
- •Довідник
- •1. Загальні положення
- •1.1. Основні терміни з питань охорони праці
- •1.2. Законодавство про охорону праці
- •2. Організація охорони праці
- •2.1. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •2.2. Обов’язки та права працівників на охорону праці
- •2.3. Служба охорони праці
- •2.4. Управління внутрішніми нормативними актами
- •2.5. Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці
- •2.6. Навчання працівників з питань охорони праці
- •2.7. Професійний добір, медичний огляд працівників
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Видача дозволів Держгірпромнаглядом та його територіальними органами
- •2.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •3. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4. Правове регулювання охорони праці окремих категорій населення
- •4.1. Охорона праці жінок
- •4.2. Охорона праці неповнолітніх
- •4.3. Охорона праці інвалідів
- •4.4. Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням
- •4.5. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •5.1. Порядок перегляду, розроблення, підготовки та подання на реєстрацію нормативно-правових актів з охорони праці
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці, дія яких поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності
- •5.3. Нормативно-правові акти з охорони праці для вугільної промисловості
- •5.4 Нормативно-правові акти з охорони праці для гірничодобувної промисловості
- •5.5.Нормативно-правові акти з охорони праці для металургійної промисловості
- •5.6. Нормативно-правові акти з охорони праці для машинобудівної галузі
- •5.7. Нормативно-правові акти з охорони праці для хімічної промисловості
- •5.8. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників легкої промисловості
- •5.9. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельних матеріалів
- •5.10. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельної галузі
- •5.11.Нормативно-правові акти з охорони праці для електроенергетитики
- •5.12. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників сільського господарства
- •5.13. Нормативно-правові акти з охорони праці для транспортної галузі
- •5.14. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників медичних закладів
- •6. Гігієна праці
- •6.1. Основні поняття гігієни праці
- •6.2. Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища
- •6.3. Мікроклімат
- •6.3.1. Загальні відомості
- •6.3.2. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •6.4. Виробничий шум, ультразвук, інфразвук
- •6.4.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •6.4.3. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку
- •6.5. Вібрація
- •6.5.1.Загальні поняття вібрації
- •6.5.2. Вплив вібрації на людину
- •6.6. Електромагнітні випромінювання
- •6.6.1. Загальні поняття та визначення
- •6.6.2. Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.7. Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •6.7.1. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.7.2. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.7.3. Захист від лазерного випромінювання
- •6.8. Іонізуюче випромінювання
- •6.8.1.Визначення та основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.8.2. Дія іонізуючих випромінювань
- •6.8.3. Нормування іонізуючих випромінювань, захист
- •6.9. Робота з візуальними дисплейними терміналами
- •6.10.Виробниче освітлення
- •6.10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини
- •6.10.2. Природне освітлення
- •6.10.3. Суміщене освітлення
- •6.10.4. Штучне освітлення
- •6.11. Напруженість праці
- •6.12. Атестація робочих місць
- •6.13. Санітарні норми та правила з питань гігієни праці
- •7. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •7.1. Загальні положення щодо розслідування та обліку нещасних випадків
- •7.2.Спеціальне розслідування
- •7.3. Розслідування та облік випадків професійних захворювань
- •7.4. Розслідування та облік аварій
- •8. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •8.1. Страхування від нещасного випадку
- •8.2. Страховий ризик
- •8.4. Повноваження страхових експертів з охорони праці
- •8.5. Перелік документів, що подається до Фонду для проведення страхових виплат
- •8.6. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •8.7. Страхові внески страхувальників, клас професійного ризику
- •9. Основи безпеки виробництва
- •9.1. Загальні положення безпеки виробництва
- •9. 2. Безпека обладнання, що працює під тиском
- •9.2.11. Технічні вимоги щодо безпеки обладнання, що працює під тиском.
- •9.2.12. Вимоги до проектування.
- •9.2.28. Маркування і етикетування
- •9. 3. Вимоги до безпечного застосування підіймально-транспортного устаткування
- •10. Електробезпека
- •10.1 . Загальні положення
- •10.2. Дія електричного струму на організм людини
- •10.3. Допустимі значення струмів і напруг
- •10.4. Класифікація електроустановок і приміщень по електробезпечності
- •10.5 .Основні причини електротравматизму на виробництві
- •10.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •10.7. Технічні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом
- •10.8.Система електрозахисних засобів
- •10.9. Система організаційно-технічних заходів і засобів
- •10.10. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •10.11. Захист від статичної електрики
- •11. Пожежна безпека
- •11.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки, причини пожеж
- •11.2. Основні положення Закону України “Про пожежну безпеку”
- •11.3. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва
- •11.4. Служба пожежної безпеки
- •11.5. Пожежний нагляд
- •11.6. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення
- •11.7. Видача дозволу на початок роботи
- •11.8. Добровільні пожежні дружини
- •11.9. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •11.10. Облік пожеж
- •11.11. Навчання з питань пожежної безпеки
- •11.12. Виявлення та гасіння пожеж
- •11.13. Протипожежний режим об’єкта
- •12. Нормативно-правові акти з пожежної безпеки
- •12.1. Розроблення, затвердження, перегляд, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки. Погодження нормативних, нормативно-технічних документів
- •12.2. Загальнодержавні правила пожежної безпеки
- •12.3. Міжгалузеві правила пожежної безпеки
- •12.4. Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості
- •12.5. Правила пожежної безпеки для підприємств металургійної промисловості
- •12.6. Правила пожежної безпеки для підприємств машинобудівної промисловості
- •12.7. Правила пожежної безпеки для підприємств хімічної промисловості
- •12.8. Правила пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості
- •12.9. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпеки
- •12.10. Правила пожежної безпеки для підприємств електроенергетики
- •12.11. Правила пожежної безпеки для сільського господарства
- •12.12. Правила пожежної безпеки для транспортної галузі
- •12.13. Державні стандарти України з питань пожежної безпеки
- •12.14. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки
6.7.3. Захист від лазерного випромінювання
6.7.3.1. Лазерне випромінювання (ЛВ) широко використовується у виробничій практиці самого різноманітного спрямування. Основні застосування ЛВ базуються на унікальних його властивостях, які принципово відрізняють його від випромінювання природних джерел.
До таких властивостей у першу чергу слід віднести малу кутову розбіжність, яка дозволяє досягати надзвичайно великих густин випромінювання на малих площах ( розміри, яких співвимірні з довжиною хвилі) шляхом його фокусування (до 1018Вт/м2). Ця властивість ЛВ визначає його широке застосування при обробці надтвердих матеріалів, мікро зварюванні, збиранні мікросхем, у біології, медицині і інших сферах діяльності.
6.7.3.2. Важлива для практичного застосування властивість ЛВ полягає у його строгій когерентності (рівності частоти і фази випромінювання). Зокрема, вона визначає його широке використання у дальнометрії, спектроскопії, електронній та обчислювальній техніці та інших сферах застосування.
6.7.3.3. ЛВ впливає на весь організм людини, але оскільки фізіологічні властивості окремих тканин відрізняються за відбиваючою і поглинальною здатностями, теплоємністю, акустичним і механічними властивостями, остільки різні тканини і органи мають різні поглинальні властивості і ЛВ діє на них вибірково.
6.7.3.4. При дії ЛВ високої інтенсивності на біологічні об’єкти розрізняють термічний та ударний ефекти. Перший з них викликає ураження подібне до теплового опіку, але з різкими границями уражених ділянок, малими їх розмірами і можливістю проникнення енергії у глибокі шари тканини. Найбільшому ураженню внаслідок дії розповсюджених лазерів піддаються тканини, які містять безбарвну речовину – меланин (пігмент шкіри), який поглинає випромінювання з довжиною хвилі 0,5...0,55 мкм. Специфічні оптичні властивості печінки і селезінки визначають максимальне поглинання ними випромінювання з довжинами хвиль у діапазоні 0,48...0,51 мкм – характерних для аргонових лазерів (синьо-зелене забарвлення). Виключно тепловий ефект ураження характерний для безперервного ЛВ. Імпульсне ЛВ часто призводить до уражень ударною хвилею, яку породжує світловий тиск випромінювання на поверхню матеріалу у місці його падіння. Величина тиску у місці падіння ЛВ може досягати сотень тисяч МПа (мільйонів атмосфер). Під дією лазерного випромінювання ударна хвиля може виникнути як на поверхні тіла, так і у внутрішніх органах. Поширення ударної хвилі в організмі призводить до руйнування внутрішніх органів без жодних зовнішніх ознак. Також взаємодія ЛВ з біологічною тканиною, крім ударної хвилі, може призводити до появи ультразвукових хвиль з частотами у діапазоні 20...1010кГц, які викликають кавітаційні процеси і руйнування тканин.
6.7.3.5. Особливо важливим через широке розповсюдження є шкідлива дія ЛВ невеликої інтенсивності, яка часто призводить до різних функціональних порушень у роботі серцево-судинній системі, ендокринних залозах, центральній нервовій системі. У працівників, які піддаються дії цього фактора, з’являється стомлюваність, великі стрибки артеріального тиску, головний біль та деякі інші симптоми.
6.7.3.6. Серед локальних дій найбільш небезпечною є дія ЛВ на очі. При довжинах хвиль випромінювання менших 0,4 мкм та більших 1,4 мкм ЛВ найбільшу небезпеку являє для рогівки очей і шкіри, у середині позначеного інтервалу довжин хвиль – для сітківки ока. Кришталик відіграє роль додаткового фокусатора, що підвищує концентрацію випромінювання на сітківці, що значно (у 5...10 разів) знижує максимально допустимий рівень опромінювання зіниці ока.
6.7.3.7. Нормування лазерного випромінювання здійснюється згідно норм і правил регламентованих СанПиН 5804-91 (ДНАОП 0.03-3.09-91) “ Санітарні норми та правила устрою та експлуатації лазерів”.
6.7.3.8. Заходи безпеки при роботі з лазерним випромінюванням і лазерним устаткуванням залежать від класу лазерних установок. Всього за ступенем небезпеки нормативи виділяють чотири класи лазерного устаткування:
1 клас – повністю безпечні лазери (не створюють шкідливої дії);
2 клас – небезпечні для очей та шкіри у випадку прямої дії, але віддзеркалене випромінювання безпечне для людини;
3 клас – небезпечні для очей у випадку прямої дії і віддзеркаленого випромінювання на відстані 10 см від відбиваючої поверхні, для шкіри – небезпечні лише прямі промені;
4 клас – найбільш потужні лазери, небезпечні для очей і шкіри при дифузному віддзеркаленні на відстані 10 см від поверхні відбивання.
6.7.3.9. Для захисту від шкідливої дії ЛВ 3 і 4-го класів застосовуються огородження, екрани (у тому числі повне екранування променя на всьому шляху його розповсюдження), механічна вентиляція усього приміщення з локальними витяжками із місць інтенсивного утворення шкідливих речовин (лампа накачування, зарядні пристрої, рідинне робоче тіло), обмеження доступу працівників у зону роботи лазера та шляху розповсюдження випромінювання. Широко використовують візуалізатори невидимого ЛВ.
6.7.3.10. Для захисту очей широко використовуються спеціальні захисні окуляри, які бувають трьох видів: з поглинальним склом або пластмасою, з відбивальними тонкоплівочними вставками і комбіновані.