- •Гавриленко о.Г. Конспект лекцій з дисципліни «Управління якістю в будівництві»
- •Управління якістю в будівництві
- •Заліковий модуль I
- •1.2. Особливості галузі «Будівництво» в створенні якісної продукції
- •1.3. Організаційні структури управління якістю будівельних організацій
- •1.4. Наукові основи управління якістю і його сутність
- •1.5. Еволюція систем якості
- •1.6. Основні завдання будівельних організацій в області якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 2 якість. Якість продукції і її характеристики
- •2.1. Поняття про якість і якість продукції
- •2.2. Взаємозв'язок між якістю і кількістю продукції
- •2.3. «Петля якості», елементи формування і управління
- •2.4. Основні категорії характеризуючі якість продукції
- •2.4.1. Властивості продукції
- •2.4.2. Показники якості продукції
- •2.4.3. Класифікація показників
- •2.4.4. Технічний рівень і рівень якості продукції. Базовий зразок продукції
- •2.5. Фактори, що впливають на якість продукції
- •2.5.1. Людський фактор в основі якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 3 управління і забезпечення якості в будівництві
- •3.1. Принципи, методи і функції управління і забезпечення якості
- •3.1.1. Основополагаючі принципи якості продукції
- •3.1.2. Методи забезпечення якості
- •3.1.3. Функції управління якістю
- •3.2. Основні етапи управління і забезпечення якості у будівництві
- •3.2.1. Формування якості продукції на передбудівельній стадії
- •3.2.2. Якість в процесі проектно-конструкторських робіт
- •3.2.3. Якість інженерної підготовки будівельного виробництва
- •3.2.4. Управління якістю в процесі виробництва будівельно-монтажних робіт
- •3.2.5. Управління якістю в процесі здачі об’єкта в експлуатацію
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Заліковий модуль II
- •Законодавча та нормативна база. Документування системи управління якістю
- •Змістовий модуль 4
- •Правове забезпечення управління якістю продукцією
- •4.1. Основні законодавчі акти
- •4.2. Закон України «Про захист прав споживачів»
- •4.3. Законодавчі акти у сфері стандартизації, метрології і сертифікації
- •4.3.1. Декрет кму «Про стандартизацію і сертифікацію»
- •4.3.2. Закон України «Про стандартизацію»
- •4.3.3. Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність»
- •4.3.4. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності»
- •4.4. Указ Президента України «Про Положення про Державний Комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики»
- •4.5. Законодавчі акти з питань якості в області будівництва
- •4.5.1. Закон України «Про відповідальність підприємств, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування»
- •4.5.2. Положення «Про державний архітектурно-будівельний контроль»
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 5 стандартизація як елемент системи управління якістю
- •5.1. Основні поняття і характеристики стандартизації та стандартів. Види стандартів
- •5.2. Категорії нормативних документів з стандартизації
- •5.3. Система стандартизації в будівництві. Основні цілі і задачі
- •5.4. Організація робіт по стандартизації
- •5.4.1. Порядок і стадії розробки стандартів підприємств
- •5.5. Міжнародна система та організація робіт по стандартизації
- •5.5.1. Міжнародна організація з стандартизації iso
- •5.5.2. Діяльність Європейської спільноти (єс) по стандартизації
- •5.5.3. Стандартизація в рамках співдружності незалежних держав (снд)
- •5.6. Гармонізація стандартів
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 6 сертифікація – шлях до цивілізованої ринкової економіки
- •6.1. Сутність сертифікації, її цілі, задачі та основні характеристики
- •6.2. Принципи та методи сертифікації. Види сертифікації
- •6.3. Система й органи з сертифікації продукції в галузі будівництва
- •6.4. Порядок сертифікації продукції у будівництві
- •6.5. Міжнародна сертифiкацiя
- •6.5.1. Сертифiкацiя в єс
- •6.5.2. Сертифiкацiя в снд
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 7 розробка і документування системи управління якістю у будівництві
- •7.1. Основні положення по створенню системи
- •7.2. Організація робіт із створення системи
- •7.2.1. Організація і проведення технічного навчання
- •7.2.2. Організація і проведення аналізу стану справ з якості
- •7.2.3. Завдання керівництва в області політики якості
- •7.2.4. Визначення видів діяльності (елементів-функцій) системи якості відповідно до вимог дсту iso 9001:2001
- •7.2.5. Розробка структурної і функціональної схеми системи якості
- •7.3. Документування системи управління якістю
- •7.3.1. Склад «Настанови з якості»
- •7.3.2. Створення внутрішньофірмових документів суя
- •7.4. Впровадження і коректування суя за результатами перевірки
- •7.5. Функціонування системи якості
- •7.6. Аудит системи якості
- •7.7. Сертифікація систем якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Заліковий модуль III
- •Управлінські аспекти якості в україні і за кордоном
- •Змістовий модуль 8
- •Контроль і оцінка якості будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •8.1. Контроль якості, види контролю і їхня класифікація
- •8.2. Самоконтроль якості
- •8.3. Вхідний, операційний, геодезичний, приймальний і лабораторний контролі
- •8.4. Статистичний приймальний контроль і статистичне регулювання
- •8.4.1. Контрольні картки
- •8.4.2. Лінійні графіки (часовий ряд)
- •8.4.3. Діаграма Парето
- •8.4.4. Діаграма Ісікави (причино-наслідкова діаграма)
- •8.5. Технічний контроль
- •8.6. Органи і служби контролю якості продукції
- •8.6.1. Ліцензія на право здійснення будівельно-монтажних робіт
- •2. Кваліфікаційних:
- •3. Технологічних:
- •8.7. Оцінка якості. Принципи і методи оцінки технічного рівня якості продукції
- •8.8. Атестація продукції
- •8.9. Оцінка якості робіт у будівництві
- •8.10. Зарубіжний досвід оцінки систем якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 9 людський фактор в забезпеченні функціонування систем якості
- •9.1. Обов’язки вищого керівництва щодо питань якості
- •9.2. Керівництво середньої ланки та його роль в управлінні якістю
- •9.3. Колективне управління та груповий підхід до удосконалення якості продукції
- •9.3.1. Кружки якості, принципи їх організації та оцінка
- •9.3.2. Групи вдосконалення процесів
- •9.3.3. Управління по функціям та функціональні комітети
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 10 досвід управління якістю будівництвом в закордонних країнах
- •10.1. Європейський досвід управління якістю
- •10.2. Досвід управління якістю в сша
- •10.2.1. Система заслуг
- •10.3. Досвід управління якістю в Японії
- •10.3.1. Комплексне управління якістю продукції
- •10.4. Стратегія маркетингу в вирішенні проблем якості продукції
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 11 економічні аспекти якості
- •11.1. Види витрат на якість
- •11.2. Класифікація витрат на якість в будівництві і їх склад
- •11.3. Методи аналізу витрат на якість продукції в будівництві
- •11.3.1. Функціонально-вартісний метод
- •11.3.2. Індексний метод
- •Вартість плит перекриття для житлового будинку
- •11.3.3. Метод бальної оцінки
- •11.4. Аналіз браку і втрат від браку
- •11.5 Економічна ефективність нових проектів
- •11.6. Економічна ефективність системи управління якістю
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Література
4.3.4. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності»
Закон України «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності». Він визначає правові і організаційні основи розробки і використання національних стандартів, технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання і оцінки відповідності.
РОЗДІЛ 1 (статті 1-7) «Загальні положення» приводить дані за визначенням термінів, сферу дії Закону, об'єкти стандартизації і технічного регулювання, а також загальні принципи розробки і використання стандартів, технічних регламентів і процедур оцінки відповідності.
Особливу увагу слід віднести до понять:
Технічний регламент – це Закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси або способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим.
Оцінка відповідності – доказ, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системі, особі або органу виконані шляхом випробування, здійснення контролю або сертифікації.
У РОЗДІЛІ 2 (статті 8-12) розглядаються «Процедури розробки і ухвалення стандартів».
Національні стандарти розробляються технічними комітетами із стандартизації, а у разі їх відсутності – організаціями, що мають відповідний науково-технічний досвід в цій сфері.
РОЗДІЛ 3 (статті 13-27) «Технічні регламенти» визначає:
- мету і державну політику у сфері технічного регулювання;
- повноваження КМУ і центрального органу виконавчої влади;
- ради стандартизації і технічного регулювання;
- робочих груп по розробці технічних регламентів;
- фінансування робіт по розробці технічних регламентів;
- процедуру ухвалення технічного регламенту при необхідності їх перегляду і ухвалення рішень щодо еквівалентності зарубіжних і українських технічних регламентів і т.д.
РОЗДІЛ 4 (статті 28-33) розглядає вимоги до оцінки відповідності технічних регламентів, приводить обов'язки призначених органів по оцінки відповідності, визначає результати оцінки відповідності, а також порядок оскарження процедур оцінки відповідності і вимоги до декларації про відповідність і сертифікат відповідності.
РОЗДІЛ 5 (статті 34-36) розглядає зобов'язання виробників і постачальників продукції, яка є об'єктом технічних регламентів, і контроль над дотриманням вимог технічних регламентів.
РОЗДІЛ 6 (статті 37-40) розглядає надання інформації про технічні регламенти, стандарти і процедури оцінки відповідності. З цією метою Кабінетом Міністрів України створюється Центр обробки звернень і надання повідомлень щодо стандартів, технічних регламентів і процедур оцінки відповідності.
Діяльність Центру фінансується за рахунок засобів Державного бюджету України і засобів, отриманих від користувачів його послугами.
4.4. Указ Президента України «Про Положення про Державний Комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики»
Держспоживстандарт є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого прямує і координується Кабінетом Міністрів України, у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.
Основними завданнями Держспоживстандарту України є:
- участь у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері своєї діяльності;
- здійснення державного контролю над дотриманням законодавства про захист прав споживачів;
- здійснення в рамках своєї компетенції державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері стандартизації і підтвердження відповідності.
Держспоживстандарт затверджує проекти нормативно-правових актів з питань захисту інтересів споживачів, реклами, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю. Його обов’язки охоплюють широке коло дій, в тому числі у сфері споживчої політики і захисту прав споживачів, у сфері стандартизації, у сфері метрології, у сфері підтвердження відповідності, у сфері управління якістю, у сфері виключення з обороту неякісної продукції і подальшого поводження з нею.
Держспоживстандарт має право:
1. Надавати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання розпорядження про припинення порушень прав споживачів.
2. Проводити перевірку господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг.
3. Відбирати в установленому порядку зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, а також проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані послуги і реалізовані товари.
4. Припиняти відвантаження і реалізацію товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів.
5. Забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізувати споживачам продукцію, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері, у випадку:
- відсутність сертифікату відповідності, декларації про відповідність або свідоцтва про визнання відповідності (або копій цих документів);
- невідповідності продукції вимогам нормативних документів, визначеним в декларації про відповідність.
6. Ухвалювати рішення відносно:
- припинення у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг продажу і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, які не відповідають нормативним документам;
- тимчасового припинення діяльності підприємств і організацій всіх форм власності, які систематично реалізують недоброякісну продукцію, порушують правила надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, – до усунення виявлених недоліків.
7. Опломбувати в порядку, встановленому законодавством виробничі, складські, торгові і інші приміщення, а також неправильні, і несправні засобів вимірювальної техніки.
8. Виключати в установленому порядку неякісні товари, документи, інші предмети, які свідчать про порушення прав споживачів.
9. Подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів, а також передавати матеріали перевірок, які містять ознаки злочину, у відповідні органи.
10. Накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи.
Рішення Держспоживстандарту України, прийняті в рамках його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і установами всіх форм власності і громадянами.
Держспоживстандарт має наступну структуру. Очолює його Голова, якого призначає на посаду і звільняє Президент України у встановленому законодавством порядку.
Голова Держспоживстандарту має перших заступників, зокрема заступника по зв'язках з Верховною Радою України, які призначаються на посаді і звільняються у встановленому законодавством порядку.
Голова Держспоживстандарту України здійснює керівництво Комітетом і несе особисту відповідальність перед Президентом України і КМУ за виконання покладених на Комітет завдань.
Голова Держспоживстандарту України за посадою є головним державним інспектором України, а його заступники – заступниками головного державного інспектора України по державному нагляду за якістю продукції, дотриманням стандартів, норм і правил і державного метрологічного нагляду.
Держспоживстандарт є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунку в органах державного казначейства України, друк із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.