6. Вплив занять фізичною культурою на розумову працездатність

      Під час занять спортом та виконанням фізичних вправ в організмі людини відбувається безліч процесів, вивчення яких здійснює спортивна медицина, яка займається не лише визначенням стану здоров’я, фізичного розвитку та функціонального стану систем організму людини в процесі занять фізичною культурою, а й розглядає результати впливу фізичного фактору на розумову діяльність людини.

      Проблема вивчення оптимізації розумової працездатності, як безпосередньо під час трудової діяльності так і в інші періоди, має надзвичайно важливе значення для профілактики негативних відхилень в здоров’ї людей та їх можливості виконувати свої службові обов’язки у відповідному режимі.

      Вивченню впливу фізичних навантажень на розумову працездатність присвячено достатню кількість робіт, в яких робиться висновок, що розумова працездатність суттєво залежить від рухової активності індивіда. Недостатня кількість фізичних навантажень та методично невірне їх застосування можуть негативно впливати на розумову діяльність людини, в той час як систематичні заняття фізичними вправами підвищує концентрацію, лабільність і динамічність нервових процесів, що зумовлює ефективний вплив на розумову діяльність.

      В процесі досліджень було також з’ясовано, що фізичні навантаження здійснюють неабиякий вплив на увагу та пам’ять, при цьому, варто зазначити, що рівень довільної уваги значно покращується  відразу після застосування фізичного фактора, також значно покращується і рівень оперативної пам’яті при чому рівень та ступінь фізичного навантаження не має значення, рівень короткочасної зорової пам’яті покращується у відношенні до об’єму інформації, що відтворюється, а рівень короткострокової слухової пам’яті залежить від характеру навантажень, що застосовуються.

     Отже, можна зробити висновок, що систематичне заняття фізичними вправами здійснює в цілому неабиякий  позитивний вплив на особливості уваги та процеси пам’яті, маючи при цьому на меті  стійке збереження розумової працездатності осіб, які займаються розумовою діяльністю.

      На перший погляд факт позитивного впливу фізичних вправ на розумову працездатність є безспірним, проте існує і ряд недоліків у врегулювання даного фактору.

      По - перше, майже відсутні положення в яких вивчалися б питання пов’язані зі складанням індивідуальних програм фізичних навантажень  для різних категорій людей з диференціацією за ступенем навантажень заняття розумовою діяльністю. У даному випадку доцільним було б здійснювати таку диференціацію і за рівнем фізичної підготовленості осіб, і за статтю, і за віком та за вихідним рівнем максимальної фізичної працездатності, що дало б змогу чітко формувати програму фізичних навантажень для кожної особистості.

      По-друге, також не існує чіткого врегулювання часу, інтенсивності та тривалості фізичного фактору.

      І нарешті,  відсутня методика застосування різноманітних засобів в процесі фізичного навантаження від якого і залежить рівень розумової працездатності.

      Для вирішення даних питань теоретичного аспекту буде недостатньо - ці питання потребують і практичного рішення.

      Серед основних чинників, що сприяли б підвищенню якості розумової активності особливої уваги сьогодні потребують: збільшення можливості природного фізичного розвитку, рухової активності, покращення ефективності організації і методики проведення занять з фізичної культури.