- •Номенклатура та класифікація вітамінів
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів та їх вміст у харчових продуктах.
- •Вікасол
- •Ліноленова кислота
- •Характеристика водорозчинних вітамінів та їх вміст у харчових продуктах.
- •Вітамін в2 (рибофлавін)
- •І і Пантотенова кислота
- •Нікотинова кислота
- •Вміст вітамінів (у мг на 100 г продукту)
- •Вміст вітаміну с в плодах і овочах
- •Норми рекомендаційних фізіологічних потреб у вітамінах на добу для дорослого населення
Вікасол
Вікасол — дрібнокристалічний порошок, гіркий на смак, не розчинний в спирті й ацетоні, але добре розчинний у воді. Порівняно з іншими філохінонами він менш токсичний, не подразнює слизових оболонок, добре всмоктується в травному каналі, стійкий проти нагрівання.
При первинних або вторинних К-авітамінозах спостерігається порушення процесів зсідання крові, зменшення міцності капілярних судин, що може призвести до геморагій і тривалих кровотеч. Причиною цих явищ є порушення при К-авітамінозі процесів синтезу деяких факторів, які становлять систему, що забезпечує зсідання крові. Численними дослідженнями встановлено, що вітамін К підвищує тромбопластичну активність крові і протромбіноутворюючу функцію печінки, стимулює утворення протромбіну, проконвертину, факторів IX і X, які забезпечують процес утворення кров'яного згустку.
Крім антигеморагічної дії вітамін К виявляє також позитивний вплив на окислювально-відновні процеси в організмі. Існує думка, що філохінони можуть виконувати роль переносників водню (електронів і протонів) у системі дихального ланцюга, а також є стимуляторами процесів окислювального фосфорилювання, в результаті яких здійснюється синтез макроергічних сполук, зокрема АТФ, КФ та ін.
Тепер вітамін К, особливо його водорозчинні препарати — вікасол, нафтон, мети нон, застосовують у клінічній практиці для лікування геморагій, кровотеч після хірургічного втручання, зниження тонусу мускулатури. З'явились дані, що вітамін К сприяє процесам регенерації — прискорює заживання ран, має властивості анальгетика. Тому він знаходить широке застосування при лікуванні міостенії, переломів кісток, при захворюваннях печінки, виразковій хворобі та лікуванні опіків.
Поширення і потреба. Філохінони містяться переважно в продуктах рослинного походження. Багато їх у зелених частинах рослин, особливо в листках капусти, шпинаті, горосі, лугових травах, кропиві, ягодах шипшини, моркві, картоплі. З тваринних продуктів порівняно високий вміст вітаміну К мають печінка, підшлункова залоза, яйця, м'ясо великої рогатої худоби. Добова потреба у вітаміні К — 15 мг.
Вітамін F (ненасичені жирні кислоти) об'єднує групу біологічно активних, поліненасичених жирних кислот — лінолеву, ліноленову, арахідонову, які в більшості організмів не синтезуються і виявляють специфічну біокаталітичну дію на численні метаболічні реакції в організмі людини і тварин.
У 1928 р. С.Хоган і Р.Гюнтер в експериментах на тваринах довели, що дані кислоти необхідні для забезпечення нормального перебігу фізіологічних процесів. При їх нестачі у тварин спостерігалось сповільнення росту, дерматити, некроз хвоста, порушення функцій нирок, гематурії. Враховуючи це, для ненасичених жирних кислот — лінолевої і ліноленової — було запропоновано назву — вітамін F. У 1938 р. такі самі властивості було виявлено в арахідонової кислоти, яка має значно вищу біологічну активність, ніж дві попередні. Міжнародною комісією з номенклатури для вітаміну F було запропоновано назву — біологічно активні поліненасичені жирні кислоти.
Будова і властивості. Поліненасичені жирні кислоти мають таку будову:
СН = СН СН = СН
СН3 – (СН2)4 СН2 (СН2)7 - СООН
Лінолева кислота
СН = СН СН = СН СН = СН
СН3 – СН2 СН2 СН2 (СН2)7 – СООН