Розподіл газет

Рік		Населені пункти з двома або більш газетами	Населені пункти з однією газетою
1945	51			42
1950	51			42
1955	39			53
1960	32			56
1965	23			59
1970	21			65
1975	20			64
1980	21			62
1985	24			60
1990	20			63
1995	20			58

Примітка:наведені дані стосуються газет, що виходять 3–7 разів в тиждень.

Наочно динаміку змін можна побачити в таблиці, що наводиться вище.

Як бачимо, кількість міст з двома високоперіодичними газетами значно зменшилася порівняно з 1945 роком.

Структурні зміни і фінансове становище щоденної преси перебували під пильним наглядом держави з початку 1960-х років. Упродовж 9 років сім спеціально створених комісій прийшли до висновку, що закриття газет обмежувало можливості щоденного друку виконувати свої функції в межах шведської демократичної системи. Як наслідок, було вжито ряд заходів для протидії подальшій монополізації преси і стимулювання утвердження нових газет. Умови надання субсидій пресі були пристосовані до законів ринку з метою перетворення субсидій на додатковий елемент ринкової системи. Перші субсидії пресі були виділені в 1969 році.

Підсумком послідовних рекомендацій цілого ряду комісій стало створення продуманої системи субсидій. У 1994–95 роках субсидії «газетам вузького обхвату», тобто тим, які охоплювали не більше 50% сімей за місцем їх випуску, склали в сумі 411 млн. шв. крон. Ці селективні субсидії склали 3–4% від чистих прибутків всіх шведських газет від реалізації та реклами. Крім того, субсидії у розмірі 73 млн.шв. крон виділялися газетам, що беруть участь в сумісних програмах по розповсюдженню видань.

Наразі субсидії газетам вузького обхвату збільшують їх прибуток в середньому на 15%. Відміна системи фінансування могла б негайно поставити під загрозу існування величезної кількості газет.

Після введення субсидій для друку зв’язку між щоденною пресою і політичними партіями поступово розпадалися, тим самим підриваючи сам сенс субсидування. Субсидії фінансуються за рахунок податку на всі види реклами, за винятком телебачення і радіо.

У 1980-х роках було зроблено кілька спроб по створенню нових щоденних газет. Всі вони, за винятком однієї, закінчилися провалом. Тільки ділова щоденна газета «Дагенс індустрі» («Сучасна промисловість»), заснована в 1982 році, досягла впевненого успіху. У 1995 році була заснована газета «Метро» («Метро»), що виходить п’ять разів в тиждень і поширюється безкоштовно в метрополітені Стокгольма. Вона перебрала на себе значну частку рекламодавців. Останнім часом жителі столиці прагнуть читати це видання не тільки в метро, але й удома.

В цілому шведські газети друкуються в сучасних і високопродуктивних друкарнях з використанням передової технології з високим ступенем комп’ютеризації. Налагоджена швидка і надійна система розповсюдження газет і журналів.

У трьох найбільших містах (Стокгольмі, Ґетеборзі і Мальме) є газети, що виходять сім днів на тиждень. У інших частинах країни переважає шестиденна періодичність. Більшість провінційних газет виходять вранці, тоді як в трьох найбільших містах виходять також об’ємні вечірні ілюстровані газети для роздрібного продажу. Ринок для цього останнього виду видань поволі скорочувався з початку 1970-х років. Середня шведська щоденна газета має тираж 25 тис. екземплярів і виходить вранці.

Стокгольмські вечірні газети «Афтонбладет» (Aftonbladet) і «Экспрессен» (Expressen) мають читачів майже по всій країні і використовують друкарні поза Стокгольмом. Проте ринок вечірніх газет став різко скорочуватися в 1990-х роках. Стокгольмська «Дагенс нюхетер» (Dagens Nyheter, заснована 23 грудня 1864 року колишнім журналістом «Афтонбладет» Рудольфом Валлем), з 1985 року частина свого загальнонаціонального тиражу друкує в інших містах. Тираж «Дагенс індустрі», яка тепер виходить шість разів в тиждень, виріс з 29500 екземплярів в 1982 році до 95200 в 1995 році.

Традиційна орієнтація шведської преси на політичні партії останніми роками помітно ослабіла, чому сприяли постійні багатомільйонні субсидії з боку держави. В результаті окріпнула і фінансова незалежність газет.

Починаючи з середини 1980-х років, фінансова група Валленбергів (а вона одна з чотирьох багатющих і впливових сімей країни) стала виявляти цікавість до засобів масової інформації. У 1994 році група Валленбергов придбала провідну консервативну газету «Свенська дагбладет», внаслідок чого стала другою за впливовістю в шведських ЗМІ після концерну Бонньєрів. Газета виходить тиражем 195 тис.екз., чисельний склад редакції – близько 300 осіб. З них 60 осіб працюють у відділі новин, 20 осіб – в спортивному відділі, інші зайняті іншою роботою. За свідченням Лассе Анджона, одного з провідних співробітників газети, надалі вона перейшла у володіння норвезького акціонерного товариства «Шибстед», основними власниками якого є члени сім’ї Нагель-еріксен. Це говорить про інтеграціюмасмедіав рамках регіону.

Журнали

Кількість видань, які офіційно називаються «Періодичними виданнями», складає від двох до трьох тисяч. З них тільки 165 є «газетами», тобто виданнями, які виходять щодня або, принаймні, раз в тиждень. Інші є журналами.

Середньостатистичний швед регулярно читає більше трьох журналів, що висуває Швецію по цьому показнику на одне з перших місць в світовій статистиці.

Традиційні тижневики поступово здають позиції, і з кінця 1960-х років їх тиражі скоротилися приблизно на 50%. Найбільш важких втрат зазнали журнали для жінок, що характерно далеко не для всіх країн Європи. У Франції, наприклад, такого явища не спостерігається. Позиції сімейних журналів дещо міцніші, але і вони теж перебувають на спаді.

Зараз різко скорочуються тиражі журналів для чоловіків, що досягали найвищих показників між 1965 і 1975 роками, тобто за часів так званої «сексуальної революції» в країнах Західної Європи і США.

У 1995 році виходило 10 традиційних щотижневих журналів загальним тиражем 1,8 млн. екземплярів або приблизно 199 екземплярів на 1000 жителів. Найбільші тиражі зберігають п’ять сімейних щотижневих журналів. Порівняно мало видається в Швеції економічних, політичних і літературних журналів; існує достатньо стійка група спеціалізованих видань.