підприємницьке право

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Акціонерне товариство

1.Поняття акціонерного товариства.

2.Порядок створення акціонерного товариства. Статут акціонерного товариства.

3.Права і обов’язки акціонерів. Викуп акцій акціонерного товариства.

4.Статутний капітал акціонерного товариства.

5.Органи управління акціонерним товариством.

1.Стаття 152 нового ЦК визначає акціонерне товариство (АТ) як господарське товариство статутний капітал, якого поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Номінальна вартість акцій відрізняється від ринкової, фондової ціни. Номінальна вартість – це встановлена при створені товариства ціна акцій, нижче якої вони не можуть продаватися. Номінальна ціна після створення товариства не впливає на ціну продажу акцій. Головна ціль номінальної вартості встановити однакові пропорції, на які можна поділити статутний капітал. Сумарна вартість номінальних акцій вказується на сертифікаті і від цієї вартості залежить порядок посвідчення підписів на передавальному розпорядженні при відчужені акцій. При відчужені акцій не достатньо лише договору, коли відчужуються іменні акції необхідне передавальне розпорядження, яке посвідчується реєстратором (якщо сумарна вартість менше

250неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або нотаріусом (перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Номінальна вартість акцій може змінюватися шляхом поділу і консолідації акцій. Сума всіх номінальних вартостей акцій дорівнює статутному капіталу.

Стаття 152 нового ЦК встановлює, що акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості акцій, а якщо вартість акцій не сплачена повністю, то і в межах неоплаченої суми.

За законом України “Про господарські товариства” існує два види АТ: відкрите акціонерне товариство (ВАТ) і закрите акціонерне товариство (ЗАТ). Відмінність між ними полягає у наступному: у ЗАТ не проводитися підписка на акції, акції ЗАТ не можуть бути продані на біржі, при створені ЗАТ акції розподіляються між засновниками.

Стаття нового Господарського кодексу залишила два види АТ і визначила наступні відмінності між ними:

1. акції у ВАТ продаються шляхом підписки;

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

2.акції ВАТ можуть продаватися на біржі;

3.Акції у ВАТ можуть продаватися і відчужуватися без згоди інших акціонерів.

Уч. 3 ст. 81 Господарського кодексу визначені наступні ознаки ЗАТ:

1.Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб.

2.Акції не можуть продаватися на біржі.

3.Акціонери ЗАТ мають переважне право на купівлю акцій.

На сьогодні законодавчими актами не встановлено порядок реалізації права преважної купівлі акцій у АТ.

Щодо закону “Про господарські товариства”, то стаття 28 у редакції 1990 року передбачала можливість відчуження акцій акціонерами незалежно від виду АТ. Після того, як у 1997 році до неї були внесені зміни, вилучене фраза “якщо інше, не передбачено статутом”, навіть, якщо в установчих документах передбачено обмеження на продаж акцій, то все одно акціонер може падати свої акції, оскільки це передбачено законом.

2. При створенні АТ обов’язково укладається договір про створення акціонерного товариства. Він не є установчим документом і після реєстрації АТ, його дія зупиняється. Навідміну від від ТОВ при створені АТ обов’язкове проведення установчих зборів. Порядок проведення установчих зборів встановлений у статті 36 закону “Про господарські товариства”. На установчих зборах приймається рішення про створення АТ. Якщо запланований статутний капітал не було створено, то він може бути збільшений або зменшений, про що приймається відповідне рішення на установчих зборах. Обов’язково обираються органи управління АТ, приймається рішення про затвердження договорів, укладених до створення товариства. На установчих зборах затверджується статут АТ, затверджується вартість майна, внесеного для купівлі акцій.

Стаття 35 закону “Про господарські товариства”, передбачає необхідність кворуму (особи які підписалися більше ніж на 60 % акцій), і порядок голосування (одна акція – один голос).

При створені ЗАТ відкрита підписка не проводиться і тому всі акції розподіляються між засновниками. Ця норма має ліквідувати зловживання пов’язані з залученням грошей інвесторів.

При створені АТ крім звичайної реєстрації потрібно провести реєстрацію випуску акцій. Без реєстрації акцій їх, відчуження забороняється. Реєстрація акцій проводиться Державною комісією цінних паперів та фондового ринку. Тільки після такої реєстрації власники вносяться в реєстри і можуть укладати угоди про відчуження акцій.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Статут акціонерного товариства.

Це єдиний установчий документ. Вимоги до статуту передбачені у статтях 88 і 154 нового ЦК. В статуті мають бути обов’язково зазначені категорії акцій, які випустило АТ, права акціонерів, склад і компетенцію органів управління товариством та порядок ухвалення ними рішень, розмір статутного капіталу, номінальну вартість акцій.

3. Права акціонерів:

1.мають право на управління АТ. Проте не всі акціонери мають це право. Так власники привілейованих акцій не можуть брати участь в управлінні АТ. Це обмеження встановлено законом “Про цінні папери і фондову біржу”. Однак власникам таких акцій це право може бути надано статутом.

2.право отримувати прибуток у вигляді дивідендів. Цим правом користуються лише акціонери, які повністю оплатили вартість акції. Гарантоване право на отримання дивідендів мають власники привілейованих акцій, не залежно від прибутку АТ.

3.власники акцій не можуть виходити з АТ, а мають право відчужувати акції. Відчуження можливе лише після оплати вартості акцій.

4.мають право на отримання інформації. Перелік інформації на ознайомлення з якою має право акціонер встановлюється статутом.

5.інші права передбачені статутом (наприклад,: право на переважне отримання послуг або продукції АТ).

Обов’язки акціонерів:

1.сплатити вартість акцій. При емісії сплачується номінальна вартість акцій. В тому випадку коли акції не оплачуються акціонером, АТ може реалізувати ці акції.

2.дотримуватися установчих документів. Однак санкції за не дотримання статуту не передбачені законом, і за порушення статуту акціонером, виключити його з товариства не можливо.

3.Збереження комерційної таємниці. Ст. 30 закону “Про підприємства” зазначає, перелік відомостей, які становлять комерційну таємницю встановлюється керівником підприємства. Але з 1 січня 2004 року цей закон втратить чинність. Тому якщо не буде існувати локальних актів у яких буде зазначено, які саме відомості становлять

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

комерційну таємницю, то і не буде такого обов’язку, як збереження комерційної таємниці.

Стаття 32 закону “Про господарські товариства” передбачає можливість викупу акцій акціонерним товариством у акціонера. Це право товариства, а не обов’язок. Існує лише один випадок обов’язкової купівлі акцій акціонерним товариством у акціонера: у випадку реорганізації АТ в ТОВ у тих акціонерів, які не приймали участь у голосуванні або голосували проти реорганізації. Акції куплені товариством, можуть бути реалізовані або анулюються і відповідно проводиться зменшення статутного капіталу.

4. Статутний капітал АТ як у і в ТОВ несе гарантуючу функцію. Гарантуюча функціяце необхідність дотримання балансу між чистими активами АТ і статутним капіталом. Навідміну від ТОВ в АТ додаткових внесків акціонерів для підтримання балансу між чистими активами АТ і статутним капіталом не передбачається. Якщо баланс від'ємний, то проводиться зменшення статутного капіталу.

Мінімальний статутний капітал АТ – 1250 мінімальних заробітних плат.

Чисті активи АТ визначаються на кінець другого і кожного наступного року, оскільки протягом першого року може до вноситися плата за акції.

Статутний капітал може формуватися шляхом відкритої чи закритої підписки на акції. Відкрита підписка може проводитися коли перша емісія акцій повністю оплачена засновниками.

Стаття 156 нового ЦК передбачає способи збільшення статутного капіталу:

1.збільшення номінальної вартості акцій;

2.додатковий випуск акцій.

Тільки для акціонерного товариства передбачена можливість збільшення статутного капіталу шляхом індексації. Індексація статутного капіталу проходить в тому випадку, коли юридична особа індексувала основні засоби, які використовує АТ.

Індексація – це збільшення балансової вартості основних засобів, шляхом множення на індекси інфляції.

При індексації статутного капіталу акціонер не доплачує вартість акцій.

Збільшення статутного капіталу можливо лише за умови, що акції попереднього випуску повністю оплачені і якщо попередній випуск зареєстровано.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

переважне право акціонерів на купівлю нових акцій, пропорційно до тієї кількості акцій, якими вони володіють.

Зменшення статутного капіталу можливе:

1.при зменшені номінальної вартості акцій;

2.або при викупі акцій і наступного їх анулювання.

Увипадку зменшення статутного капіталу АТ повинно повідомити про це всіх кредиторів, а кредитори мають право вимагати дострокового припинення або розірвання зобов’язань і відшкодування збитків.

Зменшення статутного капіталу можливе лише до мінімального розміру.

Обмеження щодо статутного капіталу:

1.привілейованих акцій може бути не більше 25 %;

2.АТ не може випускати облігації на суму, яка перевищує розмір статутного капіталу.

3.не дозволяється виплачувати дивіденди до повної сплати статутного капіталу;

4.не дозволяється виплачувати дивіденди, якщо розмір чистих активів менше статутного капіталу.

5.Органами управління АТ є : загальні збори акціонерів, наглядова рада (якщо є), виконавчий орган (правління або ін.).

У загальних зборах мають право брати участь всі акціонери незалежно від кількості наявних у них акцій. До виключної компетенції загальних зборів відноситься:

1 внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

2 обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

3 затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;

4 рішення про ліквідацію товариства.

Право на голосування на загальних зборах мають особи занесені в реєстр, які сплатили у повному обсязі вартість акцій. Неповнолітніх на зборах представляють батьки. Особа може надати довіреність іншій особі на участь у зборах. Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, реєстратором, правлінням товариства.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

У випадку, коли порушується порядок скликання загальних зборів, рішення зборів може бути визнано не дійсним у судовому порядку.

Позачергові збори можуть бути скликані на вимогу акціонерів, які у сукупності володіють більше ніж 10 % акцій. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори Вони звертаються до реєстратора з проханням зробити розсилку повідомлень про проведення зборів.

В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Компетенція ради встановлюється статутом.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Повне товариство.

1.Поняття і основні ознаки повного товариства. Засновницький договір.

2.Управління і ведення справ у повному товаристві.

3.Права і обов’язки учасників.

4.Вихід, вибуття і виключенні з повного товариства.

5.Ліквідація повного товариства.

1. Повне товариство (ПТ) – це товариство, учасники якого здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть солідарно додаткову (субсидіарну) відповідальність за його боргами. Таке визначення повного товариства є не досить вірним. Так однією з ознак підприємницької діяльності є те, що підприємницька діяльність - це діяльність по виробництву товарів, наданню послуг і виконанню робіт. Оскільки повне товариство є юридичною особою, відповідно всі права і обов’язки, пов’язані з виробництвом товарів, наданням послуг і виконанням робіт виникають у ПТ, а не у його учасників. Тому вказівка у ч. 2 ст. 119 нового ЦК не та, що учасники товариства здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства є помилковою. Однак, закон “Про підприємництво” визначає, що учасники, засновники, акціонери не є суб’єктами підприємницької діяльності за винятком випадків передбачених законодавством. Відповідно саме такий виняток передбачений у ч. 2 ст. 119 нового ЦК.

Стаття 119 нового ЦК визначає те, що учасники об’єднуються для здійснення спільної підприємницької діяльності. Тому особи, яким заборонено здійснювати підприємницьку діяльність, не можуть бути членами повного товариства. Проте, це не означає, що учасники ПТ мають реєструватися як суб’єкти підприємницької діяльності.

Ознаки ПТ:

1.ведення справ від імені товариства здійснюється його учасниками;

2.у ПТ відсутні органи управління;

3.у ПТ існує складений капітал. Складений капітал не несе гарантуючої функції, тому що учасники ПТ несуть відповідальність з боргами товариства всім своїм майном;

4.установчим документом є засновницький договір, а не статут;

5.Учасники ПТ солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за боргами товариства. Це означає, що спочатку відповідальність несе товариство у межах належного йому майна, а у випадку його недостатності відповідальність несуть його учасники.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

2. Закон України “Про господарські товариства” не визначав порядку управління ПТ, а ст. 121 нового ЦК ввела таке поняття. Управління ПТ не здійснюється через спеціально створені органи. Особливістю ПТ є те, що всі учасники здійснюють управління за спільною згодою.

Спільна згода означає, що всі учасники товариства мають один голос, незалежно від розміру частки в складеному капіталі, і рішення приймається якщо всі учасники з ним згодні. У ч. 2 ст. 121 нового ЦК передбачена можливість змінювати порядок рівності голосів у засновницькому договорі.

Від управління потрібно відрізняти ведення справ товариства. Управління – це прийняття рішень, пов’язаних з внутрішньою діяльністю товариства. Наявність такого поняття, як ведення справ пов’язане з тим, що в товаристві відсутній керівник юридичної особи, немає посадової особи, яка має право представляти інтереси юридичної особи.

Стаття 122 нового ЦК визначає загальне правило: кожний учасник має право діяти від імені товариства. Виключення з цього правила можуть бути передбачені засновницьким договором: ведення справ товариства здійснюють всі учасники спільно або це може бути доручено певній особі.

У ч. 1 ст. 122 встановлено, що товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників на ведення справ. Якщо законом передбачено загальне правило (кожний учасник має право на ведення справ), це означає, що будь-який контрагент ПТ може не знати про те, що засновницьким договором передбачені інші положення, щодо ведення справ у ПТ (ведення справ товариства здійснюють всі учасники спільно або певна особа). Тому товариство не може визнавати угоди не дійсними, посилаючись на те, що договір підписаний учасником, який не мав права укладати таку угоду. Виключення становлять ті випадки, коли сторона знала або могла знати, про відсутність у учасника права діяти від імені товариства. Тому, для уникнення непорозумінь і спорів, пов’язаних з визначенням осіб, які мають право представляти ПТ, бажано у договорі посилатися на засновницький договір (з зазначенням дати укладення і реєстрації), а також писати, що інша сторона ознайомлена з засновницьким договором.

Спірним є питання видання довіреностей учасниками ПТ не ведення справ, оскільки таке право не передбачене новим ЦК.

У ст. 122 передбачено порядок врегулювання спорів пов’язаних з незгодою учасників ПТ з тим, що у засновницькому договорі визначений порядок ведення справ одним або декількома учасниками. В такому випадку незгодні учасники можуть подати позов до суду про зміну засновницького договору. А суд, розглянувши справу, має винести рішення про внесення змін до засновницького договору.

В тому випадку, якщо учасник ПТ буде здійснювати діяльність від імені товариства без відповідних повноважень, можливі два варіанти:

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

1.у випадку схвалення його діяльності іншими учасниками всі права і обов’язки виникають у ПТ;

2.а якщо його дії не будуть схвалені, то всі права і обов’язки виникають у цього учасника.

3.Права учасників ПТ:

1.право на ознайомлення зі всією документацією, пов’язаною з діяльністю товариства;

2.право на ведення справ і управління товариством;

3.право на вихід з товариства;

4.право на отримання прибутку. Прибуток розподіляється відповідно до частки у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором.

Обов’язки учасників ПТ:

1.внесення вкладу, як оплату частку у складеному капіталі. Порядок внесення визначається у засновницькому договорі.

2.учасник зобов’язаний діяти в інтересах товариства. Якщо він шкодить товариству своєю діяльністю, то він може бути виключений з товариства.

Раніше закон “Про господарські товариства” передбачав можливість відповідальності учасників лише у випадку ліквідації товариства. Стаття 124 нового ЦК надала можливість звертати стягнення на майно учасників не лише у випадку ліквідації товариства.

У зв’язку з тим, що учасники несуть субсидіарну відповідальність, то спочатку позов подається до товариства, а потім до відповідальності можуть бути притягнені учасники, як третя сторона. Навіть у тому випадку, якщо учасник вибув з товариства, він несе відповідальність за його боргами, що виникли до його вибуття, протягом трьох років.

Учасник, який самостійно виконав обов’язки товариства, має право звернутися з регресними вимогами до інших учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно до своїх часток у складеному капіталі.

У новому ЦК визначено такі поняття, як “відповідальність” товариства і “збитки” товариства. Відповідальність за зобов’язаннями завжди виникає перед третіми особами (договірна, деліктна). При збитках не має третьої сторони, тобто відсутній кредитор.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

4. Новий ЦК закріпив три випадки припинення участі особи в ПТ:

1.вихід учасника з товариства;

2.виключення з товариства;

3.вибуття з товариства.

Ці випадки припиняють участь у товаристві, але не припиняють обов’язку по відповідальності учасника за боргами товариства (3 роки).

Вихід з товариства здійснюється з волі учасника товариства. Стаття 126 нового ЦК передбачає строки повідомлення учасником про свій вихід. Якщо товариство створено на невизначений строк, то учасник має повідомити про свій вихід за три місяці до фактичного виходу з товариства. Якщо товариство створено на визначений строк, то як правило вихід з товариства є неможливим, за винятком випадків, коли в учасника є поважні причини (за станом здоров’я).

Підстави виключення особи з товариства зазначені в статті 128 нового ЦК: учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства .

Вибуття з учасника з товариства не пов’язане з його волею, а також пов’язане тільки з правомірною поведінкою. Випадки вибуття :

1.смерть учасника або визнання його померлим;

2.ліквідація юридичної особи (учасника);

3.визнання учасника не дієздатним або обмежено дієздатним;

4.призначення за рішенням суду реорганізації юридичної особи (учасника ПТ);

5.при зверненні стягнення на частку у складеному капіталі.

5.Підстави ліквідації ПТ визначені у статтях 110 і 132 нового ЦК. У статті 110 зазначені загальні випадки ліквідації будь-яких юридичних осіб, а стаття 132 передбачає спеціальні випадки. Так, повне товариство має бути ліквідоване у випадку, якщо в ньому залишився лише один учасник. Він має право протягом 6 місяців реорганізувати товариство (перетворити в інше товариство).