Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
збірник тестів ОЕТ НЕЕКОНОМІЧНІ.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
599.55 Кб
Скачать

26. Відсоток — це:

  1. плата за користування позичковим капіталом;

  2. відношення річної суми відсотка до вартості позичкового капіталу;

  3. форма руху позичкового капіталу;

  4. вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику, у вигляді надання йому за плату певної суми грошей.

27. Позичковий капітал — це:

  1. капітал, яким володіють банки;

  2. грошовий капітал, що надається в позичку на певний час, на умовах повернення та за плату у вигляді відсотка;

  3. грошовий капітал, що рухається від одного підприємця до іншого;

  4. капітал, який обслуговує ринкову інфраструктуру.

28. Кредит — це:

  1. форма руху позичкового капіталу, що надається в позичку;

  2. позичка в грошовій або товарній формі на умовах повернення зі сплатою відсотка;

  3. відносини між кредитором і позичальником, які забезпечують при цьому трансформацію вільного грошового капіталу в позичковий;

  4. усі відповіді правильні.

29. Торговий прибуток — це:

  1. дохід, який одержують підприємці оптової і роздрібної торгівлі;

  2. різниця між загальним виторгом від продажу товарів і бухгалтерськими витратами обігу;

  3. різниця між загальним виторгом і економічними витратами обігу;

  4. грошова винагорода торговельного підприємця за його комерційну діяльність;

  5. усі відповіді правильні.

30. Правильна формула визначення курсу акції:

а)

Курс акції

=

Прибуток

х 100

Авансований капітал

б)

Курс акції

=

Дивіденд

х 100

Позичковий відсоток

в)

Курс акції

=

Прибуток

х 100

Позичковий відсоток

г)

Курс акції

=

Позичковий відсоток

х 100

Дивіденд

д)

Курс акції

=

Прибуток

х 100

Дивіденд


31. Акціонерне товариство — це:
  1. об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів;

  2. форма організації підприємства, капітал якого утворюється у грошовій формі та поділяється на однакові за номінальною величиною і неподільні паї у вигляді акцій;

  3. об'єднання, створене з метою координації господарської діяльності;

  4. об'єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення єдиної мети;

  5. товариство з необмеженою відповідальністю.

32. Вищий орган управління акціонерного товариства:

  1. рада директорів;

  2. правління;

  3. загальні збори акціонерів;

  4. виконавчий комітет.

33. Облігації, що випускаються акціонерним товариством:

  1. є джерелом збільшення статутного фонду;

  2. виражають відносини між кредитором і позичальником;

  3. дозволяють покрити фінансові збитки в короткостроковому періоді;

  4. усі відповіді є правильними.

34. Що не входить у структуру банківської системи України?

  1. Національний банк України;

  2. Ощадбанк;

  3. Промінвестбанк;

  4. ломбарди;

  5. фондові біржі.

Тема 15. Аграрні відносини.

1. У чому полягає основна специфіка аграрних відносин?

  1. Незалежність виробництва від природних умов.

  2. Процес виробництва носить регулярний характер.

  3. Монополізм у виробництві.

  4. Використання землі як основного засобу виробництва.

2. Що не входить до структури аграрних відносин?

  1. Відносини з приводу форм господарського використання землі.

  2. Відносини з приводу економічних форм реалізації власності на землю.

  3. Відносини з приводу привласнення землі та результатів сільськогосподарського виробництва.

  4. Відносини з приводу технології обробки землі.

  1. Що є єдиним джерелом земельної ренти?

  1. родючість ґрунту

  2. праця сільськогосподарських робітників

  3. високопродуктивні засоби праці

  4. правильна відповідь відсутня

4. Земельна рента є економічною формою реалізації:

1. приватної власності на землю;

2. додаткового чистого доходу;

3. монополії на землю як на об'єкт господарювання;

4. орендної плати.

5. Формами диференціальної ренти є:

1. диференціальна рента за родючістю;

2. диференціальна рента за місцезнаходженням;

3. диференціальна рента, що виникає в результаті додаткових вкладень у дану ділянку землі;

4. усі відповіді правильні.

6. Диференціальна рента Ім (за місцезнаходженням) виникає через те, що:

1. земельні ділянки розташовані на різній відстані від ринків збуту;

2. транспортні витрати, що входять у виробничі витрати з рівновіддалених земель, неоднакові;

3. кількість близьких до ринку збуту земель обмежена;

4. існує монополія на землю як об'єкт господарювання.

7. Що є джерелом отримання додаткового доходу у формі диференціальної ренти ІІ?

1. збільшення кількості працюючих у господарстві

2. інтенсифікація сільськогосподарського виробництва

3. подовження робочого дня працівників сільського господарства

4. правильна відповідь відсутня

8. Що таке абсолютна рента?

1. плата за користування орендованою землею;

2. економічна форма реалізації приватної власності на землю;

3. рента, яка сплачується підприємцем-орендарем власнику з усіх за якісними показниками земель, у тому числі з гірших?

4. правильна відповідь відсутня.

9. Причиною абсолютної земельної ренти є:

1. монополія на землю як на об'єкт господарювання;

2. монополія на землю як на об'єкт приватної власності;

3. додатковий продукт, який створюється не лише в сільському господарстві, а й в інших галузях виробництва;

4. різна продуктивність витрат, що послідовно здійснюються на одній і тій самій ділянці;

10. Ціноутворення на продукцію землеробства спирається на такі витрати:

1. собівартість продукції

2. економічні витрати

3. індивідуальні економічні витрати, які складаються на відносно кращих землях

4. індивідуальні економічні витрати, які складаються на відносно гірших землях

ТЕМА 18. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

1. Що не є безпосередньо об'єктом державного регулювання в економіці?

  1. Заохочення прогресивних зрушень у галузевих і регіональних структурах та підтримка експорту.

  1. Регулювання зайнятості населення та обмеження безробіття.

  1. Визначення місця і ролі кожної підприємницької структури в системі суспільного поділу праці.

  2. Стимулювання економічного зростання та антикризове і антимонопольне регулювання.

2. Що слід вважати цілісною системою державного регулювання економіки?

1. Прогнозування та індикативне планування соціально-економічних процесів.

2. Оподаткування, фінансування та кредитування суб'єктів господарської діяльності.

3. Сукупність заходів законодавчого, економічного, контролюючого характеру стосовно виробничо-господарської діяльності.

4. Забезпечення дотримання юридичними та фізичними особами чинного законодавства.

3. Що є однією з економічних функцій держави?

  1. Дослідження навколоземного простору.

  2. Антимонопольне регулювання.

  3. Укладання різних міжнародних угод.

  4. Отримання прибутку.

4. Держава як суб'єкт економіки:

1. перетворюється в єдиний і головний координуючий, регулюючий центр господарсько-фінансової системи;

2. поступово втрачає вплив на економічні процеси в сучасній ринковій економіці;

3. відіграє в економіці менш значущу роль, ніж ринкова система, що відповідає об'єктивним законам розвитку ринкової економіки;

4. поступається головною роллю в економіці, в її регулюванні в XXI ст

5. Що спричинило неспроможність механізмів ринкового регулювання?

1. розвиток продуктивних сил та їх зростаюче ускладнення

2. поступове наростання труднощів у взаємодії людини з природою, екологічна криза

3. зростання дрібнотоварного виробництва

4. всі відповіді вірні

6. Які причини глибокої економічної кризи в Україні?

1. втілення ідеології ринкової моделі в економіку призвело до руйнування системи державного управління

2. після проголошення державної незалежності ставилася мета побудови різних моделей сучасної економічної системи

3. поряд з використанням в економіці ринкових важелів, властивих минулим століттям, в Україні почали відроджувати адміністративно-командну систему

4. всі відповіді правильні

7. Що слід вважати цілісною системою державного регулювання економіки?

  1. Прогнозування та індикативне планування соціально-економічних процесів.

  2. Оподаткування, фінансування та кредитування суб'єктів господарської діяльності.

  3. Сукупність заходів законодавчого, економічного, контролюючого характеру стосовно виробничо-господарської діяльності.

  4. Забезпечення дотримання юридичними та фізичними особами чинного законодавства

8. Що не є безпосередньо об'єктом державного регулювання в економіці?

  1. Заохочення прогресивних зрушень у галузевих і регіональних структурах та підтримка експорту.

  2. Регулювання зайнятості населення та обмеження безробіття.

  3. Визначення місця і ролі кожної підприємницької структури в системі суспільного поділу праці.

  4. Стимулювання економічного зростання та антикризове і антимонопольне регулювання.

9. Що є однією з економічних функцій держави?

  1. Дослідження навколоземного простору.

  2. Антимонопольне регулювання

  3. Укладання різних міжнародних угод.

  4. Отримання прибутку.

10. Що є основною метою державного регулювання ринкової економіки?

1. Вирівнювання економічного циклу.

2. Удосконалення галузевої та регіональної структури господарства.

  1. Економічне зростання та соціальна стабільність у суспільстві.

  2. Охорона навколишнього природного середовища.

11. Виробництво суспільних благ забезпечується державою, оскільки:

  1. вигоди від їх виробництва перевищують витрати виробництва;

  2. властивості цих благ унеможливлюють їх гарантоване виробництво приватними фірмами;

  3. воно супроводжується значними негативними зовнішніми ефектами;

  4. на них існує високий споживчий попит, який не здатні задовольнити приватні фірми.

12. Прямими способами державного перерозподілу доходів є:

  1. регулювання цін на соціально важливу продукцію;

  2. трансфертні платежі;

  3. зміна ставки відсотка за вкладами.

  4. непрямі податки на бізнес

13. Способами непрямого перерозподілу доходів державою є:

  1. регулювання цін на соціально важливу продукцію;

  2. індексація фіксованих доходів;

  3. законодавче визначення обов'язкового мінімуму заробітної плати як бази оплати праці на всіх підприємствах;

  4. надання дотацій певним категоріям громадян.

14. Діяльність уряду країни з розвинутою ринковою економікою у соціальній сфері полягає в тому, щоб забезпечити:

  1. певну рівність доходів усіх громадян;

  2. уникнення утриманських настроїв малозабезпечених та не підірвати економічної активності підприємців;

  3. невтручання у розподіл доходів;

  4. сподівання на те, що ринок вирішить все.

15. Держава як суб'єкт економіки:

  1. перетворюється в єдиний і головний координуючий, регулюючий центр господарсько-фінансової системи;

  2. поступово втрачає вплив на економічні процеси в сучасній ринковій економіці;

  3. відіграє в економіці менш значущу роль, ніж ринкова система, що відповідає об'єктивним законам розвитку ринкової економіки;

  4. поступається головною роллю в економіці, в її регулюванні в XXI ст. великим корпораціям (промисловим, банківським, інформацій ним тощо).

16. Об'єктами державного регулювання є:

  1. попит і пропонування на індивідуальних ринках;

  2. економічний цикл;

  3. зайнятість населення;

  4. регіональна структура господарства;

  5. грошовий обіг;

  6. усі відповіді правильні.

17. Прямий вплив держави на економіку — це:

  1. цілеспрямоване регулювання;

  2. адміністративне втручання в економічні процеси;

  3. система державних замовлень;

  4. податкове регулювання.

18. Непрямий вплив держави на економіку передбачає застосування:

  1. бюджетно-податкових регуляторів;

  2. директивних планів;

  3. грошово-кредитних регуляторів;

  4. державних замовлень.

ТЕМА 17. ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА.

1. Яке з положень найгрунтовніше розкриває зміст категорії “фінанси”?

  1. фінанси - це гроші;

  2. фінанси - це сукупність відносин власності між державою, підприємствами і населенням з приводу формування і використання грошових фондів;

  3. фінанси - це вся сукупність грошових доходів населення.

  4. фінанси – це сукупність коштів підприємств.

2. Прибуток банку утворюється як результат:

  1. Здійснення всіх фондових операцій;

  2. Різниці між активними і пасивними операціями;

  3. Здійснення активних операцій банку.

  4. Всі відповіді правильні.

3. Норма прибутку банку розраховується як відсоткове співвідношення прибутку банку до:

  1. Власного капіталу банку;

  2. Власного і запозиченого капіталу банку;

  3. Усього капіталу банку.

  4. Всі відповіді правильні.

4. Економічні відносини, які опосередковують грошові потоки називаються:

  1. Виробничими.

  2. Споживчими.

  3. Готівковими.

  4. Фінансовими.

5. Головними характерними ознаками фінансів виступають:

  1. Формування певних цільових фондів.

  2. Розподільні та перерозподільні відносини

  3. Грошові відносини між суб‘єктами господарювання

  4. Грошові. обмінно-розподільні відносини, які мають фондовий характер

6.Фінанси виконують такі функції :

  1. Розподільну, контрольну, фіскальну.

  2. Розподільну, формування, контрольну.

  3. Фіскальну, економічну, соціальну.

  4. Розподільну, економічну, контрольну.

7.Процес взаємодії фінансів і кредиту найбільш яскраво проявляється :

  1. На стадії розподілу доданої вартості.

  2. В процесі перерозподілу тимчасово вільних грошових коштів.

  3. У комплексному використанні в процесі розширеного відтворення виробництва.

  4. В процесі формування грошових фондів.

8. Формами використовування фінансових ресурсів на макрорівні виступають:

  1. Децентралізовані ресурси.

  2. Централізовані ресурси.

  3. Бюджетні та позабюджетні фонди.

  4. Державний та регіональні бюджети.

9. Матеріальний результат фінансових відносин:

  1. Гроші

  2. Грошові фонди

  3. Грошові потоки

  4. ВВП

10. Матеріальне відображення фінансових відносин

  1. Грошові фонди

  2. Державний бюджет

  3. Грошові потоки

  4. Розподіл вартості ВВП

11. Що є головною метою фінансової політики :

  1. Розв‘язання економічних і соціальних задач на різних етапах розвитку.

  2. Збільшення обсягу і підвищення ефективності використання ресурсів.

  3. Забезпечення безперервного фінансування потреб розширеного відтворення.

  4. Регулювання масштабів та пропорцій розвитку суспільства.

12. Яким чином здійснюється вплив фінансів на економічний розвиток суспільства :

  1. Через фінансовий механізм.

  2. Через фінансову політику.

  3. Через механізм оподаткування.

  4. Через економічну політику.

13. Зміст фінансової політики полягає в тому щоб :

  1. Мобілізувати фінансові ресурси.

  2. Розв‘язати економічні та соціальні задачі суспільства.

  3. Регулювати масштаби виробництва.

  4. Усі відповіді не правильні .

14. Фінансова політика повинна бути спрямована на розв‘язання наступних задач:

  1. Збільшення обсягу фінансових ресурсів.

  2. Регулювання масштабів та пропорцій розвитку суспільного виробництва.

  3. Мобілізацію фінансових ресурсів.

  4. Розробка головних напрямів використання фінансових ресурсів.

15. Яким чином фінансова політика впливає на розвиток економіки держави:

  1. Завдяки розв‘язанню великомасштабних задач.

  2. Через врахування потреб суспільного розвитку країни

  3. Застосовуючи економіко – організаційні і правові форми і методи управління фінансовою діяльністю.

  4. Через фінансові методи і важелі .

16. Економічна сутність кредиту розкривається:

  1. При вторинному перерозподілу ВВП.

  2. Через його функції.

  3. При залученні в господарчій обіг грошових коштів.

  4. Через дію закону вартості.

17. Об‘єктивна необхідність використання кредиту обумовлена:

  1. Тимчасово вільними грошовими коштами.

  2. Дією закону вартості у товарно – грошових відносинах.

  3. Заміною готівкових грошей кредитними.

  4. Функціонуванням грошового ринку.

18. Вкажіть основну причину дефіциту державного бюджету:

  1. надмірні видатки на виробництво;

  2. скорочення виробництва і доходів підприємств;

  3. значні витрати на охорону здоров’я, освіту.

  4. емісія грошей

19. Заходом стимулювальної фіскальної політики є…

  1. купівля центральним банком державних облігацій на відкритому ринку;

  2. продаж центральним банком державних облігацій на відкритому ринку;

  3. новий випуск державних облігацій для фінансування додаткових державних видатків;

  4. погашення раніше випущених державних цінних паперів.

20. Державна політика в області податків і витрат називається;

  1. політикою, заснованою на кількісній теорії грошей;

  2. монетарною політикою;

  3. діловим циклом;

  4. фіскальною політикою;

  5. політикою розподілу доходів.

21. Державний бюджет дефіцитній, якщо:

  1. доходи перевищують видатки;

  2. доходи менші від видатків;

  3. доходи дорівнюють видаткам;

  4. всі відповіді правильні;'

  5. всі відповіді неправильні.

22. Основна ідея кривої Л аффера;полягає в тому, що найбільші надходження забезпечує:

  1. 100-відсоткова ставка податку;

  2. нульова ставка податку;

  3. оптимальна ставка податку;

  4. всі відповіді правильні;

  5. всі відповіді неправильні.

23. Прогресивна ставка податку передбачає, що зі зростом доходу величина ставки податку:

  1. зростає;

  2. зменшується;.

  3. залишається незмінною;

  4. всі відповіді правильні;

  5. всі відповіді неправильні.

24. Політика використання бюджетних коштів з метою стабілізації та прискорення економічного розвитку, впровадження потрібних структурних змін в економіці і зменшення безробіття називається:

  1. Бюджетною економічною політикою держави;

  2. Фіскальною політикою держави;

  3. Монетарною політикою держави.

  4. Структурна політика.

25. Здатність комерційного банку створювати гроші залежить від:

  1. швидкості обігу грошей;

  2. темпів грошової емісії;

  3. схильності населення утримувати гроші на банківських рахунках;

  4. всі відповіді правильні.

26. Якщо центральний банк країни підвищує облікову ставку, то цей захід спрямований насамперед на:

  1. збільшення загального обсягу резервів комерційних банків;

  2. стимулювання зростання заощаджень населення;

  3. сприяння зростанню обсягів позик комерційних банків у центральному банку;

  4. зменшення загальної величини резервів комерційних банків.

27. Центральному банкові складно уповільнити темпи зростання грошової маси, якщо:

  1. зростають обсяги особистих заощаджень;

  2. центральний банк не може знизити норму резервування;

  3. комерційні банки володіють значними надлишковими резервами;

  4. домогосподарства і фірми прагнуть купити державні облігації на значну суму.

28. Державний борг-це сума попередніх:

  1. державних видатків;

  2. бюджетних дефіцитів;

  3. бюджетних дефіцитів мінус бюджетні надлишки;

  4. бюджетних надлишків мінус бюджетні дефіцити.

29. ЦБ, продаючи велику кількість державних цінних паперів на відкритому ринку, переслідує ціль

  1. зробити кредит більш доступним;

  2. збільшити інвестиції;

  3. знизити облікову ставку;

  4. все відзначене невірно

30. Державна політика прибутків направлена на

  1. регламентування рівня зарплати всім працівникам;

  2. підтримка рівного рівня оплати праці всіх працівників;

  3. обмеження зростання особистих прибутків;

  4. перерозподіл прибутків через систему податків і соціальних трансфертів.

31. До інструментів фіскальної політики відноситься:

  1. зміна норми резервних вимог;

  2. купівля Національним банком державних облігацій на відкритому ринку;

  3. зміна Національним банком облікової ставки;

  4. зміна державних видатків та ставок оподаткування.

32. Збільшення податків є доцільним способом фінансування державних видатків, коли:

  1. в економіці існує високий рівень безробіття;

  2. прибутки приватного сектора низькі;

  3. в економіці спостерігається високий рівень інфляції;

  4. економіка переживає спад.

33. Фактичний дефіцит державного бюджету складається:

  1. з структурного та циклічного дефіцитів;

  2. під впливом дискреційної фіскальної політики;

  3. під впливом циклічних коливань в економіці;

  4. всі попередні відповіді правильні.

34. Стримувальна фіскальна політика передбачає:

  1. зменшення урядових видатків;

  2. зменшення ставок оподаткування;

  3. зменшення облікової ставки;

  4. підвищення норми обов’язкових резервів.

35. Якщо уряд має намір підвищити рівень реального ВВП, він повинен:

  1. знизити податки;

  2. знизити державні закупки товарів та послуг;

  3. зменшити трансфертні платежі;

  4. знизити рівень бюджетного дефіциту.

36. Уряд, прагнучи подолати рецесійний розрив, повинен:

  1. збільшити державні видатки і податки;

  2. збільшити державні видатки і скоротити податки;

  3. зменшити державні видатки і збільшити податки;

  4. скоротити як податки, так і державні видатки.

РОЗДІЛ 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ.

ТЕМА 18. ЕКОНОМІЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ.

ЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ В ЕКОНОМІЦІ.

1. Що більш повно характеризує процес розширеного суспільного відтворення?

1. Безперервне нарощування обсягів промислового виробництва

  1. Підвищення життєвого рівня населення.

  2. Поглиблення суспільного поділу праці та спеціалізації виробництва.

  3. Безперервний процес поновлення, повторення та продовження всього суспільного виробництва.

2 Яке з соціально-економічне явищ характерне для процесу відтворення економічних ресурсів?

  1. Роздержавлення і приватизація економіки.

  2. Розширення мережі національних парків, заповідників, заказників.

  1. Підвищення загальнокультурного та професійного рівня працівників.

  2. Розширення кооперації виробництва.

3. Яке з соціально-економічних явищ є основною відтворення економічних відносин?

  1. Науково-технічний прогрес.

  2. Розвиток соціальної інфраструктури;

  3. Видобування та переробка корисних копалин.

  4. Урізноманітнення форм власності

4. Чим зумовлюється циклічність економічного розвитку?

  1. Надзвичайними природними явищами.

  2. Непередбаченим збігом обставин макроекономічного характеру.

  1. Дестабілізуючою діяльністю екстремістів та окремих політичних сил.

  2. Макроекономічною імпульсивністю науково-технічного і оновлення активної частини основних виробничих фондів.

5.Що більш повно характеризує циклічність коливання в економіці?

1.Чергування у відтворювальному процесі циклів економічного розвитку, які містять фази кризового спаду, депресії, пожвавлення і піднесення.

  1. Періодичні кризові спади виробництва.

  2. Періодичне підвищення ділові активності.

  3. Періодичне коливання ділової активності

6. Які циклічні коливання ретельно досліджуються економічною теорією? :

1. Цикли .сезонного характеру

2: Цикли, об'єктивно властиві природі економічних явищ.

3. Циклічні коливання, пов'язані з природними явищами.

4. Поодинокі штучні цикли, що виникають внаслідок надзвичайних випадків та через порушення технологічних процесів.

7. Економічне зростання являє собою:

  1. процес кількісного збільшення та якісного вдосконалення результатів і чинників виробництва на макрорівні;

  2. перехід країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого;

  3. розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників;

  4. розширене відтворення суспільного виробництва.

8. Інтенсивний тип економічного зростання — це:

  1. кількісне збільшення функціонуючих чинників виробництва;

  2. розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників та їх раціонального використання;

  3. розширення виробництва за рахунок якісного поліпшення всіх його чинників та їх кількісного зростання;

  4. зростання суспільного продукту прискореними темпами.

9. Який показник найповніше характеризує ефективність суспільного виробництва:

  1. результати виробництва / сукупні витрати;

  2. співвідношення сукупне пропонування — сукупний попит;

  3. тип економічного зростання;

  4. тривале підвищення обсягів суспільного виробництва?

10. Рушійними силами економічного прогресу є:

  1. взаємодія розвитку виробництва зі споживанням;

  2. економічні інтереси як спонукальні мотиви господарської діяльності людей;

  3. форми власності на засоби виробництва;

  4. обмеженість виробничих ресурсів;

  5. нагромадження та його норма.

11. Показниками економічного зростання є:

  1. зростання продуктивності суспільної праці;

  2. відношення витрат використаних ресурсів (у грошовій формі) до вартості виготовленої продукції;

  3. обсяги основного капіталу суспільства;

  4. трудомісткість суспільної праці.

12. Послідовність фаз економічного циклу:

  1. депресія, піднесення, пожвавлення, криза;

  2. криза, депресія, пожвавлення, піднесення;

  3. піднесення, пожвавлення, депресія, криза;

  4. пожвавлення, піднесення, депресія, криза;

  5. піднесення, депресія, криза, пожвавлення.

13. Норма нагромадження — це:

  1. виражена у відсотках частка виробничого і невиробничого нагромадження в національному доході;

  2. відношення валових інвестицій до національного доходу, виражене у відсотках;

  3. відношення валових заощаджень до валового внутрішнього продукту, виражене у відсотках;

  4. частка національного доходу, що направляється на нагромадження, виражена у відсотках до національного доходу.

14. У концентрованому вигляді роль інвестицій виявляється як:

  1. збільшення реального ВВП чи національного доходу;

  2. приріст ВВП чи НД на душу населення;

  3. зміна форм власності на засоби виробництва;

  4. підвищення темпів економічного зростання.

15. Вид відтворення, що характеризується якісним удосконаленням застосованих факторів виробництва:

  1. просте;

  2. розширене;

  3. екстенсивне;

  4. інтенсивне.

16. Підвищення рівня цін, що супроводжується зниженням реального обсягу виробництва, називається:

  1. стагнацією;

  2. депресією;

  3. рецесією;

  4. стагфляцією

17. Для розширення виробничого потенціалу країни потрібно, щоб:

  1. ВВП перевищував ЧВП на величину амортизації;

  2. національний доход перевищував суму споживчих видатків домогосподарств і урядових закупівель товарів і послуг;

  3. ЧВП перевищував національний доход;

  4. був відсутній дефіцит державного бюджету.

18. Економічне зростання та підвищення рівня зайнятості одночасно із дефляцією:

  1. можливе за умови зростання сукупного попиту.

  2. можливе за умови зростання сукупної пропозиції.

  3. неможливе.

  4. завжди є метою стимулювальної фіскальної політики.

19. До екстенсивних чинників економічного зростання відноситься:

  1. збільшення продуктивності праці;

  2. поліпшення організації виробництва;

  3. збільшення чисельності зайнятих у виробництві працівників;

  4. використання досягнень НТП у виробництві

20. Фаза циклу, яка характеризується економічним зростанням, що перевищує рівень попередньої фази циклу, називається:

  1. Пожвавленням;

  2. Зрушенням;

  3. Піднесенням.

  4. Депресія

ТЕМА 19. ДОХОДИ, ЇХ ДЖЕРЕЛА ТА РОЗПОДІЛ. ЗАЙНЯТІСТЬ І ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ.

1.Які чинники обумовлюють нерівномірність первинного розподілу доходів:

  1. неоднакова продуктивність чинників виробництва;

  2. нерівномірний розподіл власності на чинники виробництва;

  3. наявність непрацездатних осіб працездатного віку;

  4. існування тіньової економіки?

2. Найважливішим компонентом національного доходу є:

  1. заощадження;

  2. амортизація;

  3. споживання;

  4. заощадження плюс споживання;

  5. усі відповіді правильні.

3. Які безпосередні чинники перетворення робочої сили в товар за капіталізму:

  1. юридична свобода виробника;

  2. наявність буржуазного права;

  3. позбавлення виробника власності на засоби виробництва;

  4. наявність ринку праці?

4. Чинниками, що формують вартість робочої сили, є:

  1. гранична продуктивність праці;

  2. вартість життєвих засобів, необхідних для нормального відтворення індивіда та членів його родини;

  3. звичаї і традиції;

  4. рівень культури та людяності в суспільстві;

  5. моральний чинник;

  6. усі відповіді правильні.

5. Заробітна плата — це:

  1. ціна, яку платять за використання праці;

  2. перетворена форма вартості і ціни товару робоча сила;

  3. грошова винагорода за працю.

  4. всі відповіді правильні.

6. Основними формами заробітної плати є:

  1. відрядна;

  2. тарифна;

  3. колективна;

  4. преміальна;

  5. погодинна.

7. Реальна заробітна плата — це:

  1. сума грошей, яку працівник одержує за певний проміжок часу;

  2. кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати за свою номінальну заробітну плату;

  3. розмір номінальної заробітної плати;

  4. номінальна заробітна плата, очищена від відрахувань на прибутковий податок

8. Особистий розподіл доходів — це:

  1. спосіб, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств;

  2. спосіб, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється відповідно до функцій, які виконують отримувачі доходів;

  3. економічний механізм формування фондів особистого споживання та інвестицій.