- •Лабораторна робота № 8 діагностування гальмiвних систем.
- •Основні несправності гальм з гідроприводом
- •Основні несправності гальм із пневмоприводом
- •Основні несправності ручних (стояночних) гальм
- •Основні методи контролю й діагностики, устаткування і прилади для їхнього проведення Діагностування й технічне обслуговування гальм з гідроприводом.
- •Діагностування й технічне обслуговування гальм із пневмоприводом.
- •Алгоритм діагностики гальмiвної системи.
Діагностування й технічне обслуговування гальм із пневмоприводом.
Обслуговування гальмової системи в зимовий час. По поверненню в АТП, а в зимовий час, перед кожною тривалою стоянкою, необхідно злити відстій конденсату з ресиверів відкриттям зливальних кранів 1. В автомобілях ЗІЛ-4331 (КамАЗ) необхідно при температурі нижче -5°С включати запобіжник від замерзання підняттям у крайнє верхнє положення штока. При цьому варто щодня перевіряти за допомогою щупа-покажчика рівень спирту в запобіжнику (доливка проводиться через отвір для установки щупа-покажчика). Раз на тиждень спирт варто повністю заміняти.
Продуктивність компресора й герметичність пневмопривода гальмової системи визначаються після пуску двигуна за секундоміром при наростанні тиску повітря в балонах автомобіля до 0,7-0,8 МПа. Після цього двигун вимикається й по манометру в кабіні водія визначається розмір падіння тиску повітря, а по секундоміру - час. Допускається падіння тиску повітря на 0,05 МПа за 30 хв при вільному положенні органів керування гальмовою системою або за 15 хв при включеному. Місце витоку повітря визначається візуально або на слух.
Герметичність гальмових камер перевіряють у такий спосіб. Натискаючи на педаль гальма, наповнюють камери стисненим повітрям, потім змочують мильною емульсією крайки фланця гальмової камери, місця проходу болтів, що стягають фланець, місце проходу штока через корпус камери, отвору в корпусі й місце приєднання трубопроводу до камери.
Витік повітря виявляють по утворенню мильних бульок. Негерметичність усувається або рівномірним підтягуванням болтів кріплення кришки й сполучень, або заміною діафрагми. Розмір робочого тиску повітря в гальмових камерах визначається по другому манометру в кабіні при натиснутій педалі гальма.
Перевірка й регулювання натягу ременя привода компресора. Натяг ременя привода компресора регулюють переміщенням самого компресора щодо опорного кронштейна за допомогою регулювального болта. Попередньо потрібно послабити гайки кріплення нижньої кришки до опорного кронштейна. Ремінь повинен бути натягнутий так, щоб його прогин у середині вітки від зусилля 4 кгс був 5-8 мм.
Вільний хід педалі гальма й хід штоків гальмових камер перевіряється спеціальною лінійкою або приладом у двох положеннях: при відпущеній педалі й при повному натисканні. Це регулювання зводиться до зміни довжини тяги, що зв'язує педаль гальма із проміжним важелем привода гальмового крана. Довжину тяги змінюють, обертаючи вилку, накручену на різьбовий кінець тяги. Тиск повітря в балонах і в гальмових камерах повинен бути номінальним 0,6 і 0,45 МПа. Регулювання проводиться відповідно до технологічної карти для даного автомобіля, розробленої викладачем відповідно до інструкції по експлуатації.
Регулювання вільного ходу педалі гальма в автомобіля ЗІЛ-130. За допомогою лінійки перевіряється вільний хід педалі гальма, значення повного ходу й мінімальної відстані від педалі до підлоги (при повному натисканні на неї). Вільний хід педалі (до моменту, коли стає відчутним опір її переміщення долілиць) повинен становити, при наявності одинарного крана - 15-25 мм, а при використанні комбінованого крана - 40-60 мм. Регулювання виробляється зміною довжини тяги 1 ножного привода гальмового крана обертанням у ту або іншу сторону від’єднаної вилки 3, при відпущеній контргайці. При необхідності регулюють вільний хід важеля гальмового крана регулювальними болтами. Він повинен становити 1-2 мм.
Регулювання робочих гальм. Регулювання робочих гальм може бути часткове й повне. Перед будь-яким регулюванням потрібно перевірити й, якщо необхідно, відрегулювати затягування підшипників маточин коліс. Необхідність часткового регулювання гальма виявляється по збільшенню виходу штока гальмової камери, що повинен бути не більше 40 мм. Часткове регулювання гальм виконують для зменшення зазору між колодками й гальмовим барабаном. Припустимий хід штоків для передніх гальм 35 мм, для задніх гальм 40 мм, а номінальний хід штоків відповідно повинен бути 15 і 20 мм. Зазор між колодками й гальмовими барабанами регулюють спеціальним черв'ячним пристроєм, установленим на важелях розтискних кулаків гальмових механізмів.
Регулювання проводять у такий спосіб: повертаючи ключем регулювальний черв”як важеля вала розтискного кулака, підводять колодки до зіткнення з барабаном, після чого обертають черв”як у зворотному напрямку до моменту вільного обертання колеса. Після регулювання перевіряють величину ходу штоків гальмових камер і переміщення штоків: воно повинне бути вільне, швидке й без заїдань. Для одержання однакової ефективності гальмування правих і лівих коліс необхідно, щоб ходи штоків правих і лівих камер кожної осі мало відрізнялися один від іншого.
Повне регулювання гальм проводять тільки після розбирання й ремонту гальм при порушенні концентричності робочих поверхонь гальмових колодок і барабанів у результаті ослаблення кріплення осей колодок. Після виконання операцій як повного, так і часткового регулювання між гальмовими барабанами й колодками повинні бути зазори близько 0,4 мм у розтискного кулака і 0,2 мм в осей колодок.
При повному регулюванні потрібно зблизити ексцентрики осей, повернути осі мітками одну до іншої. Мітки поставлені на зовнішніх, виступаючих під гайками торцях осей.
Подати в гальмову камеру стиснене повітря під тиском 1,0-1,5 кгс/см2 і, повертаючи ексцентрики в ту і іншу сторону, зцентрувати колодки, забезпечуючи їхнє щільне прилягання до барабана. Прилягання колодок до барабана перевіряється щупом через вікно в гальмовому барабані на відстані 20 - 30 мм від кінців накладок. Щуп товщиною 0,1 мм не повинен проходити на всю ширину накладки. Після цього припинити подачу повітря в гальмову камеру й повернути черв”як регулювального важеля так, щоб хід штока був 15-25 мм. При повному регулюванні гайки кріплення кронштейна розтискного кулака повинні бути ослаблені й знову щільно затягнуті.
Діагностування й технічне обслуговування ручних (стояночних) гальм.
Ручне гальмо повинне надійно втримувати навантажений автомобіль при стоянці як на рівній ділянці дороги, так і на ухилі крутістю до 16%. Воно повинно бути відрегульоване таким чином, щоб виключити всяке зачіпання колодок за барабан під час руху автомобіля, тому що це може привести до швидкого нагрівання гальма, що має погіршені умови охолодження (поганий обдув повітрям).
