Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2014 Чинники працевлаштування Конспект.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
293.89 Кб
Скачать

3. Зайнятість населення

Зайнятість - одна з найскладніших і найважливіших економіч­них категорій, оскільки, з одного боку, забезпечує виробництво валового національного продукту - основу життєдіяльності люд­ського суспільства, а з іншого - відображає потреби людини в самореалізації через участь у суспільно корисній праці. Отже, зайня­тість - надзвичайно важливе соціально-економічне явище, яке відображає раціональне використання ресурсів праці, задоволення потреб народного господарства в робочій силі, забезпечення належ­ного рівня життя зайнятого населення, задоволення потреб пра­цівників у підвищенні професійного рівня, у всебічному розвитку особистості.

Зайнятість населення - це діяльність, пов'язана з задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить дохід у вигляді заробітної плати, додаткових грошових допомог, натуральних ви­плат і т. ін.

До зайнятого населення, згідно з Законом України «Про зайнятість населення», в Україні відносять громадян, які проживають на її території на законних підставах:

а) працівники, що працюють за наймом на всіх підприємствах незалежно від форм власності й господарювання;

б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою (під­ приємці, фермери, особи, зайняті індивідуальною трудовою діяль­ ністю, особи творчої праці, та ін.);

в) вибрані, призначені на оплачувані посади в органи державної влади, управління або в громадські організації;

г) громадяни, які проходять службу у збройних силах, внутріш­ ніх військах, органах національної безпеки і внутрішніх справ;

ґ) особи, що проходять професійну підготовку з відривом від виробництва;

д) працюючі громадяни держав, які тимчасово перебувають в Україні та виконують функції, не пов'язані з забезпеченням діяль­ ності посольств і місій.

3.1 Види зайнятості населення

- Залежно від тривалості й режиму зайнятості виділяють такі її форми:

1. Повну зайнятість розглядають на рівні працівника та на рівні держави. На рівні окремого суб'єкта ринку праці повна зайня­тість — це діяльність працівника протягом повного робочого дня (тижня, сезону), яка приносить дохід у нормальних для даного регіону розмірах. На рівні держави під повною зайнятістю розумі­ють стан найбільшого залучення працездатного населення в суспільне виробництво.

2. Глобальна зайнятість зайнятість, яка враховує всі види корисної діяльності як у суспільному виробництві, так і поза ним, тобто зайнятість веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми і хворими, тимчасова зайнятість.

3. Неповна зайнятість на рівні країни визначається ситуацією, ко­ли до суспільного виробництва залучено тільки частину працездат­ного населення. На рівні окремого працівника неповна зайня­тість - це зайнятість певної особи протягом неповного робочого дня, або з неповною ефективністю, з неповною оплатою. Неповна зайнятість може бути примусовою та добровільною. Примусова неповна зайнятість обумовлена економічними причинами (скоро­ченням обсягів виробництва, циклічним розвитком економіки, ре­конструкцією підприємства).

Добровільна неповна зайнятість пов'язана з соціальними фак­торами - вихованням дітей, доглядом за хворими членами сім'ї, суміщенням роботи і навчання. Добровільна неповна зайнятість називається частковою. Цей вид зайнятості виникає з ініціативи працівника. До частково зайнятих можуть належати жінки-домогосподарки, студенти, пенсіонери.

4. Прихована зайнятість - це зайнятість поза офіційним обліком, наприклад, зайнятість працівників, які перебувають у тривалих неоплачуваних відпустках, безробітних, пенсіонерів зайнятих торгівлею, на­данням різних послуг населенню.

5. Сезонна зайнятість характеризується сезонним залученням працездатного населення у суспільне виробництво.

6. Тимчасова зайнятість - зайнятість, пов'язана з тимчасовим або сезонним характером роботи, а також разовими епізодичними ро­ботами.

7. Маятникова зайнятість - вид зайнятості, який має постійний характер, але пов'язаний з періодичними переміщеннями праців­ників під час трудової діяльності.

8. Ефективною може вважатися зайнятість населення, яка забез­печує гідний дохід, здоров'я, підвищення освітнього і професійного рівня для кожного члена суспільства на основі зростання суспіль­ної продуктивності праці.

- Залежно від сфери прикладання праці виділяють основну і до­даткову зайнятість, які ще можуть називатися первинною і вто­ринною.

1. Основна, або первинна зайнятість,— це діяльність у межах нормативного робочого дня, тижня за основним місцем роботи.

2. Додаткова, або вторинна зайнятість,— це зайнятість понад нормативний робочий час.

3. Останнім часом дедалі більшого розповсюдження набувають гнучкі й нестандартні форми зайнятості, гнучкі графіки робочого часу. Використовуються три форми гнучкості - гнучкість робочо­го часу, гнучкість зайнятості і гнучкість винагороди. Гнучкими формами зайнятості вважають:

Надомна праця, робота за викликами;

4. Нестандартна зайнятість представлена в основному само- зайнятими і членами сім'ї, які їм допомагають. Самозайняті - це особи, які самостійно організовують свою роботу власним коштом, володіють засобами виробництва і несуть відповідальність за ви­ роблену продукцію. Члени сім'ї, які допомагають самозайнятим,- це особи, які працюють без прямої оплати на підприємствах роди­ чів. Вони не отримують заробітної плати, але отримують зиск від збільшення загальних доходів своєї сім'ї. Самозайнятість зосередже­на в основному у дрібному виробництві та сфері послуг (магазини, кав'ярні, ресторани, перукарні тощо). Позитивними рисами само- зайнятості є те, що вона допомагає частині населення вийти зі скрутного стану безробіття і забезпечити собі певний рівень жит­тя. Проте, не слід забувати, що самозайнятість часто не забезпечує сталих робочих місць і нормальних умов праці.

- За критерієм реєстрації трудової діяльності зайнятість поділяє­ться на:

1. Зареєстровану зайнятість (наймана праця, підприємництво,самозайнятість);

2. Неформальну зайнятість - діяльність, реєстрації якої не пе­редбачено чинним законодавством (дрібне виробництво, надання послуг пенсіонерами, особами, які перебувають у неоплачуваних відпустках тощо);

3.Тіньову зайнятість - діяльність, дозволену законом, реєст­ рацію якої передбачено чинним законодавством, але яка з різних причин не здійснюється;

4. Кримінальну зайнятість - діяльність, заборонену чинним законодавством (торгівля й виробництво наркотичних речовин, зброї тощо).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.