Прогнозування роздрібного товарообігу План

1.Методи прогнозування, їх характеристика.

2.Методика прогнозування роздрібного товарообігу в загальному обсязі та щодо асортиментної структури.

Прогноз загального обсягу товарообігу магазина розраховується як сума продажу окремих товарних груп. Базою для такого розрахунку служать маркетингові дослідження, засновані на глибокому вивченні соціально-економічних змін, які відбуваються аналізі товарообігу за минулі роки, ретельному обліку перспектив розвитку всіх галузей народного господарства, змін у попиті населення на різні товари. При цьому враховують комплексний вплив безлічі факторів, основними з яких є наступні:

1. Сформований рівень споживання і реалізації товарів і його залежність від купівельних фондів населення. Аналіз цих даних дозволяє виявити тенденції в попиті населення на окремі товарні групи за тих товарах, на які попит населення задовольняється повністю, фактичний продаж у певній мірі характеризує розмір платоспроможного попиту. Ураховуються зміни, які відбуваються в структурі товарообігу під впливом росту матеріального добробуту населення. Наприклад, при збільшенні продажу м'яса знижується споживання хліба; при розрахунку реалізації цукру враховується ріст продажу кондитерських виробів. Чим вище рівень споживання окремих товарів і ступінь задоволення потреб у них населення, тим менше зміниться реалізація цих товарів у майбутньому навіть при значному рості споживчих фондів.

2. Рівень виробництва окремих предметів споживання і відповідно зміна обсягу і структури товарних ресурсів.

3. Норми споживання продуктів харчування і найважливіших непродовольчих товарів у зіставленні з фактичним рівнем споживання.

4. Зміни житлово-побутових умов населення, що обслуговується. У зв'язку з розширенням житлового будівництва різко збільшується попит на меблі, будівельні матеріали і т.д. При визначенні планового обсягу роздрібного товарообігу основна увага приділяється ефективному використанню наявних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів і досягненню певних результатів фінансово-господарської діяльності. Це вимагає розробки плану товарообігу торгівельного підприємства в трьох варіантах:

перший - необхідний обсяг товарообігу достатній для досягнення цільової суми прибутку підприємства;

другий - можливий обсяг товарообігу, що обумовлюється обсягом споживчого попиту району діяльності підприємства і конкурентним оточенням;

третій - ресурсозабезпечений обсяг товарообігу, що може бути отриманий при наявному ресурсному потенціалі підприємства і його найбільш ефективному використанні.

Кожний варіант плану товарообігу може бути розрахований декількома методами, вибір яких залежить від тривалості планового періоду, досвіду проведення планових розрахунків, інформаційного забезпечення і т.д.

Перелік і сутність методів планування, застосовуваних при обґрунтуванні кожного варіанта плану, наведений у таблиці 3.

Таблиця 3. Характеристика методів планування товарообігу підприємства

Варіант плану товарообігу	Метод планування (можливий)	Сутність методу планування
1. Необхідний обсяг товарообігу	Програмно-цільовий метод або метод прямого розрахунку	Виходячи із цільового (необхідного) обсягу одержання прибутку, рівнів прибутковості і витрат підприємства.
2. Можливий обсяг товарообігу	Економіко-статистичний метод, метод середнього темпу росту, фактурно-аналітичний метод.	На підставі вивчення динаміки товарообігу і перенесення основних закономірностей розвитку на плановий період з урахуванням факторів, що впливають на обсяг товарообігу.
	Метод еластичності до зміни купівельних фондів населення, району діяльності підприємства.	Виходячи з коефіцієнта еластичності між темпами зміни обсягу товарообігу і зміною купівельних фондів населення і прогнозу зміни купівельної спроможності населення.
З. Ресурсозабезпечений обсяг товарообігу	Балансовий метод	Виходячи з можливих обсягів закупівлі товарів і товарних залишків
	Трудовий метод	Виходячи із забезпеченості підприємства персоналом і трудомісткості товарообігу.
	Нормативний метод	На основі використання нормативів товарообігу на одиницю торговельної площі і її фактичної наявності.

5. Одним із найпоширеніших методів планування обсягів роздрібного товарообігу є економіко-статистичний метод.

Об’єм реалізації товарів цим методом розраховується в такій послідовності:

• визначається очікуване виконання плану роздрібного товарообігу за поточний період;

• розраховуються середньорічні темпи росту товарообігу і товарного забезпечення в цілому по підприємству і у резерві груп;

• визначається різниця в темпах товарообігу і товарних ресурсів, з обліком яких і середньорічних темпів росту встановлюється темп росту продажу окремих товарів і товарних груп;

• шляхом множення очікуваного товарообігу за поточний рік і розраховані темпи росту реалізації в плановому періоді одержують можливий обсяг і структуру товарообігу;

• отримані дані коректуються з урахуванням впливу факторів, які не були враховані при розрахунку планових темпів росту (зміни торговельної мережі, чисельності населення, що обслуговує, зміни попиту й т.д.).

При наявності інформації щодо обсягів і темпів росту споживчого попиту (купівельних фондів населення) у процесі планування використовують метод еластичності (чутливості) товарообігу.

Цей метод орієнтований на облік і максимальне використання можливостей споживчого ринку як основного фактора, що лімітує, розвитку товарообігу.

При використанні нормативів для планування товарообігу конкретного підприємства необхідно враховувати особливості його роботи:

- специфіку торгово-технологічного процесу і контингенту населення, що обслуговує;

- інтенсивність купівельного потоку;

- кон'юнктурні зміни, характерні для району діяльності даного підприємства.

6. Прогноз роздрібного товарообігу доцільно складати поквартально, що має важливе оперативне значення.

Економічно обґрунтовані прогнози товарообігу по періодах року мають важливе значення для ритмічного задоволення платоспроможного попиту населення, нормального грошового обігу, забезпечення розвитку товарообігу і інших показників торгівельної діяльності підприємства.

Складання прогнозу роздрібного товарообігу по періодам року (кварталу, місяця) вимагає комплексного обліку цілого ряду факторів, а саме:

1. Купівельна спроможність населення в різні періоди року, визначена на основі приблизних розрахунків грошових доходів населення. Внутрішні коливання купівельних фондів або грошових фондів не збігаються з відповідними показниками роздрібного товарообігу, тому що доходи населення у звітному періоді можуть бути витрачені на покупку товарів в інший час.

2. Особливості купівельного попиту населення в окремі періоди (весняно-літній, осінньо-зимовий сезони; передсвяткові і святкові дні, період підготовки до навчального року й т.д.). Вони відображаються на показниках внутрішнього товарообігу. Для аналізу цих показників розраховується питома вага кожного кварталу в річному товарообігу Уд. в.(1 кв.)/Т(рік) х 100% і відповідно частка кожного місяця у квартальному обороті Вд.в.(міс) = Т(міс)/Т(кв.) х 100%. При цьому враховується сезонність у виробництві й споживанні окремих груп товарів, кліматичні особливості кожного періоду, що впливають на попит населення і інші фактори.

3. Рівномірність завезення товарів по періодах року. Дослідження середньорічного товарообігу показують, що він коливається по місяцях у значній мірі залежно від надходження товарів. Зміна внутрішніх оборотів під впливом купівельних фондів населення і особливостей попиту - нормальне явище. А коливання обороту в результаті нерівномірного завезення товарів свідчить про незадовільну роботу комерційного відділу й недоліки в організації торгівлі.

Тому при внутрішньому прогнозуванні передбачаються заходи щодо забезпечення більше ритмічного завезення товарів відповідно до особливостей купівельного попиту населення в окремі періоди року. Надходження товарів протягом року повинне бути підпорядковане завданню найкращого задоволення потреб населення, тому що це є основою збільшення товарообігу.