- •Лекції 12 – 15 Загальні відомості про пропускну і провізну спроможність
- •1.1 Пропускна спроможність у разі одноколійного непакетного парного графіка
- •1.2 Пропускна спроможність у разі непарного непакетного графіка
- •1.3 Пропускна спроможність у разі парного пакетного графіка
- •1.4 Пропускна спроможність у разі парного частково-пакетного графіка
- •1.5 Пропускна спроможність у разі беззупинкового схрещення поїздів
- •1.6 Пропускна спроможність двоколійних ділянок, що не обладнані автоблокуванням
- •2.2 Розрахунок коефіцієнту зняття вантажних поїздів пасажирськими та прискореними вантажними поїздами
- •2.3 Розрахунок коефіцієнту зняття вантажних поїздів збірними поїздами
- •Збільшення пропускної спроможності залізниць
1.1 Пропускна спроможність у разі одноколійного непакетного парного графіка
Пропускна спроможність у разі одноколійного непакетного парного графіка розраховується за формулою:
,
де t', t" –час руху по обмежуючому перегону відповідно у непарному і парному напрямках х урахуванням розгонів і сповільнень;
а, б – станційні інтервали на роздільних пунктах, що обмежують перегін;
Період графіка перегону при заданому часі ходу пари поїздів може приймати різні значення в залежності від порядку пропуску поїздів через роздільні пункти. Можливі чотири варіанти пропуску поїздів (див. рис.).
Рис.1 – Схеми пропуску поїздів через роздільні пункти, що обмежують перегін:
а– пропускання поїздів сходу на перегін;б- пропускання поїздів сходу з перегін;
в– беззупинкове пропускання непарних поїздів через перегін;г- беззупинкове пропускання парних поїздів через перегін
1.2 Пропускна спроможність у разі непарного непакетного графіка
Пропускна спроможність у разі непарного непакетного графіка (див. рис.) визначається кількістю поїздів на кожному напрямку (основному і зворотному).
Рис. 2 – Схема пропуску поїздів через роздільні пункти у разі непарного непакетного графіка
Для напрямку з більшими розмірами руху пропускна спроможність визначається за формулою
;
для зворотного напрямку з меншими розмірами руху за формулою
,
де неп– коефіцієнт непарності.
,
де N",N'– відповідно кількість поїздів у більш завантаженому і зворотному напрямку.
Загальна кількість поїздів для обох напрямків визначається за формулою
1.3 Пропускна спроможність у разі парного пакетного графіка
Період одноколійного пакетного парного графіку Tпакпри двох поїздах у пакету зображено на рис.
У загальному випадку період пакетного графіка складає
,
де k – кількість поїздів у пакеті;
І', І" – розрахункові інтервали у пакеті відповідно унепарному і парному напрямках.
Пропускна спроможність при парному пакетному графіку визначається за формулою
.
Рис. 3 – Схема пропуску поїздів через роздільні пункти у разі парногопакетного графіка
Пропускна спроможність ділянок при використанні пакетного графіка значно збільшується. Однак через великі стояни при схрещенні пакетів між собою та при обгоні їх пасажирськими поїздами, а також через пов’язану з цим необхідність у більшій кількості колій на роздільних пунктах звичайно кількість поїздів у пакеті в межах більшої частини ділянки обмежують двома.
1.4 Пропускна спроможність у разі парного частково-пакетного графіка
Збільшення стоянок та необхідність у збільшенні кількості колій на роздільних пунктах приводить до того, що на практиці у більшості випадків використовується частково-пакетний парний графік. Характеристикою такого графіка є коефіцієнт пакетності
,
де Nпак, Спак – кількість пар поїздів, прокладених по пакетному графіку всього за добу і в періоді частково-пакетного графіка;
N, С – загальна кількість пар поїздів всього за добу і в періоді частково-пакетного графіка.
Період частково-пакетного парного графікаTчпзображено на рис. Період частково-пакетного парногографіка складається з(N-Nпак) періодів звичайного графіка іNпак/k періодів парного пакетного графіка.
Рис. 4 – Схема пропуску поїздів через роздільні пункти у разі парногочастково-пакетного графіка
Пропускна спроможність при парному частково-пакетному графіку визначається за формулою
.