- •Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
- •Тематичний план курсу.
- •Тематика та зміст лекцій.
- •Тема 2. Логіко - гносеологічні та методологічні засади метафізики.
- •Зміст семінарського заняття. Заняття 1.
- •Заняття 2.
- •Тема 3. Буття як суще.
- •Зміст семінарського заняття.
- •Тема 4. Буття в його самовиконанні.
- •Зміст семінарського заняття.
- •Тема 5. Закони буття.
- •Зміст семінарського заняття.
- •Тема 6. Трансцендентальні визначення буття.
- •Зміст семінарського заняття.
- •Тема 7. Світ як предмет метафізики.
- •Зміст семінарського заняття.
- •Тема 8. Абсолютне буття.
- •Заняття 1.
- •Заняття 2.
- •Тема 9. Становлення предмета метафізики і онтології в історії філософської думки.
- •Самостійна робота студентів.
- •Питання до самостійної роботи.
- •Питання модульного конторолю. Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 2.
- •Питання до екзамену.
- •Питання комплексної контрольної роботи.
- •Завдання контрольної роботи.
Самостійна робота студентів.
Мета і завдання самостійної роботи. Самостійна робота студентів має на меті опрацювання предметного поля метафізики і онтології в аспекті історичного становлення її проблематики. Поряд із засвоєнням змісту окремих метафізичних вчень, розроблених в історії філософської думки, студенти мають сформувати цілісне уявлення про логіку становлення, зв’язок та єдність метафізичного дискурсу в його історичному розгортанні. Важливим в даному контексті є розкриття змістовної повноти поняттєво – категоріального апарату метафізики і онтології, виявлення його необхідних смислових зв’язків.
Рекомендації по виконанню.Завдання самостійної роботи виконуються на основі опрацювання філософських першоджерел із залученням довідкової та навчально – методичної літератури. Поряд із засвоєнням змісту певних вчень студенти мають розкрити їх ідейно – історичну обумовленість, смисловий зв’язок з вченнями минулого, а також сучасними на той період концепціями та ідеями. Так само важливо усвідомити їх евристичний потенціал, вплив на подальший розвиток філософської думки. Окрім того слід звернути увагу на їх конститутивну роль в розбудові усієї системи філософського знання, на дослідження в області теорії пізнання, етики, естетики, соціальної філософії і т. ін.
Механізми перевірки та критерії оцінювання виконаних завдань.Виконання завдань перевіряється і оцінюється під час відповідей на семінарських заняттях, окрім того протягом семестру студенти готують реферат за одним із питань самостійного опрацювання, який оприлюднюється на занятті з останньої теми навчальної програми.
Оцінку „відмінно”( 15 балів ) студент отримує за глибоке змістовне розкриття теми реферату у відповідності з вимогами, що викладені у методичних рекомендаціях.
Оцінка „ добре” ( 10 балів ) ставиться якщо тема розкрита достатньо повно, але не висвітлені деякі важливі аспекти або ж допущені не суттєві змістовні помилки.
На „задовільно” (5 балів) оцінюється реферат, в якому тема розкрита поверхнево, не повністю а також припущені значні змістовні помилки.
Питання до самостійної роботи.
Генеза поняття буття в філософії досократиків.
Онтологічне значення методу в філософії Сократа.
Тлумачення буття в філософії Сократа.
Ейдологія (вчення про чисте буття) в філософії Платона.
Проблема іншобуття в філософії Платона.
Проблема меж буття в філософії Платона.
Вчення про сутність в філософії Арістотеля.
Категорія можливості в філософії Арістотеля.
Категорія дійсності в філософії Арістотеля.
Вчення про буття в філософії неоплатонізму.
Вчення про буття в філософії Середніх віків.
Категорія буття в філософії Нового часу.
Кант про буття в контексті аналізу здатності судження.
Кант про буття в контексті аналізу здатності принципів.
Поняття буття в філософії Шеллінга.
Категорія буття в філософії Гегеля.
Фундаментальна онтологія М. Хайдеггера.
Екзистенціальне тлумачення буття.
Онтологічний статус герменевтики.
Мова і буття людини.