Можливі взаємозв'язки у вивченні казок слов'янських народів

Твори зарубіжної літератури	Український варіант
І. Казки, в яких засуджується черствість, пожадливість, обмеженість багатіїв і підносяться чесність, доброта й розум простолюду
"Два брати" (польська), "Чудодійний малюнок" (чеська), "Як вівчарський ватаг панів їсти вчив" (словацька), "Мудра діва" (російська), "Як Стецько з паном розмовляв" (білоруська).	"Про правду і кривду", "Вівчар Василько і золоті гори", "Мудра дівчина", "Як пан гавкав на старий пень".
II. Казки про мачуху та про двох дівчат – добру й лиху
"Брати-місяці" (словацька), "Морозко" (російська), "Гарна і погана дівчина" (лужицька), "Про двох дівчат, добру й лиху" (польська).	"Дідова дочка й бабина дочка", "Кобиляча голова".

III. Казки, в яких розповідається про те, як у пригоді людям стають тварини

"Про хлопця та його собаку, котика і ле- веня" (польська), "Принц та його чарівний кінь" (лужицька), "Крихітка-Хіврунька" (російська).	"Про бідного парубка та царівну", "Кобиляча голова".
IV. Казки про хитрість лисиці
'Торщик меду" (лужицька), "Чому ведмідь з лисичкою не дружать" (чеська), "Лисиця і вовк" (російська), "Як лисиця шила вовкові шубу" (російська), "Лисичка та горобець" (словацька).	"Лисичка-кума", "Лисичка-сестричка і вовк-панібрат".
V. Казки, в яких діють безстрашні народні богатирі
"Іван - селянський син і Чудо-Юдо" (росій- ська), "Удовенко" (білоруська).	"Котигорошко", "Кирило Кожум'яка".
VI. Казки про тварин, в яких засуджується ледарство
"Пшеничний колосок" (білоруська), "Курочка, мишеня й тетерук" (російська).	"Колосок", "Півник і двоє мишенят".

Робота з цим матеріалом може будуватися по-різному. Творчій групі з 3- 4 учнів можна запропонувати підготувати до уроку позакласного читання повідомлення про співзвучність казок різних народів.

Орієнтовні завдання

* Прочитайте лужицьку народну казку «Принц та його чарівний кінь». Перекажіть коротко, про що в ній розповідається. Героїні з якої української народної казки теж допомагає чарівний кінь?

* Прочитайте польську народну казку «Два брати» (або чеську «Чудодійний млинок»).

Подумайте, які риси людського характеру засуджуються в цій казці, а які підносяться? Чи перегукується цей твір з українською народною казкою «Про правду і кривду»? Доведіть свою думку.

* Прочитайте чеську народну казку «Чому ведмідь з лисичкою не дружить» (або лужицьку «Горщик меду»). Які українські народні казки про лисицю ви знаєте? Чим вони нагадують чеську казку?

* Казка допомагала людині краєчком ока зазирнути в майбутнє.

Назвіть казки народів світу (в тому числі й українські), в яких йдеться про чарівні предмети — прообраз механізмів, що прийшли на допомогу людині через століття.

• Казка виховує в людях почуття краси. В ній відбилися уявлення людини про красу зовнішню та внутрішню. Прочитайте лужицьку народну казку «Гарна сестра». Знайдіть у ній опис зовнішності дівчини («Дівчина була дуже гарна. Як усміхалася, то в неї на вустах розквітала троянда, як чесала коси, то з них сипалися золоті зірки, а як мила руки, то на них вигравали золоті перли»).

Порівняйте його з описом зовнішності жінки-господині в українській колядці:

По двору ходить — як сонце сходить,

А в хату ввійде — як зоря зійде,

А заговорить — як дзвін задзвонить,

А засміється — сад-виноград в'ється.

Чи схожі ці описи? Доведіть свою думку.

Маючи на меті розвиток логічного мислення й мовлення учнів, учитель може запропонувати їм підготувати вибірковий переказ (або розповідь) за казками. Наприклад: складіть розповідь про бабину дочку (українська народна казка «Бабина дочка й дідова дочка») і добру дівчину (польська народна казка «Про двох дівчат, добру й лиху»).

Результатом виконання запропонованих завдань має бути висновок, зроблений учителем та учнями: подібність казок свідчить про єдність людей, які живуть на землі, про близькість їхніх поглядів і прагнень, а відмінності — відбивають національну своєрідність, особливості історії, географії, традицій, побуту кожного народу.

Розглядаючи на уроці позакласного читання казку «Ялинка» Г.К.Андерсена, можна провести паралель з подібним твором — українською літературною казкою «Сосонка»

Олени Пчілки. Пропонуємо матеріали експериментального уроку, підготованого й проведеного вчителькою Ж.В.Клименко (м. Київ).

Різдвяні казки на тему загибелі деревця, яке служило людям прикрасою на Новий рік, представлені чи не в усіх європейських літературах. Незважаючи на використання традиційного сюжету, багатьом письменникам вдалося створити цілком оригінальні історії. Як відомо,

Олена Пчілка не лише добре знала казки знаменитого датчанина, а й перекладала їх українською мовою. Можливо, на створення «Сосонки» письменницю надихнув Андерсенів твір. Спорідненість казок виявляється і в ідейно-тематичній спрямованості, і в близькості образів, і в подібності епізодів. Життя кожного з деревець проходить у двох різних світах. Перший — це гармонійний світ природи, втіленням якого є ліс. І Г. К. Андерсен, і Олена Пчілка описують його проникливе:

«У лісі стояла чудова ялинка. Місце у неї було хороше, сонця й повітря було скільки завгодно, а навколо росло багато старших подруг — і ялин, і сосон»;

«Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорнолісся росло там чимало сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням!»

Другий — недосконалий світ людей, в якому лісові красуні відчувають самотність:

«Дерево стояло в темряві непомітне. Здавалося, про нього зовсім забули»;

«Стоїть сосонка розібрана, темна, дивується, ради собі не дасть: що се таке?.. Її розібрали? За неї зовсім не дбають?!. Се була правда — за неї ніхто не дбав більше».

І хоч казка Олени Пчілки закінчується не так сумно (деревце не зрубали, воно лишилося потрібним людям), але й цей твір, як і Андерсенів, пройнятий нотами печалі, тривоги. Обидва автори нагадують читачам про важливість гармонії між людиною і навколишнім світом.

Можна звернути увагу школярів і на суттєву відмінність творів. По-перше: у казці Олени Пчілки не один, а два головних герої — сосонка й Івась. По-друге: події, зображені в ній, наближені до реального тогочасного життя, чого немає в казці Андерсена. По-третє: у «Сосонці» загалом менше казкового, ніж у творі Андерсена. Як зазначає В.Шевчук, це майже не казка, а реальне оповідання. Казковим тут є лише те. що сосонка, інші дерева й птахи говорять, але за наявністю чарівних і фантастичних елементів вона, безумовно, поступається «Ялинці».