Висновки

За результатами проведеного дослідження сформульовані наступні висновки, внесено пропозиції та надано рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства й відповідних законопроектів у частині запровадження медіації в сфері кримінального судочинства України.

1. Правова традиція України ще від часів Київської Русі і до сьогодення містить чимало прикладів існування примирення між сторонами кримінального конфлікту. За таких обставин запровадження медіації в кримінальному процесі України, що ґрунтується саме на ідеї примирення сторін кримінального конфлікту, є прикладом стійких історичних закономірностей самобутнього розвитку українського народу.

2. Запровадження медіації в кримінальному процесі України зумовлено потребою подальшої демократизації та гуманізації, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародних правових актів і зобов’язань України перед європейським та світовим співтовариством.

3. Сформульовано авторське визначення медіації в кримінальному процесі України, під якою слід розуміти позасудову процедуру вирішення конфлікту з метою примирення потерпілого та підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, відновлення порушених правовідносин в суспільстві, яка досягається шляхом проведення переговорів з дотриманням принципів добровільності, самовизначення, незалежності, конфіденційності за участю нейтральної та неупередженої третьої сторони (медіатора), внаслідок чого потерпілий забезпечується можливістю виявити своє ставлення до кримінального правопорушення та його наслідків, підозрюваний, обвинувачений (підсудний) чи засуджений – прийняти на себе зобов’язання відшкодувати заподіяну шкоду, усунути інші негативні наслідки кримінального правопорушення та вчинити інші дії, не пов’язані з відшкодуванням шкоди (дії майнового або немайнового характеру, за винятком тих, що не відповідають інтересам суспільства або порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб) на користь потерпілого.

4. Доведено необхідність виокремлення етапів медіації в межах кримінального процесу та етапів медіації поза межами кримінального процесу. Подібне розмежування дасть змогу чіткіше визначити порядок її проведення.

5. Під час проведення медіації визначальну роль відіграє медіатор, який сприяє сторонам кримінального конфлікту у досягненні взаєморозуміння, спільному виробленні взаємоприйнятних домовленостей та шляхів їх виконання. Наголошується на важливості професійної підготовки медіаторів, що має складатися з отримання знань та оволодіння навичками. У зв’язку із цим розроблено план навчальної дисципліни «Медіація в кримінальному процесі як метод вирішення конфліктів», вивчення якої може бути передбачено у навчальних програмах вищих навчальних закладів.

6. На процес запровадження та подальший розвиток медіації в зарубіжних країнах вплинула низка чинників, які за своєю суттю є тотожними і для України, – розчарування в можливостях системи офіційного кримінального судочинства знизити рівень злочинності; фактичне виключення потерпілого з процесу прийняття рішення стосовно злочину та правопорушника; бажання змінити спрямування кримінальної системи в бік автономного та консенсуального принципу вирішення кримінальних конфліктів.

7. Дослідження досвіду запровадження та застосування медіації на прикладі деяких зарубіжних країн здійснювалося на основі заздалегідь визначених критеріїв (ознак), а саме: стадії кримінального провадження, на якій можливо ініціювати проведення медіації; категорії кримінальних справ, де допустимо застосувати медіацію; наявності особливостей у практиці застосування медіації щодо неповнолітніх та медіації щодо повнолітніх; порядку закріплення безпосередньої процедури медіації; правових наслідків проведення медіації та укладення угоди про примирення; правового статусу організацій, які надають послуги з медіації; механізму фінансування проведення медіації. Під час розгляду питання про запровадження медіації в кримінальному процесі України видається доцільним урахувати досвід Великобританії, Бельгії та Польщі щодо можливості проведення медіації на будь-якій стадії кримінального процесу, у тому числі і після винесення вироку, що дасть змогу ефективно реінтегрувати засудженого у соціальну спільноту та забезпечить пріоритет відновної складової кримінального процесу. Заслуговує на увагу досвід Німеччини та Польщі в частині застосування медіації до широкої категорії кримінальних справ: в одних випадках успішно проведена медіація є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, а в інших – враховується судом як пом’якшуюча обставина при призначенні особі покарання. Слід також використати досвід Франції щодо фінансування послуг медіаторів виключно з державного та місцевих бюджетів: це забезпечить однакові можливості для потерпілого та особи, яка вчинила злочин, брати участь у медіації з метою подальшого примирення. Під час запровадження медіації в кримінальному процесі України доцільно врахувати досвід окремих країн СНД (Казахстан, Молдова, Російська Федерація), у яких імплементація процедури медіації характеризувалася прийняттям спеціальних нормативно-правових актів, що прямо передбачають проведення медіації в кримінальному процесі. Крім того, заслуговує на увагу практика створення при Міністерстві юстиції Молдови спеціального органу (Ради медіації), який проводить атестацію медіаторів; розробляє проекти стандартів і програм підготовки медіаторів; розглядає звернення, пов’язані з діяльністю медіаторів; приймає рішення про дисциплінарну відповідальність медіаторів; розробляє і затверджує норми професійної етики тощо.

8. Отримані результати дисертаційної роботи повною мірою відповідають її об’єкту, предмету, меті й задачам, особливості яких обумовили вибір конкретного переліку загальнонаукових та спеціально-наукових методів дослідження.

9. Положення чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства надають можливість для врахування позитивного результату медіації як:

• підстави для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням потерпілого та підозрюваного, обвинуваченого;

• обставини, що враховується при звільненні від покарання;

• обставини, що враховується при звільненні від відбування покарання з випробуванням;

• обставини, що враховується при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання;

• обставини, що враховується при заміні невідбутої частини покарання більш м’яким;

• пом’якшуючої обставини при призначенні покарання;

• обставини, що враховується при звільненні неповнолітніх від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

У зв’язку з викладеним ініціювання проведення медіації може відбутись у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до моменту видалення суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим), а також після постановлення вироку під час відбування засудженим покарання (між потерпілим та засудженим).

10. Розроблено проект Закону України «Про медіацію в кримінальному процесі України», в якому визначено основні принципи проведення медіації, деталізовано порядок проведення медіації (умови медіації та порядок проведення переговорів, підстави зупинення та припинення медіації), визначено правовий статус медіатора (вимоги до особи медіатора, його права та обов’язки), врегульовано загальні аспекти правової відповідальності, соціального та пенсійного забезпечення медіатора, організації діяльності медіаторів тощо. Крім того, даний законопроект у прикінцевих і перехідних положеннях містить відповідні зміни та доповнення до Кримінального процесуального кодексу України і Кримінального кодексу України, пропоновані з метою законодавчого закріплення врахування позитивних результатів медіації і вдосконалення правового регулювання укладення та виконання угоди про примирення.

11. При здійсненні своїх професійних обов’язків медіатор отримує конфіденційну інформацію від сторін, а тому зобов’язаний забезпечувати її збереження та нерозголошення. У зв’язку із цим доцільним є введення поняття «медіаційна таємниця» – будь-які відомості, що стали відомі медіатору при здійсненні ним своїх професійних обов’язків під час проведення медіації.

12. Позиція щодо необхідності запровадження медіації в кримінальному процесі України підкріплюється результатами анкетування 285 осіб, а саме: суддів, прокурорів, слідчих та адвокатів міст Києва, Харкова, Донецька, Львова, Одеси та Сімферополя (на питання «Чи потрібним є запровадження процедури медіації в кримінальний процес України?» 72 відсотки опитаних дали схвальну відповідь), а також результатами вивчення матеріалів судової практики.

Список використаної літератури:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Коментар до Конституції України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.

3. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 37. – Ст. 446.

4. Медіація в цивільних, сімейних та господарських спорах України: сьогодення та майбутнє / реком. А. Залара, експерта Ради Європи. – Київ: [б. в.], 2007. – 167 с.

5. Міжнародні стандарти у сфері судочинства. – Київ.: Істина, 2010. – 488 с.

6. Михальський Ю. Інститут медіації в Україні та за кордоном // Юридична газета. – № 5 (270). – 1 лютого 2011Шацька Б. Методичні переваги та законодавчі перспективи в Україні // Юридична газета. – № 5 (270).– 1 лютого 2011.

7. Матеріали курсу підготовки медіаторів із кола посадовців, які займають керівні посади в органах виконавчої, законодавчої та судової влади. Спільна програма Європейської Комісії та Ради Європи «Прозорість та ефективність судової системи України». – Київ, 2010.

8. Аналітичний звіт щодо впровадження присудової медіації у 4-х пілотних судах України. – Київ.: Український центр порозуміння, 2010.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 5. 11. Постанова Пленуму Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 8.

10. Говард Зер. Зміна об’єктива: новий погляд на злочин та правосуддя. – Університетське видавництво «Пульсари», 2004. – С. – 222.

11. О. М. Боброва, А. О. Горова, В. В. Землянська, Н. М. Прокопенко. Відновне правосуддя. Особливості впровадження процедури медіації: європейський досвід. К.: Наш час, 2006. – С. – 164.

12. А. Горова «Проміжна оцінка розвитку центрів відновного правосуддя у громадах» // Відновне правосуддя в Україні. – № 1. – 2007. – С. 27–32.

13. Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53.

14. Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53.

15. Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53.

16. Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53

17. Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53.

18. Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53

19. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428с.

20. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428с.

21. Хруслова Л. А. Форми реалізації положень відновного правосуддя у судовому розгляді кримінальної справи / Л. А. Хруслова // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2007. – № 4. – С. 29-31.

22. Проект Кримінально-процесуального кодексу України від 13.12.2007 р. № 1233 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=31115

23. Проект Кримінально-процесуального кодексу України від 13.12.2007 р. № 1233:http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=31115

24. Землянська В. В. Впровадження відновного правосуддя у кримінальне судочинство України. Посібник / В. В. Землянська, Л. Б. Ільковець, В. Б. Сегедін. – К.: Видавець Захаренко В. О., 2008. – 168 с.

25. Вісник законів. — 2003. — № 17. — С. 155.

26. http://prawo.money.pl/akty-prawne/ujednolicone-akty-prawne/kodeksy/kodeks;postepowania;karnegoz;dnia;6;czerwca;1997,1997,89,555,DU,412.html/

27. Вісник законів. — 2003. — № 17. — С. 155

28. Уголовный кодекс Республики Польша / Под ред. А.И. Лукашова. — СПб., 2001. — 234 с.

29. прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 15 вересня 1999 року// Відновне правосуддя в Україні. – № 1-2, 2005.

30. Основоположне Рішення Ради Європейського Союзу, http:// www.commonground.org.ua ediation and Restoratives Justice, 2004. –

31. Vanfraechem I. (2007). New youth law in Belgium incorporates restorative justice, 8 (1) Newsletter of the European Forum for Victim-Offender Mediation and Restorative Justice. – Р. 5-6. 15

32. Закон розповсюджується на всю територію Бельгії. 16 Miers D., Willemsens J., Mapping Restorative Justice. Development in 25 European Countries. – Leuven: The European Forum for Victim-Offender Mediation and Restoratives Justice, 2004. – Р. 24. 17

33. http://www.suggnome.be 18 Рекомендація №R (99) 19, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 15 вересня 1999 р. // Відновне правосуддя в Україні. – № 1-2, 2005.

34. Основоположне Рішення Ради Європейського Союзу

35. http://www.commonground.org.ua 20 Victim-Offender Mediation in Europe. Making Restorative Justice Work. – Leuven: Leuven University Press, 2000. – Р. 257.

36. Aertsen I., Mackay R., Pelican C., Willemsens J, Wright M. Rebuilding Community Connections – Mediation and Restorative Justice in Europe. Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2004. – Р. 24.

37. http://www.homeoffice.gov.uk

38. Акт “Про правосуддя в кримінальних справах”. – Ст. 22.

39. Відповідно до Конституції Бельгія складається з трьох культур- них громад (фламандська, французька та німецька) та з трьох економічних регіонів (Фландрія, Валлонія та Брюссель). Усіма питаннями правосуддя відає федеративний уряд

40. Miers D., Willemsens J. Mapping Restorative Justice. Development in 25 European Countries. – Leuven: The European Forum for Victim-Offender Mediation and Restoratives Justice, 2004. – Р. 24-25

41. Нестор Н. В. Соціально-правова обумовленість впровадження медіації в правову систему України / Н. В. Нестор // Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. статей. Юридичні науки. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2010. – С. 196–203.

42. Hartmann A., Kerner H. Victim-Offender Mediation in Germany // Newsletter of the European Forum for victim-Offender Mediation and Restorative Justice. – Leuven: Volume 5, Issue 3, 2004. – Р. 2- 3. 22 Miers D.

43. Нестор Н. В. Впровадження процедури медіації як напрям удосконалення протидії організованій злочинності / Н. В. Нестор // Боротьба з організованою злочинністю (теорія і практика). – 2010. – № 23. – С. 364–368. – ISSN 1609-0462.

44. Нестор Н. В. Медіація (примирення) – новела кримінального процесу України / Н. В. Нестор // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. – Вип. 518 : Правознавство. – С. 114–117.

45. Нестор Н. В. Перспективи розвитку інституту медіації в кримінальному судочинстві України: нормативно-правовий аспект / Н. В. Нестор // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 312–317 [Електронний ресурс]. – Режим доhttp://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2010-3/10nnvnpa.pdf

46. Нестор Н. В. Поняття медіації як основної форми відновного правосуддя / Н. В. Нестор // Кримський юридичний вісник. – Сімферополь, 2010. – Вип. 2 (9),ч. 1. – С. 159–164. – ISSN 2070-2264.

47. Нестор Н. В. Понятие, принципы и формы восстановительного правосудия / Н. В. Нестор // Вестник Пермского университета. – Пермь, 2012. – Вых. 4 (18). – С. 28–39

48. Нестор Н. В. Правове регулювання примирення: історичний огляд / Н. В. Нестор // Держава та регіони. – 2010. – № 2. – С. 165–168. – (Сер. : «Право»). – ISSN 1813-338X.

1 Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141

2 Михальський Ю. Інститут медіації в Україні та за кордоном // Юридична газета. – № 5 (270). – 1 лютого 2011

3 Постанова Пленуму Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 5. 11. Постанова Пленуму Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 8.

4 О. М. Боброва, А. О. Горова, В. В. Землянська, Н. М. Прокопенко. Відновне правосуддя. Особливості впровадження процедури медіації: європейський досвід. К.: Наш час, 2006. – С. – 164.

5 Коментар до Конституції України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996

1. 6 Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53.

7

8 Михальський Ю. Інститут медіації в Україні та за кордоном // Юридична газета. – № 5 (270). – 1 лютого 2011

9 Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53

10 Аналітичний звіт щодо впровадження присудової медіації у 4-х пілотних судах України. – Київ.: Український центр порозуміння, 2010

11 Матеріали курсу підготовки медіаторів із кола посадовців, які займають керівні посади в органах виконавчої, законодавчої та судової влади. Спільна програма Європейської Комісії та Ради Європи «Прозорість та ефективність судової системи України». – Київ, 2010.

12 Проект Кримінально-процесуального кодексу України від 13.12.2007 р. № 1233 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=31115

13 Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 37. – Ст. 446.

14 Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53

1. 15 Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53

16 прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 15 вересня 1999 року// Відновне правосуддя в Україні. – № 1-2, 2005

17 Говард Зер. Зміна об’єктива: новий погляд на злочин та правосуддя. – Університетське видавництво «Пульсари», 2004. – С. – 222.

18 А. Горова «Проміжна оцінка розвитку центрів відновного правосуддя у громадах» // Відновне правосуддя в Україні. – № 1. – 2007.

19 Медіація в цивільних, сімейних та господарських спорах України: сьогодення та майбутнє / реком. А. Залара, експерта Ради Європи. – Київ: [б. в.], 2007. – 167 с

20 Матеріали курсу підготовки медіаторів із кола посадовців, які займають керівні посади в органах виконавчої, законодавчої та судової влади. Спільна програма Європейської Комісії та Ради Європи «Прозорість та ефективність судової системи України». – Київ, 2010

1. 21 Хруслова Л. А. Форми реалізації положень відновного правосуддя у судовому розгляді кримінальної справи / Л. А. Хруслова // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2007. – № 4. – С. 29-31.

1. 22 Проект Кримінально-процесуального кодексу України від 13.12.2007 р. № 1233 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=31115

2. 23 Проект Кримінально-процесуального кодексу України від 13.12.2007 р. № 1233:http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=31115

3. 24 Землянська В. В. Впровадження відновного правосуддя у кримінальне судочинство України. Посібник / В. В. Землянська, Л. Б. Ільковець, В. Б. Сегедін. – К.: Видавець Захаренко В. О., 2008. – 168 с.

25Aertsen I., Mackay R., Pelican C., Willemsens J, Wright M. Rebuilding Community Connections – Mediation and Restorative Justice in Europe. Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2004. – Р. 24

26 Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53

27 http://www.homeoffice.gov.uk

28 http://www.suggnome.be 18 Рекомендація №R (99) 19, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 15 вересня 1999 р. // Відновне правосуддя в Україні. – № 1-2, 2005.

29 http://www.commonground.org.ua 20 Victim-Offender Mediation in Europe. Making Restorative Justice Work. – Leuven: Leuven University Press, 2000. – Р. 257.

30 Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428с.

31 Основоположне Рішення Ради Європейського Союзу, http:// www.commonground.org.ua ediation and Restoratives Justice, 2004. –

32 Vanfraechem I. (2007). New youth law in Belgium incorporates restorative justice, 8 (1) Newsletter of the European Forum for Victim-Offender Mediation and Restorative Justice. – Р. 5-6. 15

33 Відповідно до Конституції Бельгія складається з трьох культур- них громад (фламандська, французька та німецька) та з трьох економічних регіонів (Фландрія, Валлонія та Брюссель). Усіма питаннями правосуддя відає федеративний уряд

34 Акт “Про правосуддя в кримінальних справах”. – Ст. 22.

1. 35 Miers D., Willemsens J. Mapping Restorative Justice. Development in 25 European Countries. – Leuven: The European Forum for Victim-Offender Mediation and Restoratives Justice, 2004. – Р. 24-25

36 Hartmann A., Kerner H. Victim-Offender Mediation in Germany // Newsletter of the European Forum for victim-Offender Mediation and Restorative Justice. – Leuven: Volume 5, Issue 3, 2004. – Р. 2- 3. 22 Miers D.

2. 37 Нестор Н. В. Правове регулювання примирення: історичний огляд / Н. В. Нестор // Держава та регіони. – 2010. – № 2. – С. 165–168. – (Сер. : «Право»). – ISSN 1813-338X.

3. 38 Нестор Н. В. Медіація (примирення) – новела кримінального процесу України / Н. В. Нестор // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. – Вип. 518 : Правознавство. – С. 114–117.

39 Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53.

1. 40 Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428с.

4. 41 Нестор Н. В. Понятие, принципы и формы восстановительного правосудия / Н. В. Нестор // Вестник Пермского университета. – Пермь, 2012. – Вых. 4 (18). – С. 28–39

1. 42 Закон розповсюджується на всю територію Бельгії. 16 Miers D., Willemsens J., Mapping Restorative Justice. Development in 25 European Countries. – Leuven: The European Forum for Victim-Offender Mediation and Restoratives Justice, 2004. – Р. 24. 17

1. 43 Основоположне Рішення Ради Європейського Союзу

5. 44 Нестор Н. В. Соціально-правова обумовленість впровадження медіації в правову систему України / Н. В. Нестор // Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. статей. Юридичні науки. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2010. – С. 196–203.

45 Нестор Н. В. Впровадження процедури медіації як напрям удосконалення протидії організованій злочинності / Н. В. Нестор // Боротьба з організованою злочинністю (теорія і практика). – 2010. – № 23. – С. 364–368. – ISSN 1609-0462.

46 Уголовный кодекс Республики Польша / Под ред. А.И. Лукашова. — СПб., 2001. — 234 с.

47 Вісник законів. — 2003. — № 17. — С. 155

1. 48 Нестор Н. В. Впровадження процедури медіації як напрям удосконалення протидії організованій злочинності / Н. В. Нестор // Боротьба з організованою злочинністю (теорія і практика). – 2010. – № 23. – С. 364–368. – ISSN 1609-0462.

49 Рекомендація № R (99) 19 (від 15. 09. 1999 р.) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про медіацію в кримінальних справах» // Відновне правосуддя в Україні: Щоквартальний бюлетень. – 2005. – № 1-2. – С. 50-53

6. 50 Нестор Н. В. Поняття медіації як основної форми відновного правосуддя / Н. В. Нестор // Кримський юридичний вісник. – Сімферополь, 2010. – Вип. 2 (9),ч. 1. – С. 159–164. – ISSN 2070-2264.

51 Міжнародні стандарти у сфері судочинства. – Київ.: Істина, 2010. – 488 с.