистості, неприйняття їхньої індивідуальності приводить до відсутності довірливих відносин між ними і закінчується формуванням невротичних розладів і,як наслідок, патологічних рис характеру, що заважають дитині реалізуватись в житті.

Отримані результати підтвердили нашу гіпотезу про те, що саме несприятлива сімейна атмосфера – є основним джерелом виникнення неврозів у дитячому віці.