2.2. Перший розділ курсової роботи

Даний розділ курсової роботи є виключно теоретичним, що передбачає визначення основних теоретичних підходів до обґрунтування обраного напрямку дослідження, їх критичний аналіз та формування авторської думки щодо визначеної проблеми. Логічна схема підготовки і викладення матеріалу в першому теоретичному розділі курсової роботи представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організація підготовки і викладення матеріалу в першому (теоретичному) розділі курсової роботи

Як правило, теоретична частина роботи складається із 2-3 підрозділів (параграфів) у залежності від теми дослідження та поглядів автора.

Зазвичай перший параграф містить розгляд основних понять за обраною темою роботи. При цьому доцільно зробити систематизацію досліджуваних категорій з різних наукових джерел (обов’язково з посиланнями на літературу), а також запропонувати авторське трактування.

У другому параграфі проводиться аналіз стану розкриття питання і шляхи розв’язання означеної проблеми, що викладені в аналізованих джерелах літератури.

До елементів наукової новизни на даному етапі роботи можна віднести:

- наукове узагальнення і систематизацію матеріалу, що стосується пізнання предмету дослідження;

- відкриття нових законів, закономірностей, тенденцій, явищ, переваг, висунення гіпотез тощо;

- висновки про сутність, класифікацію, функції розвитку економічних явищ, зв'язки, протиріччя, наслідки, причини;

- визначення понять, тобто вдосконалення категорійно-понятійного апарату економічної науки;

- встановлення складових елементів предмета дослідження.

Перелічені елементи наукового внеску пов'язані зі всебічним розкриттям предмета дослідження, але вони ще не мають зв'язку з безпосереднім розв'язанням проблеми, тобто новою методологією і методикою. Вони виступають теоретичною основою розв'язання проблеми на наступних етапах.

В цілому, перший розділ курсової роботи за своєю сутністю є теоретико-методологічною основою дослідження. В огляді літератури рекомендується розглянути основні етапи розвитку економічної думки за обраною темою, зарубіжний досвід, проблеми в економіці України в цілому і окремих регіонах і галузях.

Наприкінці розділу необхідно дати коротке узагальнення щодо необхідності проведення подальших аналітичних досліджень за обраним напрямом.

На основі теоретичного аналізу наводиться критична оцінка автора з питання і формулюються висновки, що узагальнюють результати дослідження за кожним параграфом.

2.3. Другий розділ курсової роботи

Наступний розділ курсової роботи є аналітичним. Якщо об’єктом дослідження при виконанні курсової роботи з дисципліни «Інвестування» є управління діяльністю конкретних підприємств, установ, організацій, то насамперед потрібно дати стислу характеристику його діяльності:

- повну назву, дату створення (якщо відомо), правовий статус, організаційно-правову форму ведення бізнесу, масштаби діяльності підприємства;

- перелік основних видів діяльності підприємства;

- організаційну структуру підприємства, представлену схематично; доцільно окремо звернути увагу на фінансову службу підприємства, виділити її місце в загальній структурі управління та окреслити основні обов’язки;

- відомості про власників, акціонерів, розміри статутного капіталу (якщо відомо) тощо.

Окрім того, у параграфі 2.1 необхідно надати огляд основних економічних показників.

Більш детальний аналіз проводиться у параграфі 2.2 (та 2.3, якщо такий є). Комплексний аналіз проблеми може бути зроблений за допомогою фінансово-економічних методів і прийомів, які обирає сам студент на основі теоретичного дослідження, проведеного у першому розділі. При цьому студент може використовувати існуючі методи проведення аналізу:

- горизонтальний аналіз (використовується для аналізу зміни показників у часі – аналізу динаміки показників);

- вертикальний аналіз (використовується для визначення питомої ваги показників);

- факторний аналіз (передбачає застосування факторних моделей певних показників, застосування методів ланцюгових підстановок тощо);

- коефіцієнтний метод (передбачає розрахунок певної системи коефіцієнтів, обраних залежно від об’єкта дослідження);

- метод економіко-математичного моделювання (застосування моделей прогнозування розвитку підприємства, багатофакторних моделей та ін.);

- інші методи.

Аналіз слід проводити на основі реальної фінансової та статистичної звітності підприємств, даних бухгалтерського обліку, офіційної статистичної інформації, програм розвитку міста, регіону, галузей.

Новизною проведеного аналітичного дослідження можуть виступати:

- отримані висновки за результатами розрахунків;

- запропоновані авторські фінансові коефіцієнти;

- розроблені математичні моделі тощо.

Усі проведені розрахунки мають супроводжуватись ґрунтовними висновками, у яких встановлюються причинно-наслідкові зв’язки між отриманими результатами. Це формує, у свою чергу, основу для розробки відповідних пропозицій і рекомендацій у третьому розділі.

Розрахунки мають бути представлені у вигляді аналітичних таблиць та супроводжуватись наочним матеріалом у вигляді графіків та діаграм.

Кожна таблиця та графік обов’язково аналізуються, пояснюються, і надаються коментарі.

Наприкінці, аналогічно як у першому розділі, формулюються висновки за ІІ розділом роботи.