Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної задачі вдосконалення депозитної політики банків та інструментів її реалізації в контексті створення сприятливих умов для стабільного економічного зростання в Україні.

Дослідження спирається на такі основні наукові результати і положення.

1. У теоретичному плані – дістали подальшого розвитку концептуальні основи розробки і реалізації депозитної політики банків. Розроблено концепцію формування депозитної політики банку, відмітною особливістю якої є розгляд структури пасивів як екзогенного чинника за критеріями, що відображають різні аспекти фінансової стійкості банку.

На основі аналізу таких понять, як "банк", "заощадження", "нагромадження" уточнено визначення депозиту, що розглядається як економічна категорія та є одним із видів фінансових резервів, що складає основне джерело грошових ресурсів банку, за рахунок якого надаються позики клієнтам на умовах терміновості, платності та поверненості.

Систематизація досліджень, що стосуються функцій, виконуваних банками, дозволила виділити п'ять базисних сторін банківської діяльності, а також класифікувати розроблені зарубіжними аналітиками моделі впливу банківського сектору на економічне зростання.

2. У методичному плані – розроблено сценарну імітаційну модель і вдосконалено способи оцінки ефективності депозитної політики банку.

Перелік основних критеріїв ефективності депозитної політики обґрунтовано як наперед вибрані точки або нормативи в загальній програмі діяльності банку, в якій здійснюється визначення ефективності формування ресурсної бази.

Дослідження інструментарію різних сфер діяльності дозволило сформулювати з позицій необхідності і можливості вдосконалення наукового управління процесом створення ресурсного потенціалу банку складові банківського інструментарію депозитної політики, до яких належать: регулювання рівня процентної ставки по залучених коштах, проведення балансувань за різними характеристиками банківських продуктів, розширення спектра мікрофінансових послуг, визначення цін на активи за допомогою трансфертного ціноутворення, співпраця банків з корпоративними клієнтами.

Завдяки розробленій імітаційній моделі депозитної політики, яка базується на застосуванні динамічного моделювання у банківській сфері, аналізі головних компонент фінансової стійкості і побудові деревовидної системи відповідних показників, можливе поєднання в єдине ціле діяльності всіх підрозділів банку, що дозволяє здійснювати сценарні розрахунки, контролювати основні показники, оптимізувати фінансовий механізм.

3. У практичному плані – обґрунтовано пропозиції з удосконалення механізму формування ресурсного потенціалу банку.

Обґрунтовано доцільність переходу до ліберально-демократичних методів підвищення ефективності депозитної політики банку і необхідність упровадження в банківську діяльність принципів корпоративного управління, які передбачають забезпечення відкритості, прозорості, рівності, відповідальності перед клієнтами, суспільством і державою і дозволять укріпити довіру до банківської системи.

На основі аналізу вітчизняного законодавства у сфері функціонування банківських установ встановлено доцільність упровадження в банківську практику моделі "Публічної прозорості і ринкової самодисципліни", що сприятиме не тільки підвищенню довіри до банків з боку клієнтів, але і зростанню загальної зацікавленості в ефективному функціонуванні фінансової системи в цілому.

Обґрунтовано рекомендації щодо вибору інструментів депозитної політики, які мають забезпечувати побудову технологічного устрою банку відповідно до змісту зв'язку "клієнт - банківський продукт". Інструменти мають обиратися з різних сфер: організаційно-технологічної (розробка процедур проведення балансувань за різноманітними характеристиками банківських продуктів, упровадження комплексу мікрофінансових послуг), функціональної (визначення цін на активи за допомогою трансфертного ціноутворення, співпраця банків з корпоративними клієнтами), кадрової (спеціальне навчання персоналу), технічної, інформаційної.

Реалізація запропонованих рекомендацій, що стосуються всіх стадій розробки і реалізації депозитної політики, починаючи від її планування і закінчуючи безпосереднім упровадженням у діяльність фінансових установ, дозволить розширити можливості банків у сфері мобілізації ресурсів і ефективного їх розміщення, а також успішно конкурувати на міжнародних фінансових ринках.