17. В разі виникнення нещасного випадку невиробничого характеру розслідування причин його виникнення здійснюється комісією, до складу якої включаються:

а) представник районної держадміністрації, представник Фонду соціального страхування, представники органів охорони здоров’я, освіти, експерти страхової компанії

б) представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, представник лікувально-профілактичного закладу, представник роботодавця, представник профспілкової організації підприємства

в) посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду, керівник служби охорони праці підприємства, представник профспілкової організації підприємства

г) спеціаліст служби охорони праці підприємства де працює потерпілий, головний спеціаліст структурного підрозділу, представник профспілкової організації цього підприємства

18. До нещасних випадків невиробничого характеру належать нещасні випадки отримані працівником:

а) у період підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва;

б) внаслідок стихійного лиха, участі у культурно-масових заходах, контакту з тваринами, виконання донорських функцій;

в) у період використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу роботодавця;

г) у період ліквідації аварії на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

19. За результатами розслідування нещасного випадку невиробничого характеру або технічного розслідування причин виникнення аварії, пов’язаної з використанням газу в побуті, складається акт за формою:

а) Н-1; б) П-5; в) НТ; г) Н-5;

20. Розслідування нещасного випадку невиробничого характеру проводиться протягом:

а) трьох календарних днів після утворення комісії;

б) п’яти календарних днів після утворення комісії;

в) десяти календарних днів після утворення комісії;

г) тридцяти календарних днів після утворення комісії.

Тема 7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві

1. Фізична особа, на користь якої здійснюється страхування - це:

а) застрахована особа; б) страхувальник; в) страховик; г) страховий експерт.

2. Страхувальник - це:

а) фізична особа, на користь якої здійснюється страхування;

б) роботодавець, а в окремих випадках застрахована особа;

в) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

г) працівник потенційно небезпечного підприємства.

3. Страховик - це:

а) фізична особа, на користь якої здійснюється страхування;

б) роботодавець, а в окремих випадках застрахована особа;

в) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

г) працівник потенційно небезпечного підприємства.

4. Суб’єктами страхування від нещасного випадку є:

а) страховий експерт з охорони праці;

б) застраховані громадяни, страхувальники, страховик;

в) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

г) життя, здоров’я та працездатність застрахованого.

5. Об’єктами страхування від нещасного випадку є:

а) страховий експерт з охорони праці;

б) застраховані громадяни, страхувальники, страховик;

в) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

г) життя, здоров’я та працездатність застрахованого.

6. Не належать до джерел фінансування Фонду соціального страхування :

а) грошові внески роботодавців за страховими тарифами;

б) кошти, працівників підприємств, що належать до високого рівня професійного ризику;

в) кошти, одержані від стягнень штрафів за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

г) добровільні грошові внески осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, відповідно до встановлених страхових тарифів.

7. Страховий ризик - це:

а) нещасний випадок на виробництві, що спричинив застрахованому професійно зумовлену травму за визначених обставин;

б) обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок;

в) професійне захворювання працівника виявлене у період коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством на якому захворів;

г) нещасний випадок, що стався внаслідок порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці застрахованою особою.

8. Для бюджетних установ та об’єднань громадян, страхові тарифи встановлюються в розмірі:

а) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік;

б) 0,2% від сум витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

в) 0,5% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік;

г) 1% від сум витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

9. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється:

а) лікувально-профілактичним закладом за місцем проживання потерпілого;

б) виключно лікарсько-консультаційною комісією;

в) пенсійним фондом за участю Фонду соціального страхування;

г) медико-соціальною експертною комісією за участю Фонду соціального страхування.

10. До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються:

а) представники Кабміну, Держгірпромнагляду та Міністерства Праці України;

б) представники держави, застрахованих осіб і роботодавців;

в) представники обласних держадміністрацій, виконкомів міських рад та об’єднань роботодавців;

г) представники Міжнародної Організації Праці, Європейського Союзу та Міністерства Праці України.

11. Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків у розмірі:

а) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік;

б) 0,2% від сум витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

в) 0,5% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік;

г) 1% від сум витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

12. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів з охорони праці, то розмір одноразової допомоги:

а) зменшується на вимогу роботодавця не менше ніж на 75%;

б) зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше як на 50%;

в) збільшується на 10% за рахунок коштів профспілкової організації підприємства;

г) збільшується на 25% на підставі висновку лікарсько-консультаційної комісії.

13. Виконання функцій та обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладається на:

а) правління Фонду; б) виконавчу дирекцію Фонду;

в) страхових експертів з охорони праці; г) виконавчий орган правління Фонду.

14. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації є:

а) акт комплексної перевірки стану охорони праці підприємства;

б) акт розслідування нещасного випадку;

в) заява потерпілого до Фонду державного соціального страхування;

г) висновки медико-соціальної експертної комісії .

15. Розмір страхових внесків підприємства залежить від:

а) рівня заробітної платні працівників підприємства;

б) рівня прибутку власника підприємства;

в) встановленого для підприємства класу професійного ризику;

г) положень визначених колективним договором підприємства.