- •Гавриленко о.Г. Конспект лекцій з дисципліни «Управління якістю в будівництві»
- •Управління якістю в будівництві
- •Заліковий модуль I
- •1.2. Особливості галузі «Будівництво» в створенні якісної продукції
- •1.3. Організаційні структури управління якістю будівельних організацій
- •1.4. Наукові основи управління якістю і його сутність
- •1.5. Еволюція систем якості
- •1.6. Основні завдання будівельних організацій в області якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 2 якість. Якість продукції і її характеристики
- •2.1. Поняття про якість і якість продукції
- •2.2. Взаємозв'язок між якістю і кількістю продукції
- •2.3. «Петля якості», елементи формування і управління
- •2.4. Основні категорії характеризуючі якість продукції
- •2.4.1. Властивості продукції
- •2.4.2. Показники якості продукції
- •2.4.3. Класифікація показників
- •2.4.4. Технічний рівень і рівень якості продукції. Базовий зразок продукції
- •2.5. Фактори, що впливають на якість продукції
- •2.5.1. Людський фактор в основі якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 3 управління і забезпечення якості в будівництві
- •3.1. Принципи, методи і функції управління і забезпечення якості
- •3.1.1. Основополагаючі принципи якості продукції
- •3.1.2. Методи забезпечення якості
- •3.1.3. Функції управління якістю
- •3.2. Основні етапи управління і забезпечення якості у будівництві
- •3.2.1. Формування якості продукції на передбудівельній стадії
- •3.2.2. Якість в процесі проектно-конструкторських робіт
- •3.2.3. Якість інженерної підготовки будівельного виробництва
- •3.2.4. Управління якістю в процесі виробництва будівельно-монтажних робіт
- •3.2.5. Управління якістю в процесі здачі об’єкта в експлуатацію
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Заліковий модуль II
- •Законодавча та нормативна база. Документування системи управління якістю
- •Змістовий модуль 4
- •Правове забезпечення управління якістю продукцією
- •4.1. Основні законодавчі акти
- •4.2. Закон України «Про захист прав споживачів»
- •4.3. Законодавчі акти у сфері стандартизації, метрології і сертифікації
- •4.3.1. Декрет кму «Про стандартизацію і сертифікацію»
- •4.3.2. Закон України «Про стандартизацію»
- •4.3.3. Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність»
- •4.3.4. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності»
- •4.4. Указ Президента України «Про Положення про Державний Комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики»
- •4.5. Законодавчі акти з питань якості в області будівництва
- •4.5.1. Закон України «Про відповідальність підприємств, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування»
- •4.5.2. Положення «Про державний архітектурно-будівельний контроль»
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 5 стандартизація як елемент системи управління якістю
- •5.1. Основні поняття і характеристики стандартизації та стандартів. Види стандартів
- •5.2. Категорії нормативних документів з стандартизації
- •5.3. Система стандартизації в будівництві. Основні цілі і задачі
- •5.4. Організація робіт по стандартизації
- •5.4.1. Порядок і стадії розробки стандартів підприємств
- •5.5. Міжнародна система та організація робіт по стандартизації
- •5.5.1. Міжнародна організація з стандартизації iso
- •5.5.2. Діяльність Європейської спільноти (єс) по стандартизації
- •5.5.3. Стандартизація в рамках співдружності незалежних держав (снд)
- •5.6. Гармонізація стандартів
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 6 сертифікація – шлях до цивілізованої ринкової економіки
- •6.1. Сутність сертифікації, її цілі, задачі та основні характеристики
- •6.2. Принципи та методи сертифікації. Види сертифікації
- •6.3. Система й органи з сертифікації продукції в галузі будівництва
- •6.4. Порядок сертифікації продукції у будівництві
- •6.5. Міжнародна сертифiкацiя
- •6.5.1. Сертифiкацiя в єс
- •6.5.2. Сертифiкацiя в снд
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 7 розробка і документування системи управління якістю у будівництві
- •7.1. Основні положення по створенню системи
- •7.2. Організація робіт із створення системи
- •7.2.1. Організація і проведення технічного навчання
- •7.2.2. Організація і проведення аналізу стану справ з якості
- •7.2.3. Завдання керівництва в області політики якості
- •7.2.4. Визначення видів діяльності (елементів-функцій) системи якості відповідно до вимог дсту iso 9001:2001
- •7.2.5. Розробка структурної і функціональної схеми системи якості
- •7.3. Документування системи управління якістю
- •7.3.1. Склад «Настанови з якості»
- •7.3.2. Створення внутрішньофірмових документів суя
- •7.4. Впровадження і коректування суя за результатами перевірки
- •7.5. Функціонування системи якості
- •7.6. Аудит системи якості
- •7.7. Сертифікація систем якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Заліковий модуль III
- •Управлінські аспекти якості в україні і за кордоном
- •Змістовий модуль 8
- •Контроль і оцінка якості будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •8.1. Контроль якості, види контролю і їхня класифікація
- •8.2. Самоконтроль якості
- •8.3. Вхідний, операційний, геодезичний, приймальний і лабораторний контролі
- •8.4. Статистичний приймальний контроль і статистичне регулювання
- •8.4.1. Контрольні картки
- •8.4.2. Лінійні графіки (часовий ряд)
- •8.4.3. Діаграма Парето
- •8.4.4. Діаграма Ісікави (причино-наслідкова діаграма)
- •8.5. Технічний контроль
- •8.6. Органи і служби контролю якості продукції
- •8.6.1. Ліцензія на право здійснення будівельно-монтажних робіт
- •2. Кваліфікаційних:
- •3. Технологічних:
- •8.7. Оцінка якості. Принципи і методи оцінки технічного рівня якості продукції
- •8.8. Атестація продукції
- •8.9. Оцінка якості робіт у будівництві
- •8.10. Зарубіжний досвід оцінки систем якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 9 людський фактор в забезпеченні функціонування систем якості
- •9.1. Обов’язки вищого керівництва щодо питань якості
- •9.2. Керівництво середньої ланки та його роль в управлінні якістю
- •9.3. Колективне управління та груповий підхід до удосконалення якості продукції
- •9.3.1. Кружки якості, принципи їх організації та оцінка
- •9.3.2. Групи вдосконалення процесів
- •9.3.3. Управління по функціям та функціональні комітети
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 10 досвід управління якістю будівництвом в закордонних країнах
- •10.1. Європейський досвід управління якістю
- •10.2. Досвід управління якістю в сша
- •10.2.1. Система заслуг
- •10.3. Досвід управління якістю в Японії
- •10.3.1. Комплексне управління якістю продукції
- •10.4. Стратегія маркетингу в вирішенні проблем якості продукції
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 11 економічні аспекти якості
- •11.1. Види витрат на якість
- •11.2. Класифікація витрат на якість в будівництві і їх склад
- •11.3. Методи аналізу витрат на якість продукції в будівництві
- •11.3.1. Функціонально-вартісний метод
- •11.3.2. Індексний метод
- •Вартість плит перекриття для житлового будинку
- •11.3.3. Метод бальної оцінки
- •11.4. Аналіз браку і втрат від браку
- •11.5 Економічна ефективність нових проектів
- •11.6. Економічна ефективність системи управління якістю
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Література
1.5. Еволюція систем якості
Управління якістю продукції, як було встановлено раніше, є складною системою, яка є невід'ємною частиною в управлінні виробництвом. Впровадження системи управління якістю слід вважати стратегічним вирішенням підприємства, будівельній організації. У своєму розвитку і до теперішнього часу система управління якістю пройшла п'ять етапів (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1
Етапи розвитку систем управління якістю
Творці систем якості |
Етапи розвитку систем якості |
Менеджмент систем якості |
Область застосування систем якості |
Ф. Тейлор |
1905-1924 рр. |
Управління якістю кожного виробу |
Виробництво продукції |
В. Шухарт |
1924-1957рр. |
Управління якістю процесів і виробів при його створенні |
Процеси продукції при її створенні |
А. Фейгенбаум |
1957-1984 рр. |
Комплексне управління якістю продукції |
Весь життєвий цикл продукції |
Міжнародна організація по стандартизації ISО |
1980-1984 рр. |
Тотальне управління якістю або загальне керівництво (ТQМ) з жорсткою орієнтацією на споживача |
Весь життєвий цикл продукції |
Міжнародна організація по стандартизації ISО |
1984 р. - по теперішній час |
Тотальне управління якістю або загальне керівництво (ТQМ) з жорсткою орієнтацією на споживача, суспільство, партнерів по бізнесу і з урахуванням вимог захисту навколишнього середовища і безпеки продукції |
Весь життєвий цикл продукції |
Основоположниками наукового управління вважають четверо англійських підприємців, які працювали в першій половині XIX століття, – Дж.Уайта, М. Бультона, Р. Оуена (соц. утопіста) і професора Беббеджа.
Проте, початок управлінню як науці належить в 1886 р. американцю Ф. Тейлору, який написав дві книги «Цеховий менеджмент» і «Принципи і методи наукового менеджменту».
Для успішного функціонування системи ним вперше були введені в області якості інспектори (технічні контролери). У основу системи були покладені наступні принципи: науковий підбір кадрів, їх професійне навчання, координовані взаємини з постачальниками і споживачами, виконання встановлених технічних умов (це перевірялося при вихідному і вхідному контролі), тісна співпраця між робочими і адміністрацією, система мотивації, що передбачає штрафи (або звільнення) за дефекти і брак. Загалом, система зводилася до управління якістю кожного виробу.
Проте система Ф. Тейлора не вирішувала питання управління процесами. Подальший розвиток система управління якістю отримала в створенні основ статистичного управління якістю. У 30-і роки американець Вальтер Шухарт на фірмі БЕЛЛ застосував статистичні методи контролю якості і ввів в практику контрольні карти. Система якості ускладнилася, з'явилися контрольні служби і спеціальність інженер за якістю, який повинен був аналізувати якість виробів і їх дефекти, будувати контрольні карти і так далі. Ускладнилася мотивація праці, до професійного навчання додалося навчання статистичним методам, велику роль грали стандартні таблиці статичного приймального контролю.
Третій етап в 50-і роки ознаменувався комплексним управлінням якості (КУЯ). Це поняття було введене доктором Фейгенбаумом (США) в книзі «Комплексне управління якістю» в 1957р. Ідея зводилася до наступного: на якість впливає безліч чинників, ними треба управляти на всіх етапах виробництва, а для управління треба встановити взаємозв'язок зі всіма підрозділами, які беруть участь в управлінні якістю.
«Облік всіх чинників якості, обхват всіх етапів робіт і ув'язка діяльності підрозділів в єдину систему забезпечення якості – це і є комплексне управління якістю».
На цьому етапі в розвиток якості великий внесок внесли американські учені Демінг і Джуран, а також відомий японський професор К. Ісікава, автор причинно-наслідкової діаграми «риб'ячий скелет».
Комплексне управління якістю отримав розвиток не тільки в Америці і Японії, але і в інших країнах Західної Європи, формувалася ця система і в колишньому СРСР і на Україні.
Перший досвід системного підходу до підвищення якості продукції був закладений розробкою і впровадженням в 1955 р. на підприємствах Саратовської області. Розроблена машинобудівниками система бездефектного виготовлення продукції, здача її в ВТК з першого пред'явлення (система БВП) була потім упроваджена не тільки на багатьох промислових, будівельних підприємствах, але і в науково-дослідних інститутах і конструкторських бюро. У основі цієї системи була закладена кількісна оцінка праці, вимірювана відсотком здачі виробів (продукції) з першого пред'явлення. Найважливішою властивістю цієї системи є те, що відповідальність за якість продукції несе безпосередній її виробник.
У 1961 р. подальший розвиток саратовська система отримала в Львівському варіанті – системі бездефектної праці (СБП). У цій системі управління якістю було поширено на всіх працюючих на підприємстві. Суть системи полягала в тому, що за допомогою спеціальних коефіцієнтів якості праці враховувалися робота всіх співробітників, випадки порушення технічної дисципліни, будь-які інші відступи.
Впровадження БВП і СБП дало можливість підвищити відповідальність кожного виконавця за якісні показники, поліпшити якість роботи колективу. Проте виріб не може бути передовим, якщо не підсилити увагу до виробничих стадій його формування, зокрема дослідженню, проектуванню, створенню дослідних і серійних зразків, підготовці виробництва.
Ці питання знайшли відбиття в створеній в 1954 р. в м. Горькому системі управління якістю продукції КАНАРСПІ (якість, надійність, ресурс з перших виробів). Ця система є комплекс дослідницьких, конструкторсько-технологічних організаційних робіт для досягнення заданого рівня якості і надійності виробів з перших промислових зразків.
У 1964 р. колективи Ярославського моторного заводу і Кременчугського автомобільного заводу виступили ініціаторами збільшення моторесурсу дизельних двигунів. За час роботи над цією проблемою була створена строга система управління якістю продукції, що отримала назву наукової організації робіт по підвищенню моторесурсу (система НОРМ). Ця система в порівнянні з КАНАРСПІ була ще одним кроком вперед. Вона забезпечувала якість і надійність комплектуючих виробів, що випускаються суміжними виробництвами, а також забезпечувала не тільки реалізацію вимог діючої і технічної документації, що діяла, але і систематичне підвищення цих вимог.
Названі системи БВП, СБТ, КАНАРСПІ І НОРМ з'явилися основоположними системами, на базі яких цілим поряд підприємств були створені свої системи, які обраховують специфіку виробництва.
Так, наприклад, на Рибінському моторобудівному заводі була створена система НОТПУ (наукова організація праці, виробництво і управління). Система НОТПУ використовувала системи БВП і СБТ для забезпечення якості праці і стабільності виробництва, систему КАНАРСПІ для досягнення високого рівня надійності і довговічності виробів і всебічній конструкторсько-технологічній підготовці, їх серійного виробництва. Суть цієї системи полягала в створенні системи коефіцієнтів для комплексної оцінки рівня робіт по науковій організації праці на виробництві і управління з впровадженням автоматизованої системи управління виробництвом.
Новий крок в розвитку комплексного підходу до проблеми підвищення якості готової продукції був зроблений підприємствами і виробничими об'єднаннями Львівської області в 1975 р.
У розробленій і упровадженій Львівській комплексній системі управління якістю продукції (КС УЯП) принципово нове те, що вона базується на стандартах підприємства, які розробляються їм відповідно до державних і галузевих стандартів.
У другій половині 70-х років на багатьох підприємствах Дніпропетровської області була упроваджена комплексна система управління якістю продукції і ефективного використання ресурсів (КС УЯП і ЕВР). Ця система в основному повторювала попередню, проте в рамках системи вирішувалися завдання скорочення витрат праці, матеріальних ресурсів, зроблений акцент на питаннях стимулювання.
У ці роки на передових підприємствах України, активно упроваджується комплексна система управління якістю. У ній зібраний досвід підприємств міст Саратова, Львова, Горького, Ярославля, Кременчука, Дніпропетровська і інших.
Широке застосування в першій половині 80-х років минулого сторіччя і в подальші роки знайшла система управління якістю (СУЯ) і в будівельному комплексі України. Система упроваджується в багатьох трестах будівельних Міністерств. Особлива увага приділяється якісній підготовці будівельного виробництва на всіх її стадіях: до виробничої, виробничої і після виробничої; вдосконаленню структури служб якості; розробки стандартів підприємства методом контролю і заходам щодо забезпечення якості в тому числі застережливим. Розвиток СУЯ приведений в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Розвиток систем управління якістю в СРСР і на Україні
Найменування системи, дата і місце створення |
Основна суть системи |
Критерій управління |
Об’єкт управління |
Область застосування |
1. БІП Саратов 1955р. |
Строге виконання технологіч-них інструкцій |
Одиничний: відповідність якості результату праці вимогам НТД. Узагальнений відсоток здачі продукції з першого пред'явлення |
Якість праці індивідуального виконавця. Якість праці колективу через якість праці окремих виконавців |
Виробництво |
2. СБТ Львів 1961 р. |
Високий рівень виконань операцій всіма працівника-ми |
Одиничний: відповідність якості результату праці вимоги НТД узагальнений коефіцієнт якості праці |
Якість праці індивідуального виконавця. Якість праці колективу через якість праці окремих виконавців |
Будь-яка стадія життєвого циклу продукції |
3.КАНАРСПІ Горький 1958 р. |
Високий рівень конструкцій і техноло-гічної підготовки виробництва |
Відповідність якості промислових виробів встановленим вимогам |
Якість виробів і якість праці колективу |
Проектування плюс технологічна підготовка виробництва. Само виробництво |
4. НОРМ Ярославль 1964 р. |
Підвищення технічного рівня якості виробів |
Відповідність досягнутого рівня моторесурсу запланованому значенню при ступінчастому плануванні |
Якість виробів і якість праці колективу |
Весь життєвий цикл продукції |
5. КС УЯП Львов 1975 р. |
Управління якістю на базі стандартизації |
Відповідність якості продукції вищим досягненням науки і техніки |
Якість виробів і якість праці колективу |
Весь життєвий цикл продукції |
6. КС УЯП і ЕВР Дніпропет-ровськ, Краснодар |
Управління якістю продукції і ефективного виробництва |
Ефективність виробництва досягається за рахунок підвищення якості продукції |
Якість продукції, економічні показники виробництва |
Весь життєвий цикл продукції |
Досвід комплексного управління якістю продукції (КУЯП) зарубіжних країн (США, Японії, ФРН) і підприємств колишнього Радянського Союзу і України був узагальнений в міжнародних стандартах ІSО серії 9000, які були затверджені в 1987 році. Комплексний підхід до управління якістю поступово переріс в наступний ширший етап так званого тотального управління або загального керівництва (ТQМ), чим характерний четвертий етап розвитку СУЯ.
У стандарті ІSО 8402 цей термін переведений як загальне керівництво якістю і визначений як підхід до керівництва організацією, націленою на якість, заснований на участі всіх її членів і направлений на досягнення довгострокового успіху шляхом задоволення вимог споживачів і вигоди для членів організації і суспільства.
Особливість ТQМ полягає в тому, що якість в діяльності підприємств ставиться на перше місце і вся робота фірми, її структура, управління і планування будується з необхідності забезпечення якості. У ТQМ включається комплексне управління якістю: політика якості, його управління, планування, виробництво, контроль вдосконалення і поліпшення якості.
При такому управлінні якістю зростає роль людини і необхідність його навчання і систем мотивації. Системи управління якістю продукції, засновані на стандартах підприємства відповідно до вимог ІSО 9000 – жорстко орієнтовані на споживача в якісній продукції, що задовольняє його запити і наданні ним доказів здатності організації зробити якісну продукцію
Дія стандартів ІSО серії 9000 розповсюджується на весь життєвий цикл виробу: від оцінки споживача ринку до задоволення запитів покупця. Вони дозволяють пройти всі етапи формування якості і попередити можливі дефекти. Впровадження такої системи сприяє також зниженню непродуктивних витрат за рахунок кращої організації і гармонізації всіх виробничих процесів.
У 90-і роки на п'ятому етапі розвитку систем якості встановлюються вимоги обліку по захисту навколишнього середовища і безпеки продукції при управлінні якістю продукції. Сертифікація систем якості проводиться у відповідності стандартам ІSО 14000, де також зростає вплив гуманізму і звертається увага керівників фірм, підприємств на задоволення потреб свого персоналу.
Раніше на Україні створювалася система якості відповідно до міжнародних стандартів ІСО, які були прийняті в 1995 р. як національні.
Згідно цим стандартам, система управління якістю охоплює всі функції загального управління, пов'язані з визначенням політики, цілей і обов'язків в області якості і їх здійсненням за допомогою планування якості і оперативного управління якістю.
Сьогодні вищеназвані стандарти замінені стандартом ДСТУ ISО 9001-2001 в основу якого покладений процессный підхід до СУЯ. При створенні СУЯ на підприємствах, в будівельних організаціях прийнято розглядати, що вона складається з ряду елементів, реалізується за допомогою процесів, пов'язаних з виконанням функцій і підтримкою зв'язку між ними і є сукупністю структур, які виконують функції менеджменту забезпечення якості прийнятим методом.