- •Кваліфікаційна робота
- •Зінченка Євгенія Анатолійовича
- •Розділ 1. Теоретичні відомості за темою дослідження
- •1.1. Метод функціональної підстановки
- •1.2. Застосування методу функціональної підстановки для спрощення виразів
- •1.3. Застосування методу функціональної підстановки для розв’язування рівнянь
- •Розділ 2. Приклади розв’язування задач методом функціональної підстановки
- •2.1. Рівняння, в яких заміна очевидна
- •2.2. Рівняння виду
- •2.4. Симетричні рівняння і обернені рівняння
- •2.5. Дробово-раціональні рівняння
- •2.6. Однорідні рівняння
- •Розділ 3. Охорона праці та безпека життєдіяльності в навчальних закладах
- •Висновки список використаних джерел
2.1. Рівняння, в яких заміна очевидна
Розглянемо наступні рівняння:
1.
![]()
2.
![]()
3.
![]()
4.
![]()
5.
![]()
Спосіб розв'язування:
1)
.
Зведемо дане рівняння до
виду
і,
зробивши підстановку
,
розв'яжемо отримане рівняння
.
Отримаємо
або
.
Повернемося до
підстановки і розв'яжемо ще два рівняння:
a)
,
або
б)
;
![]()
Відповідь:
;
; ![]()
![]()
2)
.
Зробивши підстановку, отримаємо рівняння
,
розв’язок якого
або
.
Повертаючись до підстановки:
a)
,
або
б)
,
розв’язків немає.
Відповідь:
;![]()
3)
.
Зробивши підстановку
,
розв'яжемо отримане рівняння
.
Отримаємо
або
. Повернемося до
підстановки і розв'яжемо ще два рівняння:
а)
,
або
б)
,
або
.
Відповідь:
;![]()
![]()
.
4)
.
Зведемо дане рівняння до
виду
і,
Зробивши підстановку
,
розв'яжемо отримане рівняння
.
Отримаємо
або
.
Повернемося до підстановки і розв'яжемо
ще два рівняння:
a)
,
або
б)
,![]()
Відповідь:
;
.
5)
.
Зведемо дане рівняння до
виду
і,
Зробивши підстановку
,
розв'яжемо отримане рівняння
.
Отримаємо
або
.
Повернемося до підстановки і розв'яжемо
ще два рівняння:
a)
,
б)
,
.
Відповідь:
.
2.2. Рівняння виду
при
,
,
розв’язуються з використанням заміни:
.
Приклади:
1.
![]()
2.
![]()
3.
![]()
4.
![]()
5.
![]()
|
1)
Перепишемо дане рівняння у вигляді:
Так як
Підставляючи
або
Звідси знаходимо :
Рівняння вищезазначеного типу можна розв’язати і по іншому, перемноживши першу дужку з четвертою, а другу − з третьою, вводячи при цьому відповідну заміну. Розглянемо це на другому прикладі. |
|
2)
.
Звернемо увагу, що сума
вільних членів першої і четвертої дужки
дорівнює сумі вільних членів другої і
третьої дужки. Перемноживши ці дужки,
отримаємо
.
Зробимо заміну
,
отримаємо рівняння
,
відкриємо дужки
,
знайдемо корні за теоремою оберненої
до теореми Вієта
або
.
Повертаючись до заміни і розв'язуючи
ще два рівняння:
1)
![]()
![]()
,
розв'язків немає.
2)![]()
або ![]()
Відповідь:
; ![]()
3)
.
Cума вільних членів першої
і четвертої дужки дорівнює сумі вільних
членів другої і третьої дужки. Перемноживши
ці дужки, отримаємо
.
Зробимо заміну
,
отримаємо рівняння
,
відкриємо дужки
,
знаходимо корені,
,
.
Повертаючись до заміни і розв'язуючи
ще два рівняння:
а) ![]()
,
,![]()
б)
![]()
![]()
розв’язків немає.
Відповідь:
.
4)
.
Аналогічно, перемноживши
відповідні дужки, отримаємо
.
Зробимо заміну
,
отримаємо рівняння
,
відкриємо дужки
,
знаходимо корені,
,
.
Повертаючись до заміни і розв'язуючи
ще два рівняння:
а) ![]()
,
,![]()
б)
![]()
![]()
,
.
Відповідь:
;![]()
5)
![]()
Перемноживши відповідні
дужки, отримаємо
.
Зробимо заміну
,
отримаємо рівняння
,
знаходимо корені,
,
.
Повертаючись до заміни і розв'язуючи
ще два рівняння:
а) ![]()
,
або
.
б)
,![]()
розв’язків
немає.
Відповідь:
;![]()
2.3. Рівняння виду
.
Розглянемо розв’язування
рівнянь виду
де![]()
які зводиться до розв’язування сукупності
двох квадратних рівнянь за допомогою
заміни![]()
Приклади:
1.
![]()
2.
![]()
3.
![]()
4.
![]()
5.
![]()
|
|
|
Відмітимо що,
Перемноживши в лівій частині рівняння
першу і четверту дужки, а також другу і
третю, отримаємо:
.
Оскільки
не є коренем даного рівняння, поділимо
обидві його частини на
.
Отримаємо рівняння:
![]()
Рівносильне вихідному.
Зробимо заміну змінної
Тоді отримаємо рівняння
або
,
звідси![]()
Таким чином, вихідне рівняння рівносильне
сукупності рівнянь:
або![]()
Розв’язуючи сукупність, отримуємо відповідь вихідного рівняння:
Відповідь: ![]()
2)
.
Спочатку помножимо обидві
частини рівняння на
,
щоб замінити місцями доданки в другій
дужці. Отримаємо рівняння
.
Перемножимо ті дужки, в яких добуток
вільних членів однаковий, т. б. першу
дужку на четверту, а другу на третю.
Отримаємо
.
Оскільки
не
є коренем даного рівняння, то поділимо
обидві частини рівняння на
;
отримаємо
;
перетворимо отриманий вираз
;
зробимо заміну змінної
;
і розв'яжемо рівняння
;
;
.
Повернемося до заміни і розв'яжемо ще
два рівняння:
1)
;
;
;
.
2)
;
;
, ![]()
Відповідь:
;
; ![]()
3)
.
Оскільки
не є коренем даного рівняння, поділимо
обидві його частини на
.
Отримаємо рівняння:
,
Рівносильне вихідному.
Зробимо заміну змінної
Тоді отримаємо рівняння
або
,
звідси![]()
Таким чином, вихідне рівняння рівносильне
сукупності рівнянь:
або![]()
Розв’язуючи сукупність, отримуємо відповідь вихідного рівняння:
Відповідь: ![]()
![]()
4)
.
Зведемо дане рівняння до
виду
![]()
Оскільки
,
то перемножимо першу дужку з четвертою
та другу з третьою, отримаємо![]()
не є коренем даного рівняння, поділимо
обидві його частини на
.
![]()
Зробимо заміну змінної
Тоді отримаємо рівняння
або
,
звідси![]()
Таким чином, вихідне рівняння рівносильне
сукупності рівнянь:
або![]()
Розв’язуючи сукупність, отримуємо відповідь вихідного рівняння:
Відповідь: ![]()
![]()
![]()
5)
![]()
Розв’язуючи аналогічно попереднім прикладам отримуємо:
![]()
![]()
.
Вводимо заміну
,
звідки
знаходимо![]()
.
або![]()
Розв’язуючи сукупність, отримуємо відповідь вихідного рівняння:
Відповідь: ![]()
![]()
![]()
