7. Організація забудови на територіях, що підроблюються

Проектування житлової забудови на територіях, що підроблюються здійснюється з урахуванням загальноміських і природних умов, горно-геологічних умов ділянок, відведених під будівництво.

До горно-геологічних умов належать:

- терміни гірських вироблень і величина деформації земної поверхні внаслідок розробки всіх або частини вугільних пластів;

- напрями простягання і падіння вугільних пластів, тектонічні порушення, місця виходу вугільних пластів, наявність старих гірських вироблень.

Відповідно діючим нормативним документам України до підроблених територій, придатних для масового житлового будівництва, відносять ділянки зі ступенем деформації земної поверхні IV, III, IVк, IIIк, групи, обмежено придатним – II, I, IIк, Iк, непридатним – ділянки з тектонічними порушеннями і деформаціями земної поверхні, які перевищують величини для I і Iк груп територій.

Планування і забудова житлових районів повинні здійснюватися при горно-геологічному обґрунтуванні, яке включає схему горно-геологічних обмежень з виділенням прироблених і непідроблених територій різного ступеня придатності. На тих ділянках, де планується відробіток вугільних пластів з інтенсивними деформаціями земної поверхні (II, I, IIк, Iк), забудову доцільно планувати тільки після завершення процесів руху гірських порід унаслідок гірських вироблень.

При розміщенні житлових районів і кварталів на підроблених і непідроблених територіях з різним якостями (IV, III, IVк групи) необхідно враховувати вимоги до розміщення їх основних планувальних елементів:

- на територіях з деформаціями земної поверхні в межах IV, III, IVк групи доцільно розміщувати ділянки шкіл, дитячих садів, місцевих центрів обслуговування. Цей принцип розповсюджується і на ділянки IIIк, II, IIк груп територій з використанням конструктивних заходів захисту будівель.

- на ділянках з найбільшими величинами деформацій земної поверхні розміщуються зелені насадження загального користування, фізкультурні і господарські майданчики, стоянки автомобілів.

При плануванні і забудові міст, розташованих на територіях вугільних басейнів, доцільно збільшити щільність населення на підроблених і непідроблених територіях, придатних для будівництва до максимальної величини – 400 -500 ос. /га. Особливо це стосується центральної частини міста, поблизу центрів планувальних районів, зон, житлових масивів або районів, зупинок швидкісного транспорту, уздовж магістралей загальноміського значення. На таких ділянках формування житлової забудови здійснюється з максимальним застосуванням кутових, поворотних блок-секцій у 2-4-х напрямах під різними кутами.

На підроблених територіях, обмежено придатних для будівництва, в периферійній зоні міста забудову доцільно вести на основі прямокутного примикання секцій блоку з відповідною їх орієнтацією у напрямі простягання вугільних пластів при дотриманні вимог інсоляції житлових приміщень і територій. У тих випадках, коли секції блоку не задовольняють вказаним вимогам, забудова здійснюється точковими житловими будинками або секційними будинками необмеженої орієнтації. Доцільно також широко використовувати малоповерхову високощільну забудову.