Розділ 2 матеріали та методи досліджень

2.1. Організація дослідження

Дослідження проводилися з січня по грудень 2012 року.

На першому етапі (січень-вересень 2012р.) здійснювався аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури з проблеми розвитку силових здібностей пауерліфтерів, сформульована актуальність проблеми, визначені мета, завдання, методи дослідження, і за їх результатами оформлений перший та другий розділи роботи;

На другому етапі (вересень-грудень 2012 р.) проводився педагогічний експеримент на спортсменах-пауерліфтерах експериментальної групи.

На третьому етапі (грудень 2012 – січень 2012 р.) проводилась статистична обробка отриманих даних, формувалися таблиці, аналізувалась та оформлювалась за вимогами дипломна робота.

2.2. Методи дослідження

1. Ретроспективний аналіз літературних джерел;

2. Педагогічне спостереження;

3. Педагогічний експеримент;

4. Методи математичної статистики.

2.2.1. Ретроспективний аналіз літературних джерел

Теоретичний аналіз й узагальнення спеціальної літератури здійснювався з метою вивчення стану досліджуваної проблеми, визначення її актуальності, а також постановки мети і завдань дослідження.

Вивчені питання роботи м’язів, техніки виконання змагальних вправ, методології організації тренувального процесу в пауерліфтингу. Особлива увага приділена засобам та методам вдосконалення силових здібностей на заняттях пауерліфтингом.

2.2.2. Педагогічне спостереження

До початку експерименту та під час його проведення велося постійне спостереження за проведенням тренувального процесу.

2.2.3. Педагогічний експеримент

Протягом трьох місяців тривав педагогічний експеримент. На початку експерименту в контрольній та експериментальній групі були проведені контрольні вимірювання у змагальній діяльності (вихідні дані). У подальшому спортсменам експериментальної групи було запропоновано методику тренування із застосуванням вправ статодинамічного характеру. Дана методика тренування була побудована на основі наукових досягнень В.М. Сєлуянова [29], А.І. Стеценка [33], Л.А. Остапенка [21], Б.І. Шейко [37].

Таблиця 2.1

Програма спеціальної підготовки пауерліфтерів на 12 тижнів

Тижні	Присідання	Жим	Тяга
1-й тиждень - 3 х 8	65 %	65 %	65 % МТ від колін
2- й тиждень - 3 х 6	70 %	70 %	70 % МТ з підлоги
3- й тиждень - 3 х 4	75 %	75 %	75 % МТ від колін
4- й тиждень - 2 х 15	50 - 55%	55 %	50 % МТ з підлоги
5- й тиждень - 2 х 8	70 %	70 %	75 % МТ від колін
6- й тиждень - 2 х 6	75 %	75 %	80 % МТ з підлоги
7- й тиждень - 2 х 4	80 %	80 %	85 % МТ від колін
8- й тиждень - 2 х 15	55 - 60 %	60 %	50 % МТ з підлоги
9- й тиждень - 1 х 6	85 %	85 %	90 % х 4 МТ від колін
10- й тиждень - 1 х 4	90 %	90 %	95 % х 2 без МТ
11- й тиждень - 1 х 3	95 %	95 %	тягу не робити
12- й тиждень – змагання

Розроблений до даної програми комплекс допоміжних вправ статодинамічного характеру виглядає наступним чином:

1-й день (день присідань)

Напівприсідання;

Присідання повільні;

Розгинання ніг сидячи;

Згинання ніг лежачи;

Піднімання на передню частину ступні стоячи;

Нахили зі штангою на плечах.

2-й день (день жиму)

Жим сидячи в нахилі;

Жим сидячи;

Фр. жим лежачи;

Трицепс в блоці;

Біцепс зі штангою стоячи;

Хаммер з гантелями сидячи.

3-й день (день тяги)

Мертва тяга (МТ);

Тяга з плінтів;

Підтягування до грудей;

Тяга Т-штанги в нахилі;

Тяга блоку сидячи.

Тривалість виконання вправи не менш 30 с і не більше 60 с. Саме цей час необхідно й досить для значного руйнування молекул креатинфосфату й помірного закислення м'язових волокон. Ці фактори є головними стимуляторами синтезу білка в м'язових волокнах.

Вправа повинна виконуватися до сильного болючого відчуття - стресу. Врахування перерахованих вище вимог створює такі умови виконання силової вправи, коли через м'яз, що не розслаблюється, погано проходить кров. Це викликає навіть в окисних м'язових волокнах розгортання анаеробного гліколізу. Нагромадження іонів водню, приводить спочатку до почуття печіння в м'язах, а потім сильного болю - стресу.

Вправи для однієї м'язової групи поєднуються в суперсерію. При виборі інтенсивності 30-50% силова вправа тривалістю 30-60 с може не викликати істотного закислення, відчуття болю. Тому треба після короткого інтервалу відпочинку (20-60 с) повторити силову вправа на ту ж м'язову групу. При другому й тим більше третьому повторі відчуття болю з'являється раніше й стає нестерпним. Саме цього стану варто домагатися - стану сильного стресу [29].