150 Зіставна дериватологія і граматика

Словотвір у зіставному аспекті гл£

151

Обмеженою в англійській мові є суфіксація для тво­рення дієслів від іменників та прикметників. До віднос­но продуктивних можна віднести суфікси -ize {popular «популярний» — popularize «популяризувати»), -fy (dignity «гідність» — dignify «вшановувати»). Рідко ви­користовуються суфікси -ate (formula «формула» — for­mulate «формулювати») та -era (weak «слабкий» — wea­ken «ослабляти, слабшати», ripe «стиглий» — ripen «достигати, дозрівати»). В українській мові дієслівних суфіксів значно більше: -а- (обід — обідати), -и- (суд — судити), -ну- (кислий — киснути), -ича- (делікатний — делікатничати), -ува- (літо — літувати), -ствува-(кощунство — кощунству вати) та ін.

Функціональне навантаження ідентичних форман­тів і ступінь їх продуктивності навіть у близькоспорід-нених мовах не збігається. Так, у слов'янських мовах є суфікс -чик. У польській мові за його допомогою утворе­ні назви людей за національністю (Albanczyk «алба­нець», Chinezyk «китаєць» тощо), а в російській, укра­їнській і білоруській мовах такого значення суфікс -чик (-чык) не має (виняток становить одне слово нім­чик в українській мові, але цей суфікс надає значенню слова зневажливої конотації). Тому у словотворенні споріднених мов актуальним є зіставлення моделі не тільки як позначувальних (пор. запис — польськ. zapis, але й odpis, spis), а й позначуваних (пор. свинина — польськ. swinina, гусятина — польськ. gensina, а й sosnina «дерево сосни», olszyna «дерево вільхи»; пор. також укр. садовина, біл. садавіна «фрукти», укр. горо­дина, біл. агародніна «овочі»). У словацькій мові, на відміну від близькоспорідненої чеської, у фемінативах продуктивним є суфікс -ick-. Суфікс -av-(-ae-) у прик­метниках зі значенням ослабленої ознаки продуктив­ний у чеській, словацькій, польській та українській мо­вах і непродуктивний у всіх інших слов'янських мовах. Відповідно суфікс -оват-/-еват- (-уват-/-юват-) про­дуктивний у східнослов'янських і непродуктивний в ін­ших групах слов'янських мов.

Приєднуючись до кореневої морфеми, афіксальні морфеми можуть зумовлювати фонетичні зміни в коре­ні на морфемному шві. Так, в українській мові відбува­ються чергування голосних [о] — [і] (бродити — брід), [і] — [о] (вечір — вечоріти), [і] — [є] (осінь — восени), [є] — [і] (село — сільський), [є] — [и] (мерти — вмирати), [и] —

| є] (бриніти— бренькати), [о] — [а] (помогти — пома­гати), [о] — [и] — [і] — [о] (брати — розбирати — роз­бір — збори). На морфемному шві можуть мати місце консонантні чергування [д] — [дж] (садити — саджа­ти), [с] ■— [ш] (просити — випрошувати), [т] — [ч] (ви­крутити — викручувати), [к] — [ц] (каліка — каліц­тво), [к] — [ч] (вершок — вершечок), [х] — [ш] (рух —ру­шити) та ін. На морфемному шві трапляється також накладання морфів (догляда\ти + -ач- —> доглядач), роз­ширення або усічення твірної основи (шапка — шапоч­ка, холод — холонути, тиждень — тижневий). У ні­мецькій мові під впливом суфікса можуть змінюватися кореневі голосні (це явище отримало назву умлаута): Nutz «користь» — nьtzlich «корисний», hoch «високий» — Hцhe «висота». Чергування голосних у корені слова при словотворенні трапляється і в англійській мові (long «довгий» — length «довжина», deep «глибокий» — depth «глибина»).

В аглютинативних мовах, на відміну від синтетич­них, чергувань у корені, як правило, немає. Тут чергу­вання голосних відбувається в суфіксах (явище сингар­монізму, тобто уподібнення наступних голосних звуків афіксів попереднім голосним звуком кореня): кирг. ба-ла-лык «дитинство», бий-лик «влада», кубатуу-лук «міць»; ат-таш «тезка», орток-тош «співучасник». Словотвірні морфеми аглютинативних мов або не змі­нюються зовсім, або, зв'язуючись за моделями з чергу­ванням (зміна початкових приголосних, сингармонізм), пронизують усю систему словотвору, охоплюють усі словотвірні типи, де для таких чергувань є умови, тобто словотвірні форманти альтернують за чітко виражени­ми правилами. Отже, особливість словотвору аглютина­тивних мов полягає в тому, що можливих чергувань є небагато, варіантність твірних основ зведена до нуля, а варіантність словотвірних суфіксів, які на відміну від фузійних мов є однозначними, незначна. Мотиваційна основа в аглютинативних мовах завжди виступає окре­мим словом. Похідне слово завжди складніше за мор­фемною будовою, а у фузійних мовах воно може бути простішим (див. укр. заходити — захід, присудити — присуд) [Савранчук 2003: 260—264].

Префіксація як в українській, так і в англійській мові найпродуктивніша у словотворенні дієслів. У тво­ренні іменників та прикметників її роль незначна. Спе-